Рішення

від 01.04.2025 по справі 500/402/25

ЧОРТКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/402/25

01 квітня 2025 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (надалі, позивач) звернулося до суду з позовом до Тернопільської митниці (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000077/2 від 26.07.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.07.2024 з метою митного оформлення ввезеної на територію України рибної продукції, а саме: Креветки ваннамей (лат.Litopenaeus Vannamei) морожені, цілі, з головою, в панцирі, Semi-IQF (напів-індивідуальна суха заморозка): розмір 20/30 шт/кг, вага нетто - 9000,00кг.розмір 30/40 шт/кг, вага нетто - 9000,00кг. Креветки ваннамей (лат.Litopenaeus Vannamei) морожені, без голови, в панцирі, Semi-IQF (напів-індивідуальна суха заморозка), розмір 21/25 шт/кг, вага нетто - 648,00 кг. Пакування: 10х1,8кг в 18кг коробці. Без харчових добавок та приправ, без теплової та кулінарної обробки, не консервована. Дата виробництва: 20/01/2024, 16/05-31/05/2024. Придатний 24 місяці з дати виробництва. Температура замороження -18 град. С. Не містить ГМО. Виробник CEPROMAR S,A. Торгівельна марка CEPROMAR., уповноваженим представником Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" було подано електронну митну декларацію №24UA403020009892U9 від 26.07.2024 з вартістю товару згідно рахунку в сумі: 5,5 дол. США/кг, 4,90 дол.США /кг та 6,70 дол.США/кг; та морожене філе риби-масляної (Lepidocybium Flavobrunneum), IWP (індивідуальна вакуумна упаковка), 10% глазурі, 30кг/ящ.: розмір 2-4, вага нетто - 150,00кг,-розмір 4-6, вага нетто - 150,00кг,-розмір 6-9, вага нетто - 150,00кг. Запаковано в 15 картонних коробок. Без харчових добавок та приправ, без теплової та кулінарної обробки, не консервована. Дата виробництва: 20/01/2024, 16/05-31/05/2024. Придатна 24 місяці з дати виробництва. Температура замороження: - 18 град.С. Не містить ГМО. Виробник CEPROMAR S,A. Торгівельна марка CEPROMAR., уповноваженим представником Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" було подано електронну митну декларацію №24UA403020009892U9 від 26.07.2024 з вартістю товару згідно рахунку в сумі: 6,50 дол. США/кг. Однак, після довготривалих консультацій між декларантом та митним органом, відповідач прийняв спірне рішення №UA403020/2024/000077/2 від 26.07..2024, яким скоригував митну вартість товару за резервним методом визначення вартості згідно із статтею 64 Митного кодексу України по товару креветки ваннамей (лат.Litopenaeus Vannamei) морожені, цілі, з головою, в панцирі, Semi-IQF (напів-індивідуальна суха заморозка): розмір 20/30 шт/кг, вага нетто - 9000,00кг.розмір 30/40 шт/кг, вага нетто - 9000,00кг. Креветки ваннамей (лат.Litopenaeus Vannamei) морожені, без голови, в панцирі, Semi-IQF (напів-індивідуальна суха заморозка), розмір 21/25 шт/кг, вага нетто - 648,00кг. Пакування: 10х1,8кг в 18кг коробці. Без харчових добавок та приправ, без теплової та кулінарної обробки, не консервована. Дата виробництва: 20/01/2024, 16/05-31/05/2024. Придатний 24 місяці з дати виробництва. Температура замороження -18 град. С. Не містить ГМО. Виробник CEPROMAR S,A. Торгівельна марка CEPROMAR до суми 5,91 дол. США/кг та по товару - морожене філе риби масляної, до суми 7,05 дол. США/кг, аргументуючи наступним: 1)за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2)висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Підприємство з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, так як декларантом було надано усі документи передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Вважає, що платіжний документ не є тим достовірним доказом, який може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару, оскільки банківське платіжне доручення свідчить про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчить про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями із платіжного банківського документа та митною вартістю товару немає. Його неподання декларантом з об`єктивних причин не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Ухвалою суду від 31.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

До суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування своєї позиції наводить положення законодавства, що підлягають до застосування у спірних правовідносинах, та вказує, що митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. Вважає, що наявні розбіжності у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин поставки та продажу товару. У зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій, третій статті 53 Митного кодексу України, а також зважаючи на наявність розбіжностей, митним органом прийнято спірне рішення про коригування заявленої митної вартості товару. Звернув увагу суду на те, що надана декларантом додатково на вимогу митниці довідка розрахунку транспортних витрат №10 від 25.07.2024, видана ФОП ОСОБА_1 , містить інформацію про маршрут перевезення та номер транспортного засобу, однак в ній не вказано жодного документа (договору перевезення, рахунків, тощо), що стосується даної поставки товарів. Таким чином, вважає, що декларантом відомості щодо складових митної вартості, зокрема, витрат на транспортування товару не було підтверджено документально. Просить врахувати, що при прийнятті оскаржуваного рішення митницею використано інформацію щодо рівня митної вартості ідентичних товарів, а саме: «КРЕВЕТКА СИРА, МОРОЖЕНА, В ПАНЦИРІ З ГОЛОВОЮ, ЛАТИНСЬКА НАЗВА: «LITOPENAEUS (PENAEUS) VANNAMEI», РОЗМІР: 2030 ШТ/ КГДАТА ВИГОТОВЛЕННЯ: 01-04/2024Р, Виробник INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A.4251. Тогівельна марка INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA SA; Умови поставки FCA.», митне оформлення яких здійснено згідно ЕМД №24UA100190059166U7 від 20.06.2024 та «Філе рибне та інше м`ясо риби морожене: філе масляної риби (Lepidocvbium Flavobrunneum), без кісток, БЕЗ шкури. Кількість: 103 кортонних коробок - 2575 кг, Торгівельна марка: JSC Benko Servisas. Виробник DEL MAR SANTA ROSA CIA LTDA PROMAROSA. Умови поставки CPT», митне оформлення яких здійснено згідно ЕМД № 23UA403020020877U4 від 26.12.2023. Додатково зазначив, що в гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товару №UA403020/2024/000077/2 від 26.07.2024, яке надсилалось декларанту, наявна інформація щодо обґрунтування числового значення митної вартості товарів, умов поставки товару, якісних та кількісних показників, зокрема, «...За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару: Товар № 1 згідно з ЕМД від 20.06.2024 №24UA100190059166U7 (товар - КРЕВЕТКА СИРА, МОРОЖЕНА, В ПАНЦИРІ, З ГОЛОВОЮ, ЛАТИНСЬКА НАЗВА: «LITOPENAEUS (PENAEUS) VANNAMEI», РОЗМІР: 20/30 ШТ/КГ;ДАТА ВИГОТОВЛЕННЯ: 01-04/2024Р. Виробник INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A.4251. Тогівельна марка INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A; Умови поставки FCA) на рівні 5,91 дол США/кг. Товар № 2 згідно з ЕМД від 26.12.2023 № 23UA403020020877U4 (товар - Філе рибне та інше м`ясо риби морожене: філе масляної риби (Lepidocybium Flavobrunneum), без кісток, БЕЗ шкури. Кількість: 103 кортонних коробок - 2575 кг, Торгівельна марка: JSC Benko Servisas. Виробник DEL MAR SANTA ROSA CIA LTDA PROMAROSA. Умови поставки CPT) на рівні 7,05 дол США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Ухвалою суду від 11.02.2025 постановлено відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № 150424 від 15.04.2024, укладеного між компанією «CEPROMAR S.A.» (Ecuador) та Приватним підприємством «Приватне мале підприємство «Лотос» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) № 001-001-000016708 від 11.06.2024, позивачем на митну територію України ввезено товари.

26 липня 2024 року уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення Васильків М.В., було подано до митного оформлення митну декларацію типу ІМ40ДЕ №24UA403020009892U9, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари:

Товар 1: «Креветки ваннамей (лат. Ltopenaeus Vannamei) морожені, цілі, з головою, в панцирі, Semi-IQF (напів-індивідуальна суха заморозка): розмір 20/30 шт/кг, вага нетто - 9000,00 кг. розмір 30/40 шт/кг, вага нетто - 9000,00 кг. Креветки ваннамей QiamLitopenaeus Vannamei) морожені, без голови, в панцирі, Semi-IQF (напів- індивідуальна суха заморозка), розмір 21/25 шт/кг, вага нетто - 648,00 кг. Пакування: 10х1,8 кг в 18 кг коробці. Без харчових добавок та приправ, без теплової та кулінарної обробки, не консервована. Дата виробництва: 20/01/2024, 16/05 -31/05/2024. Придатний 24 місяці з дати виробництва. Температура замороження -18 град. С. Не містить ГМО. Виробник CEPROMAR S.A. Торгівельна марка CEPROMAR.».

Товар 2: «Морожене філе риби-масляної (Lepidocybium Flavobrurnieum), IWP (індивідуальна вакуумна упаковка), 10% глазурі, 30кг/ящ.: розмір 2-4, вага нетто - 150,00 кг; розмір 4-6, вага нетто - 150,00 кг; розмір 6-9, вага нетто - 150,00 кг. Запаковано в 15 картонних коробок. Без харчових добавок та приправ, без теплової та кулінарної обробки, не консервована. Дата виробництва: 20/01/2024, 16/05-31/05/2024. Придатна 24 місяці з дати виробництва. Температура замороження: - 18 град.С. Не містить ГМО. Виробник CEPROMAR S,A. Тогівельна марка CEPROMAR.».

Під час здійснення митного контролю за МД № 24UA403020009892U9 від 26.07.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено: 1. у графі 31 та електронному інвойсі ЕМД від 26.07.2024 №24UA403020009892U9 декларантом заявлено відомості щодо торговельної марки CEPROMAR. Проте, відомості щодо торговельної марки CEPROMAR документально не підтверджені; 2.в наданому декларантом до митного оформлення рахунку на оплату від 25.07.2024 №10 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України. Однак, якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. «ж» п. 186.3 ПК. Крім цього, рахунок на оплату від 25.07.2024 №10 не містить відомостей щодо підписанта, яким підтверджується така інформація; 3. наданий до митного оформлення платіжні документи про здійснення переказу SWIFT від 25.04.2024 на суму 49068,00 дол.США. та від 11.07.2024 на суму 70677,00 дол. США. не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки їх неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема: вони не містять обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216).

Таким чином, на думку митного органу, наведені фактори вказують на наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі, в тому числі і витрат на транспортування товару.

В зв`язку із цим, митницею було направлено уповноваженій особі декларанта електронним повідомленням вимогу на надання додаткових документів наступного змісту: «Початок консультації з митним органом. Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, прошу Вас надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-лист) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.».

Уповноваженою особою декларанта, окрім тих документів, які вже були подані до митної декларації, додатково надано: прайс-лист; проформу інвойс № 150424-1 від 15.04.2024; коносамент № MEDUGY889834 від 18.07.2024; довідку про транспортні витрати № 10 від 25.07.2024.

Листом від 26.07.2024 уповноважена особа декларанта повідомила митницю про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, згідно вимог статті 53, п. 2 Митного кодексу України. Інших додаткових документів не існує та не будуть подані.

За результатами здійснення контролю правильності визначення заявленої декларантом митної вартості товарів посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000077/2 від 26.07.2024, у гр. 33 якого зазначено: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за основним методом визначення митної вартості товару, у зв`язку з тим, що у документах наявні розбіжності, а також документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні та на вимогу митного органу не подано документів, що підтверджують митну вартість товару: за наявності - інші платіжні та/ або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. АСУР згенеровано форми митного контролю щодо контролю митної за кодами МФ 105-2, 106-2. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, враховуючи також те, що митна вартість згідно бази даних Держмитслужби щодо оформлених раніше митними органами товарів є вищою. Відповідно, митним органом розпочато процедуру консультації з декларантом та надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною 4 статті 54 МКУ визначено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, митний орган має право впевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору поставки і продажу від 15.04.2024 №150424, укладеного між CEPROMAR S.A. (Продавець) та Приватне підприємство «Приватне мале підприємство «ЛОТОС» (Покупець). У поданих до митного оформлення документах встановлено наступні розбіжності: у графі 31 та електронному інвойсі ЕМД від 26.07.2024 №24UA403020009892U9 заявлено відомості щодо торговельної марки CEPROMAR, проте дані відомості документально не підтверджені; довідка розрахунку транспортних витрат № 10 від 25.07.2024 видана ФОП ОСОБА_1 містить інформацію про маршрут перевезення та номер транспортного засобу, однак не вказано жодного документа (договору перевезення, рахунків, тощо), що стосується даної поставки товарів. Таким чином, відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально; в рахунку на оплату від 25.07.2024 № 10 вказано транспортні витрати без ПДВ, в тому числі на території України. Проте, якщо замовник є резидентом та місце постачання послуг Україна, відповідно ці послуги обкладаються ПДВ за ставкою 20% (пп. «ж» п. 186.3 ПК); а також без відомостей щодо підписанта, яким підтверджується така інформація; платіжний документ про здійснення переказу SWIFT від 25.04.2024 на суму 49068,00 дол.США. та від 11.07.2024 на суму 70677,00 дол. США. не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки неможливо співставити з поставкою оцінюваного товару, зокрема: не містять обов`язкових реквізитів, а саме підпис(и) власноручний(і)/ електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216). Таким чином, наявні ризики декларування недостовірних відомостей, які впливають на заявлений рівень митної вартості товару та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. Враховуючи вищезазначене, наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 Митного кодексу України, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статтею 58 Митного кодексу України. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини 4 ст. 57 МКУ, не дійшли згоди про можливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МКУ. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст. 64 МКУ. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості товару: Товар № 1 згідно з ЕМД від 20.06.2024 № 24UA100190059166U7 (товар - КРЕВЕТКА СИРА, МОРОЖЕНА, В ПАНЦИРІ,З ГОЛОВОЮ, ЛАТИНСЬКА НАЗВА: «LITOPENAEUS (PENAEUS) VANNAMEI», РОЗМІР: 20/30 ШТ/КГ;ДАТА ВИГОТОВЛЕННЯ: 01-04/2024Р. Виробник INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A.4251. Тогівельна марка INDUSTRIAL PESQUERA SANTA PRISCILA S.A; Умови поставки FCA) на рівні 5,91 дол США/кг. Товар № 2 згідно з ЕМД від 26.12.2023 № 23UA403020020877U4 (товар - Філе рибне та інше м`ясо риби морожене: філе масляної риби (Lepidocybium Flavobrunneum), без кісток, БЕЗ шкури. Кількість: 103 кортонних коробок - 2575 кг, Торгівельна марка: JSC Benko Servisas. Виробник DEL MAR SANTA ROSA CIA LTDA PROMAROSA. Умови поставки CPT) на рівні 7,05 дол США/кг. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось.».

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації за заявленою митною вартістю за ціною договору та коригуванням митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Рішення відповідача (дії, вчиненні при його прийнятті) як суб`єкта владних повноважень, що є предметом цього позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Наведені норми МК України вказують на те, що законодавець запропонував таку конструкцію регулювання митних відносин, якою визначається правильність визначення митної вартості декларантом, у випадку, якщо не доведено інше.

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) наявність розбіжностей у документах; 2) наявність ознак підробки документів; 3) відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У пункті 2 частини п`ятої статті 54 МК України передбачено, що митний орган має право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості лише у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, праву митного органу на витребування додаткових документів передує його обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією.

Окрім цього, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Перелік витрат, які додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, визначено у частині десятій статті 58 МК України.

Як обумовлено частиною третьою статті 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

За правилами, встановленими частинами четвертою-восьмою статті 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Судом встановлено, що декларант позивача для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару подав до митного органу ряд документів та застосував перший метод визначення митної вартості - за ціною договору.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги, що відповідачем здійснювалась процедура письмових консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав та методу для визначення митної вартості товару відповідно до вимог статей 59 і 60 Митного кодексу України.

Дослідивши подані декларантом згідно із частиною другою статті 53 МК України наявні у нього документи, які подавалися із митними деклараціями, а також додатково подані документи, суд дійшов висновку, що такі документально підтверджують складові митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а сумніви митного органу щодо заявленої митної вартості є безпідставними.

У спірному випадку до митної декларації М40ДЕ № 24UA403020009892U9, як вбачається із інформації, що міститься в гр. 44 МД, уповноваженою особою позивача до митного оформлення були подані наступні документи: сертифікат якості № б/н від 11.06.2024; рахунок-фактура (інвойс) № 001-001-000016708 від 11.06.2024; автотранспортна накладна № б/н від 23.07.2024; сертифікат про походження товару №16914376202400000399Р від 05.07.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № б/н від 25.04.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № б/н від 11.07.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №10 від 25.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 150424 від 15.04.2024; договір про надання послуг митного брокера № 33 від 05.05.2015; договір (контракт) про перевезення № 26-2020 від 17.01.2020; зовнішньоекономічний договір складського зберігання № 24012023 від 24.01.2023; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів № б/н від 25.07.2024; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11703023 від 25.07.2024; інші некласифіковані документи - інвойс BS24 Nr1061 від 25.072024; інші некласифіковані документи - специфікація № б/н від 23.07.2024; копія митної декларації країни відправлення № 24LTLUB00000035AA0 від 23.07.2024.

Суд вважає, що оскільки предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару, то основними документами, в яких зазначається вартість товару є: рахунок № 001-001-000016708 від 11.06.2024, пакувальний лист від 18.06.2024, специфікація № 001-001-000016708 від 23.07.2024р.

Відповідач у своєму рішенні про коригування митної вартості №UA403020/2024/000077/2 зазначає , що в довідці розрахунку №10 від 25.07.2024 року не вказано посилання на договір між ПМП Лотос та надавачем транспортно - експедеційних послуг. Однак, суд критично оцінює вказане твердження відповідача, оскільки в акті наданих послуг є посилання на заявку, договір про надання транспортно - експедеційних послуг № 26 - 2020 від 17.01.2020р., відповідно до якого і були надані послуги з перевезення товару.

Отже, суд вважає, що документи та інформацію, які підтверджують транспортні витрати надано позивачем до розмитнення в повному обсязі.

Крім цього, митний орган у своєму рішенні про коригування митної вартості №UA403020/2024/000077/2 вказує, що декларантом рахунок на оплату транспортних послуг виписаний без ПДВ. Оскільки, надавач транспортно - експедиційних послуг є фізичною особою підприємцем та не являється платником ПДВ, то й в рахунку не може бути зазначено суми ПДВ.

Поряд з цим, при оплаті рахунку №10 від 25.07.2024 за надані транспортні послуги ПМП «Лотос», як податковий агент сплачує ПДВ згідно чинного законодавства, однак це, на думку суду, не впливає на вартість митного оформлення вищевказаного товару.

Також, слід зазначити, що митний орган у спірному рішенні вказує на те, що платіжний документ про здійснення оплати Swift на суму 49068,00 доларів США від 25.04.2024 та на суму 70677,00 дол. США від 11.07.2024, не містять обов`язкових реквізитів, а саме підписи відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України, має право розпоряджатися рахунком.

Отож оплата за поставлений товар була здійснена передоплатою, а саме 25.04.2024 та фінальною оплатою 11.07.2024 року та на день митного оформлення імпортованого товару опалата була проведена в повному обсязі.

Суд зауважує, що Swift це месенджер між банками, система передає повідомлення, котрі містять інструкції щодо платежу, від банку-емітента (платника) до банку-ремітента (бенефіціара/одержувача). SWIFT (абревіатура від англійського Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication) - Співтовариство Інтербанківських Фінансових Телекомунікацій. Це стратегічна глобальна спільнота та провідний світовий провайдер послуг безпечного обміну зашифрованими повідомленнями для проведення фінансових транзакцій.SWIFT code використовується для ідентифікації банківської мережі одержувача, разом з іншою інформацією, як от ідентифікатор банку та номер рахунку. У поєднанні ці реквізити дозволяють точно визначити, кому і де мають бути перераховані гроші. Також за допомогою SWIFT-коду можна швидко і просто обміняти валюту та внести її на банківський рахунок по всьому світу.

SWIFT-код складається з кількох частин. Перші чотири символи є літерами і визначають назву банку. Наступні два символи також є літерами та визначають код країни, в якій розташований банк. Наступні два символи є буквено-цифровими та допомагають визначити місцезнаходження банку. Можуть бути останні три буквено- цифрові символи, які надають додаткову інформацію про банк і конкретне відділення.

В документах Swift, що були подані до митного оформлення товарі, містяться всі необхідні реквізити, які підтверджують, що саме за цей товар були сплачені кошти (посилання на підтвердження замовлення ).

Стосовно зазначення у митній декларації торгівельної марки CEPROMAR та не підтвердження вказаних відомостей, суд зазначає наступне, суд зазначає, що такі відомості жодним чином не впливають на вартість митного оформлення вищевказаного товару.

Суд зазначає, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2020 у справі №815/4686/16.

Щодо мотивів відповідача про те, що ціни на імпортований товар, є нижчими від цін за аналогічні товари, розмитнення яких вже проводилося, то такі обставини не є та не можуть бути самостійною підставою для підвищення митної вартості товарів відповідно до вимог МК України, оскільки ці відомості мають допоміжний інформаційний характер, а отже, не можуть бути підставою для коригування митної вартості товарів.

Так, Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначено про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини, встановлені у цій справі, дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (частина п`ята статті 54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість, визначену за ціною договору.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач не довів необхідність витребування у позивача додаткових документів для підтвердження митної вартості за обраним декларантом методом її визначення. Крім того в спірному рішенні відповідач не наводить конкретних числових значень складових митної вартості, які не підтвердженні документально.

Крім того, суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби.

Отже, встановлені судом обставини дають підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

За таких обставин позовна вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000077/2 від 26.07.2024 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі на користь позивача, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним і скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403020/2024/000077/2 від 26.07.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь Приватного підприємства "Приватне мале підприємство "Лотос" 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 01 квітня 2025 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - Приватне підприємство "Приватне мале підприємство "Лотос" (місцезнаходження: вул. Бродівська, 44, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46003 код ЄДРПОУ 21153067);

відповідач - Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н,46004 код ЄДРПОУ:43985576).

Головуюча суддяДерех Н.В.