Постанова

від 02.04.2025 по справі 538/2562/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 р.Справа № 538/2562/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 17.01.2025, головуючий суддя І інстанції: Кунець М.Г., вул. Перемоги, 8, м. Лохвиця, Лохвицький, Полтавська, 37200, повний текст складено 17.01.25 року по справі № 538/2562/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про скасування постанови від 12.12.2024 № 11387 про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Лохвицького районного суду Полтавської області з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просила скасувати постанову № 11387 від 12.12.2024 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 2040 грн.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 17.01.2025 позовну заяву задоволено.

Постанову у справі про адміністративне правопорушення від 12.12.2024 № 11387, винесену в.о. начальника головного управління ДПС у Полтавській області за ч. 4 ст. 165-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 скасовано.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 165-1 КУпАП закрито.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 17.01.2025 та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що на підставі направлень від 21.10.2024 № 5441, №5442 виданих Головним управлінням ДПС у Полтавській області, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 77, п. 81.1 ст. 81, п. 82.1 ст. 82, п.п. 69.35 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, на підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 09.10.2024 № 2965-П проведена документальна планова виїзна перевірка Філії «Лохвицький райавтодор» ДП «Полтавський облавтодор» Відкритого Акціонерного Товариства «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні Дороги України», податковий номер 03446570 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2018 по 30.06.2024, валютного законодавства за період з 01.07.2019 по 31.03.2024, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2019 по 31.03.2024, іншого законодавства за період з 01.07.2018 по 30.06.2024. За результатами перевірки складено акт від 20.11.2024р. №16335/16-31-07-02- 01/03446570. В ході проведення перевірки встановлено порушення абз.1 ч.8 ст.9 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» у результаті несвоєчасного перерахування єдиного внеску за зобов`язаннями визначеними у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 330 286, 34 грн., в т.ч. за 2 квартал 2023 - 157 483,38 грн., 3 квартал 2023 - 146 429,34 грн., 4 квартал 2023 - 26 373,62 грн. Контролюючим органом винесено постанови про накладення адміністративного стягнення від 12.12.2024 №11387, від 12.12.2024 №11410 та направлено поштою на податкову адреса підприємства листом від 13.12.2024 №34163/6/16-31-07-02-06. Апелянт вважає, що дане порушення є триваючим та являється виявленим під час проведення документальної планової перевірки, а тому винесення спірної постанови стосовно позивача, є правомірним.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Одночасно подав до суду клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 308 КАС України та керуючись ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що постановою в.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській області від 12 грудня 2024 року № 11387 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 165-1 КУпАП, та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2040,00 грн.

Із змісту постанови начальника ГУ ДПС у Полтавській області від 12 грудня 2024 року № 11387 вбачається, що ОСОБА_1 порушила ч.4 ст. 165-1 КУпАП від 07.12.1984 №8073-Х, абз. 1 ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI у результаті несвоєчасного перерахування єдиного внеску за зобов`язаннями, визначеними у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 330 286, 34 грн., в.т.ч. за 2 квартал 2023 157 483, 38 грн., 3 квартал 2023 146 429, 34 грн., 4 квартал 2023 26 373, 62 грн.

ОСОБА_1 , не погоджуючись із означеним рішенням в.о. начальника ГУ ДПС у Полтавській, вважає себе невинною, а оскаржувану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, а тому звернулася до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що правопорушення, вчинене позивачем, не носить характер триваючого, та на час винесення спірної постанови відповідача закінчилися строки притягнення до адміністративної відповідальності, визначені у частині 1 статті 38 КУпАП, відповідачем протиправно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 1, 2 п. 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 165-1 КУпАП, порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичну особу - підприємця або особу, яка забезпечує себе роботою самостійно, від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вказані приписи дають підстави для висновку, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Як вбачається із платіжної інструкції в національній валюті від 26.01.2024 №4382 єдиний соціальний внесок за 1 половину жовтня 2023 року філією «Лохвицький райавтодор» перераховано 26.01.2024, із платіжної інструкції в національній валюті від 01.02.2024 № 4387 єдиний соціальний внесок за 2 половину жовтня 2023 року перераховано 01.02.2024, із платіжної інструкції в національній валюті від 18.04.2024 № 4486 єдиний соціальний внесок за листопад 2023 року перераховано 18.04.2024, із платіжних інструкцій в національній валюті від 05.07.2024 № № 4559 та 4560 єдиний соціальний внесок за грудень 2023 року перераховано 05.07.2024 року.

Постанову № 11387 про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 складено 12.12.2024.

Колегія суддів зазначає, що обчислення строків адміністративного стягнення залежить від його виду. При цьому ст. 38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.

Колегія суддів зазначає, що зміст ч. 1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Враховуючи приписи ст. 38 КУпАП, адміністративні правопорушення поділяють на: триваючі правопорушення; правопорушення, що мають разовий характер.

Отже, для більшості правопорушень перебіг строку притягнення до адміністративної відповідальності починається з дня вчинення правопорушення.

Тобто, стаття 38 КУпАП не передбачає інших умов відліку строку, окрім, як для триваючих правопорушень.

Триваючими визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов`язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов`язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.

При цьому, судова колегія враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах, зокрема, від 11.04.2018 у справі № 804/401/17, від 11.12.2018 у справі № 242/924/17 та від 11.06.2020 у справі №345/4368/16-а відповідно до якої триваюче правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Разом з тим, до адміністративних правопорушень, що мають разовий характер, належать такі проступки: несвоєчасне подання декларацій, розрахунків, аудиторських висновків, платіжних доручень на внесення платежів до бюджетів та державних цільових фондів, подання звіту з ЄСВ тощо.

Згідно з розділом ІІ частини 1 Порядку заповнення та подання податковим агентам Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом Міністерством фінансів України 13.01.2015 № 4 зі змінами, розрахунок подається окремо за кожний квартал (податковий період) з розбивкою по місяцях звітного кварталу протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Окремий Розрахунок за календарний рік не подається. Якщо останній день строку подання Розрахунку припадає на вихідний або святковий день, останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Із змісту постанови начальника ГУ ДПС у Полтавській області від 12 грудня 2024 року № 11387 вбачається, що ОСОБА_1 порушила ч. 4 ст. 165-1 КУпАП від 07.12.1984 №8073-Х, абз. 1 ч.8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI у результаті несвоєчасного перерахування єдиного внеску за зобов`язаннями, визначеними у Звіті про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, надбавки, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 330286,34 грн., в.т.ч. за 2 квартал 2023 157483,38 грн., 3 квартал 2023 146429,34, 4 квартал 2023 26373,62 грн.

Оскільки, згідно з постановою № 11387 від 12.12.2024 ОСОБА_1 вчинила порушення з несвоєчасного перерахування ЄСВ за 2-4 квартали 2023 за зобов`язаннями, визначеними у Звіті і таке правопорушення носить разовий характер, тому таке правопорушення не можна вважати триваючим, а тому початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Оскільки адміністративне правопорушення, яке позивач вчинила, не носить характер триваючого, то відповідач, наклавши адміністративне стягнення 12.12.2024, пропустив строки накладення адміністративного стягнення передбачені ч. 1 ст. 38 КУпАП, що є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для скасування спірної постанови.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 270-272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 17.01.2025 по справі №538/2562/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.А. СпаскінСудді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк