Постанова від 02.04.2025 по справі 120/12111/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 120/12111/23

адміністративне провадження № К/990/36332/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенко М.М.

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Вінницький олійножировий комбінат» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року (прийняту в складі: головуючого судді Дмитришеної Р.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Шидловського В.Б., суддів Боровицького О.А., Курка О.П.)

УСТАНОВИВ;

І. Суть спору

1. ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» (далі- позивач, товариство, ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі-відповідач, податковий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.05.20223 №№825/Ж-10/31-00-04-02-01,826/Ж-10/31-00-04-02-01,827/Ж-10/31-00-04-02-01,828/Ж-10/31-00-04-02-01.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство зазначило, що висновки контролюючого органу про відсутність реального здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами у періоді, що перевірявся, є помилковими та спростовуються належним чином оформленими первинними документами, які підтверджують дійсність господарських операцій, їх економічну та ділову мету.

2.1. Спростовуючи висновки Акту в частині завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ВІ ТІ ГРОУП" позивач вказує, що відповідно до господарської операції по придбанню палива дизельного, постачальником на адресу ПрАТ "Вінницький ОЖК" виписано та зареєстровано податкову накладну №67 від 21.12.2022. Дата реєстрації цієї накладної обумовлена тим, що операцію по проведенню та зарахуванню коштів на рахунок ТОВ "ВІ ТІ ГРОУП" здійснено 21.12.2022, що є фактичним здійснення попередньої оплати за товар. На підтвердження своїх доводів позивач покликається на платіжну інструкцію №5994 від 21.12.2022 та докази надані контрагентом на запит працівника з АК КБ "Приватбанк".

2.2.. Відповідно до наведеної інформації, фасуванню згідно з умовами договорів та додатковими угодами до них, а також окремих Заявок на фасування, за домовленістю сторін, що виражена у двосторонній згоді у вигляді підписання договорів та додаткових угод при фасуванні олії використовується етикетка із позначенням тотожним ТМ "Віолія", що є своєрідною згодою на використання торговельної марки, що спростовує доводи відповідача про її використання контрагентами без відповідного права на це.

ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

3.Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року, адміністративний позов задоволено.

3.1. Визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №825/Ж-10/31-00-04-02-01 від 03.05.2023, №826/Ж-10/31-00-04-02-01 від 03.05.2023, №827/Ж-10/31-00-04-02-01 від 03.05.2023, №828/Ж-10/31-00-04-02-01 від 03.05.2023.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з чим погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що наданими позивачем первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується реальність господарських операцій позивача з по контрагентам.

4.1. Також суди вказували, що між ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» та ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» укладений ліцензійний договір №293/22 від 31.12.2021 року, за яким останній отримало невиключну ліцензію на використання ТМ "Віолія", що спростовує доводи відповідача про її використання контрагентами без відповідного права на це.

ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

5. Податковий орган не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами попередніх норм матеріального та процесуального права щодо задоволення позовних вимог, просить скасувати рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі №120/12111/23 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №120/12111/23 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 та 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

5.2. Так, відповідач зазначає, що позивач не навів та не надав обґрунтованих доводів та доказів необхідності та/або доцільності сплати (згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) 62 711 273,6 грн. винагороди за пошук контрагентів, з якими позивач вже мав господарські взаємовідносини. Таким чином, не надано жодних документів на підтвердження виконання посередницьких послуг. Тобто відсутні документи, з яких убачається, що договори позивача з окремими постачальниками щодо переробки давальницької сировини (ТОВ «Епіцентр К», ПрАТ «Антонінське», ТОВ «Лотівка Еліт», ТОВ «Довіра», ТОВ «Агрохолдінг 2012», ТОВ «Євразія Сервіс», ТОВ «СХК Вінницька промислова група» та ін..) було укладено саме за посередництва ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН». Указане ставить під сумнів розумну економічну причину (ділову мету) правовідносин між позивачем та контрагентом ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН».

Також позивачем не підтверджено причини господарської доцільності, щодо необхідності залучення ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» для сприяння укладення договорів з контрагентами, з яким у позивача вже були господарські правовідносини протягом 2021 року.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, ураховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариством не надано відповідних належно оформлених первинних документів, які в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Вважає, що позицію контролюючого органу підтримано висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2021 року по справі № 460/742/19, від 24 квітня 2018 року у справі № 821/1344/17.

Зазначені висновки Верховного Суду не були враховані судом апеляційної інстанції, що призвело до невірного застосування п. 44.1 ст. 44, 187.1. ст. 187 , п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 п. 201.1, п .201.7, та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та відповідно до невірного вирішення справи.

5.2. У ході перевірки з використанням інформації, що міститься в ЄРПН по ПАТ «Вінницький ОЖК» наявна інформація, щодо реалізації послуги по виробництву "Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована "Віолія" марки П (пляшка з об`ємом 920 г та 4600г) відповідно до якої встановлено, що в подальшому контрагенти-покупці здійснюють реалізацію товару без права використання на торгівельну марку «Віолія», яка належить ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат» згідно свідоцтва на торгову марку №2399.

ПАТ «Вінницький ОЖК» при оформленні послуг по виробництву «Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована під торговою маркою «Віолія» фактично здійснює постачання олії соняшникової під торговою маркою «Віолія» в пляшках з об`ємом 920 г. об`ємом і 4600г.

Таким чином, податковий орган уважає, що перевіркою встановлено порушення ПАТ «Вінницький ОЖК» вимог п. 187.1. ст. 187, п. 201, п. 200,2, п. 200.4, ст. 200, п. 201.1, 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниженнях податкових зобов`язань з ПДВ на загальну суму 21 577 440 грн, в т.ч. ПДВ 3 596 240 гривень.

Зазначене порушення призвело до того, що ПАТ «Вінницький ОЖК» не зареєстровані податкові накладні на реалізацію товару «Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована «Віолія» марки П (4600 г та 920г) на загальну суму 21 577 440 гривень.

5.4. Податковий орган наголошує, що включення податкової накладної № 67 від 21.12.2022 року на загальну суму 15 775 000 грн в т.ч. ПДВ 1 032 009,35 грн з номенклатурою товару: «паливо дизельне (2710 19 43)» від постачальника ТОВ «ВІ ТІ ГРОУП» до податкового кредиту за грудень 2022 року, є неправомірним, оскільки така накладна не відповідає події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; отримання платником податку товарів/послуг.

При цьому, надані до заперечення позивача №32/304 від 10.04.2023, копії фільтрованої виписки АК АБ «Приватбанк» за 21.12.2022 року та копії платіжної інструкції №5994 від 21.12.2022 року, не містять жодної інформації від банківської установи щодо пояснення затримки перерахування коштів та можливих її причин.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2 п. 198.6, ст. 198. п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 1 029 525,06 гривень.

6. ПАТ «Вінницький олійножировий комбінат», у відзиві на касаційну скаргу посилаючись на встановлені обставини та висновки оскаржуваних судових рішень зазначило, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим просило відмовити у задоволенні касаційної скарги, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.

7. 24 жовтня 2024 року справа №120/12111/23 надійшла на адресу Верховного Суду.

IV. Установлені судами фактичні обставини справи

8. Суди попередніх інстанцій установили, що ПрАТ "Вінницький олійножировий комбінат" зареєстроване Вінницькою міською радою 12.03.1996 №С 21, взяте на облік в податковому органі 19.03.1996 №1/1214 ВД, зареєстроване платником ПДВ з 22.07.1997.

9. Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.п.69.2 п.69.2 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Вінницький олійножировий комбінат" з питання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за грудень 2022 року (від 20.01.2023 вх. № 9300502516) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

10. За результатами проведеного контрольного заходу відповідачем складений Акт від 21.03.2023 №486/Ж5/31-00-04-02-01/00373758 (далі - Акт) (т.1 а.с.20-35).

11. За висновками Акту, перевіркою встановлено порушення платником податків п.44.1 ст.44, 187.1 ст.187, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2, п.200.4 ст.200 п.201.1, п.201.7, та 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, п.5 Розділу V наказу Міністерства фінансів України Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 за №15/28289 в результаті чого, у відповідності до п.200.14 статті 200 ПК України:

- завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у сумі 7 508 484 грн.;

- завищено суму від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 9 659 536 грн.

- не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 16 138 495 грн.

12. Не погодившись з висновками Акту перевірки, ПрАТ "Вінницький ОЖК" направило на адресу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Заперечення від 10.04.2023 № 32/304 на даний Акт (т.1 а.с.39-45).

13. За результатами розгляду заперечень ПрАТ "Вінницький ОЖК" податковий орган надав відповідь від 26.04.2023 №303/Ж12/31-00-04-02-01, у якій зазначив про відповідність висновків Акту перевірки вимогам чинного законодавства, які залишаються без змін.

14. На підставі акта перевірки, з урахуванням відповіді на заперечення Центральним МУ ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.05.2023:

- №825/ЖІ0/31-00-04-02-01 про завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на 7508 484 грн та за штрафними санкціями на 3 754 242 грн (т.1 а.с.12-13);

- №826/ЖІ0/31-00-04-02-01 про завищення від`ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 9 659 536 грн (т.1 а.с.14-15);

- №827/Жl0/31-00-04-02-01 про застосування штрафних санкцій на суму 1 798 120,00 грн (т.1 а.с.16-17);

- №828/Жl0/31-00-04-02-01 про застосування штрафних санкцій на суму 3 400,00 грн (т.1 а.с.18-19).

15. Позивач не погодився з вищевказаними ППР, направив до ДПС України скаргу від 22.05.2023 №32/442 про визнання їх протиправними та скасування (т.1 а.с.53-60).

16. Рішенням ДПС України від 12.07.2023 про результати розгляду скарги, залишила без змін податкові повідомлення-рішення, а скаргу - без задоволення (т.1 а.с.61-63).

17. Уважаючи оспорювані податкові повідомлення-рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх охоронюваних законом прав та інтересів.

V. Оцінка Верховного Суду

18. Верховний Суд, переглядає оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України.

19. Положеннями підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

20. Відповідно до п.14.1.181 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

22. Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

23. Відповідно до пункту 5 П(с)БО 16 витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

24. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені (пункт 6 П(с)БО 16).

25. Згідно з пунктом 7 П(с)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

26. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

27. Пунктом 8 П(с)БО 16 визначено, що якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

28. Разом з тим, підпунктом 9.4 пункту 9 вказаного Положення передбачено, що не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати інші зменшення активів або збільшення зобов`язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту).

29. За приписами п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

30. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

31. Відповідно до п.198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

32. За приписами пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку

33. Також, відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України з метою застосування цього пункту податкові зобов`язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

34. Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

35. Тобто, до складу податкового кредиту можуть відноситись суми податку на додану вартість за товари (роботи, послуги), призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. У разі якщо придбані товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу.

36. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11статті 201 цього Кодексу (п.198.6 ст.198ПК).

37. Згідно абз. 1 та 2 п. 201.10 статті 201 указаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

38. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

39. Тобто, з фактом реєстрації контрагентом (продавцем товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

40. За приписами п.44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

41. За п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затв. наказом Міністерства фінансів України № 246 від 20.10.1999р. (із змінами та доповненнями), запаси визнаються активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди, пов`язані з їх використанням, та їх вартість може бути достовірно визначена.

42. Відповідно до п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 «Зобов`язання», затв. наказом Міністерства фінансів України № 20 від 31.01.2000р. (із змінами та доповненнями), зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

43. Пунктом 6 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затв. наказом Міністерства фінансів України № 318 від 31.12.1999р. (із змінами та доповненнями) визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

44. Відповідно до п.3 розділу ІІІ Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затв. наказом Міністерства фінансів України № 73 від 07.02.2013р. (із змінами та доповненнями), фінансова звітність повинна бути достовірною (правдивою). Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною (правдивою), якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності.

45. Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Згідно частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

46. Тобто, для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій (видаткові накладні, акти виконаних робіт та інші).

47. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені (п.5 ст.9 Закону № 996).

48. Згідно з п.п. 2.1 та пп. 2.4 статті 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом - Положення № 88), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

49. За п.2.5 Положення № 88, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

50. Отже, первинні документи, зокрема рахунки на оплату, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) оформлені відповідно до вимог, встановлених Законом № 996 та Положенням № 88 та складені в момент проведення кожної господарської операції або (якщо це неможливо) безпосередньо після її завершення є підставою для включення даних по проведеним господарським операціям до податкового обліку платника податку.

51. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV установлено, що неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

52. Так, Актом перевірки встановлено:

- ПрАТ "Вінницький ОЖК" порушено п.187.1. ст.187, п.201, п.200,2 та п.200.4, ст.200, п.201.1, 201.7, та 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість на загальну суму 3 596 240 грн.;

- ПрАТ "Вінницький ОЖК" не складено та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 3 596 240 грн. та на суму ПДВ 12 542 255 грн., загальна сума ПДВ 16138495 грн., чим порушено п.201.-10 ст.201 Податкового кодексу України та передбачена відповідальність платника згідно із п.120-1.2 ст.120-1 ПК України;

- порушення п.198.1, п.198.2 п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200 ПК України, що призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "ВІ ТІ ГРОУП" на загальну суму 15 737 025,86 грн, в т.ч. ПДВ 1 029 525,06 грн., та як наслідок призвело до завищення суми від`ємного значення що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ по декларації за грудень 2022 року на 1 000 000,35 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 29 524,71грн. (з урахуванням розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №2 від 02.02.2023 року до податкової накладної №67 від 21.12.2022 року, скориговано суму ПДВ 2484,29 грн.).

53. Щодо заниження податкових зобов`язань на суму ПДВ 3 595 240 грн, то на думку контролюючого органу, ПрАТ "Вінницький Олійножировий комбінат" мав зареєструвати податкові накладні на реалізацію товару "Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована "Віолія" марки П (4600г. та 920г.), за операціями на реалізацію товару Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована "Віолія" марки П (4600 г) - кількість - 31 362 пляшки, на загальну суму 8 547 240 грн. в тому числі ПДВ на суму - 1 424 540 грн.; на реалізацію товару "Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована "Віолія" марки П (920 г) - кількість - 82 190 пляшок, на загальну суму 13 030 200 грн. в тому числі ПДВ на суму - 2 171 700 грн.

54. Так, податковий орган указує, що операції з постачання послуг за договорами на фасування олій між ПрАТ "Вінницьким ОЖК" та замовниками послуг не носять реальний характер та є удаваними; назва послуг зазначена в актах здачі-приймання робіт (надання послуг) не відповідає назві послуги зазначеній в предметі договорів на фасування олій; контрагенти покупці здійснюють реалізацію товару "Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована "Віолія" марки П (4600 г/920 г.)" під торговою маркою "Віолія", яка належить ПрАТ "Вінницький ОЖК" без права на торговельну марку, що не відповідає умовам договорів на фасування олій.

55. Під час перевірки встановлено, що ПАТ "Вінницький ОЖК" заключено типові договори про надання послуг з фасування олій з: ФОП ОСОБА_1 №972/22 від 17.10.2022; ТОВ "Агропросперіс Трейд" №835-22 від 25.08.2022; ТОВ "Агро Вест Компані" №711-22 від 8.07.2022; ТОВ "Агротранс 2016" №1050-22 від 24.11.2022; ПСП "Поділля-Агро" №789-22 від 10.08.2022; Сільськогосподарське ТОВ "Довжок" №899-22 від 21.09.2022; ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" №695-22 від 01.11.2022; ТОВ "Дубов`язівський елеватор" №834-22 від 25.08.2022; ТОВ "ІНТЕР.ОІЛ." №1053-22 від 28.11.2022; ТОВ "Комінтерн-ВВ" №910-22 від 23.09.2022; ТОВ "ОЛІЙНИЙ ДІМ" №1002-22 від 4.11.2022; ТОВ ТАС АГРОЗАХІД № 1017-22 від 15.11.2022.

56. До перевірки надані договори про надання послуг по фасування олій, додаткові угоди до них, акти здачі - приймання робіт (надання послуг) платіжні доручення.

57. Відповідно до п.2.1 зазначених договорів предметом договору є надання послуг з фасування сировини в поліетиленові пляшки. Натомість відповідно до наданих актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) з зазначеними замовниками послуг зазначено послуга по виробництву Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована "Віолія" марки П (920 г), (4600 г).

58. Також, у ході перевірки з використанням інформації, що міститься в єдиному реєстрі податкових накладних по ПАТ "Вінницький ОЖК", щодо реалізації (Послуги по виробництву "Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована "Віолія" марки П (пляшка з об`ємом 920 г та 4600г) установлено, що в подальшому контрагенти покупці здійснюють реалізацію товару без права на торговельну марку, а саме (Олії соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована) під торговою маркою (а.с.23, зворотній бік т.1).

59. Торгова марка "Віолія" (ТМ) згідно з свідоцтвом №23999 належить ПрАТ "Вінницький ЖК", а отже останній є власником ТМ "Віолія". Відтак, ПрАТ "Вінницький ЖК" при оформлені послуг по виробництву "Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована "Віолія" фактично здійснює постачання олії соняшникової під торговою маркою "Віолія" в пляшках з об`ємом 920 г та 4600г.

60. За висновками Акту перевірки, відповідно до Закону України "Про охорону права на торговельні марки", торговельна марка - позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб (ст.1 Закону). Набуття права інтелектуальної власності на торгову марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом (стаття 494 Цивільного Кодексу України).

61. Податковий орган у Акті вказує, що згідно з наданими до перевірки первинними документами (договори про надання послуг по фасування олій, додаткові угоди до них, акти здачі - приймання робіт (надання послуг) платіжні доручення) відсутня будь-яка інформація та документальне підтвердження щодо наявності: ліцензії на використання об`єкта права інтелектуальної власності; ліцензійний договір; договір про створення за замовленням і використанням об`єкта права інтелектуальної власності; договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності; інший договір щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності;

62. Відсутність наміру здійснення діяльності з виробництва олії ТМ "Віолія" документально оформленими замовниками послуг переробки підтверджується відсутністю ними придбання етикеток або будь-якої печатної продукції з зазначенням ТМ "Віолія", відсутність здійснення або замовлення в третіх осіб маркетингових послуг по просуванню ТМ "Віолія".

63. Відповідач указує, що операції з постачання послуг з переробки давальницької сировини між Вінницьким ОЖК (виконавець) та замовниками послуг по виробництву "Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована "Віолія" марки П (4600 г)" не мали реального змісту, оскільки договір про переробку сировини є удаваним як укладений для приховування правочину щодо реалізації (надання) готової продукції (олії соняшникової торгової марки "Віолія") з метою ухилення від оподаткування.

64. Податковий орган уважає, що надання останьому належним чином оформлених документів, передбачених правовими нормами, з метою одержання податкової вигоди не є підставою для її одержання.

65. Суди попередніх інстанцій висновували, що об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю (п.п."а" п.185.1 ст.185 ПК).

66. Оцінюючи доводи відповідача щодо нереальності господарських операцій, колегія суддів зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між позивачем та його контрагентами укладені договори про надання послуг по фасуванню олій (з додатками), перелік яких наведений у таблиці (а.с.23, зворотній бік т.1).

67. На підтвердження реальності господарських операцій за договорами на фасування олій позивачем, окрім договорів, надано заявки про надання послуг; акти внутрішнього переміщення олій, що належала контрагентам, в цех фасування; акти здачі-приймання робіт (надання послуг) по виробництву товару "Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована "Віолія" марки П (4600г. та 920г.)" та податкові накладні до даних актів; ТТН, акти приймання-передачі на підтвердження передачі (вивезення) готової продукції (фасованої олії).

68. Так, особливість цих господарських операцій полягає в тому, що фасування олій позивачем здійснено на давальницькій сировині, право власності якої належить контрагентам. Тобто, спочатку позивач для, вищевказаних контрагентів здійснював рафінацію та дезодорацію нерафінованої олії, а потім, з виробленої олії соняшникової рафінованої дезодорованої вимороженої марки П, здійснював її фасування в пляшки об`ємом 4600г. та 920г., за договорами про надання послуг по фасуванню олій.

69. Зокрема, відповідно до Договору №711/22 про надання послуг від 08.07.2022, укладений між ПрАТ "Вінницький ОЖК", як виконавець з однієї сторони, та ТОВ "Агро Вест Компані" як замовник з іншої сторони, предметом його є виготовлення на виробничих потужностях Виконавця на підставі заявки та відповідної Додаткової угоди Замовника фасування Сировини в поліетиленові пляшки (п.2.1) (а.с.123-125 т.3).

70. Відповідно до термінів та визначень, обумовленими цим Договором, для його мети у розділі 1 означено, що Сировиною є олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена (пресова, екстракційна, суміш пресової та екстракційної) марки П за ДСТ 4492:2017 "Олія соняшникова. Технічні умови" вироблена на виробничих потужностях виконавця, що належить замовнику та поставлена ним для фасування Виконавцю. Право власності на Сировину, а також на продукцію належить Замовнику (п.1.1).

71. Пунктом 1.2 Договору визначено, що поставка - це передання Замовником Сировини Виконавцю для подальшого фасування на умовах, визначених в Договорі та/або Додаткових угодах до нього. Поставка замовнику Сировини Виконавцю не тягне за собою переходу права власності на цю Сировину та/або окрему її партію від Замовника до Виконавця.

72. Відповідно до п.1.4 Договору, Продукція - Сировина, передана Замовником, фасована у поліетиленові пляшки (згідно норм Виконавця), упакована в коробки з гофрованого картону та укладена на піддони і палетована для транспортування, що підлягає передачі Замовнику.

73. Решта договір за змістом є ідентичними Договору, що наведений вище №711/22.

74. У підтвердження того, що право власності на олію, яка в подальшому фасувалася, належать контрагентам, а також реальності її походження позивачем долучені договори надання послуг по виробництву олії соняшникової рафінованої дезодорованої з вищевказаними контрагентами, акти здачі-приймання робіт (надання послуг) по виробництву товару "Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена марки П" та податкові накладні до даних актів, акти приймання олії контрагентами, копії документів, що підтверджують транспортування та передачу олії нерафінованої від контрагентів до Позивача, які дослідженні в ході судового розгляду (протокол судового засідання від 01.02.2024, запис за порядковим номером 55) (а.с.142 т.10).

75. Зокрема, відповідно до Договору №551/22 від 27.05.2022, укладеного між ТОВ "Агро Вест Компані" як Замовником, та ПрАТ "Вінницький ОЖК" як Виконавцем, домовилися про надання послуг по виробництву олії соняшникової рафінованої дезодорованої (а.с.155 т.3).

76. Відповідно до п.1.1 Договору, Замовник передає Виконавцю у кількості та строки попередньо погоджені Сторонами в окремих Додатках до Договору, олію соняшникову нерафіновану невиморожену (пресову, екстракційну або суміш пресової з екстракційною) згідно з ДСТУ 4492:2017 "Олія соняшникова. Технічні умови", яка вироблена на потужностях Замовника (далі за текстом - Сировина), а Виконавець зобов`язується здійснити переробку Сировини (Рафінацію та дезодорацію) - в олію соняшникову рафіновану дезодоровану виморожену марки П згідно з ДСТУ 4492:2017 "Олія соняшникова. Технічні умови" (за текстом - Продукція).

77. Додатками до договору визначено об`єми та строки поставки замовником сировини (а.с.159-162 т.3). Актами здачі-прийняття підтвердженні послуги по виробництву Олії рафінованої дезодорованої вимороженої марки П, та зареєстровані податкові накладні (а.с.163-171 т.3). Актами приймання передачі підтверджується зберігання виробленої продукції на території ПрАТ "Вінницький ОЖК" (а.с.174-175 т.3).

78. Отже, висновки податкового органу про нереальність вищевказаних операцій є помилковими та спростовуються первинними документами.

79. Щодо того, що ПрАТ "Вінницький ЖК" при оформлені послуг по виробництву "Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована "Віолія" фактично здійснює постачання олії соняшникової під торговою маркою "Віолія" в пляшках з об`ємом 920 г та 4600г, що зазначено в Акті, то суд вважає такі висновки помилковими, оскільки позивач не набув права ні на товар, ні на його реалізацію.

80. Відповідно до положень статті 658 ЦКУ право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

81. Згідно з п.1.1 типових договорів про надання послуг по фасуванню олії визначено, що Сировина, яка використовується при наданні послуг вироблена на виробничих потужностях Виконавця, що належить Замовнику та поставлена ним для фасування Виконавцю. Право власності на Сировину, а також на Продукцію належить Замовнику.

82. Відтак, відповідно до умов укладених договорів до ПрАТ "Вінницький ОЖК" право власності ні на сировину, передану для надання послуг по фасуванню, ні на готову продукцію (фасовану олію) не переходить, тому факт реалізації продукції не знаходить свого підтвердження матеріалами справи.

83. Стосовно розбіжностей між умовами договору та актами приймання-передачі, то згідно із Актом посадовими особами ЦМУ ДПС зроблений висновок, що відповідно до п.2.1 зазначених договорів, предметом їх є надання послуг з фасування сировини в поліетиленові пляшки. Але відповідно до наданих актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) з указаними замовниками послуг зазначена послуга по виробництву Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована Віолія марки П (920 г), (4600 г).

84. Крім того, такі твердження податкового органу спростовуються змістом окремих Заявок на фасування, а також п.1.2 типових додаткових угод укладених до зазначених договорів що були надані податковому органу в ході проведення перевірки, у яких міститься інформація про матеріали, які використовуються при наданні послуг по фасуванню сировини.

85. Суд зазначали, що відповідно до п. 1.5 типових договорів, матеріали - основні та допоміжні матеріали, які використовуються при наданні послуг по фасуванню сировини. Перелік матеріалів, що буде використано для фасування кожної окремої партії Сировини, визначається Сторонами у відповідній Додатковій угоді на фасування такої партії Сировини (а.с.123 т.3).

86. Додатковою угодою №1 визначено основні та допоміжні матеріали, які використовуються при наданні послуг по фасуванню Сировини на виконання умов договору про надання послуг по фасуванню олій №711/22 від 08 липня 2022 (а.с.126 т.3). Цією угодою визначено особливі вимоги до пляшки місткістю 0,920 кг, 4,600 кг.

87. Отже за умовами договорів, Позивачем, з використанням сировини що належала Контрагентам, яка поставлена для фасування Виконавцю, з використанням матеріалів зазначених у таблицях додаткових угод, був вироблений для контрагента товар Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована "Віолія" марки П (920 г. та 4600 г).

88. Указані послуги були надані в межах договорів по фасуванню олій свідчать акти здачі-приймання наданих послуг, у яких зазначені номера даних договорів. Зокрема, відповідно до Акту №751 здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 26.08.2022, який підписаний між замовником та виконавцем про проведені роботи (зроблені послуги) на підставі договору №711/22 від 08 липня 2022 (а.с.135 т.3).

89. Суди попередніх інстанцій указували, що для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а обов`язкова ознака господарської операції пов`язується з реальними змінами майнового стану платника податків, що кореспондується з нормами ПК України.

90. Таким чином, висновки контролюючого органу щодо невідповідності назви послуг, зазначеної в актах здачі-приймання робіт (надання послуг), назві зазначеній в предметі договорів на фасування олій, не можуть бути підставою для твердження про нереальність та удаваність господарських операцій по фасуванню олій.

91. Щодо використання контрагентами торгової марки "Віолія", яка належить ПрАТ "Вінницький ОЖК", то суд зазначає таке.

92. Відносини, що виникають у зв`язку з набуттям і здійсненням прав на торговельні марки в Україні регулює Закон України Про охорону прав на знаки для товарів і послуг (далі - Закон № 3689-XII).

93. Відповідно до частини 5 статті 16 Закону № 3689-XII, свідоцтво надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати без його згоди, якщо інше не передбачено цим Законом:

позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг;

позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання це позначення і торговельну марку можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно наведених у свідоцтві товарів і послуг, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою;

позначення, схоже із зареєстрованою торговельною маркою, стосовно товарів і послуг, споріднених з наведеними у свідоцтві, якщо внаслідок такого використання ці позначення можна сплутати, зокрема, якщо може виникнути асоціація такого позначення з торговельною маркою.

94. Так, суди встановили, що позивач не забороняв використання Торгової Марки своїм контрагентам. Протилежного матеріали справи не містять.

95. Більш того, за умови підписання договорів, Товариство підтверджує, що при наданні послуг по фасуванню використовувалось позначення, тотожне із зареєстрованою торговельною маркою ТМ "ВІОЛІЯ".

96. Фасування згідно з умовами договорів та додаткових угод до них, а також окремих Заявок на фасування, за домовленістю сторін, що виражена у двосторонній згоді у вигляді підписаних договорів та додаткових угод, при фасуванні олії використовується етикетка із позначенням тотожним ТМ "Віолія", є письмовою згодою ПрАТ "Вінницький ОЖК" на її використання.

97. Крім того, позивач указував, що між Товариством та ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" укладений ліцензійний договір №293/22 від 31.12.2021 року, за яким останній отримало невиключну ліцензію на використання ТМ "Віолія" (а.с.104-105 т.4).

98. Отже, твердження Податкового органу, викладені в Акті перевірки, про те, що контрагенти Товариства, яким надавались послуги по фасуванню олії не мали права здійснювати реалізацію товару без права на торговельну марку, а саме (Олія соняшникова рафінована дезодорована виморожена фасована) під торговою маркою "Віолія", яка належить ПрАТ Вінницькому ОЖК, на думку суду є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.

99. Ураховуючи викладене, податкове повідомлення-рішення від 03.05.2023 №827/Ж-10/31-00-04-02-01, яким до позивача застосований штраф на сума ПДВ 3 596 240,00грн у розмірі 50 % відповідно до п.120-1.2 ст.120-1 ПК, у розмірі 1 798 120,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

100. Щодо правильності і правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення фінансово - господарських відносин з ТОВ "ВІ ТІ ГРОУП", то в ході перевірки встановлено неправомірне включення податкової накладної № 67 від 21.12.2022 з номенклатурою товару: "паливо дизельне (2710 19 43)" від постачальника ТОВ "ВІ ТІ ГРОУП", оскільки така накладна не відповідає події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

101. Так, між ПрАТ "Вінницький ОЖК" та ТОВ "ВІ ТІ Гроуп" укладений договір поставки №1412/22 від 14.12.2022 року з додатком (а.с.67-76 т.5).

102. Предметом договору цих правовідносин є нафтопродукти, які постачаються на умовах передоплати.

103. Рахунком на оплату №65 від 16.12.2022 за номенклатурою паливо дизельне на суму 15775000,00 грн, в. т.ч. 1 032 009,35 ПДВ, означено повна передоплата (а.с.78 т.5). Платіжною інструкцією №5994 від 19.12.2022 здійснено передоплату на повну суму (а.с.79 т.5).

104. Отримання товару по договору поставки здійснено згідно з видатковими накладними, перелік яких наведений в Акті (а.с.34 зворотній бік, 35 т.1). Зокрема, 26.12.2022, 27.12.2022, 30.12.2022, 02.01.2023, 06.07.2023.

105. На дану операцію виписана податкова накладна від 21.12.2022, яка зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.84 т.5).

106. Однак, податковий орган уважає, що оскільки розрахунки за отриманий товар проведений у безготівковій формі шляхом перерахування 100% передоплати на поточний рахунок Постачальника згідно з платіжним дорученням від 19.12.2022, а товар постачався пізніше, то включення податкової накладної №67 від 21.12.2022 до податкового кредиту за грудень 2022 є неправомірним, оскільки така накладна не відповідає події. З огляду на це, є завищеною сумою від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №2 від 02.02.2023 до податкової накладної №67 скоригованої суми ПДВ 2484,29 грн.

107. Як установлено судами попередніх інстанцій, оплата за платіжним дорученням від 19.12.2022 була зарахована на рахунок ТОВ "ВІ ТІ Гроуп" 21.12.2022 після перевірки платежу банком, що підтверджується листом Приватбанк (а.с.80-81 т.5).

108. Проведення платежу 21.12.2022 підтверджується фільтрованою випискою за період з 21.12.2022 по 21.12.2022 (а.с.82 т.5) та меморіальним ордером від 21.12.2022 (а.с.83 т.5).Представник відповідача заперечував меморіальний ордер, оскільки в ході перевірки такий був наданий із датою від 19.12.2022.

109. Разом з тим, з огляду на інші докази, що містяться в матеріалах справи, лист ПриватБанку та фільтрована виписка за період з 21.12.2022 по 21.12.2022 (а.с.82 т.5), є належними доказами зарахування коштів на рахунки Постачальника, що в силу приписів п.187.1 ст.187 ПК є першою подією для виникнення податкових зобов`язань з постачання товару, а саме 21.12.2022.

110. Отже, висновок податкового органу щодо завищення податкового кредиту позивачем по взаємовідносинам із ТОВ "ВІ ТІ Гроуп" не підтверджується матеріалами справи, тому відсутні підстави вважати, що позивачем завищено суму від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ по декларації за грудень 2022 на 1 000 000,35 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №2 від 02.02.2023 до податкової накладної №67 скоригованої суми ПДВ 2484,29 грн.

111. Щодо господарських відносин ПрАТ "Вінницький ОЖК" та ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН", то проведеною перевіркою не підтверджено фактичне виконання останнім посередницьких послуг для позивача по договору №911/22 від 22.03.2022 необхідних для проведення господарської діяльності.

112. Так, податковий орган зазначає, що перевіркою не підтверджено фактичне виконання посередницьких послуг, тому відповідач уважає, що ПрАТ "Вінницький ОЖК" занижено суму податкових зобов`язань по декларації за грудень 2022 року у розмірі ПДВ 12 542 255 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19), в сумі 16 138 495 грн.

113. Судами попередніх інстанцій установлено, що Позивачем укладені з ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" договори про надання посередницьких послуг з пошуку Замовників послуг з переробки олійної сировини на давальницьких умовах (портфель замовлень), а саме: договір №763/21 від 04.01.2021р. (далі - Договір 1) та 911/22 від 22.03.2023 р. (далі - Договір 2) (а.с.80-86 т.1, а.с.16-18 т.2).

114. Підставою цих господарських правовідносин є те, що в організаційно-штатній структурі товариства відсутні підрозділи, які повинні виконувати функції щодо закупівлі сировини для її переробки на давальницьких умовах та подальшої реалізації готової продукції, що підтверджується організаційно-штатною структурою ПрАТ "Вінницький ОЖК" на 31.12.2021 (а.с.64 т.1).

115. Відповідно до п.1.1 Договору 1 та Договору 2 ПрАТ "Вінницький ОЖК", як сторона Довіритель, доручає ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОJПОШН" здійснювати пошук Замовників для укладення Договорів переробки Олійної сировини на давальницьких умовах, з метою завантаженості виробничих потужностей ПрАТ "Вінницький ОЖК" кожного календарного місяця до Номінальної протягом всього терміну дії основного договору, а також координацію співпраці між Довірителем та його Замовниками в процесі виконання Договорів переробки Олійної сировини на давальницьких умовах, укладених між Довірителем та його Замовниками (надалі іменуються - Послуги або Доручення). Для виконання даного йому Доручення Повірений зобов`язаний за винагороду від імені та в інтересах Довірителя здійснювати наступні дії:

- здійснювати пошук Замовників для укладення Договорів переробки для Довірителя;

- здійснювати переговори з потенційними Замовниками в iнтepecax Довірителя, надавати їм необхідну інформацію щодо послуг з переробки сировини на давальницьких умовах;

- сформувати портфель Замовлень для Довірителя, достатній для рівномірної завантаженості виробничих потужностей;

- здійснювати переговори та приймати участь з наданням юридичних, фінансових та економічних консультацій в процесі підписання супутніх договорів, які забезпечують процес давальницької переробки Олійної сировини, такі як: договори на проведення сертифікації продукції, договори на проведення лабораторних визначень показників безпечності продукції, договори транспортного оброблення вантажів, договори про надання послуг по гідратації, рафінації та дезодорації олії, гранулюванню лушпиння, договори купівлі - продажу продукції, договори фасування продукції, тощо;

- здійснювати координацію фінансово - господарських взаємовідносин між Довірителем та його Замовниками в процесі виконання Договорів переробки, договорів на проведення сертифікації продукції, договорів на проведення лабораторних визначень показників безпечності продукції, договорів транспортного оброблення вантажів, договорів про надання послуг по гідратації, рафінації та дезодорації олії, гранулюванню лушпиння, договорів купівлі - продажу продукції, договорів фасування продукції, тощо, укладених між Довірителем та його Замовниками, що включає в себе:

-подання Довірителю заявок, із зазначенням погоджених із Замовниками планів (графіків) поставки Олійної сировини для її подальшої переробки; прибуття автомобільного та/або залізничного транспорту із Олійною сировиною на територію Довірителя;

- подання Довірителю заявок, із зазначенням погоджених із Замовниками планів (графіків) переробки Олійної сировини;

- подання Довірителю заявок, із зазначенням погоджених із Замовниками планів (графіків) відвантаження продукції, подачі/прибирання автомобільного та/або залізничного для відвантаження готової продукції;

- подання Довірителю заявок, із зазначенням погоджених із Замовниками плавів (графіків) здійснення гідратації, рафінації та дезодорації олії, та гранулювання лушпиння;

- подання Довірителю погоджених із Замовниками заявок на проведення сертифікації продукції, та лабораторних визначень показників безпечності продукції.

116. Отже, відповідно до укладених договорів передбачено: надання послуг з пошуку замовників послуг по переробці олійної сировини та підписання (укладення) самих договорів переробки олійної сировини; участь з наданням юридичних, фінансових та економічних консультацій в процесі підписання супутніх договорів, які забезпечують процес давальницької переробки олійної сировини; супровід та координацію всіх бізнес процесів з переробки давальницької сировини для забезпечення ритмічного та безперервного характеру виробництва, включаючи розробку та погодження графіків поставок, переробки давальницької сировини та своєчасного відвантаження готової продукції Замовникам; координацію транспортних потоків, логістичних процесів, координацію фінансово - господарських взаємовідносин між Довірителем та його Замовниками в процесі виконання укладених Договорів на всіх етапах їх виконання.

117. Суть посередницьких послуг полягала в тому, що задіяні працівники ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" виконували роботи по пошуку суб`єктів господарської діяльності для укладання договорів з ПрАТ "Вінницький ОЖК" та формуванню портфеля Замовлень для товариства; здійснювали переговори з наданням юридичних, фінансових та економічних консультацій в процесі підписання супутніх договорів, які забезпечують процес давальницької переробки олійної сировини. Переговорний процес відбувався конференцзв`язком, електронною перепискою, мобільним зв`язком. Результатом наданих послуг та проведеної роботи в період дії Договору 1, є зокрема укладені договори та беззаперечні факти безперервної завантаженості виробничих потужностей Товариства.

118. При цьому, згідно з Договором 2 здійснювались переговори з тими ж контрагентами, з якими в період проведення таких переговорів уже були наявні договори на переробку олійної сировини підписані в період дії Договору 1, з метою укладення нових договорів на майбутні періоди, а також безперервний пошук нових суб`єктів господарської діяльності - потенційних Замовників переробки олійної сировини на давальницьких умовах (портфель замовлень), на подальші періоди.

119. На підтвердження того, що в процесі надання послуг за вказаними договорами були задіяні працівники ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" позивач надав копії витягів зі штатних розписів, копії кадрових наказів на відповідних працівників, а також копії довіреностей з переліком посадових осіб (посад) ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" (а.с.67-69 т.1).

120. На підтвердження здійснення господарських операцій по наданню посередницьких послуг позивачем надані первинні документи (а.с.87-250 т.1, а.с.1-250 т.2, а.с.1-122 т.3, а.с.1-250 т.7, а.с.1-250 т.8, а.с.1-231 т.9).

121. Право на винагороду по взаємовідносинах Товариства з ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" в рамках співпраці по договорам про надання посередницьких послуг №911/22 від 22.03.2022р. та №763/21 від 04.01.2021 р. виникає по факту здійснення переробки та в розмірі за кожну тону переробленої в звітному місяці Давальницької сировини або за кожну пляшку фасованої в звітному місяці Давальницької сировини.

122. Актом №502 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2022 до договору №763/21 від 04.01.2021, повірений звітує, що за період з 01.01.2022 по 31.03.2022 останнім надані послуги, перелік яких наведені в Акті. (а.с.87 т.1).

123. Разом з тим, в Акті йдеться, що відповідно до виробничих звітів (довідки про переробку олійного насіння на виробництво готової продукції за січень - березень 2022 на олійноекстракційному заводі), наданою ПрАТ "Вінницький ОЖК", фактично було перероблено сировини у заліковій вазі, з урахуванням незавершеного виробництва в кількості 130 266,558 т. Загальна вартість наданих послуг становить 45731221,54 грн, із них винагорода повіреного становить 38109351,28грн, ПДВ 20% - 7 621 870,26 грн (а.с.88 т.1).

124. До Акту долучений перелік контрагентів давальців, Загальний план-графік в розрізі поставки, переробки, відвантаження, заявки на сертифікацію продукції шроту соняшникового, заявки дослідження на визначення показників безпеки по соняшнику, загальний план та в розрізі поставок автомобільним транспортом олійної сировини для давальницької переробки (а.с. 87-250 т. 1).

125. У межах виконання договору №911/22 про надання посередницьких послуг від 22.03.2022, позивачем надані:

- акт №1910 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2022 (а.с.26-27 Т.2);

- акт №1982 здачі -- прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2022 (а.с.22-23 Т.2);

- акт №1983 здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2022 (а.с.24-25 Т.2);

- звіт про надані послуги за липень 2022 року по договору про надання посередницьких послуг №911/22 від 22.03.2022р від 31.07.2022 (а.с.32-34 Т.2);

- звіт про надані послуги за серпень 2022 року по договору про надання посередницьких послуг №911/22 від 22.03.2022р від 31.08.2022 (а.с.35-37 Т.2);

- звіт про надані послуги за вересень 2022 року по договору про надання посередницьких послуг №911/22 від 22.03.2022 (а.с.38 Т.2).

126. Відповідно до Акту №1982 за результатами виконання договору №911/22 та проведеної Повіреним роботи за липень-вересень 2022 фактично вироблено олії вищого ґатунку у кількості виготовленої сировини 1 622,264, дезодорації олії - 1903,814.

127. Відповідно до Акту №1983 за результатами виконання договору №911/22 та проведеної Повіреним роботи за липень-вересень фактично проведено фасування олії в кількості пляшок 397 506шт та 43453 шт.

128. Згідно з Актом №1982 за результатами виконання договору №911/22 та проведеної Повіреним роботи за липень-вересень 2022, відповідно до виробничих звітів (довідки про переробку олійного насіння на виробництво готової продукції за липень-вересень 2022 на олійноекстракційному заводі), наданою ПрАТ "Вінницький ОЖК", фактично було перероблено сировини у заліковій вазі, з урахуванням незавершеного виробництва в кількості 22 881,426т.

129. Звітами окреслено посередницькі послуги Повіреного за Договором №911/22 по контрагентам (а.с. 28-38 т. 2).

130. За цими операціями виписані та зареєстровані податкові накладні від 30.09.2022 №510, 508, 511 (а.с. 19-21 т. 2).

131. Додатковими доказами позивач підтверджує посередницькі послуги за координації працівників, зокрема листами контрагентів позивача з якими укладені господарські договори співпраці за наслідками проведених послуг (а.с.232 - 247 т.9, а.с.20 т.10).

132. Крім того, позивачем долучені докази виконання посередницьких послуг працівниками ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН", а саме, але не виключно, менеджерами із збуту ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та про наявність у них відповідної довіреності ПрАТ "Вінницький ОЖК" на виконання цих дій (а.с.10-12 т.10).

133. Суди попередніх інстанцій правильно висновували, що господарські операції за вище вказаними договорами про надання посередницьких послуг мали реальну господарську ціль - забезпечення безперервної діяльності Товариства, завантаження виробничих потужностей для переробки олійної сировини, та досягнення їх мети - економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Тому, будь-які підстави для висновків про відсутність виконання господарських операцій чи здійснення операцій без ділової мети, відсутні.

134. Крім того, указані господарські операції носили реальний характер та ділову мету, оскільки, як підтверджено матеріалами справи, в ході перевірки контрагента позивача ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" в межах цих же господарських операцій за договорами №763/21 від 04.01.2021 та №911/22 від 22.03.2023 відповідач визнає їх такими, що відбулись.

135. Так, господарські операції за вищевказаними договорами досліджувалися відповідачем під час проведення перевірки ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН", за результатами якої складений акт №1976/Ж5/31-00-04-02-01/33776336 від 17.08.2023 (а.с.240-250 т.5, а.с.1-23 т.6).

136. За змістом Акту від 17.08.2023 відповідач вказав, що ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" занижено суму податкового зобов`язання та не відображено в бухгалтерському обліку первинні документи по операціях з надання посередницьких послуг (послуга повіреного) згідно укладеного договору 911/22 від 22.03.2023 (а.с.244 т.5), що є порушенням.

137. Цим же Актом підтверджується, що в травні 2023 ПрАТ "Вінницький ОЖК" погасив заборгованість по договорам №763/21 від 04.01.2021 та №911/22 від 22.03.2023 за надані послуги, а саме за договором №763/21 - 14 000 000грн, за договором №911/22 - 29 978 777,93 грн (а.с.242 зворотній бік т.5).

138. Наведене спростовує висновки Акту перевірки Вінницького ОЖК, що станом на 31 грудня 2022 року по договору №911/22 від 22.03.2022 рахується кредиторська заборгованість за надані послуги у розмірі 29 522 306,79 грн., а за договором №763/21 від 04.01.2021 рахується кредиторська заборгованість за надані послуги у розмірі 18 565 264,53 грн., що, на думку відповідача, суперечить умовам укладеного договору.

139. Отже, за встановлених обставин, висновки податкового органу щодо не підтвердження фактичного виконання ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" посередницьких послуг для ПрАТ "Вінницький ОЖК" по договору №911/22 спростовуються матеріалами справи, а відтак твердження, що позивачем занижено суму податкових зобов`язань по декларації за грудень 2022 у розмірі ПДВ 12 542 255 грн є помилковими.

140. Ураховуючи зазначене у сукупності, Верховний Суд уважає правильним висновок суду першої та апеляційної інстанції, що податкові повідомлення-рішення 03.05.20223 №№825/Ж-10/31-00-04-02-01,826/Ж-10/31-00-04-02-01,827/Ж-10/31-00-04-02-01,828/Ж-10/31-00-04-02-01 є протиправними та підлягають скасуванню.

141. Так, за сукупністю викладених в Акті фактів, заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за звітний період грудень 2022 на 16 138 495 грн. призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) в сумі 16 138 495 грн., та як наслідок завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на 9 659 536 грн, що відображено у податковому повідомленні-рішенні від 03.05.2023 №826/Ж-10/31-00-04-02-01 (а.с.14 т.1).

142. У податковому повідомленні-рішенні від 03.05.2023 №825/Ж-10/31-00-04-02-01 про завищення від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ по декларації за грудень 2022 на 6 508 483грн та завищення від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ по декларації за грудень 2022 на 1 000 000,35грн, визначено суму завищеного бюджетного відшкодування у розмірі 7508484 грн та штрафну санкцію у розмірі 3754 242 грн.

143. Похідним від цього підлягає скасуванню податкове повідомлення-рішення від 03.05.2023 №828/Ж-10/31-00-04-02-01, за яким позивачу накладений штраф у сумі 3400грн за не складення та не реєстрацію податкових накладних, які на думку податкового органу, повинні бути зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму ПДВ 16 138 495 грн., оскільки сума незареєстрованих накладних визначається за господарськими операціями з надання позивачем послуг по фасуванню олій у розмірі ПДВ 3 595 240 грн та з фінансовогосподарських відносин ПрАТ "Вінницький ОЖК" та ТОВ "ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН" з посередницьких послуг для позивача по договору №911/22 від 22.03.2022, що становить суму ПДВ 12 542 255 грн., загальна сума ПДВ 16 138 495 грн.

144. Оцінюючи посиланням у касаційній скарзі на те, що суд апеляційної інстанції застосував пункт п. 44.1 ст. 44, 187.1. ст. 187 , п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 п. 201.1, п .201.7, та 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2021 року по справі № 460/742/19, від 24 квітня 2018 року по справі № 821/1344/17, а саме протиправність віднесення платником податку вартості придбаних товарів, послуг до витрат, а сум ПДВ у складі вартості товарів, послуг до податкового кредиту по господарським операціям з підприємствами, які не підтверджені належними первинними документами через їх невідповідність встановленій формі або через їх видання фіктивним суб`єктом господарської діяльності, що відповідно є підставою для касаційного оскарження, Суд вважає за необхідне зазначити таке.

145. Посилання указані постанови Верховного Суду є безпідставним з огляду на те, що аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі і у наведених скаржником судових рішеннях суду касаційної інстанції, свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які розглянуті залежно від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення кожної із цих справ.

146. Отже наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справи, установлених судами, тому посилання заявника касаційної скарги на те, що постанова суду апеляційної інстанції у цій справі ухвалена без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, є безпідставними.

147. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до того, що на переконання скаржника суд апеляційної інстанції неправильно оцінив наявні у матеріалах справи докази, перевірка яких знаходиться за межами касаційного перегляду визначеному статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, за якою суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

148. У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

149. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Одного тільки посилання на постанови Верховного Суду та їх цитування є недостатнім.

150. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

151. Зважаючи на заявлені підстави касаційного перегляду підстави для задоволення касаційної скарги податкового органу та скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

152. У зв`язку з цим доводи касаційної скарги щодо зазначених обставин є необґрунтованими, вони лише зводяться до суб`єктивної переоцінки відповідачем встановлених судами фактичних обставин справи та його власного бачення застосування норм чинного законодавства України. Безпідставність таких доводів встановлена під час касаційного розгляду справи.

153. Частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

154. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

155. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

156. Отже, переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи, правильність застосування ними норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому в задоволенні касаційної скарги податкового органу слід відмовити.

157. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

158. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

159. З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій - без змін.

VІІ. Судові витрати

160. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасником справи, на користь якого ухвалено судове рішення, у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

161. Керуючись статтями 3, 328, 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

2. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 07 березня 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2024 року у справі №120/12111/23-залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко