Постанова

від 02.04.2025 по справі 380/9176/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 380/9176/24

адміністративне провадження № К/990/49583/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Жука А.В.,

суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №380/9176/24 за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційної служби міста Львова про визнання протиправними дій, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Квартирно-експлуатаційної служби міста Львова на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року (суддя-доповідач Панченко О.М., судді - Іванова С.М., Чередниченко В.Є.),

УСТАНОВИВ:

І. Обставини справи

1. ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (далі - КЕВ м.Львова), у якому просив:

- визнати бездіяльність КЕВ м.Львова щодо відмови в перерахунку та виплаті позивачу грошового забезпечення, за період з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01 січня 2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01 січня 2021 року і Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року, шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти відповідно до пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції, чинній на день її прийняття, протиправною;

- зобов`язати КЕВ м.Львова здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого Законом на 01 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року і на 01 січня 2022 року, шляхом множення на відповідні тарифні коефіцієнти згідно пункту 4 та додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», в редакції, чинній на день її прийняття, з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2024 року позовні вимоги задоволено.

3. Не погоджуючись із таким рішенням суду першої інстанції КЕВ м.Львова звернувся до Восьмого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року апеляційну скаргу КЕВ м.Львова залишено без руху, запропоновано усунути недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду документа про сплату судового збору у розмірі 2906 грн 88 коп. протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

5. Апеляційний суд зазначив, що скаржник за подання апеляційної скарги сплатив судовий збір у розмірі 1453 грн 44 коп., який є меншим від розміру установленого законом.

6. Указав, що адміністративний позов у цій справі містить три вимоги немайнового характеру.

7. Констатував, що розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви становить 3633 грн 60 коп.

8. Ураховуючи, що апеляційну скаргу продано подано в електронній формі через підсистему «Електронний суд», то при обрахунку розміру судового збору застосовується коефіцієнт 0,8.

9. З огляду на викладене вирішив, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 4360 грн 32 коп., а з урахуванням вже сплаченого судового збору скаржнику слід доплатити 2906 грн 88 коп.

10. Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету КЕВ м.Львова 18 листопада 2024 року о 03:00 год.

11. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року апеляційну скаргу КЕВ м.Львова повернуто скаржнику.

12. Суд апеляційної інстанції констатував, що апелянтом у п`ятиденний строк з дня вручення копії ухвали Восьмого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху не усунуто недоліки апеляційної скарги, а тому дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

ІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

13. Не погоджуючись із такою ухвалою суду апеляційної інстанції КЕВ м.Львова звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою.

14. Обґрунтовуючи необхідність скасування оскаржуваного судового рішення відповідач зазначає, що адміністративний позов у цій справі містить одну вимогу немайнового характеру, за яку скаржник сплатив судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».

15. Вважає, що висновок суду апеляційної інстанції про те, що у межах цієї справи розглядається три позовні вимоги немайнового характеру, є безпідставним.

16. 24 січня 2025 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу відповідача, у якому позивач заперечив проти її задоволення та просив залишити оскаржуване судове рішення без змін.

ІІІ. Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції

17. 23 грудня 2024 року до касаційного суду надійшла скарга Квартирно-експлуатаційної служби міста Львова.

18. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 грудня 2024 року для розгляду справи №380/9176/24 визначено колегію суддів у складі головуючого - Жука А.В., суддів Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.

19. Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2025 року відкрито касаційне провадження за скаргою Квартирно-експлуатаційної служби міста Львова на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі №380/9176/24.

20. Ухвалою Верховного Суду від 01 квітня 2025 року справу №380/9176/24 призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

IV. Позиція Верховного Суду

21. За приписами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі установлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

22. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.

23. Положеннями пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України визначено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

24. Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно із приписами якої, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

25. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

26. Ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху не може бути оскаржена окремо у касаційному порядку, оскільки не включена до переліку ухвал, визначеного частиною третьою статті 328 КАС України.

27. Разом з тим колегія суддів зазначає, що правомірність застосування до апеляційної скарги судом апеляційної інстанції статей 169, 298 КАС України та залишення її без руху перевіряється судом касаційної інстанції під час перегляду ухвали, зокрема, про повернення апеляційної скарги на підставі частини другої статті 298 КАС України.

28. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної чи касаційної скарги на відповідне судове рішення.

29. Ураховуючи, що оскаржувана ухвала про повернення апеляційної скарги постановлена судом апеляційної інстанції за наслідками оцінки усунення відповідачем недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, яка не може бути оскаржена окремо, то правова оцінка їй надається Судом під час касаційного перегляду ухвали про повернення апеляційної скарги.

30. Залишаючи апеляційну скаргу без руху суд апеляційної інстанції зазначив, що адміністративний позов у цій справі містить три вимоги немайнового характеру.

31. З огляду на викладене вирішив, що розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 4360 грн 32 коп., а з урахуванням вже сплаченого судового збору скаржнику слід доплатити 2906 грн 88 коп.

32. Колегія суддів вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції та зазначає таке.

33. Порядок сплати та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».

34. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду з позовом) за подання до адміністративного суду адміністративного позову:

1) майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2) немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

35. У постанові від 25 серпня 2020 року у справі №910/13737/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

36. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

37. Заявлені позивачем вимоги про зобов`язання здійснити перерахунок та виплатити грошове забезпечення за період з 30 січня 2020 року по 19 травня 2023 року є грошовими вимогами, що виникли у зв`язку із проходженням позивачем військової служби та виплатою йому грошового забезпечення у розмірі, на думку позивача, меншому, ніж установлено чинним [на момент виникнення спірних правовідносин] законодавством. Наслідком задоволення таких вимог та виконання судового рішення є нарахування та виплата певної грошової суми на користь позивача та зміна його майнового стану.

38. Отже, позовна вимога про зобов`язання здійснити перерахунок грошового забезпечення має майновий характер, і розмір ставки судового збору за її подання визначається на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір» виходячи з розміру грошових вимог позивача.

39. Разом з тим, у позовній заяві позивач не вказав розмір грошового забезпечення, яке просив виплатити, а суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, не визначив суму грошового забезпечення, яке необхідно нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 .

40. Колегія суддів зауважує, що відсутність чітко визначеного розміру грошової вимоги не змінює характер такої вимоги.

41. У разі відсутності визначеної суми, що підлягає стягненню/нарахуванню, слід керуватись підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

42. Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

43. Позовну заяву у цій справі подано 27 квітня 2024 року.

44. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 01 січня 2024 року становить 3028 грн 00 коп.

45. З урахуванням викладеного розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання цього позову до суду першої інстанції становить 3028 х 0,4 = 1211 грн 20 коп.

46. Розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду, відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

47. Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

48. Апеляційну скаргу подано до Восьмого апеляційного адміністративного суду через систему «Електронний суд».

49. Отже, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання апеляційної скарги у цій справі становить 1211,2 х 1,5 х 0,8 = 1453 грн 44 коп.

50. Указану суму сплачено відповідачем перед поданням апеляційної скарги, що підтверджується платіжною інструкцією №2304 від 17 вересня 2024 року (а.с.48).

51. З огляду на викладене, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для залишення апеляційної скарги без руху з підстав неповної сплати судового збору.

52. Колегія суддів зауважує, що ухвала Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2024 року не містить міркувань, з яких виходив апеляційний суд зазначаючи, що у цій справі позивач звернувся до суду з трьома немайновими вимогами.

53. З урахуванням наведеного колегія суддів констатує, що суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що мало наслідком постановлення судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

54. Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

55. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

56. За таких обставин, з огляду на заявлені до суду касаційної інстанції вимоги, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення - скасуванню, із направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

V. Висновок щодо розподілу судових витрат

57. З огляду на результат касаційного розгляду, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 345, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова задовольнити.

2. Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2024 року у справі №380/9176/24 скасувати.

3. Справу №380/9176/24 направити на продовження розгляду до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

..................................

..................................

..................................

А.В. Жук

Н.М. Мартинюк

Ж.М. Мельник-Томенко

Судді Верховного Суду