Ухвала

від 27.01.2025 по справі 298/139/25

ВЕЛИКОБЕРЕЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 298/139/25

Номер провадження 2/298/15/25

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

27 січня 2025 року с-ще Великий Березний

Суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області Зизич В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом, в якому просить визнати за ним, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Перевіривши вищезазначену позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя приходить висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог ст.ст.175і177 ЦПК України.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідатист. 175 ЦПК України, а також вимогамст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів суддею встановлено, що необхідність звернення позивача до суду за захистом своїх прав пов`язана з неможливістю скористатись правом на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, у зв`язку із відсутністю правоустановлюючих документів на нерухоме майно у спадкодавця.

Позивачем в позовній заяві зазначено, що у видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріусом йому було відмовлено у зв`язку звідсутністю правовстановлюючих документів, щодо належності цього майна спадкодавцеві.

Водночас доказів отримання постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії (видачу свідоцтва про право на спадщину) через відсутність належних оригіналів правовстановлюючих документів на будинок, що підтверджує названі у позові підстави звернення до суду за захистом порушених прав, не надано. В позові позивачем зазначено, що оригінал та копію відмови буде надано ним до початку підготовчого засідання.

Як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа №2-390/2006.

Як роз`яснено у п. 24постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», при розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обгрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно приписів ч. 4ст. 49 Закону України «Про нотаріат»на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку.

При цьому, суддею звертається увага на те, що Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у своїй постанові від 6 жовтня 2021 року по справі №702/61/20 зазначив, що лист-відповідь нотаріуса щодо роз`яснення порядку отримання свідоцтва про право на спадщину не свідчить про відмову позивачу у видачі такого свідоцтва.

Таким чином, позивачу необхідно на підтвердження позовних вимог і наявності правового характеру спору (наявності спору про право), надати суду постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Вищевказані недоліки позбавляють суд можливості відкрити провадження за цією справою та призначити її до судового розгляду.

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху враховується, практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку) де зазначено, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Звертається увага позивача і на те, що якісна підготовка справи до розгляду, спрямована в першу чергу на захист інтересів самих учасників справи.

Керуючись ст.ст.185,260 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом - залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення (усунення) недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу ОСОБА_1 .

У випадку не усунення недоліків у визначений судом термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Зизич В.В.