Рішення від 03.04.2025 по справі 466/1614/25

Справа № 466/1614/25

Провадження № 2/466/1562/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Зими І.Є.

секретаря судового засідання Васинчик М.О.

представника позивача Брони М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Житлово будівельного кооперативу «Прогрес 1» про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом , -

у с т а н о в и в :

19.02.2025 року, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,0 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 05.07.2024 року на підставі актового запису № 3968.

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належне їй майно. 23.12.2015 року ОСОБА_2 склала заповіт на випадок своєї смерті, згідно тексту якого все належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, та все те, що буде їй належати на час смерті, а також належні їй майнові права та її обов`язки на час смерті, заповіла своєму сину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Факт родинних зв`язку ОСОБА_1 з ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , виданого Ленінським райбюро ЗАГС м. Львова 10.08.1994 року на підставі актового запису №439.

З метою належного оформлення своїх спадкових прав після смерті матері, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом . Приватним нотаріусом було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 від 05.02.2025 року, однак листом від 18.02.2025 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на таке майно. У зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 20.02.2025 року справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні просила суд задовольнити позовну заяву, зіславшись на обставини викладені в такій. Окрім того зазначила, що у випадку задоволення позовних вимог, суму сплаченого судового збору просить суд залишити за позивачем, та не здійснювати розподіл судових витрат.

Представник відповідача, в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив проводити розгляд справи без його участі. Крім того повідомив, що не заперечує проти задоволення позову, так як ОСОБА_2 , що була членом ЖБК , за життя сплатила пайові внески за зазначену квартиру в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, 23.12.2015 року ОСОБА_2 склала заповіт на випадок своєї смерті, згідно тексту якого все належне їй майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, та все те, що буде їй належати на час смерті, а також належні їй майнові права та її обов`язки на час смерті, заповіла своєму сину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 05.07.2024 року на підставі актового запису № 3968.

Після смерті матері, ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавиці. Приватним нотаріусом було заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_2 від 05.02.2025 року, однак листом від 18.02.2025 року було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на таке майно.

ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі за адресою АДРЕСА_2 , що стверджується довідкою від 25.07.2025 року, про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб, виданої головою ЖБК «Прогрес 1».(а.с.15).

Відповідно до Довідки №80, виданої 15.10.2012 року ЖБК «Прогрес 1», ОСОБА_2 була членом ЖБК «Прогрес-1» м. Львова і їй належить в цьому кооперативі квартира АДРЕСА_1 . Ізольована квартира складається з 2-ох житлових кімнат площею 31,1 кв.м., кухні площею 5,4 кв.м., ванної площею 2,2 кв.м., вбиральні площею 1,0 кв.м., коридору площею 5,4 кв.м. Загальна площа квартири складає 45,0 кв.м. Також у довідці зазначено, що член кооперативу ОСОБА_2 повністю внесла свій пайовий внесок за вказану квартиру у липні місяці 1982 року в сумі 3812 рублів в цінах станом на 1967 рік.

Згідно ст. 19-1 Закону України «Про кооперацію» член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу розпорядження квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно. В разі викупу квартири, дачі, гаража, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

За положеннями ст. 15 Закону України «Про власність» (який діяв до набрання чинності ЦК України 2003 року) член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває права власності на це майно. Обов`язкова реєстрація права власності нерухомого майна була закріплена на законодавчому рівні після 01.01.2024 року з введенням в дію ЦК України. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 61 постанови від 18 вересня 1987 року № 9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово-будівельні кооперативи», за змістом ч. 1 ст. 17 Закону України «Про власність» кооперативна квартира набуває статусу власності лише за умови внесення паю в ЖБК за рахунок коштів члена ЖБК. Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу, члена садівницького товариства, яким до дня смерті не були внесені повністю пайові внески, до складу спадщини входять частина внесеного паю та інші суми, які підлягають поверненню, а не квартира, дача, гараж, садовий будинок. Частка пайового внеску, що належала померлому входить до складу спадщини на загальних підставах.

Згідно з роз`ясненнями, наданими у п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», при вирішенні спорів про право власності на жилий будинок, на квартиру в житлово-будівельному або житловому кооперативі, на інші будівлі судам слід виходити з роз`яснень, які дані Пленумом Верховного Суду України у прийнятих ним постановах з цих питань. Крім цього, слід враховувати, що при повному внесені пайових внесків за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані члену житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, у особи, яка має право на частку в пайових внесках, виникає право власності на відповідну частку квартири, дачі, гаража чи іншої будівлі. Частинами 3, 4 ст.3Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умов, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент 1х виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень. Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, як вбачається з наведених вище норм закону, ОСОБА_2 за життя набула права власності на квартиру АДРЕСА_3 .

Щодо інших спадкоємців, які б мали право на обов`язкову частку до спадкового майна ОСОБА_2 , або ж на частку у спільному майні подружжя, відсутні, оскільки чоловік ОСОБА_2 та батько ОСОБА_1 - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції 04.06.2011 року на підставі актового запису № 118. Рідний брат ОСОБА_1 та син ОСОБА_2 - ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого Галицьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції 04.06.2015 року на підставі актового запису № 176.(а.с.13-14).

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною 5 ст.1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно довідки №126-9 виданої 14.02.2025 року, Обласним комунальним підприємством «Борю технічної інвентаризації та експертної оцінки», про те, що згідно архівних даних право власності на квартиру АДРЕСА_1 відсутнє.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).

Відповідно до п. 3.1 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Таким чином, ОСОБА_1 , належним чином набув право власності на квартиру АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , як єдиний спадкоємець.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що після смерті ОСОБА_2 , відкрилася спадщина, будь-які інші спадкоємці відсутні та до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини не зверталися, слід визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Оцінюючи зібрані у судовому засіданні докази у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд , -

у х в а л и в:

позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 45,0 кв. м., в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного його тексту до Львівського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ,ІПН: НОМЕР_5 .

Відповідач: Житлово-будівельний кооператив «Прогрес 1»,місцезнаходження: м. Львів, вул. Липинського,5, ЄДРПОУ:20855560.

Повний текст рішення виготовлено 02.04.2025 року.

Суддя І. Є. Зима