Рішення

від 26.03.2025 по справі 182/2941/24

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/2941/24

Провадження № 2/0182/880/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

26.03.2025 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Українська товарна біржа «Українська», про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа Українська товарна біржа «Українська» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.

В обґрунтування своїх вимоги посилається на те, що 03.02.2001 року за договором купівлі-продажу нерухомості із ОСОБА_2 , яка зазначена у позові Відповідачкою, позивач став власником будинку АДРЕСА_1 , про що свідчить оригінал договору купівлі-продажу нерухомості від 07.02.2001 року, посвідчений керуючим справами ТБ «Українська» м.Київ. Вказаний договір був ним зареєстрований у Нікопольському МБТІ та здійснено відповідний запис у реєстрову книгу № 3 від 16.02.2001 року. Відповідно до умов вищевказаного договору, продаж будинку та земельної ділянки було вчинено за грошові кошти в сумі 43 тис. 585 грн. 00 коп., про що свідчить відповідне положення в договорі купівлі-продажу, а саме: підписання цього договору продавцем є підтвердженням факту повного розрахунку за продану квартиру та свідчить про відсутність щодо покупця будь-яких претензій фінансового характеру. При укладанні договору йому та відповідачці пояснили, що, відповідно до ст.15 Закону України від 10.12.1991 року «Про товарну біржу», він зареєстрований Нікопольською філією Товарної біржі «Українська» та не потребує нотаріального посвідчення. Про те, що вказаний договір підлягає обов`язковому нотаріальному посвідченню, ні він, ні відповідачка по справі не знали і тому в нотаріальну контору не звернулись. Правочин обома сторонами повністю виконаний: відповідачем були звільнені всі приміщення, передані ключі, вона знялась з реєстрації за вказаною адресою. На теперішній час він бажає розпорядитись своїм майном, однак, не може цього зробити, оскільки при перевірці документів він виявив, що вищезазначений договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений, у зв`язку з чим він змушений звернутись до суду з позовною заявою та просить ухвалити рішення, яким визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості будинку АДРЕСА_2 , зареєстрованого в Нікопольському філіалі Товарної біржі «Українська» 07.02.2001 року між ним, ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 . Визнати за ним право власності на будинок (літ.А), загальною площею - 106,4 кв.м, житловою площею 74,1 кв.м; гараж (літ.«Б»); підвал (літ.«В»;, сарай (літ.«Г»); сарай (літ.«Д»); ворота № 1,3, огорожу № 2, замощення І, з подальшим введенням в експлуатацію сараю (літ.«Д»), що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 , а також визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 0,1192 га, кадастровим номером 1222985500:05:040:0008, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 07.11.2000 року ДПНК 003829, виданого на підставі рішення сесії Покровської сільської Ради від 22.08.1997 року № 90.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, в судове засідання не прибув, при цьому, надав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує та на задоволенні позову наполягає.

Відповідачка про розгляд справи була повідомлена належним чином, однак, своїм правом, визначеним цивільно-процесуальним законодавством, не скористалася, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надала. Конверт, який був направлений за останньою відомою адресою її місця проживання та перебування, повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Третя особа Українська товарна біржа «Українська», будучи належним чином повідомлена про розгляд справи, в судове засідання не прибула, будь-які заяви чи клопотання на адресу суду не надала.

Згідно ч.8ст.178 ЦПК України,у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, на підставі ст.ст.1216-1218,1220-1223,1225,1261,1268-1270 ЦК України.

Судом встановлено, що 03.02.2001 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 , який було посвідчено на товарній біржі «Українська» м.Київ (а.с.8). Як вбачається з матеріалів справи, вищевказаний договір позивачем, як новим власником вищевказаного нерухомого майна, був зареєстрований у Нікопольському МБТІ та здійснено відповідний запис у реєстрову книгу № 3 від 16.02.2001 року.

Згідно зіст.227 ЦК УРСР(в редакції 1963 року), договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

На виконання вимог ч.2ст.227 ЦК УРСР(1963 року) договір купівлі-продажу квартири був зареєстрований в КП „НМБТІ" та відповідні відомості про нового власника ОСОБА_3 були внесені в технічний паспорт на житловий будинок (а.с.14).

За змістом ст.ст.128,153 ЦК УРСР(1963 року), право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно дост.224 ЦК УРСР(1963 року), за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачалась обов`язкова нотаріальна форма договору купівлі-продажу житлового будинку (квартири) і його реєстрація органами місцевого самоврядування.

Згідност.15 Закону України "Про товарні біржі", не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Реєстрація КП „НМБТІ" за позивачем права власності на спірний житловий будинок на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого біржею, а не нотаріусом, станом на 2001 року не суперечило чинному законодавству. Правила державної реєстрації об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженінаказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству N56 від 13 грудня 1995, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 19 січня 1996 року за N31, передбачали підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих біржею.

Відповідно до п.5 ст.3 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01 липня 2004 року за№ 1952-IV,право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті, згідно з діючими нормативно-правовими актами, до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

Оскільки покупець ОСОБА_1 повністю виконав умови договору купівлі-продажу житлового будинку, сплатив за придбане майно визначену договором суму, договір, у відповідності з вимогами ч.2ст.227 ЦК УРСР, був зареєстрований в КП „НМБТІ", у передбаченому законом порядку угода купівлі-продажу з підстав недотримання нотаріальної форми судом не визнавалася недійсною, то ОСОБА_1 , на підставі ст.ст.128,153 ЦК УРСРі ст.49ЗУ "Про власність",набув право власності на спірний житловий будинок і правомірно володіє ним з дня придбання.

Відповідно до Рішення виконавчого комітету Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 22.01.2024 року № 23, адреса житлового будинку , що належить позивачу, змінена на: АДРЕСА_3 (а.с.26).

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Українська товарна біржа «Українська», про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомості, а саме: будинку АДРЕСА_2 , зареєстрованого в Нікопольському філіалі Товарної біржі «Українська» 07.02.2001 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 правовласності набудинок (літ.А), загальною площею - 106,4 кв.м, житловою площею 74,1 кв.м; гараж (літ.«Б»); підвал (літ.«В»); сарай (літ.«Г»); сарай (літ.«Д»); ворота № 1,3, огорожу № 2, замощення І, з подальшим введенням в експлуатацію сараю (літ.«Д»), що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,1192 га, кадастровим номером 1222985500:05:040:0008, надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , яка належала ОСОБА_2 , на підставі Державного акту на право приватної власності на землю від 07.11.2000 року ДПНК 003829, виданого на підставі рішення сесії Покровської сільської Ради від 22.08.1997 року № 90.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал