Рішення від 27.03.2025 по справі 352/1660/24

Справа № 352/1660/24

Провадження № 2-др/352/7/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

27 березня 2025 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

у складі: головуючого судді Струтинського Р. Р.

з участю секретаря Гребінника В. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Зубченко Ірини Іванівни про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовомОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Зубченко Ірина Іванівна до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Тисменицької міської ради, служба у справах дітей Загвіздянської сільської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Надвірнянської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

у с т а н о в и в :

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Зубченко І. І. подала заяву про ухвалення додаткового рішення в даній цивільній справі, посилаючись на те, що у провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав. У рамках розгляду даної справи позивачка понесла витрати на правову (правничу) допомогу згідно додатку №1 до договору від 28.01.2025 на загальну суму 12500 грн. Просила стягнути вказану суму з відповідача.

Представник позивачки-адвокат Зубченко І. І. в судове засідання не з`явилася, в поданій суду заяві просила заяву розглянути у відсутності сторони позивачки.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом установлено наступне.

Рішенням Тисменицького районного суду від 23.01.2025 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Тисменицької міської ради, служба у справах дітей Загвіздянської сільської ради, орган опіки та піклування виконавчого комітету Надвірнянської міської ради, про позбавлення батьківських прав.

У відповідності до п.3 ч.1ст.270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ч.1 та п.1 ч.3ст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положення п.1 ч.2ст.141 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Статтею 141 ЦПК Українивизначено розподіл судових витрат між сторонами та передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.8ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин 4-6ст.137ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, можна зробити висновок, щоЦПКпередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Аналогічна правова позиція була викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року по справі № 755/9215/15-ц.

При стягненні витрат на правову допомогу слід ураховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/WestAllianceLimited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Наявність договірних відносин між адвокатом Зубченко І. І. та позивачкою ОСОБА_1 підтверджуються ордером на надання правничої (правової) допомоги від 05.06.2024 (а.с.14), договором №15 про надання правової допомоги від 05.04.2024 (а.с.78), та додатком №1 від 28.01.2025 до договору №15 про надання правової допомоги (а.с.82), відповідно до якого сторонами погоджено наступні послуги правничої допомоги, а саме: зустріч та консультація клієнта 1500 грн, опрацювання матеріалів, підготовка, оформлення та подання позовної заяви 6000 грн, підготовка та поштове надіслання адвокатського запиту 2000 грн, консультація з органами опіки та піклування щодо написання висновку 1500 грн, підготовка та подання заяви про ухвалення додаткового рішення суду 1500 грн, всього 12500 грн.

Згідно довідки адвоката Зубченко І. І. від 28.01.2025 позивачкою оплачено 12500 грн (а.с.79).

Суд зазначає, що витрати в розмірі 1500 грн на підготовку та подання заяви про ухвалення додаткового рішення, про які зазначено в описі від 28.01.2025, не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача, оскільки відповідно до вимог частини восьмоїстатті 141 ЦПК Українитака заява фактично є заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги.

З огляду на викладене, виходячи із встановленої реальності участі адвоката, з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, беручи до уваги задекларовані в п. 6 ч. 3ст. 2 ЦПК Україниі усталеній практиці у вищевказаних рішеннях ЄСПЛ принципи пропорційності, розумності і співмірності, суд уважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши з відповідача на користь позивачки 7500 грн.

Керуючись ст.137,141,270 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Зубченко Ірини Іванівни про ухвалення додаткового рішення, задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне додаткове рішення складено 02.04.2025.

Суддя Руслан СТРУТИНСЬКИЙ