Ухвала

від 02.04.2025 по справі 534/706/25

КОТЕЛЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №534/706/25

Провадження №2/534/263/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року м. Горішні Плавні

Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Малюк Марина Вікторівна, перевіривши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа: ОСОБА_2 , виконуюча обов`язки завідувачої Лиманської державної нотаріальної контори Донецької області, державний нотаріус Полтавської районної державної нотаріальної контори, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

в с т а н о в и в :

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просить визначити додатковий строк для подачі ним до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці з часу набрання рішенням законної сили.

2. Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що справа не підсудна Комсомольському міському суду Полтавської області з таких підстав.

3. Згідно з частиною першою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

4. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція) гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

5. За змістом частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної частини.

6. Згідно із пунктом 1 частини першої статтею 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа належить до виключної підсудності іншого суду (частина друга статті 31 ЦПК України).

7. У розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції суд, який розглянув справу, не віднесену до його підсудності, не може вважатися «судом, встановленим законом». Відтак суд не може перебирати на себе повноваження із розгляду справи, яка належить до виключної компетенції іншого суду.

8. Положення частини першої статті 378 ЦПК України імперативно встановлюють, що прийняття судом до свого провадження справи з порушенням правил територіальної підсудності є підставою для обов`язкового скасування рішення, ухваленого за результатами розгляду такої справи неповноважним судом, з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

9. З огляду на означені норми суд зазначає, що поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку компетенційну складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Таким чином суддя, в провадження якого надійшла відповідна справа, насамперед зобов`язаний перевірити чи належить розгляд такої справи до підсудності цього суду.

10. Територіальна підсудність це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.

11. Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом територіальної підсудності. Тобто, загальне правило територіальної підсудності щодо пред`явлення позову за місцезнаходженням відповідача застосовується лише у випадку, коли інші правила підсудності не встановлені положеннями Цивільного процесуального кодексу України.

12. Виключна підсудність це правило, відповідно до якого справа має бути розглянута тільки певним судом. Виключна підсудність означає, що деякі категорії справ не можуть розглядатися за загальними правилами підсудності, а також за правилами альтернативної підсудності. У цих категоріях справ не допускається також договірна підсудність.

13. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі №902/919/17 зазначила, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

14. Предметом позову у справі № 532/706/25 є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, до якої входить житловий будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

15. Суддя зазначає, що позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред`являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.

16. У пункті 42 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 1.03.2013 № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» передбачено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114ЦПК). Згідно з положеннями статті 181ЦКдо нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

17. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі №910/10647/18 сформулювала позицію, що «виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір можестосуватися якправового режимунерухомого майна,так іінших правта обов`язків,що пов`язанііз нерухомиммайном.».

18. Оскільки предметом позову у даній справі є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, до складу якої входить житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , тобто позовні вимоги мають очевидний правовий зв`язок із нерухомим майном, позов має розглядатися за правилами виключної підсудності.

19. Село Торське до проведення адміністративно-територіальної реформи перебувало в складі м. Лиман Донецької області.

20. Постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» в Україні утворено 136 нових та ліквідовано існуючі 490 районів.

21. Після адміністративно-територіальної реформи село Торське м. Лиман увійшло до складу Краматорського району Донецької області.

22. Законом України «Про внесення зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо територіальної юрисдикції місцевих судів на території України до прийняття закону щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів від 03.11.2020, розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (Відомості Верховної Ради України, 2016, № 31, ст.545 із наступними змінами) доповнено пунктом 3-1 такого змісту, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX, але не пізніше 01.01.2022». У подальшому, термін здійснення місцевими судами своїх повноважень у межах раніше визначеної (до утворення (ліквідації) районів згідно Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX) територіальної юрисдикції, продовжено на один рік, але не пізніше 01.01.2023.

23. До набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17.07.2020 № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2024 № 2102-IX».

24. Ураховуючи, що нерухоме майно, якого стосується вказана справа, знаходиться за адресою: Донецька область, Краматорський район, село Торське, вул. Північна, 79, суддя доходить висновку, що цивільна справа №532/706/25 не підсудна Комсомольському міському суду Полтавської області.

25. Розпорядженням Голови Верховного суду від 14.03.2022 №7/0/9-22 про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суду Донецької, Запорізької та Харківської областей), відповідно до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність Краснолиманського міського суду Донецької області на Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська.

26. Інтерпретація суті конструкції «суд, встановлений законом», про яку йдеться у статті 6 Європейської конвенції з прав людини, наведено Європейським Судом з прав людини у рішенні у справі Сокуренко і Стригун проти України, де Суд наголосив, що фраза встановленого законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

27. Розгляд справи судом з порушенням правил територіальної юрисдикції є порушенням права на розгляд справи судом, встановленим законом та підставою для скасування ухваленого у справі рішення.

28. Зважаючи на викладене, стосовно справи № 534/706/25 Комсомольський міський суд Полтавської області не може вважатися судом, встановленим законом, тому зазначена справа не може бути прийнята цим судом до свого провадження. Оскільки означена справа за правилами виключної підсудності належить до територіальної юрисдикції іншого суду, суд передає її на розгляд Індустріальному районному суду м.Дніпропетровська.

29. Керуючись статтями 30, 31, 260, 261, 263 Цивільного процесуального кодексу України, суддя

п ос та но ви в :

30. Цивільну справу №534706/25 за позовом ОСОБА_1 до Лиманської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області, третя особа: ОСОБА_2 , виконуюча обов`язки завідувачої Лиманської державної нотаріальної контори Донецької області, державний нотаріус Полтавської районної державної нотаріальної контори, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини передати за підсудністю до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська (49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, проспект Газети «Правда», 84).

31. Передачу справи за підсудністю здійснити на підставі цієї ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

32. Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду у п`ятнадцятиденний строк з моменту її підписання.

33. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

34. Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, я кщо апеляцій на скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення їм відповідної ухвали.

Суддя М.В.Малюк