Рішення

від 25.03.2025 по справі 699/1075/24

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №699/1075/24

Номер провадження2/701/28/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2025 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого судді - Костенка А. І.

за участю секретаря - Брітан О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-ще Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Корсунь-Шевченківськаміська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Об`єднанняпідприємств вгалузі телекомунікацій,інформатизації таінтернет "Українськиймережевий інформаційнийцентр",Громадська організація"Майбутнємісту" про захист гідності, честі та ділової репутації шляхом відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача та третіх осіб про захист гідності, честі та ділової репутації шляхом відшкодування моральної шкоди.

На підставусвоїх вимогспирається нате,що позивач, ОСОБА_1 ,жителька м.Корсунь-Шевченківськийз жовтня2011року,на підставірішення засновниката трудовогоконтракту обіймаєпосаду директоракомунального підприємства«Телерадіоорганізація «Нахвилі Корсуня»Корсунь-Шевченківськоїрайонної радиЧеркаської області.У 2020році зміненозасновника даногокомунального закладуз Корсунь-Шевченківськоїрайонної радиЧеркаської областіна Корсунь-Шевченківськуміську раду.Окрім виконанняорганізаційно-адміністративнихфункцій директора,позивач створюєжурналістські матеріали,також являєтьсядепутатом Корсунь-Шевченківськоїміської радиVIIIскликання.Відповідач ОСОБА_2 ,також являєтьсядепутатом Корсунь-Шевченківськоїміської радиVIIIскликання.За періодперебування напосаді директоракомунального підприємства«Телерадіоорганізація «Нахвилі Корсуня»,безпосередньо позивачта колективзакладу отримувалинеодноразово грамотита заохочення:почесну грамотуНаціональної радиУкраїни зпитань телебаченняі радіомовленняза значнийвнесок урозбудову інформаційногопростору Черкащинита високийпрофесіоналізм;подяку відНаціональної спілкижурналістів України;грамоту Національноїради Україниз питаньтелебачення ірадіомовлення завагомий внесоку розвитоктелерадіопростору регіону;диплом Черкаськоїобласної державноїадміністрації таЧеркаської обласноїради заучасть утворчому конкурсіредакції друкованихі електроннихзасобів масовоїінформації тажурналістів області;спеціальну відзнакуСекретаріату Національноїспілки журналістівУкраїни вномінації Кращерегіональне радіо.У 2021році виниклиобставини щодонедофінансування збоку засновникакомунального підприємства«Телерадіоорганізація «Нахвилі ОСОБА_3 »,наслідком чогостала невиплатапрацівникам заробітноїплати. ОСОБА_2 ,на пленарномузасіданні зауважив,що цевідповідальність директораі позивачмає бутизвільнена зпосади.Рішенням Корсунь-Шевченківськоїміської радиЧеркаської областівід 10.02.2022№ 24-4/VІІІвирішено звільнитипозивача зпосади директоракомунального підприємства«ТРО «Нахвилі ОСОБА_3 »,уповноважено секретаряміської радирозірвати зпозивачем трудовийконтракт тавидати розпорядженняпро звільненняпозивача.За захистомсвоїх трудовихправ,позивач звернуласядо Корсунь-Шевченківськогорайонного судупро визнанняпротиправним таскасування рішенняпро звільненняпозивача.Рішенням Корсунь-Шевченківськогорайонного судувід 27.10.2022року уцивільній справі№ 699\308\22,позовні вимогипозивача доКорсунь-Шевченківськоїміської радиЧеркаської областіпро визнанняпротиправним таскасування рішення-задоволені повністю.Попри це,з 2020року(зчасу набуття ОСОБА_2 ,статусу депутатамісцевої ради)і дотепер,він систематичнопід часроботи сесіїдопускає образливіта принизливівисловлювання вадресу позивача,а такожрозповсюджує дописиу загальнодоступнійгрупі «Fасеbook»на сторінціГО «Майбутнємісту».Позивач намагаласяв різнийспосіб,як особистимспілкування такі черезсоціальні мережі,припинити такецькування зісторони ОСОБА_2 ,та хотілайому пояснити,що йогоповедінка нетільки принижуєїї,а ізаважає роботіпредставницького органуКорсунь-Шевченківськоїміської радищодо прийняттярішень,які єважливими дляжиттєдіяльності громади.Проте зусилляпозивача порозумітисяз нимне принеслибажаних результатів,а навпакипризвели доїх загострення.Так,у лютому2024року, ОСОБА_4 ,у групі«Fасеbook»на сторінціГО «Майбутнємісту» викладаєнаступну інформацію:«Я, ОСОБА_5 ,як депутатКорсунь-Шевченківськоїміської радизробив повідомленнядо правоохороннихорганів,що ОСОБА_1 ,порушила ЗаконУкраїни тавчинила дії,які передбачилиїї приватнийінтерес.Перевіривши повідомленняправоохоронні органиприйшли довисновку,що ОСОБА_6 ,вчинила адміністративнеправопорушення 4рази» Усвоїх дописахта відеороликах, ОСОБА_2 ,свою суб`єктивнудумку висловлюєв брутальній,принизливій танепристойній формі,що принижуєгідність,честь таділову репутаціюпозивача.Факт,що відноснопозивача розглядалисяпротоколи всудовому порядку,не заперечує. ОСОБА_2 ,був особистоприсутній всудовому засіданні,як вільнийслухач,та проводивзйомку судовогорозгляду,знімав безпосередньопозивача,незважаючи назаборону судді.Суд першоїінстанції прийшовдо висновкупро притягненняпозивача доадміністративної відповідальностіза ч.1ст.172-7КУПАП,після чого ОСОБА_2 ,відеозйомку усьогосудового процесу,де зафіксованівсі учасники,без згодипозивача розмістивна сторінціГО «Майбутнємісту» групи«Fасеbook»та особистокоментує судовийрозгляд,де неодноразово,називає позивача«корупціонеркою».Позивач всвою чергуповідомила,що непогоджується зрішенням судупершої інстанціїта будейого оскаржуватив апеляційномупорядку.Після такихдописів тавідеокоментарів ОСОБА_2 ,на сторінціГО «Майбутнємісту»,на йогопідтримку з`явилисявідгуки підписниківнаступного змісту:«Я весьчас думаю,цих бариг народжували нормальніматері,звідки уних оцяжадоба донаживи більшеі більшеі головнещо ніодин незупиниться скількине дай,а післявійни тоце такийгріх непрощеннийна віки,коли старіі убогівідають останнєа цянаволоч все забираєна своїзабаганки.Вони невірять вБога цезрозуміло нуа тойкому вонислужать простопосміхається!»«Дякуємо завашу роботу!Є надія,що внас нарештібуде європейськакраїна,в якійбудуть справедливізакони,не корумпованічиновники ісправедливі судовірішення!Не поганийпочаток» «Галя-радіотеж навалідолі?Чи нагідозепамі?»«Отак оцехотілося собіпремії таматеріальних допомог,що сталакорупціонеркою і це в такий непростий час». Стосовно поведінки ОСОБА_2 , позивач зверталася до постійної комісії Корсунь-Шевченківської міської ради з питань регламенту, етики, законності і правопорядку діяльності органів місцевого самоврядування, проте її заява до цих пір залишилася без вирішення, з підстав відсутності кворуму для прийняття рішення. Постановою Черкаського апеляційного суду від 12.04.2024 року скасовано постанову судді Корсунь-Шевченківського районного суду від 27.02.2024 року та закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в розумінні положень Закону України «Про запобігання корупції» у позивача, як депутата Корсунь-Шевченківської міської ради та тим, що вона являється керівником КП «ТРО «На хвилі Корсуня» при визначенні змін до програми фінансової підтримки зазначеного комунального закладу, відсутній приватний інтерес, а існує лише право на отримання заробітної плати за виконану роботу. Поширення відповідачем у соціальній мережі відеозйомки судового засідання, де здійснювався розгляд матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУПАП, при цьому образливо та принизливо коментуючи її роботу, як депутата місцевої ради та керівника комунального закладу, спричинило шквал негативних емоцій з боку підписників сторінки ГО «Майбутнє місту». Така нетактовна поведінка ОСОБА_2 , по відношенню до позивача, триває з 2020 року та виражається в постійних неетичних висловлюваннях, на кшталт «корупціонерка», які відповідач демонструє на пленарних засіданнях ради, а також поширює в соціальних мережах на своїй сторінці у групі «Fасеbook». На предмет встановлення власника веб-сайту ГО «Майбутнє місту», де відповідач поширює відносно позивача принизливу інформацію, скеровано адвокатський запит до об`єднання підприємств в галузі телекомунікацій, Інформації та інтернет «Український мереживний інформаційний центр», який був повернутий з підстав закінчення терміну зберігання у відділенні Укрпошти. Брутальність та непристойність дій ОСОБА_2 , його суб`єктивні оціночні судження відносно роботи позивача, як керівника та депутата, принижують її гідність, честь та ділову репутацію, чим завдали позивачу моральної шкоди, яка виражається в сильних душевних хвилюваннях, оскільки тривалий період позивач відчуває на собі негативні наслідки від перелічених вище дій відповідача, які спричинили негативні коментарі недоброзичливців, страждання рідних та близьких людей та принизливих образ у сторону позивача, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

26.08.2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з огляду на наступне. Відповідач вважає, що позовна заява неоґрунтованою та не підтвердженою належними і допустимими доказами та нормами чинного законодавства України. Вказує, що позивачка у позовній заяві не вказує конкретно, які її особисті немайнові права порушено відповідачем, які вона оскаржує та які стали підставою для стягнення на її користь моральної шкоди. Так, позивачка вказує на те, що Корсунь-Шевченківська міська рада, як колегіальний орган, прийняла рішення від 10.02.2022 року № 24-4/VІІІ, проект рішення якого відповідач, як депутат Корсунь-Шевченківської міської ради, подав на розгляд Корсунь-Шевченківської міської ради, відповідно до п. 3 та п. 6 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», який в подальшому був нею скасований в судовому порядку. Позивачка даний факт подачі відповідачем проекту рішення, не оскаржує, не вказує, яким чином він принижує її честь та гідність, а тому він не може бути підставою для стягнення з відповідача моральної шкоди. А тому для відповідача є незрозумілим, яким чином він, як депутат Корсунь-Шевченківської міської ради, подавши проект рішення «Про погодження звільнення директора КП «ТРО «На хвилі Корсуня» ОСОБА_1 », про що вказує у позовній заяві позивачка, порушив її особисті немайнові права, адже відповідач діяв в межах чинного законодавства України, зокрема, п. 3 та п. 6 ч. 2 ст. 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» та п. 46.2, 46.3 ст. 46, п. 51.2 ст. 51 та абз. 3 п. 53.1 ст. 53 Регламенту Корсунь-Шевченківської міської ради, який затверджений рішенням Корсунь-Шевченківської міської ради від 20.07.2021 року № 11-51/VIII (далі - Регламент) та є загальнодоступним, так як оприлюднений на офіційному сайті Корсунь-Шевченківської міської ради за посиланням https://rada.info/upload/users_files/33917227/docs/782d375479f3394529a501a5295bbc65.pdf. Також у позовній заяві позивач вказує, що відповідач був присутній під час судового засідання під час розгляду Корсунь-Шевченківським районним судом справи № 699/72/24 та здійснював відеозапис даного судового засідання (безпосередньо її особисто) незважаючи на заборону судді. Проте, під час судового процесу по розгляду справи № 699/72/24 суддя не забороняв відповідачу знімати на його особистий мобільний телефон. Звертає увагу суду на те, що під час відео фіксації відповідачем судового процесу та його учасників під час розгляду справи № 699/72/24 його не було видалено суддею із судового залу, хоча адвокат і вказав судді на те, що він знімає на свій особистий телефон судовий процес. Тобто під час розгляду справи № 699/72/24 суддею не було заборонено відповідачу здійснювати фіксацію судового процесу, адже, якби така заборона існувала, то суддя б винесла відповідну ухвалу і його в разі порушення такої заборони, було б видалено із зали судового засідання. А тому, вказуючи в позовній заяві дослівно: « ОСОБА_2 був особисто присутній в судовому засіданні, як вільний слухач, та проводив зйомку судового розгляду, знімав безпосередньо мене, незважаючи на заборону судді», позивач вказала неправдиву інформацію, адже ніякої заборони судді щодо проведення відповідачем відео фіксації судового засідання під час розгляду справи № 699/72/24 не існувало взагалі. Тобто це є особистою думкою позивача, яка не підтверджується ніякими доказами та нормами чинного законодавства України, адже позивач їх не надав. Відповідач є керівником Громадської організації «Майбутнє місту» (далі - ГО «Майбутнє місту»), про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Код ЄДРПОУ: 43590002). ГО «Майбутнє місту» з 09.04.2020 зареєстровано згідно чинного законодавства України та здійснює свою діяльність відповідно до Статуту. Так, згідно Статуту ГО «Майбутнє місту» основними напрямками діяльності ГО «Майбутнє місту» є в т.ч. організація громадського контролю за діяльністю органів місцевої влади та місцевого самоврядування з метою забезпечення ефективного врахування громадської думки в процесі прийняття рішень та реалізації державної політики в місті Корсунь-Шевченківський та районі (п. 3.2.3 Статуту); запобігання та протидія корупції в публічних і приватних сферах суспільних відносин (п. 3.2.5 Статуту); відстоювання прав та інтересів членів Організації, фізичних та юридичних осіб в органах влади та управління, місцевого самоврядування, судових органах, у стосунках з іншими юридичними та фізичними особами (п. 3.2.8 Статуту). Пункт 2.1 Статуту зазначає, що діяльність Організації має суспільний характер, що проявляється у її взаємодії з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями різних форм власності, встановленні партнерських відносин з іншими громадськими організаціями, рухами, фондами, зареєстрованими в Україні чи за її межами, громадянами України, іноземцями та/або особами без громадянства. Пункт 2.4.3 Статуту вказує, що для досягнення своєї мети та виконання статутних завдань Організація у встановленому чинним законодавством порядку має право в т.ч. вільно поширювати інформацію про свою діяльність і т.д. Пункт 2.4.10. Статуту зазначає, що Організація у встановленому чинним законодавством порядку має право здійснювати громадський контроль щодо заходів запобігання корупції в місцевих органах державної влади та органах місцевого самоврядування. Пункт 2 Статуту вказує, що Організація має право створити базу даних з питань діяльності Організації, відкрити веб-сайт, здійснювати видавничу діяльність у порядку визначеному чинним законодавством України. Розділ 3 Статуту «МЕТА ТА НАПРЯМИ ДІЯЛЬНОСТІ» містить п. 3.2.5., в якому передбачено, що основними напрямами діяльності Організації є запобігання та протидія корупції в публічних і приватних сферах суспільних відносин. Пункт 5.5.2.1. Статуту вказує, що Голова Правління Організації (яким є відповідач згідно протоколу № 1 установчих зборів засновників Громадської організації «Майбутнє Місту» від 03.03.202 року.) діє від імені Організації без довіреності та представляє Організацію у її стосунках з іншими особами. Тобто, будучи керівником ГО «Майбутнє місту», відповідач 27.02.2024 року був присутній на судовому засіданні під час розгляду Корсунь-Шевченківським районним судом справи № 699/72/24, в ході якого розглядалося 4 протоколи, складені внаслідок перевірки інформації з його заяви та вивчення доказової бази уповноваженими на те працівниками Управління стратегічних розслідувань ГУНП в Черкаській області, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП - це порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Під час судового процесу відповідач здійснював відеозапис судового засідання, з метою донесення до громадян точної інформації, яка була озвучена в ході судового процесу та під час проголошення 27.02.2024 року резолютивної частини рішення суду у справі № 699/72/24. А вже після судового процесу 27.02.2024 р., відповідач, як керівник ГО «Майбутнє місту», з офіційної сторінки ГО «Майбутнє місту» у групі Fасеbооk впродовж дня проінформував підписників ГО «Майбутнє місту» про результати судового засідання, виклавши повністю відео, де суддя зачитувала резолютивну частину рішення суду у справі № 699/72/24 (щоб не спотворити офіційну інформацію з судового рішення) та особистий допис. Зазначає, що чинне законодавство України та Статут ГО «Майбутнє місту» дозволяють керівнику, чи члену даної організації інформувати підписників ГО «Майбутнє місту» з особистого веб-сайту про їх діяльність, звертатися до органів державної влади та місцевого самоврядування щодо відомих їм фактів корупційних діянь, в т.ч. і вчинених депутатами місцевих рад, повідомляти відповідні органи про ці факти, отримувати відповіді на свої звернення та бути вільними слухачами в судових процесах щодо притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які порушили вимоги чинного законодавства України, в т.ч і Закону України «Про запобігання корупції». Вказує, що по завершенню судового засідання 27.02.2024 року у справі № 699/72/24 та проголошення судового рішення, відповідачем як керівником ГО «Майбутнє місту» з офіційної веб-сторінки цієї організації, висвітлено офіційні факти щодо судового процесу у даній справі, які можна перевірити, та оприлюднено відеозапис частини судового засідання, тобто висвітлена відповідачем інформація є офіційними фактами, оприлюднена за результатами судового зсідання у справі № 699/72/24 на підставі озвученого суддею 27.02.2024 року рішення суду у даній справі. Даний судовий процес був відкритим, адже будь-яка особа мала право бути на ньому присутня. Вся подана відповідачем 27.02.2024 року інформація містила фактичні твердження, які можна перевірити на відповідність їх дійсності шляхом перегляду відеозапису судового засідання, яке відповідачем здійснювалося, та шляхом ознайомлення зі змістом судового рішення від 27.02.2024 року у вказаній справі, яке є загальнодоступним на офіційному сайті Єдиного державного реєстру судових рішень. Що стосується того, що позивачка, вважає, деякі коментарі під вище вказаною відео публікацією та дописом, яка оприлюднена 27.02.2024 року на сторінці ГО «Майбутнє місту» не пристойними чи неетичними, або такими, що порушують її честь та гідність, то вона має законне право особисто звернутися до дописувачів, які на її думку якимось чином порушили її честь, гідність чи ділову репутацію своїми дописами, з відповідним судовим позовом про їх захист до цих дописувачів. Дописи підписників сторінки ГО «Майбутнє місту» у Facebook не можуть бути підставою для притягнення особисто відповідача до відповідальності. Позивачка у позовній заяві, як обґрунтування позовних вимог, вказує на те, що звернулася із заявою до постійної комісії Корсунь-Шевченківської міської ради з питань регламенту, етики, законності і правопорядку діяльності органів місцевого самоврядування щодо поведінки відповідача та надала докази - протокол засідання даної постійної комісії від 17.04.2024 № 84 та копію її заяви, яка подана нею до секретаря міської ради (вх. № 2408/01-10 від 17.04.2024). При цьому позивач вказує, що дана постійна комісія не може розглянути її заяву, так як відсутній кворум. Вважає, забезпечення кворуму під час засідань постійних комісій належить до повноважень голови даної постійної комісії, що передбачено ч. 8 ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», де вказано, що організація роботи постійної комісії ради покладається на голову комісії. Голова комісії скликає і веде засідання комісії, дає доручення членам комісії, представляє комісію у відносинах з іншими органами, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, а також громадянами, організує роботу по реалізації висновків і рекомендацій комісії. І це питання (щодо відсутності кворуму) повинно бути порушене позивачем перед головою даної постійної комісії, а не в позовній заяві, так як це питання не є предметом судового розгляду. Постійні комісії Корсунь-Шевченківської міської ради восьмого скликання здійснюють свої повноваження згідно ст. 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Регламенту міської ради (Глава 1. Постійні комісії Ради Регламенту міської ради) та Положення про постійні комісії Корсунь-Шевченківської міської ради (п. 23.5. Регламенту міської ради). Рішенням Корсунь-Шевченківської міської ради від 08.12.2020 року № 1-14 затверджено Положення про постійні комісії Корсунь-Шевченківської міської ради, яке є загальнодоступним на офіційному веб-сайті міської ради за посиланням https://rada.info/upload/users_files/33917227/docs/43ab96c4d4a064fbe839c4c678cc1650.pdf Будучи присутнім на засіданні постійної комісії з питань регламенту, етики, законності і правопорядку діяльності органів місцевого самоврядування 17.04.2024 року, відповідач повідомив членів даної постійної комісії про те, що ні чинне законодавство України, ні Регламент міської ради не містять норм щодо заходів впливу на депутатів будь-яких рівнів, в т.ч. і міських рад, у разі порушення останніми норм етичної поведінки. Та наголосив, що, якщо громадяни вважають, що він порушив чинне законодавство, то вони мають право звернутися до правоохоронних органів, які нададуть пояснення, як їм діяти та куди в подальшому необхідно їм звертатись. Згідно п. 5.2.18 Положення про постійні комісії, постійна комісія з питань регламенту, етики, законності і правопорядку діяльності органів місцевого самоврядування розглядає питання депутатської діяльності, дотримання норм депутатської етики, здійснює контроль за дотриманням депутатами та посадовими особами виконавчих органів ради вимог Закону України «Про статус депутатів місцевих рад». Вказує, що дана постійна комісія не має ніяких повноважень щодо заходів впливу на депутатів міської ради щодо їх етичної поведінки, бо це не передбачено чинним законодавством України. Звертає увагу суду на заяву позивачки від 17.04.2024, яка подана нею на ім`я секретаря Корсунь-Шевченківської міської ради В.Мацюка та до постійної комісії з питань регламенту, етики, законності і правопорядку діяльності органів місцевого самоврядування (вх. № 2408/01-10 від 17.04.2024), що в даній заяві позивачка не вказала жодного факту щодо поширення відповідачем недостовірної інформації чи образливих (на її думку) висловлювань з його боку щодо неї та не надала постійній комісії будь-яких доказів цього, тобто її звинувачення в бік відповідача були голослівними та не підтверджені доказами. Зазначає, що позивачка не вказала у позовній заяві, які конкретно її немайнові права порушені відповідачем та не надала жодних належних і допустимих доказів спричинення їй моральної шкоди із зазначенням конкретних випадків з обґрунтуванням її розміру. А тому вважає, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача моральної шкоди. Також для відповідача є незрозумілим, чому позивач, вказавши у позовній заяві третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Корсунь-Шевченківську міську раду Черкаської області, не вказує, яким чином рішення у справі може вплинути на її права або обов`язки. Хоча підставою залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, є обґрунтоване припущення, що судове рішення може вплинути на права і обов`язки осіб, які не є стороною у справі. Судове рішення може вплинути на права або обов`язки третьої особи, якщо між цією третьою особою і стороною, на боці якої вона бере участь у справі, існують певні правовідносини (права і обов`язки), які за наслідками вирішення справи можуть змінитися або припинитися, або якщо на підставі рішення суду між стороною і третьою особою виникнуть нові правовідносини (права і обов`язки). А як видно зі змісту позовної заяви в ній відсутнє будь-яке обґрунтування, адже взагалі не вказано, як рішення у справі вплине на права або обов`язки Корсунь-Шевченківської міської ради та які наслідки при прийнятті судового рішення настануть для міської ради. Звертає увагу суду на те, що позивачем надано до позовної заяви додатки - це копії документів, які є доказами у справі, проте вони не завірені позивачем належним чином, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами.

30.09.2024 року через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого позивач з доводами відповідача не погоджується з огляду на наступне. Спосіб, в який відповідач ОСОБА_2 , коментує судовий розгляд матеріалів адміністративної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 КУПАП, а саме: неодноразово називає позивача «корупціонеркою», - є образливим та абсолютно не узгоджується із приписами частини першої статті 8 Закону № 93. Також є неприйнятною його поведінка в розумінні Закону України « Про судоустрій та статус суддів» в частині відеозапису судового засідання та трансляції його на сторінці ГО «Майбутнє місту» групи "Facebook". В ході розгляду зазначених вище адміністративних матеріалів справи, суддею дійсно не заборонялося проводити відеозйомку судового процесу, проте з обмеженням зйомки самої ОСОБА_1 , відносно якої розглядалися адміністративні матеріали. Проте ці обмеження, відповідачем ОСОБА_2 , були проігноровані. Більше того, дозволу суду на трансляцію судового засідання в мережі Інтернет, ОСОБА_2 , також не отримував. Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву посилається на приписи ч. 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», проте половинчасто, а також невірно її тлумачить. Зазначає, що як вбачається із поданого відзиву на позовну заяву, ОСОБА_2 , поєднує депутатську діяльність з виконанням роботи керівника ГО «Майбутнє місту». Згідно з частинами першою, другою статті 6 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю. Сам відповідач посилається на ст. 1 Закону України «Про громадські об`єднання», де дається визначення громадського об`єднання, що це добровільне об`єднання фізичних осіб та\або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів. Статут ГО «Майбутнє місту» передбачає організацію громадського контролю за діяльністю органу місцевого самоврядування з метою забезпечення ефективного врахування громадської думки в процесі прийняття рішень та реалізації державної політики в місті Корсунь-Шевченківський та районі. Сторожук В.В., явлючись депутатом Корсунь-Шевченківської міської ради VIII скликання, а отже є представником колегіального представницького органу, де у межах своєї компетенції бере участь у прийнятті рішень, які є обов`язкові для виконання юридичними і фізичними особами Корсунь-Шевченківської ТГ. Тобто відноситься до представників місцевої влади. А з іншої сторони є керівником громадського об`єднання, яка за статутними положеннями забезпечує контроль за діяльністю органу місцевого самоврядування Корсунь-Шевченківської міської ради. Отже, відповідач ОСОБА_4 , - є представником місцевої влади і в той же час вносить критику на іншого представника органу місцевого самоврядування, - Добровольську-Рибалкіну Г.Я. Принизливі висловлювання на адресу Добровольської-Рибалкіної Г.Я., як депутата та керівника директора комунального підприємства «ТРО «На хвилі Корсуня» ОСОБА_2 , розміщує на сторінці ГО «Майбутнє місту», яка належить громадській організації, керівником якої являється відповідач. Така дуальна форма діяльності відповідача супроводжується безтактною поведінкою та образливими висловлюваннями на адресу позивача, що є недопустимим та не узгоджується із загальновизнаними принципами порядності. Вказує, що зауваження відповідача щодо форми та змісту позовної заяви не заслуговують на увагу, оскільки суд при вирішенні питання про відкриття провадження у даній цивільній справі дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задоволити.

Відповідач та представник третьої особи Громадської організації"Майбутнємісту" Сторожук В.В., в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та заперечував проти їх задоволення.

Представник третьої особи Корсунь-Шевченківськоїміської ради в судове засідання не з`явився, але надав суду заяву, згідно якої не заперечував проти задоволення позовних вимог та просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Представник третьої особи Об`єднання підприємств в галузі телекомунікацій, інформатизації та інтернет "Український мережевий інформаційний центр" в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України), причини неявки визнані поважними невідомі, заяв та клопотань про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи не надходило, але його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті у його відсутність на підставі зібраних доказів. Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Суд, вислухавши позивача та її представника, відповідача та представника третьої особи, свідків, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач з жовтня 2011 року, на підставі рішення засновника та трудового контракту обіймає посаду директора комунального підприємства «Телерадіоорганізація «На хвилі Корсуня» Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області. У 2020 році змінено засновника даного комунального закладу з Корсунь-Шевченківської районної ради Черкаської області на Корсунь-Шевченківську міську раду. Також позивач являється депутатом Корсунь-Шевченківської міської ради VIII скликання. Відповідач також являється депутатом Корсунь-Шевченківської міської ради VIII скликання. Рішенням Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області від 10.02.2022 № 24-4/VІІІ вирішено звільнити позивача з посади директора комунального підприємства «ТРО «На хвилі ОСОБА_3 ». Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27.10.2022 року у цивільній справі № 699/308/22, позовні вимоги позивача до Корсунь-Шевченківської міської ради Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення - задоволені повністю. Відповідач є керівником Громадської організації «Майбутнє місту» (далі - ГО «Майбутнє місту»), про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (Код ЄДРПОУ: 43590002). У лютому 2024 року, ОСОБА_4 , у групі «Fасеbook» на сторінці ГО «Майбутнє місту» виклав наступну інформацію: «Я, ОСОБА_5 , як депутат Корсунь-Шевченківської міської ради зробив повідомлення до правоохоронних органів, що ОСОБА_1 , порушила Закон України та вчинила дії, які передбачили її приватний інтерес. Перевіривши повідомлення правоохоронні органи прийшли до висновку, що ОСОБА_6 , вчинила адміністративне правопорушення 4 рази». Постановою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27.02.2024 року ОСОБА_1 , визнано винною у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУПАП та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу. Постановою Черкаського апеляційного суду від 12.04.2024 року постанову судді Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 27.02.2024 року скасовано та закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. 17 квітня 2024 року позивач зверталася до постійної комісії Корсунь-Шевченківської міської ради з питань регламенту, етики, законності і правопорядку діяльності органів місцевого самоврядування із заявою про розгляд питання про систематичне порушення відповідачем норм п. 5 ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про статус депутатів місцевих рад", проте її заява залишилася без вирішення, з підстав відсутності кворуму для прийняття рішення. Позивач вважає, що брутальність та непристойність дій ОСОБА_2 , його суб`єктивні оціночні судження відносно роботи позивача, як керівника та депутата, принижують її гідність, честь та ділову репутацію, чим завдали позивачу моральної шкоди, яка виражається в сильних душевних хвилюваннях, оскільки тривалий період позивач відчуває на собі негативні наслідки від перелічених вище дій відповідача, які спричинили негативні коментарі недоброзичливців, страждання рідних та близьких людей та принизливих образ у сторону позивача.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 , суду показала, що із позивачем та відповідачем вона знайома з серпня 2021 року, оскільки з цього часу працює на посаді головного спеціаліста апарату виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради. Щодо витоків неприязних відносин Сторожука і керівника комунального закладу Добровольської-Рибалкіної вона нічого не може сказати, але певні події відбувались на її очах. По-перше це було в кінці 2021 року, коли рішенням міської ради було погоджено звільнення ОСОБА_1 і ще до прийняття цього рішення її як головного спеціаліста, серед інших посадових обов`язків вона ще виконувала обов`язки управління персоналом, її зобов`язав керівник, але це було за сприяння Сторожука, про те, що вона повинна підійти у комунальний заклад і скласти акт про відсутність керівника цього закладу на робочому місці. При цьому ОСОБА_8 знав, що керівник знаходиться у відпустці. Вона з юристом підійшли і склали акт. Вона вже потім дізналася, що людина дійсно знаходиться у відпустці і цей акт не мав би ніякої подальшої дії для подальших подій. Щодо неетичної поведінки ОСОБА_8 відносно ОСОБА_9 , вона знає із записів засідань міської ради, тому що вона не буває на засіданнях міської ради, а іноді їй вдається прослуховувати записи. Також із ведення свого блогу громадської організації Сторожука. Щодо звернення до ОСОБА_9 , як до " ОСОБА_10 радіо", вона неодноразово чула із блогу та в кулуарах міської ради, тому їй незрозуміло чому ОСОБА_8 так відноситься до своєї колеги і вона цілком розділяє в тому числі її страждання. ОСОБА_8 так відноситься не тільки до ОСОБА_9 , а до всіх жінок. Їй було відомо про один випадок із засідань міської ради, коли ОСОБА_8 звернувся до Добровольської-Рибалкіної нецензурним словом, правда це було не на мікрофон, а в більш тихій обстановці, але про це чули декілька депутатів і це все обговорювалося у виконавчому комітеті. Добровольська-Рибалкіна неодноразово приходила і жалілася на поганий стан, на знервованість, на те, що вона вимушена вживати ліки для того щоб нормально працювати на своїй посаді. ЇЇ зобов`язали скласти акт, вказівки керівника зазвичай виконує. Вона не була присутня при розмові керівника, Сторожука та Добровольської-Рибалкіної в кабінеті секретаря. Про складений акт вона не повинна була повідомляти нікого. Той день, коли вручали акт вона не пам`ятає. Хронологію цих подій вона не пам`ятає. Вона як головний спеціаліст апарату на той час не повинна була нічого вручати, вони підписали цей акт про відсутність на роботі, а вручати його це не відноситься до її посадових обов`язків. Щодо звільнення керівника комунального закладу, в її обов`язки також як головного спеціаліста апарату не входить дії, які пов`язані із звільненням керівника комунального закладу. Правопорушення тоді не було, тому що тоді доручення йшло від її безпосереднього керівника, але впринципі давав його ОСОБА_8 . Те, що ОСОБА_8 відноситься так до всіх жінок, це її особиста думка. Відео вона не бачила, а чула про нього. Того відео і моменту де ОСОБА_11 показала середній палець вона не бачила, знає тільки зі слів ОСОБА_8 . Про те, що її керівник звертався до ОСОБА_1 як " ОСОБА_10 радіо", вона не чула. В залі засідань вона не буває під час засідань міської ради, в коридорах можливо чула, що депутати лаяться, але до цього не дослухається. Те, що ОСОБА_8 нецензурно звертався до ОСОБА_1 вона особисто не чула, але їй казали, це слова депутатів, які чули це. Вона особисто чула як ОСОБА_8 ображав Добровольську-Рибалкіну, але як саме не може сказати.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_12 , суду показав, що в депутата Сторожука постійно до ОСОБА_9 і на сесії, коли він головуючий, постійно підвищує тон, якщо голосують за якісь питання відносно радіо, постійно ідуть заперечення. Він вважає, що на радіо наразі багато інформації, треба голосувати, підтримувати, тому що дуже багато корисної інформації до людей доноситься. ОСОБА_8 до всіх працівників відноситься зневажливо. Сторожук депутат і в нього повинна бути якась депутатська етика. Багато хто звертався письмово щоб захистити Добровольську-Рибалкіну, також інші працівники підходять до нього. Сторожук дуже недобре себе веде до ОСОБА_9 . ОСОБА_8 постійно говорить " ОСОБА_13 ", він вважає, що це принизливо. Він на засіданні дає регламент, що депутат повинен вести себе чемно, не кричати, не говорити без надання слова, але ОСОБА_8 ці норми не виконує. На засіданні ОСОБА_8 повернувся до ОСОБА_1 і сказав допригалась і вжив нецензурне слово, він це чув, запам`ятав і вони це обговорювали з депутатами, і люди до нього зверталися, що як таке можливо, що під час сесії такі слова звучать. Про якісь протоколи щось було і ОСОБА_8 в своїх блогах веде, на сесіях озвучує. Тобто ще немає суду, а ОСОБА_8 вже звинувачує. ОСОБА_14 зверталась до комісії стосовно поведінки ОСОБА_8 і інші особи зверталися, і на комісії розглядалися ці питання. Він не був присутній при розгляді заяви ОСОБА_1 , але голова комісії повинен був викликати Сторожука. Він відео не бачив, але у фейсбуці було, коли ОСОБА_8 виходив з редакції, то вдарив ОСОБА_15 по голові якимись документами. До нього звертаються жителі громади, що в них склалось таке враження, що у Сторожука не получилось звільнити ОСОБА_15 і ОСОБА_8 морально на неї тисне щоб вона сама звільнилась. ОСОБА_14 завжди була весела, на позитиві, а коли почались ці тиски, то вона змінилась, постійно нервує. Він особисто жодного разу не звертався до Добровольської-Рибалкіної "Галя радіо". Чи ще хтось називав так Добровольську-Рибалкіну він не пам`ятає, а те що ОСОБА_8 її так називав пам`ятає. До нього не звертались щоб надати відеодоказ того, що ОСОБА_8 нецензурними словами звертався до Добровольської-Рибалкіної. В сесійній залі працєю відеозйомка і працює під час сесії. Камера не всі слова сприймає, що говориться в залі. Він працює секретарем міської ради із регламентом і положеннями він ознайомлений. Чи передбачає положення про постійні комісії виховувати депутатів він не пам`ятає. Є звернення від громадян, воно надійшло вони його зареєстрували і все. Протокол постійної комісії напевно є. Він як секретар міської ради, відповідно до своїх посадових обов`язків готує ці протоколи. Він не пам`ятає чи бачив висновок постійної комісії по заяві ОСОБА_1 . Також не пам`ятає чи був висновок постійної комісії. На комісіях він не був присутній. Йому часто люди показують відео з блогу, що веде ОСОБА_8 . ОСОБА_16 йому показали відео де Сторожук б`є жінку паперами. ОСОБА_14 є у прямому їхньому підпорядкуванні. Про складений акт про відсутність ОСОБА_9 на роботі він не пам`ятає. Чим завершилась ця справа він не пам`ятає. Коли керівник хоче піти у відпустку, то це погоджується з ними, тільки цими питаннями більше кадрова служба займається, готує документи і тоді йому приносять. ОСОБА_17 хоч раз погоджувала це з ним він не пам`ятає. У них багато комунальних підприємств.

Надаючи оцінку доводам учасників справи в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Із урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Отже, при розгляді спору суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Статтею 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (стаття 68 Конституції України).

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

У статті 201 ЦК України передбачено, що честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Главою 22 ЦК України визначено перелік особистих немайнових прав фізичної особи, серед яких право на повагу до гідності та честі (стаття 297 ЦК України) та право на недоторканність ділової репутації (стаття 299 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову про захист гідності та честі фізичної особи, ділової репутації фізичної та юридичної особи, а також про спростування недостовірної інформації, є сукупність таких обставин, як: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації потрібно розуміти опублікування її у пресі, передання з використанням радіо, телебачення чи інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Поширенням інформації також є демонстрація в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, а так само поширення за допомогою електронних засобів, що за своїм змістом або формою ганьблять гідність, честь фізичної особи або ділову репутацію фізичної чи юридичної особи.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному та політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд повинен визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та їх правдивість не доводиться.

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17-ц звернуто увагу на те, що суду потрібно уважно розрізняти факти та оціночні судження і критику у поєднанні з дотримання розумних меж цих суджень. Для того, щоб розрізняти фактичне твердження і оціночне судження, потрібно брати до уваги обставини справи і загальний тон зауважень, оскільки твердження про питання, що становлять суспільний інтерес, є оціночними судженнями, а не констатацією фактів. Судження - це те ж саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів. За наслідками касаційного перегляду Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що суб`єктивна думка відповідача є фактично коментарем на відеосюжет, підготовлений журналістами, тобто є не твердженням, висловленим особисто відповідачем про факт, а є оцінкою отриманої інформації та власними висновками щодо цієї інформації. Такі висновки не можуть бути ані спростовані, ані підтверджені, а тому не можуть бути предметом спору. Поширення таких висновків відповідачем повинно оцінюватися з точки зору суспільно відповідальної поведінки будь-якої особи перед суспільством, а аналіз таких висновків повинен здійснюватися суспільством на основі усієї інформації, отриманої з різних джерел.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи.

У рішенні від 08 липня 1986 року у справі Lingens v. Austria (заява № 12/1984/84/131) ЄСПЛ розрізнив факти та оціночні судження. Існування фактів можна довести, а правдивість критичного висловлювання не підлягає доведенню. Вимога доводити правдивість критичного висловлювання є неможливою для виконання і порушує свободу на власну точку зору, що є фундаментальною частиною права, захищеного статтею 10 Конвенції. У цій справі ЄСПЛ зазначив, що: «Суд повинен нагадати, що свобода вираження поглядів гарантована пунктом 1 статті 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. За умови додержання пункту 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» або тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості і широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе».

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 757/22307/17-ц (провадження № 61-48302св18) зазначено, що: «Свобода дотримуватися своїх поглядів є основною передумовою інших свобод, гарантованих статтею 10 Конвенції, і вона користується майже абсолютним захистом у тому сенсі, що можливі обмеження, закладені в пункті 2 цієї статті. Поряд з інформацією чи даними, що підлягають перевірці, стаття 10 захищає і погляди, критичні зауваження або припущення, правдивість яких не може бути піддана перевірці на правдивість. Оціночні судження також користуються захистом - це передумова плюралізму поглядів».

У постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі № 757/43705/19-ц (провадження № 61-9538св20) зроблено такі висновки: «Під час розгляду справ про захист ділової репутації шляхом визнання інформації недостовірною завданням суду є забезпечення балансу прав та свобод учасників інформаційних правовідносин щодо недопущення поширення інформації, яка не відповідає дійсності, - з одного боку (приватний інтерес), а з іншого - недопущення ситуації, коли такі позови використовуються з метою обмеження загальних засад свободи слова, права громадськості бути обізнаною (публічний інтерес). Розглядаючи зазначені спори, суд зобов`язаний виважено підійти до необхідності обмеження свободи вираження поглядів та ретельно обґрунтувати ухвалене рішення щодо наявності в інформації, яка визнається недостовірною, ознак реального завдання шкоди репутації, порушення прав інших осіб, з метою забезпечення професійного захисту журналістики та недопущення надмірного втручання в право громадськості на отримання інформації».

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що поширення відповідачем на сторінці ГО "Майбутнє місту" у соціальній мережі Facebook відеозйомки судового засідання та допису, спричинило шквал негативних емоцій з боку підписників сторінки. Разом з тим, звертаючись до суду з позовом, позивачка підставою позову, спрямованого на захист її честі та гідності, визначила постійні неетичні висловлювання на пленарних засіданнях ради зі сторони відповідача в її адресу а також розповсюдження відповідачем дописів у загальнодоступній групі Facebook на сторінці ГО "Майбутнє місту", оскільки позивачка є директором КП "Телерадіоорганізації "На хвилі Корсуня" та депутатом Корсунь-Шевченківської міської ради VIII скликання.

Отже в контексті змісту принципу диспозитивності суд має оцінити обґрунтованість позовних вимог саме в аспекті оцінки допису та висловлювань відповідача про розгляд справи № 699/72/24 про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП, за критеріями достовірності розповсюдженої інформації та звинувачень на адресу позивачки.

За матеріалами справи судом встановлено, що відеозапис та допис відповідача про судовий розгляд справи відносно позивачки ґрунтувались на загальнодоступній інформації, оскільки судовий розгляд справи був відкритим та будь-яка особа могла бути присутньою на судовому засіданні.

Крім того, судом не встановлено, що на момент розповсюдження інформації відповідач діяв недобросовісно, враховуючи що відповідна інформація була розміщена у вільному доступі.

Згідно з частиною першою статті 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Верховний Суд у поставної від 13.02.2019 р. у справі №439/1469/15-ц зазначив, що «вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. У зв`язку з цим суди повинні брати до уваги, що відповідно до статті 275 ЦК України захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК України), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК України) тощо.

Стосовно доводів позивачки про те, що розповсюдження допису та відеозаписів відповідачем, нетактовна поведінка ОСОБА_2 , по відношенню до позивача, що виражається в постійних неетичних висловлювань завдало шкоди її гідності, честі та ділової репутації, то слід зауважити наступне.

Позивачка обіймає посаду директора КП "Телерадіоорганізація "На хвилі Корсуня" та є депутатом Корсунь-Шевченківської міської ради VIII скликання. Слід зауважити, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі). В цьому контексті слід звернути увагу, що пункт 2 статті 10 Конвенції майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Межа допустимої критики стосовно публічної особи є ширшою, ніж стосовно приватної особи. На відміну від останньої, перша неминуче та свідомо йде на те, щоб усі її слова та вчинки були об`єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність (рішення ЄСПЛ від 15 липня 2010 року у справі «Газета «Україна-центр» проти України», заява № 16695/04).

Отже, оскільки позивачка перебуває на посаді директора КП "Телерадіоорганізація "На хвилі Корсуня" та є депутатом Корсунь-Шевченківської міської ради VIII скликання, то межа допустимої критики стосовно неї, як громадського діяча, є значно ширшою ніж до звичайної фізичної особи. Позивачка повинна була усвідомлювати, що вона самостійно та свідомо відкриває себе для критики, яка у демократичному суспільстві може цілком правомірно здійснюватися у формі, яка не є обов`язково приємною для неї, навіть шокуючою; вона мала бути готовою до того, що критика на її адресу може бути зроблена у спосіб та за стилем, які не будуть схвальними для неї.

Суд звертає увагу, що хоча опублікована відповідачем інформація й містить елементи провокативного характеру, однак її не можна витлумачити як таку, що містить фактичні дані про її незаконну діяльність, пов`язану з перебуванням на посаді директора чи депутатством. Коментарі під дописом є оцінкою подій і не містять ствердження про порушення позивачкою законодавства, а лише дає можливість проаналізувати та сприйняти зміст інформації згідно з власними суб`єктивними переконаннями.

Варто звернути увагу, що чинним законодавством не передбачена можливість притягнення до відповідальності за висловлювання оціночних суджень. Вони, як і думки, переконання, судження, критична оцінка певних фактів і недоліків не можуть бути предметом судового захисту, оскільки будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів), а громадські діячі, як і публічні особи, мають бути толерантними до різкої, навіть некоректної критики. Натомість відповідні особи мають можливість захистити свої права через надане законодавством право на відповідь, а також на власне тлумачення обставин у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За змістом ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд зокрема вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.

На підставі вказаних обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про захист честі, гідності, репутації та відшкодування моральної шкоди не підлягають до задоволення, оскільки є необґрунтованими та не підтверджені належними доказами.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про захист гідності, честі та ділової репутації шляхом відшкодування моральної шкоди, тому відсутні підстави і для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-83, 92, 95, 258, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Корсунь-Шевченківськаміська рада, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Об`єднанняпідприємств вгалузі телекомунікацій,інформатизації таінтернет "Українськиймережевий інформаційнийцентр",Громадська організація"Майбутнємісту" про захист гідності, честі та ділової репутації шляхом відшкодування моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Повний текст рішення проголошено 03.04.2025 року.

Суддя А. І. Костенко