Постанова

від 29.11.2010 по справі 2-а-4408/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 листопада 2010 р.           Справа № 2-а-4408/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Загороднюка Андрія Григоровича,

при секретарі судового засідання:   Афанасьєвій Зінаїді Володимирівні  

за участю представників сторін:

позивача      :   Шимчик С.А.

відповідача :   не з"явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Немирівського районного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття   

до:   ОСОБА_2  

про: стягнення допомоги по безробіттю

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Немирівський районний центр зайнятості з позовом до ОСОБА_2 про стягнення допомоги по безробіттю в сумі 1060 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 25.12.2009 році  гр. ОСОБА_2 звернувся за послугами до Немирівського районного центру зайнятості (далі Немирівський РЦЗ), 04.01.2010 року йому надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю. Внаслідок проведеної Немирівським РЦЗ  перевірки встановлено факт перебування в трудових відносинах ОСОБА_2 з 01.08.2010 року з ТОВ «Агрохім-Захист». Отже, в період перебування на обліку в Немирівському РЦЗ та отримуючи допомогу по безробіттю гр. ОСОБА_2 працював на посаді водія вантажного автомобіля у ТОВ «Агрохім-Захист».  28.09.2010 року видано наказ № 64 про повернення ОСОБА_2 виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 1060 грн. 00 коп.

Враховуючи, що відповідачем кошти в сумі 1060 грн. 00 коп. в добровільному порядку не повернуті, позивач звернувся до суду з позовом про їх примусове стягнення.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Позиція відповідача щодо позову не відома, оскільки він  заперечень на позовну заяву не подав та повноважного представника у судове засідання не направив. Про час і місце розгляду справи відповідача повідомлено належним чином –ухвалою про відкриття провадження у справі та позовною заявою з додатками до позову (повідомлення № 20323786, а.с 22) а також повісткою суду про, що свідчить рєстр відправленої кореспонденції. Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, шляхом направлення відповідачу ухвали про відкриття провадження та судової повістки, які останнім отримані, що підтверджується  матеріалами адміністративної справи. Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень  ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення позивача, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Громадянин ОСОБА_2 зареєстрований у Немирівському РЦЗ, як такий, що шукає роботу, про що свідчить його відповідна заява.

04.01.2010 року відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю відповідно до п.п. 2, 4 ст. 22, п. 2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

З акту розслідування обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 24 вересня 2010 року № 10089, вбачається,  що матеріальна допомога, яка виплачувалась ОСОБА_2, відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", виплачувалась в період одночасного перебування його на обліку в центрі зайнятості і роботи на підприємстві ТОВ «Агрохім-Захист» (а.с. 10). Так, в акті зазначено, що ОСОБА_2  працював на ТОВ «Агрохім-Захист» з 01.08.2009 року, тобто в період перебування на обліку в РЦЗ, де  отримував дохід.

Таким чином, на підставі досліджених вище документів судом встановлено факт перебування відповідача у трудових відносинах із підприємством ТОВ «Агрохім-Захист». Крім того, визнана обставина ніяким чином не спростовувалась відповідачем.

Відповідно ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними  визнаються  працездатні громадяни працездатного віку, які через  відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених  законодавством  доходів  і зареєстровані у державній службі  зайнятості  як  такі,  що шукають роботу, готові та здатні приступити  до  підходящої  роботи.  Безробітними визнаються також інваліди,   які   не  досягли  пенсійного  віку,  не  працюють  та зареєстровані як такі, що шукають роботу. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або  підвищити свою кваліфікацію.

Частиною 1 статті 22 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачено, що застраховані  особи,  визнані  у   встановленому   порядку безробітними,  які  протягом  12  місяців,  що  передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня)  не  менше  26  календарних  тижнів та сплачували страхові внески,  мають  право  на  допомогу  по  безробіттю  залежно   від страхового стажу.

Окрім цього, розмір зазначеної допомоги визначається ст. 23 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно із ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи,  зареєстровані в установленому порядку як   безробітні,  зобов'язані  своєчасно  подавати  відомості  про обставини,  що впливають  на  умови  виплати  їм  забезпечення  та надання соціальних послуг. У  разі  виїзду особи, зареєстрованої в установленому порядку як  безробітна,  за  межі  України  з  метою  працевлаштування  чи здійснення  іншої  діяльності,  спрямованої на отримання прибутку, така  особа зобов'язана  повідомити  про  це  державну  службу зайнятості.

Абзац 1 ч. 3 цієї статті Закону передбачено, що  сума   виплаченого   забезпечення   та   вартості  наданих соціальних   послуг   застрахованій   особі   внаслідок   умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи  відповідно  до  законодавства України  з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п. 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 11.03.2008 року №125/116, у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

З системного аналізу встановлених в судовому засіданні обставин адміністративної справи та положень чинного законодавства, судом встановлено, що кошти по безробіттю, виплачені ОСОБА_2 центром зайнятості, отримані ним протиправно, на підставі недостовірних відомостей, а тому вони підлягають стягненню на користь Немирівського  РЦЗ Вінницької області.

Як свідчить наказ директора Немирівського РЦЗ від 28.09.2010 року № 64 та лист-претензія від 30.09.2010 року вих. номер 04-07/1771, центром зайнятості вживалися заходи щодо повернення виплачених відповідачеві коштів на підставі подання недостовірних відомостей про перебування в трудових відносинах (а.с. 6,9), однак вони не дали успішного результату.

З розрахунку позову Немирівського районного центру зайнятості (а.с. 8), судом встановлено, що сума коштів по безробіттю, виплачених ОСОБА_2 за період з 01.08.2010 року по 23.09.2010 року становить 1060 грн. 00 коп.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи встановлені з матеріалів адміністративної справи обставини та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд, вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з ОСОБА_2 1060 грн. 00 коп. допомоги по безробіттю є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, Закону України “Про зайнятість населення”, Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним,  суд -    

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з громадянина ОСОБА_2, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, 22840, ідентифікаційний номер-НОМЕР_1 кошти в сумі 1 060 грн. 00 коп. (одна тисяча шістдесят гривень 00 копійок) на користь Немирівського районного центру зайнятості за реквізитами: Держбюджет Немирівський район 20088126 р/р 37178002000928 УДК у Вінницькій області м. Вінниці МФО 802015, Код ЄДРПОУ 20088126.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови оформлено:   30.11.10  

Суддя             (підпис)          Загороднюк Андрій Григорович

Копія вірна:                     Суддя:                          Секретар: