Справа № 761/10478/25
Провадження № 1-кс/761/7508/2025
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 березня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпра, громадянина України, який здобув вищу освіту, працює директором ТОВ «Тандем 2006», одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000288 від 27.03.2024,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
ВСТАНОВИЛА:
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000288 від 27.03.2024 року.
Дане клопотання обґрунтовується тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000288 від 27.03.2024 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
В рамках даного провадження 20.06.2024 ОСОБА_4 затримано у порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
21.06.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.08.2024, без визначення розміру застави.
06.08.2024 постановою першого заступника Генерального прокурора строки досудового розслідування продовжено до трьох місяців, тобто до 20.09.2024 включно.
15.08.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.09.2024, без визначення розміру застави.
11.09.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строки досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 20.12.2024 включно.
16.09.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено в межах строку досудового розслідування, тобто до 14.11.2024, без визначення розміру застави.
12.11.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.12.2024, без визначення розміру застави.
20.12.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строки досудового розслідування продовжено до дев`яти місяців, тобто до 20.03.2025 включно.
18.12.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено в межах строку досудового розслідування, тобто до 16.02.2025, без визначення розміру застави.
06.02.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва строк тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено в межах строку досудового розслідування, тобто до 20.03.2025, без визначення розміру застави.
Враховуючи характер вчиненого підозрюваним ОСОБА_4 злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, яка полягає у безальтернативному позбавленні волі, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а відтак, з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав та проси задовольнити із зазначених у ньому підстав. Вказав, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а відтак, об`єктивно необхідним є продовження застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також вказав, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні визначено до 20.05.2025 року.
Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання слідчого, виклавши свою позицію письмово. Вказав, що клопотання про продовження застосування щодо підзахисного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відповідає вимогам чинного КПК України, оскільки подано лише у паперовій формі, а відтак, воно підлягає поверненню слідчому. У той же час, пред`явлена ОСОБА_4 підозра є необґрунтованою. Письмове повідомлення про підозру останньому оскаржувалося до слідчого судді, наразі триває апеляційний перегляд рішення. Також зауважив, що з огляду на тривалість тримання ОСОБА_4 під вартою - ризики зменшилися. Більше того, згаданий у клопотанні слідчим та прокурором у судовому засіданні ризик незаконного впливу на потерпілого надуманий, оскільки в рамках даного провадження відсутні потерпілі. Ризик переховування від органу досудового розслідування та у подальшому суду нівелюється встановленням законом заборони залишати чоловікам територію України під час дії воєнного стану. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином не доведений, не підкріплений жодними доказами. Також захисник зазначив, що ОСОБА_4 позитивно характеризується, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та місце роботи, міцні соціальні зв`язки. З огляду на наведене, наявні достатні підстави для відмови у задоволенні клопотання слідчого чи визначення помірного для підзахисного ОСОБА_4 розміру застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав свого захисника та додав, що має на утриманні двох дітей та батьків похилого віку, які потребують його піклування, раніше не судимий. Вважає заявлені прокурором ризики необґрунтованими, оскільки він не може покинути територію України, запевнив, що не має на меті переховуватися від органу досудового розслідування та у подальшому суду. Просив визначити йому помірний розмір застави.
Вислухавши позиції сторін провадження, ретельно дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження №22024000000000288 від 27.03.2024, а також долучені захисником ОСОБА_6 письмові заперечення, слідча суддя прийшла до таких висновків.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
В силу ч. 2 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
У свою чергу, положення ч. 3 ст. 199 КПК України вказують на перелік відомостей, які повинно містити клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У свою чергу, слідчий суддя у відповідності до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Як вбачається зі змісту клопотання слідчого старшого слідчого в особливо важливих справах 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_2 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 111-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024000000000288 від 27.03.2024 року, воно містить всі необхідні відомості, перелік яких міститься в ст.ст. 184, 199 КПК України, а відтак, таке клопотання відповідає вимогами чинного КПК.
У той же час, приписи КПК України не містять посилання на необхідність подачі клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до суду у двох формах - паперовій та електронній.
Разом з тим, враховуючи, що кримінальний процесуальний закон не передбачає можливості повернути клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його ініціатору у разі неподання такого клопотання в електронній формі, а лише в паперовій, разом з тим, зобов`язує слідчого суддю розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідча суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника про повернення клопотання слідчого про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 та вважає необхідним розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою по суті.
Так, у ході судового розгляду клопотання слідчого встановлено, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22024000000000288 від 27.03.2024 за підозрою ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
В рамках даного провадження 20.06.2024 ОСОБА_4 затримано у порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України та останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
21.06.2024 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 18.08.2024, без визначення розміру застави.
У подальшому вказаний запобіжний захід неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 06.02.2025 року.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва строки досудового розслідування продовжено до 20.05.2025 включно.
Так, про обґрунтованість підозри, пред`явленої ОСОБА_4 та причетність підозрюваного до вчиненого, свідчать долучені до клопотання матеріали кримінального провадження у їх сукупності.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
При цьому слідча суддя нагадує, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Враховуючи наведене, слідча суддя, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього документів можуть свідчити про існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, отже, про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України. При цьому, висновок органу досудового розслідування з приводу причетності ОСОБА_4 до вчинення даного кримінального правопорушення не є очевидно необґрунтованим.
Враховуючи, що слідча суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчої судді є всі підстави для висновку про обґрунтованість підозри та причетність ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Враховуючи конкретні обставини вчинення ОСОБА_4 особливо тяжкого кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, вагомість доказів наявності обґрунтованої підозри у вчиненні даного злочину, характер його вчинення, покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим, дані про особу ОСОБА_4 , слідча суддя дійшла висновку, що встановлені при застосуванні запобіжного заходу ОСОБА_4 ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати та на даний час не зменшилися.
Так, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що йому інкримінується вчинення злочину, санкція статті якого передбачає ув`язнення від десяти до дванадцяти років, розуміючи, що органом досудового розслідування встановлені свідки, яким можуть бути відомі обставини вчинення ним протиправних діянь, маючи відповідну суму грошових коштів, з метою ухилення від кримінальної відповідальності має можливість втекти та переховуватись від органів досудового слідства та вчиняти спроби покинути територію України. Крім того, підозрюваний має тісні зв`язки з особами, які на даний час проживають за кордоном, зокрема й на території російської федерації, в тому числі посадові особи суб`єктів господарської діяльності рф, які приймають активну участь у державних закупівлях рф, та які готові забезпечити переховування останнього від органів досудового розслідування та суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене ним особливо тяжке кримінальне правопорушення. Отже, зазначене дає підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Разом з тим, стороною обвинувачення доведено існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Так, на даний час у кримінальному провадженні проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування; не встановлені усі співучасники злочину, місця зберігання знаряддя та засобів вчинення злочину; отримано не всі дані щодо місць проживання та перебування підозрюваного та інших осіб, причетних до вчинення злочину, що дає підстави вважати, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, буде намагатися знищити, сховати або спотворити вказані речові докази, які мають значення для кримінального провадження.
Крім того, враховуючи той факт, що докази злочинної діяльності підозрюваного містяться на мобільному пристрої, зокрема в месенджері «Signal» та на електронних поштових скриньках, що використовуються ОСОБА_4 тощо, останній має можливість поновлення сім-картки оператора мобільного зв`язку та подальшого отримання доступу до інформації, яка знаходиться у вказаному аккаунті месенджера «Telegram», «WhatsApp», Signal», а також на електронних поштових скриньках, що використовуються ОСОБА_4 тощо, існує висока загроза знищення, приховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Крім того, докази злочинної діяльності можуть міститися на іншій невстановленій досудовим розслідування комп`ютерній та мобільній техніці та додатках, що також створює загрозу їх знищення підозрюваним.
На наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує та обставина, що у ході досудового розслідування не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, в тому числі особи, які залучені до протиправної діяльності проти України, серед яких посадові особи ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», ТОВ «ТД Дніпропетровський трубопрокатний завод», ТОВ «ТД Фітоліт-Лаймстоун», ТОВ «Ландшафт», ТОВ НВП «Екологія Дніпро 2000», підконтрольної іноземної компанії EAST-EUROPEAN PIPELINE HUB LTD, а також інших пов`язаних підприємств.
При цьому, встановлено, що підозрюваний будучи комерційним директором ТОВ «ТД Фітоліт-Лаймстоун» (код ЄДРПОУ 42188571) та представником ТОВ «Ландшафт», а також маючи зв`язки серед представників рф намагатиметься здійснювати тиск на свідків, зокрема, ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
У свою чергу, про обґрунтованість ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що на даний час не встановлені усі можливі спільники ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.
У свою чергу, на наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження вчинення інкримінованого злочину, визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує суспільно небезпечний характер інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тривалий час необхідний для підготовки до його вчинення, триваючу у часі реалізацію злочинних дій та їх системність, наявні всі підстави вважати, що підозрюваний може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, з метою недопущення свого ув`язнення та притягнення до кримінальної відповідальності.
У той же час, твердження підозрюваного ОСОБА_4 про відсутність у нього наміру переховуватися від органу досудового розслідування та у подальшому суду у разі застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу сприймаються слідчою суддею критично з огляду на те, що виконання обов`язку з`являтися на перший виклик до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду (залежно від стадії кримінального провадження) залежатиме лише від усвідомлення підозрюваним важливості виконання покладених на нього судом обов`язків та ступенем правосвідомості останнього, що з огляду на зміст пред`явленої підозри та тяжкість покарання не є співмірним та достатнім запобіжником для запобігання встановленим ризикам та уникнення негативних наслідків для провадження.
Таким чином, враховуючи характер інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4 кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконними засобами через залякування або іншим чином впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначеного злочину, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також продовжуватиме вчиняти злочини проти незалежності та територіальної цілісності України та може вчинити інші злочини, з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, враховуючи характер вчиненого підозрюваним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання судом винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, яке полягає у безальтернативному позбавленні волі з конфіскацією належного майна, застава, особисте зобов`язання чи порука із покладенням відповідних обов`язків, не усунуть ризик спілкування підозрюваного ОСОБА_15 зі свідками вчинення кримінального правопорушення, а також тиску на них, оскільки ОСОБА_4 відомі їхні персональні дані, місця постійного та тимчасового проживання, засоби мобільного та Інтернет зв`язку.
Зміна запобіжного заходу на домашній арешт, навіть цілодобовий, також не забезпечить усунення існуючих ризиків, оскільки ОСОБА_4 матиме можливість контактувати з іншими підозрюваними та невстановленими співучасниками кримінального правопорушення, керувати віддалено, у тому числі за допомогою різного роду засобів зв`язку, які неможливо відслідкувати ні гласними ні негласними засобами контролю, діями інших осіб, таким чином створюючи перешкоди кримінальному провадженню.
Оцінюючи в сукупності надані докази та встановлені в судовому засіданні обставини, а також враховуючи доводи сторони захисту та сторони обвинувачення, слідча суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 є таким, що ґрунтується на вимогах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.
З огляду на наведені обставини підозри, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим, дані про особу підозрюваного, який одружений, має на утриманні двох дітей та батьків похилого віку, що свідчить про наявність у нього міцних соціальних зв`язків, раніше не судимий, має постійне місце проживання та місце роботи, підозрюється у вчиненні кримінально караного діяння, вчиненого у період воєнного стану, згідно з пред`явленою підозрою вчинив дії на допомогу державі-агресору (пособництво), в сукупності свідчать, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Таким чином, слідча суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого ОСОБА_2 , та на які вказав прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні.
У свою чергу, згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, та, визначаючи розмір застави, суд у відповідності до вимог закону повинен навести аргументи на користь того, що застава саме у такому розмірі спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.
Разом з тим, ч. 4 ст. 183 КПК України закріплює, що під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402, 405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
Вказані вище обставини підозри у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, що характеризується високим ступенем суспільної небезпеки, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статтями 177 та 178 КПК України, щодо високого ступеню ризику ухилення підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків та інших учасників провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вагомості наявних доказів підозри, особи підозрюваного, дають підстави слідчому судді не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, з огляду також на висновки Європейського суду з прав людини щодо обов`язку суду своїм рішенням забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Щодо доводів захисника про необхідність визначення помірного розміру застави слідча суддя звертає увагу на таке. Враховуючи складну суспільно-політичну ситуацію на даний час та повномасштабне збройне вторгнення рф на територію України, за умов проведення Збройними силами України бойових дій, направлених на протистояння зс рф та деокупацію окремих територій України, небезпека вчинення підозрюваним вищезазначених дій носить підвищений характер, а відтак, такі обставини вимагають більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, що також узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.
Таким чином, беручи до уваги встановлені у ході судового розгляду ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя не вбачає підстав для визначення розміру застави, достатньої для виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього судом обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а відтак, відхиляє такі доводи сторони захисту.
При цьому, слідча суддя не вбачає позитивну характеристику підозрюваного ОСОБА_4 та наявність у нього на утриманні двох дітей та батьків похилого віку достатніми підставами для зміни останньому запобіжного заходу на більш м`який, не пов`язаний із триманням під вартою.
Враховуючи, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного, позбавить орган розслідування можливості в повній мірі забезпечити виконання завдань кримінального провадження та не матиме можливості запобігти його спілкуванню з іншими учасниками, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, здійснення останнім впливу на свідків з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню вчиненню необхідних процесуальних дій та виконанню процесуальних рішень.
Отже, слідча суддя, вважаючи, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, а також ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання слідчого та продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави в межах строку досудового розслідування.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 197 КПК України, визначити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою в межах строку до 16 травня 2025 року.
На підставі наведено та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182-184, 186, 187, 193, 194, 196, 197, 199, 309, 369-372 КПК України, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 111-2 КК України, слідча суддя
УХВАЛИЛА:
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 16 травня 2025 року без визначення розміру застави.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п`яти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга.
Повний текст ухвали оголосити 21 березня 2025 року о 11 год. 50 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1
Суд | Шевченківський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.03.2025 |
Оприлюднено | 04.04.2025 |
Номер документу | 126322675 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про продовження строків тримання під вартою |
Кримінальне
Шевченківський районний суд міста Києва
Антонюк М. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні