Рішення

від 02.04.2025 по справі 905/1462/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.04.2025р. Справа №905/1462/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Зельман Ю.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 9; код ЄДРПОУ 20113829)

до відповідача: Комунального підприємства Краматорське трамвайно-тролейбусне управління (84331, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Аероклубна, буд. 103, код ЄДРПОУ 32576420)

про стягнення 19 568,44 грн., -

без повідомлення (виклику) учасників справи

С У Т Ь С П О Р У

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Універсальна звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства Краматорське трамвайно-тролейбусне управління про стягнення 19 568,44 грн. збитків в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем страхувальнику страхового відшкодування за договором добровільного страхування майна, внаслідок чого до нього перейшло право вимоги до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Ухвалою від 20.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно з частиною одинадцятою статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Судом встановлено, що відповідач у справі зареєстрував електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд», тому відповідно до ч. 7 статті 6 Господарського

процесуального кодексу України суд вручає будь-які документи у справі виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи.

Ухвала про відкриття провадження у справі була доставлена до електронного кабінету відповідача в підсистемі "Електронний суд" про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку документу до електронного кабінету.

25.11.2024 від представника відповідача надійшла заява в якій він просив застосувати строк позовної давності до заявлених вимог про відшкодування шкоди в порядку регресу та відмовити у задоволенні позову.

05.02.2025 відповідач надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що при дорожньо-транспортній пригоді, що сталася 11.08.2021, імовірно контактна мережа була пошкоджена негабаритним транспортним засобом, а посилання позивача на встановлення судом у постанові від 26.08.2021 факту неналежного утримання відповідачем контактних мереж не відповідає дійсності. Також відповідач посилається на відсутність неправомірності (невідповідності) поведінки особи, на яку покладається відповідальність, вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства; відсутність причинного зв`язку між поведінкою особи, на яку покладається відповідальність, та заподіяною шкодою. У задоволенні позову просив відмовити.

10.02.2025 від позивача надійшли пояснення в яких він висловив свою думку стосовно заяви відповідача про застосування строків позовної давності та зазначив, що з часу запровадження в Україні воєнного стану перебіг позовної давності зупинився, а відтак на момент звернення позивача до суду позовна давність не сплила. Крім того просив долучити до матеріалів справи Довідку про ДТП №3021223712550788 та копію Протоколу про адміністративне правопорушення №034826.

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, затвердженого Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.

В той же час, судом враховано, що ст.12-2 Закону України Про правовий режим воєнного стану передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Тобто, навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України Про правовий режим воєнного стану правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

З наведених приписів закону вбачається, що запровадження військового стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту, з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, встановлених ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

На думку суду, враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Крім того слід зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд даної справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За приписами ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2020 між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія Універсальна (далі - ПОЗИВАЧ) та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №3117/250/035380/07/03 (надалі - Договір страхування). Предметом цього Договору є страхування транспортного засобу «SKODA OCTAVIA», д/н НОМЕР_1 (надалі Застрахований ТЗ).

Як зазначає позивач, 11.08.2021 року о 16 годині 00 хвилин у м. Краматорську по вул. Ювілейна на перехресті з вул. Паркова через ненадійне кріплення дротів контактної мережі, дріт тролейбусної контактної мережі впав на проїзну частину, що стало причиною ДТП за участю транспортного засобу «SKODA OCTAVIA», д.н.з « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_1 . У зв`язку з вказаною подією транспортний засіб «SKODA OCTAVIA», д.н.з « НОМЕР_1 » отримав механічні ушкодження.

За фактом правопорушень, які призвели до ДТП було складено адміністративний протокол ДПР18 №034826 на водія ОСОБА_1 та адміністративний протокол серії ДПР18 №368984 від 11.08.2021 на ОСОБА_2 головного енергетика КП «КТТУ».

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, Постановою Краматорського міського суду Донецької від 19.08.2021 року по справі № 234/11010/21 (провадження № 3/234/3379/21) ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддано адміністративному штрафу в доход держави в розмірі 850,00 грн.

Враховуючи наявність Договору страхування, ОСОБА_1 , як власник пошкодженого застрахованого транспортного засобу, звернувся до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна із заявою про виплату страхового відшкодування від 12.08.2021 та повідомленням/поясненнями, зареєстрованими у страховика за №100692/108082.

З метою визначення вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ «SKODA OCTAVIA», д.н.з « НОМЕР_1 », страхувальником проведено його огляд, про що складено Акт огляду Т3 від 18.08.2021.

Згідно з наявним у матеріалах справи рахунком, наданим ремонтною організацією (Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЛІСМАН-СЕРВІС") № ТС-00004582 від 12.08.2021, вартість ремонту застрахованого позивачем автомобіля «SKODA OCTAVIA», д.н.з « НОМЕР_1 » , становить 19 568,44 грн.

На підставі Страхового акту № 108082/1, відповідно до якого сума страхового відшкодування, що підлягає виплаті за вищезазначеним страховим випадком, складає 19 568,44 грн, позивачем було виплачено своєму страхувальнику страхове відшкодування шляхом перерахування 19 568,44 грн на рахунок ремонтної організації, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжної інструкції №12828 від 19.08.2021.

Звертаючись з позовною заявою до Господарського суду Донецької області позивачем зазначено, що дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок винних дій відповідача, а саме внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків зі своєчасного і якісного виконання експлуатаційних робіт з утримання тролейбусних контактних мереж. На думку позивача, факт неналежного утримання відповідачем тролейбусних контактних мереж був встановлений постановою Краматорського міського суду Донецької області від 26.08.2021 по справі №234/11040/21. За твердженням позивача, особою, винною у пошкодженні автомобіля «SKODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_1 та, відповідно, у заподіянні шкоди страхувальнику, є відповідач, як балансоутримувач об`єктів міського електричного транспорту (в тому числі контактних мереж) у м. Краматорську Донецької області.

Посилаючись на те, що пошкодження автомобіля «SKODA OCTAVIA» було завдано внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх обов`язків з утримання тролейбусних контактних мереж (ненадійним кріпленням дротів контактної мережі), внаслідок чого дріт тролейбусної контактної мережі впав на проїзну частину, балансоутримувачем якої є відповідач, позивач звернувся із даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи позовні вимоги суд виходить з наступного

Правовідносини, які виникли в даному випадку між відповідачем та позивачем - спір про відшкодування шкоди в порядку регресу, регулюються нормами ЦК України, та спеціальним Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

За приписами ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування страховик зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняється, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 910/2603/17.

За змістом ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Суд зазначає, що відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Відповідно до ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Так згідно матеріалів справи, 11.08.2021 року о 15-20 годині в м. Краматорську по вул. Ювілейній біля буд № 17, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом SKODA OKTAVIA, н.з. НОМЕР_1 по сухому асфальтовому покриттю зі сторони вул. Двірцева, при виникненні перешкоди небезпеки, не вчинив заходів для зменшення швидкості для руху, аж до зупинки та скоїв наїзд на перешкоду - тролейбусну тролею, внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Постановою Краматорського міського суду Донецької від 19.08.2021 року по справі № 234/11010/21 (провадження № 3/234/3379/21) ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Також за фактом вищевказаної ДТП було складено протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 , головного енергетика КП «Краматорське-трамвайно-тролейбусне управління» за ч. 4 ст. 140 КУпАП, відповідно до матеріалів даного протоколу Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 26.08.2021 по справі № 234/11040/21 (провадження № 3/234/3397/21) закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП у відношенні ОСОБА_2 за відсутності складу адміністративного правопорушення.

При розгляді вищевказаної справи судом було встановлено, що внаслідок обриву контактної мережі тролейбусу 11.08.2021 року о 16-00 годин по вул. Ювілейна, біля буд.17 у м.Краматорську, відбулася дорожньо транспортна пригода, наслідок якої був пошкоджений транспортний засіб SKODA OCTAVIA, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_1 . Однак матеріали справи не містять достатніх належних та допустимих доказів, які б вказували на вчинення ОСОБА_2 дій, зазначених у диспозиціїч.4 ст.140 КУпАП. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, які саме дії ОСОБА_2 з неналежного утримання контактних мереж призвели до обриву контактного проводу та виникнення ДТП, які саме правила, норми та стандарти порушив ОСОБА_2 . До того ж, не надано будь яких доказів того, що обрив тролейбусної контактної мережі відбувся саме внаслідок невжиття своєчасних заходів з боку ОСОБА_2 , а не в силу інших об`єктивних або суб`єктивних обставин, до яких ОСОБА_2 не має відношення.

На виконання умов Договору добровільного страхування наземного транспорту №3117/250/035380/07/03 позивачем було виплачено своєму страхувальнику ( ОСОБА_1 ) страхове відшкодування шляхом перерахування 19 568,44 грн на рахунок ремонтної організації, що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжної інструкції №12828 від 19.08.2021.

В обгрунтування вимог, позивач посилається на те, що наземні контактні мережі електротранспорту та їх облаштування є складовою частиною лінійного комплексу вулиць і доріг міста Краматорськ Донецької області. У даному випадку контакті мережі, як складова частина міського електротранспорту, перебувають у володінні та утриманні Комунального підприємства «Краматорське трамвайнотролейбусне управління», яке відповідно до приписів статті 13 ЗУ «Про міський електротранспорт» зобов`язано належно утримувати вказані об`єкти міського електричного транспорту та інші об`єкти міського електричного транспорту у належному стані. Тому саме КП «Краматорське трамвайнотролейбусне управління» не забезпечив безпечність руху транспортних засобів по вул. Ювілейна на перехресті з вул. Паркова в м. Краматорськ 11.08.2021 року, де внаслідок падіння електричного дроту відбулося пошкодження транспортного засобу, а відтак такі збитки підлягають стягненню із відповідача у повному обсязі в порядку регресу.

Відповідно до приписів ст. 1 Закону України «Про міський електричний транспорт» міський електричний транспорт - складова частина єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів. Об`єкти міського електричного транспорту - рухомий склад, контактні мережі, тягові підстанції, колії трамвайні та метрополітену, а також споруди, призначені для забезпечення надання транспортних послуг.

За приписами статті 15 вказаного Закону, до складу міського електричного транспорту входять підприємства, що надають транспортні послуги, об`єкти міського електричного транспорту, системи електропостачання та зв`язку, будівлі та службові приміщення.

Як вбачається із Статуту Комунального підприємства «Краматорське трамвайнотролейбусне управління» головною метою підприємства є ведення господарської, виробничо-технічної, комерційної, інвестиційної та іншої діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів послугами міського авто- та електротранспорту, високого рівня культури обслуговування пасажирів, санітарного стану та збереження закріпленого майна, а також досягнення економічних і соціальних результатів отримання прибутку та збільшення на цій основі матеріально-технічної бази Підприємства при умові дотримання інтересів членів трудового колективу, а також територіальної громади м. Краматорська.

Згідно пп. 2.2 п. 2. вказаного Статуту основними видами діяльності Підприємства є: підтримання у робочому стані, виконання капітальних і поточних ремонтів рухомого складу та його агрегатів, контактної мережі, тощо.

Згідно зі статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суб`єктом права вимоги (потерпілим) у зазначеному зобов`язанні може бути будь-яка особа, якій заподіяно шкоду. Крім того, дана норма не містить вичерпного переліку видів джерел підвищеної небезпеки.

Отже, підприємства, які здійснюють діяльність з надання послуг із перевезення електротранспортом та утримують відповідні об`єкти міського електротранспорту є володільцями джерела підвищеної небезпеки, внаслідок дії яких (джерел підвищеної небезпеки) може бути завдана шкода майну фізичної або юридичної особи.

У статті 1166 ЦК України міститься законодавче визначення деліктної відповідальності за шкоду, завдану майну, та підстави її виникнення.

Так, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. Зазначені підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

Особливість правил відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, полягає в наявності лише трьох підстав для відповідальності, а саме: наявність шкоди; протиправна дія заподіювача шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною дією та шкодою.

Так, у відповідності до абз. 1 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» із змінами та доповненнями, шкода заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Як зазначалось Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 26.08.2021 по справі № 234/11040/21 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП у відношенні ОСОБА_2 (головного енергетика відповідача) за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Згідно приписів ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою N 48553/99 "Совтрансавто - Холдинг" проти України", а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою 28342 / 95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь - якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, матеріалами справи не доведена протиправна поведінка відповідача у вигляді неналежного виконання обов`язків зі своєчасного і якісного виконання експлуатаційних робіт з утримання тролейбусних контактних мереж, яка могла привести до заподіяння шкоди майну страхувальника.

Матеріали справи також не містять жодних доказів, які підтверджували б наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями або бездіяльністю відповідача та завданням шкоди страхувальнику позивача.

Крім того, судом приймається до уваги, що саме ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом SKODA OKTAVIA при виникненні перешкоди небезпеки, не вчинив заходів для зменшення швидкості для руху, аж до зупинки та скоїв наїзд на перешкоду - тролейбусну тролею та Постановою Краматорського міського суду Донецької від 19.08.2021 року по справі № 234/11010/21 означену особу визнано винною в скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна про стягнення шкоди в порядку регресу в сумі 19568,44грн є недоведеними.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Обов`язок (тягар) доказування обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2019 у справі № 922/1163/18, від 23.12.2020 у справі № 910/2284/20).

У постанові Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів. Тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13ц (провадження № 14-400цс19).

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Враховуючи відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів причинного зв`язку між протиправною поведінкою посадовою особою відповідача та заподіяною шкодою, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Як вже зазначалося, відповідачем під час розгляду даної справи було надано заяву про застосування позовної давності.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах.

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом.

За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Оскільки під час розгляду цієї справи встановлено відсутність правових підстав для задоволення позову , питання щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності господарським судом не вирішується.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

В И Р I Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Універсальна до Комунального підприємства Краматорське трамвайно-тролейбусне управління про стягнення 19 568,44 грн.- відмовити.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 02.04.2025.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.С. Зельман