Ухвала

від 02.04.2025 по справі 907/864/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

Адреса: вул. Коцюбинського, 2а, м. Ужгород, 88605

e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua

вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

УХвала

"02" квітня 2025 р. м. Ужгород Справа №907/864/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.,

розглянувши заяву-клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю САТ Україна, м. Хуст Закарпатської області б/н, б/д (вх. №02.3.1-02/3147/25 від 02.04.2025) про відкладення судового засідання у справі №907/864/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Максігран, м. Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю САТ Україна, м. Хуст Закарпатської області про стягнення 10 685 542,78 грн, у тому числі 10 000 000 грн заборгованості за Договором безвідсоткової поворотної фінансової допомоги №30/12-3 від 30.12.2021, 519 149,34 грн інфляційних нарахувань та 166 393,44 грн трьох процентів річних (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог),

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою суду від 06.03.2025 підготовче засідання у справі №907/864/24 призначено на 02.04.2025.

Надісланою на електронну адресу суду заявою-клопотанням б/н, б/д (вх. №02.3.1-02/3147/25 від 02.04.2025) представник відповідача просить відкласти розгляд справи на іншу дату для надання їй можливості ознайомитися з матеріалами позовної заяви.

Розглянувши наведену заяву-клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Частиною 1 статті 169 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

На підставі ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, будь яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

За положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 6 ГПК України (в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023), адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Частиною 8 статті 6 ГПК України передбачено, що реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Особливості використання кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Отже, чинним процесуальним законодавством передбачено такі способи звернення до суду як подання документів в паперовій формі або в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС.

Відповідно до пункту 7.52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №204/2321/22 вимога про звернення до суду через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Згідно з пунктом 10 Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють такі кабінети в добровільному порядку.

Отже надсилання процесуальних документів до Господарського суду Закарпатської області в електронному вигляді передбачає використання сервісу Електронний суд із попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису. Натомість, звернення до суду за допомогою електронної пошти з використанням електронного цифрового підпису є способом, який не передбачений чинним процесуальним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України Про електронні довірчі послуги, електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

Кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає, зокрема, надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки (ч. 1 ст. 18 Закону України Про електронні довірчі послуги).

У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг, оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України Про електронні довірчі послуги.

Пунктами 12, 32 частини 1 статті 1 Закону України Про електронні довірчі послуги визначено, що електронний підпис це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; підписувач фізична особа, яка створює електронний підпис.

За змістом пунктів 23, 24 частини першої статті 1 Закону України Про електронні довірчі послуги, кваліфікований електронний підпис - це удосконалений електронний підпис, який створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа; кваліфікований надавач електронних довірчих послуг - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, фізична особа - підприємець, яка надає одну або більше електронних довірчих послуг, діяльність якої відповідає вимогам цього Закону та відомості про яку внесені до Довірчого списку.

Аналогічний правовий висновок викладено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 14.02.2019 у справі №9901/43/19, ухвалах Верховного Суду від 26.04.2022 у справі №904/5856/21, від 08.12.2022 у справі №904/4387/19 та від 26.04.2023 у справі №640/17001/16-ц, де, зокрема, зазначено, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом подання електронного документа. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.

Частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

У даному контексті суд звертає увагу на те, що надіслана на електронну адресу суду заява-клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю САТ Україна, м. Хуст Закарпатської області б/н, б/д (вх. №02.3.1-02/3147/25 від 02.04.2025) про відкладення судового засідання у справі №907/864/24 не відповідає вимогам ст. 170 ГПК України, оскільки оформлена з порушенням Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг, а саме, не скріплена електронним цифровим підписом, про що заступником начальника відділу діловодства та забезпечення судового процесу Господарського суду Закарпатської області складено акт №23/25 від 02.04.2025.

Водночас вказана заява-клопотання не містить відомостей про її підписання електронним цифровим підписом із застосуванням посиленого сертифіката відкритого ключа та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву-клопотання, із використанням підсистеми Електронний суд, що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов`язкового підписання процесуального документа особою, яка його подає, та свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 08.01.2024 у справі №911/62/23, від 29.01.2024 у справі №908/2827/22, від 08.03.2024 у справ №914/1489/23, від 13.03.2024 у справі №914/2736/21 та від 26.03.2024 у справі №907/898/22.

Частиною 2 статті 170 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 56 ГПК України визначено, що юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Водночас для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження (довіреності).

Відповідно до правової позиції, викладеної в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20, починаючи із 29.12.2019, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, слід підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже із 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб`єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає, чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин, такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов`язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема, обсяг цих повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 20.08.2024 у справі №907/456/23.

У даному контексті суд відзначає, що представником відповідача не надано суду будь-яких належних документів, які дозволяють встановити обсяг її повноважень на представництво ТОВ САТ Україна у порядку самопредставництва, зокрема, статуту, положення, трудового договору (контракту) тощо; крім того, представник відповідача не надала доказів, що має статус адвоката (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю).

За таких обставин, суд доходить до висновку, що надіслана на електронну адресу суду заява-клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю САТ Україна, м. Хуст Закарпатської області б/н, б/д (вх. №02.3.1-02/3147/25 від 02.04.2025) про відкладення судового засідання у справі №907/864/24 не відповідає вимогам ст. 6, 170 ГПК України, оскільки подана не через електронний кабінет в підсистемі Електронний суд, а надіслана на електронну адресу суду, тобто не у спосіб, передбачений нормами ГПК України; крім того, вказана заява клопотання підписана особою, яка у встановленому процесуальним законом порядку не підтвердила наявності в неї належного обсягу повноважень на вчинення від імені відповідача відповідної юридичної дії.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду Суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його (ч. 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.

Враховуючи те, що надіслана на електронну адресу суду заява-клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю САТ Україна, м. Хуст Закарпатської області б/н, б/д (вх. №02.3.1-02/3147/25 від 02.04.2025) про відкладення судового засідання у справі №907/864/24 подана з порушенням вимог ст. 6, 170 ГПК України, така підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 4 ст. 170 ГПК України.

Керуючись ст. 170, 234 Господарського процесуального кодексу України

СУД ПОСТАНОВИВ:

1. Повернути представнику Товариства з обмеженою відповідальністю САТ Україна, м. Хуст Закарпатської області заяву-клопотання б/н, б/д (вх. №02.3.1-02/3147/25 від 02.04.2025) про відкладення судового засідання у справі №907/864/24 на 1 аркуші.

2. Ухвала господарського суду набирає законної сили на підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.

3. Ухвалу надіслати заявнику.

4. Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі, http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повна ухвала складена та підписана 03.04.2025.

Суддя Л.І. Пригара