Рішення від 03.04.2025 по справі 909/52/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/52/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до відповідача: Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія"

про стягнення заборгованості в сумі 21 613 грн 68 коп.

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" із позовною заявою до Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія" про стягнення заборгованості у сумі сплаченого страхового відшкодування в розмірі 21613 грн 68 коп.

Вирішення судом процесуальних питань.

28.01.2025 суд постановив відкрити провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання заяви у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з відповідним обґрунтуванням.

12.02.2025 відповідач подав відзив на позов вх.№2276/25.

21.02.2025 позивач подав відповідь на відзив вх.№1064/25.

Оскільки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило та з огляду на відсутність у суду підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент дорожньо транспортної пригоди, майнові інтереси власника автомобіля "TOYOTA CAMRY HYBRID" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 були застраховані в ПРАТ "СК "УСГ" згідно з договором добровільного страхування наземних транспортних засобів № 29-0902-23-00100 від 18.08.2023.

Власник пошкодженого автомобіля звернувся до ПрАТ "СК "УСГ" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Вказану заяву позивач розглянув, пошкодження автомобіля визнав страховим випадком, у зв`язку з чим, здійснив виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ФОП Лисів А.С. в сумі 21 613 грн 68 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 58334 від 29.02.2024.

Відповідно до постанови Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09.04.2024 у справі №344/3630/24, директор КП "Муніципальна дорожня компанія" Бурко В.М. будучи посадовою особою порушив правила, норми та стандарти щодо утримання ділянки дороги на вул. Івасюка, 12-2 в м.Івано-Франківську, а саме: не ліквідував ямковість, не забезпечив безпеку дорожнього руху, що призвело до ДТП 13.02.2024 року о 20 год. 46 хв. за участю транспортного засобу марки "TOYOTA CAMRY HYBRID" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , з матеріальними збитками, чим порушив вимоги ДСТУ 3587 2022, п.1.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.4 ст. 140 КУпАП.

У зв"язку з чим, позивач зазначив, що КП "Муніципальна дорожня компанія" є підприємством, на яке покладений обов"язок відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним трудових (службових) обв"язків та звернувся в суд за захистом порушеного права. Позовні вимоги обґрунтовані ст. 22, 993, 1166 ЦК України, ст.8 , 27 Закону України "Про страхування".

У відповіді на відзив позивач вказав, що заперечуючи проти суми майнового відшкодування та виявлених пошкоджень відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на спростування визначеної вартості ремонтних робіт необхідних для відновлення пошкодженого майна, а також не заявляв клопотань про призначення експертизи щодо визначення вартості матеріального збитку. Просив позов задоволити.

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечив з підста, викладених у відзиві на позов. Вказав, що позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували те, що внаслідок наїзду на перешкоду автомобіля "TOYOTA CAMRY HYBRID" реєстраційний номер НОМЕР_1 , йому завдано будь-які пошкодження, наприклад схеми ДТП, яка складена працівником поліції.

Також зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази, що зазначені у рахунку від 14.02.2024 ФОП Лисів А.С. роботи стосуються саме тих пошкоджень, які можливо отримав автомобіль внаслідок наїзду на вибоїну, оскільки відповідно до заяви про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування в графі "Пошкодження ТЗ, які отримані внаслідок настання події" вказано Диск переднього колеса, переднє праве колесо, натомість у Акті огляду пошкодженого транспортного засобу та в рахунку ФОП Лисів А.С. вказано про проведення ремонту не тільки колеса, а й переднього бампера, накладки порогу, фарбування та "Витратні матеріали" на загальну суму 5 850 грн 00 коп. Просив суд в позові відмовити.

Обставини справи. Оцінювання доказів.

13.02.2024 на ділянці дороги по вул. Івасюка 12-2 у м. Івано Франківську сталася дорожньо транспортна пригода. Автомобіль "TOYOTA CAMRY HYBRID" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на вказаній ділянці автодороги, здійснив наїзд на перешкоду (наявні на покритті яму та руйнування), внаслідок чого, транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

На момент дорожньо- транспортної пригоди, майнові інтереси власника автомобіля "TOYOTA CAMRY HYBRID" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 були застраховані в ПрАТ "СК "УСГ" відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 29-0902-23-00100 від 18.08.2023. Власник пошкодженого автомобіля звернувся до ПРАТ "СК "УСГ" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

ПрАТ "СК "УСГ" розглянуло подану заяву. Пошкодження автомобіля визнало страховим випадком та на підставі Акта огляду транспортного засобу від 19.02.2024 року; рахунку № СЧ2401340 від 14.02.2024 року; страхового акта № ЗСКА-15873 від 29.02.2024 року здійснило виплату страхового відшкодування на рахунок СТО ФОП Лисів А.С. в сумі 21613 грн 68 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 58334 від 29.02.2024 року.

Відповідно до постанови Івано Франківського міського суду від 09.04.2024 у справі про адміністративне правопорушення № 344/3630/24, суд визнав винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 140 КУПАП директора КП "Муніципальна дорожня компанія" Бурка Віталія Миколайовича та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Вказане рішення суду залишене без змін відповідно до постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 10.05.2024.

Згідно з приписами ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищенаведену норму закону, суд приймає постанову Івано -Франківського міського суду від 09.04.2024 у справі про адміністративне правопорушення № 344/3630/24 як доказ, що саме порушення директором КП "Муніципальна дорожня компанія" Бурко В.М. правил, норм та стандартів щодо утримання ділянки дороги на вул. Івасюка, 12-2 в м.Івано-Франківську призвело до ДТП 13.02.2024 року о 20 год. 46 хв. за участю транспортного засобу марки "TOYOTA CAMRY HYBRID" державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з матеріальними збитками.

У зв"язку з чим, позивач керуючись нормами статті 1172 ЦК України, відповідно до яких юридична особа або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним трудових (службових) обов"язків, звернувся в суд за захистом порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, за якою страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

В статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування", здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою.

На підставі ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, що отримав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з статтею 16 Закону України "Про дорожній рух" водій має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок невідповідності стану автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів вимогам безпеки руху.

У ч. 1 статті 16 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що власники доріг, вулиць та залізничних переїздів або уповноважені ними органи несуть відповідальність за створення безпечних умов руху на дорогах, вулицях та залізничних переїздах, що знаходяться у їх віданні.

У статті 21 Закону України "Про автомобільні дороги" визначено: органи місцевого самоврядування, що управляють функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, відповідають за: 1) стан вулиць і доріг міст та інших населених пунктів відповідно до діючих норм, у тому числі щодо безпеки руху транспортних засобів і пішоходів; 2) якість робіт з проектування, будівництва, реконструкції, ремонту та утримання вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; 3) розміщення технічних засобів організації дорожнього руху, об`єктів дорожнього сервісу та рекламоносіїв; 4) відшкодування збитків користувачам вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, що виникли через їх незадовільний стан, у порядку, визначеному законом.

Якщо балансоутримувач дороги який повинен здійснювати постійний контроль за станом усіх елементів дороги та розташованих на ній каналізаційних споруджень, допустив бездіяльність, це є підставою для покладення саме на нього обов`язку відшкодування завданої майнової шкоди відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.10.2019 у справі № 639/2132/18 та у постанові Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 916/2586/18.

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: - протиправної поведінки; - шкоди; - причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; - вини. Наявність зазначених елементів свідчить про існування складу цивільного правопорушення, що є підставою для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, суд зазначає, що на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Щодо доводів відповідача про те, що в суму відшкодування входять ремонтні роботи, які не пов"язані з ДТП, суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів того, що такі роботи не були необхідні для відновлення пошкодженого майна внаслідок ДТП.

Згідно з ч.2 ст.614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч.1 ст.73 ГПК України).

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України, вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України, встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України, встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновок суду.

Суд встановив наявність складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка полягає у невиконанні посадовою особою обов"язків щодо утримання дороги у стані, який забезпечує безпечний дорожній рух; шкода складається із додаткових витрат, понесених позивачем у зв"язку із ремонтом транспортного засобу; існує причинний зв"язок між неналежним станом дороги і настанням ДТП; вина, як складова встановлена судом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією №12285 від 17 липня 2024 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову судовий збір в сумі 3028 грн 00 коп. суд покладає на відповідача.

Керуючись ст. 8, 124 Конституції України, статтями 2, 86, 126, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" до Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія" про стягнення заборгованості в сумі 21 613 грн 68 коп. задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Муніципальна дорожня компанія", вул. Максимовича, буд. 13, м. Івано-Франківськ, 76006 (код 40270150) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група", вул. Івана Федорова, буд.32, літ.А, м. Київ, 03038 (код 30859524) 21 613 (двадцять одну тисячу шістсот тринадцять) грн 68 коп. страхового відшкодування, а також 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 03.04.2025

Суддя Т. В. Максимів