Рішення

від 02.04.2025 по справі 911/3404/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.04.2025Справа № 911/3404/24Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі виробничого підрозділу Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1 філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Групп Стар"

про зобов`язання виконати поставку товару та стягнення штрафних санкцій

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - Залізниця) в особі виробничого підрозділу Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1 філії "Центр охорони здоров`я" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Виробничий підрозділ) звернулося до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Групп Стар" (далі - Товариство) 39 596,19 грн штрафу та 12 434,06 грн пені, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ЦОЗ/ТН-1858 від 03.04.2024 в частині передання товару.

У зв`язку з непереданням обумовленого договором товару, позивач також просив суд зобов`язати відповідача здійснити поставку товару.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.12.2024 вищезазначену позовну заяву передано до Господарського суду міста Києва за територіальною підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 08.01.2025 вказана позовна заява передана на розгляд судді Мудрому С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/3404/24 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд цієї справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).

Приймаючи до уваги те, що Товариство належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги частково обґрунтованими.

03.04.2024 між Залізницею в особі Виробничого підрозділу (за договором - Замовник) та Товариством (за текстом договору - Постачальник) було укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ЦОЗ/ТН-1858, відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність виробничим підрозділам Замовника (далі - отримувачі або отримувач) Товар (Код ДК 021:2015-03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи (капуста, морква, цибуля ріпчаста, буряк) відповідно до Специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього правочину, а Замовник - прийняти та оплатити цей Товар на умовах цього договору.

Згідно з пунктом 4.1. Постачальник здійснює поставку Товару на умовах DDP відповідно до міжнародних правил "Інкотермс" у редакції 2020 року на адреси отримувачів, які зазначені в Додатку №2 до цього Договору, відповідно до найменування та кількості, зазначених у Специфікації (Додаток №1) до цього Договору. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього Договору та правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови цього Договору матимуть перевагу.

Поставка Товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої від Замовника письмової рознарядки (заявки) на поставку Товару, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до приймання Товару. Строк поставки Товару - протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту надання письмової рознарядки Замовником. Право власності на Товар переходить до Замовника з дати поставки Товару (пункт 4.2. Договору).

Відповідно до пункту 4.5. Договору Сторони домовились, що рознарядка (заявка) Замовника на поставку Товару може бути відправлення на електронну адресу Постачальника (зазначену в цього Договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим Постачальником з дати його направлення Замовником на електронну адресу Постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення Замовника.

За умовами пункту 4.6. Договору датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами видаткової накладної, оформленої належним чином та підписаною уповноваженими представниками Сторін, відповідно до умов цього Договору.

Згідно з пунктом 5.13. Договору датою виконання зобов`язань щодо поставки Товару вважається дата надходження Товару у відповідній кількості та якості згідно із рознарядкою (заявкою) на поставку Товару від Замовника в місця поставки (Додаток №2) до цього правочину.

Підпунктом 8.3.1. пункту 8.3. Договору встановлено, що Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку Товару у строки та на умовах, що встановлені цим правочином.

У відповідності до підпункту 9.3.1. пункту 9.3. Договору при порушенні строків постачання Постачальник оплачує Замовнику штраф у розмірі 15 (п`ятнадцяти) % від вартості непоставленого в строк Товару на умовах, передбачених пунктом 4.2. цього Договору, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення. При цьому, Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити Товар, якщо про інше його не попередив письмово Замовник.

Положеннями пункту 10.2. Договору передбачено, що Сторона, яка не може виконати зобов`язання за цим правочином внаслідок дії обставин непереборної сили повинна протягом 5 (п`яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку, встановленому цим Договором, прямо спричинять несвоєчасність виконання Договору, то умови Договору можуть бути продовжені на строк рівний тривалості цих обставин, про що Сторони укладають додаткову угоду (пункт 10.3. Договору).

Якщо Сторона без поважних причин не повідомила іншу Сторону у строки, визначені пунктом 10.2. цього Договору, про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не передала підтверджуючі ці обставини документи, така Сторона у подальшому не має права вимагати продовження умов цього Договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим правочином (пункт 10.5. Договору).

У розділі 18 Договору зазначені реквізити та місцезнаходження Сторін, зокрема вказано електронну адресу Постачальника: silwerstargrup@ukr.net.

У Специфікації (Додаток №1 до Договору) Сторонами погоджено найменування, виробника, кількість та ціну товару, а в Додатку №1 до Договору - місця поставки продукції.

17.07.2024 позивачем було виставлено Рознарядку на поставку товару на загальну суму 9 402,00 грн (разом із ПДВ):

300 кг капусти загальною вартістю 3 360,00 грн;

100 кг моркви загальною вартістю 958,00 грн;

100 кг цибулі ріпчастої загальною вартістю 1 148,00 грн;

300 кг буряку загальною вартістю 3 900,00 грн.

17.07.2024 позивачем було виставлено Рознарядку на поставку товару на загальну суму 11 091,00 грн (разом із ПДВ):

350 кг капусти загальною вартістю 3 920,00 грн;

150 кг моркви загальною вартістю 1 437,00 грн;

100 кг цибулі ріпчастої загальною вартістю 1 148,00 грн;

350 кг буряку загальною вартістю 4 550,00 грн.

23.10.2024 позивачем було виставлено Рознарядку на поставку товару на загальну суму 23 262,00 грн (разом із ПДВ):

500 кг - капуста білоголова свіжа, пізньостигла, першого товарного сорту, загальною вартістю 5 600,00 грн;

300 кг - морква свіжа, першого товарного сорту, загальною вартістю 2 874,00 грн;

700 кг - цибуля ріпчаста свіжа, вищого товарного сорту, від 5 см, загальною вартістю 8288,00 грн;

500 кг - буряк столовий першого товарного сорту, 5-10 см, загальною вартістю 6 500,00 грн.

24.10.2024 позивачем було виставлено Рознарядку на поставку товару на загальну суму 240 712,60 грн (разом із ПДВ):

8 384 кг - капуста білоголова свіжа, пізньостигла, першого товарного сорту, загальною вартістю 93 900,80 грн;

2 090 кг - морква свіжа, першого товарного сорту, загальною вартістю 20 022,20 грн;

1 815 кг - цибуля ріпчаста свіжа, вищого товарного сорту, від 5 см, загальною вартістю 21 489,00 грн;

8 100 кг - буряк столовий першого товарного сорту, 5-10 см, загальною вартістю 105300,00 грн.

Відповідно до наданих позивачем знімків екрану з його електронної пошти, вищезазначені рознарядки були направлені на електронну адресу відповідача у день їх складення, окрім рознарядки від 17.07.2024 на суму 11 091,00 грн, яка була надіслана 01.08.2024.

Однак обумовлений Договором та рознарядками товар не був поставлений Товариством.

Листами №74 від 30.07.2023, №83 від 23.10.2024, №85 від 24.10.2027 та №88 від 28.10.2024 Товариство повідомило про неможливість виконання зобов`язань у зв`язку з відсутністю необхідної кількості трудових кадрів та зростанням цін на товари.

З метою досудового врегулювання спору, Виробничий підрозділ звернувся до Товариства з претензією №ХКЛ1-ЦОЗ-10/340 від 13.09.2024, в якій вимагав здійснити поставку товару по направлені 01.08.2024 рознарядці та сплатити штрафні санкції у загальному розмірі 3 723,48 грн протягом 7 днів з дня отримання цієї претензії.

У своїй відповіді №80 від 25.09.2024 Товариство повідомило Виробничий підрозділ про неможливість виконання поставки товару у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин та просило розірвати договір.

У запереченнях №ХКЛ1-ЦОЗ-10/349 від 03.10.2024, №ХКЛ1-ЦОЗ-10/365 від 24.10.2024 Виробничий підрозділ вказав, що Товариство всупереч умовам Договору та приписам чинного законодавства не довело належним чином настання форс-мажорних обставин, а також не погодився розірвати Договір за згодою сторін. При цьому, Виробничий підрозділ вимагав сплатити штрафні санкції.

Також, 12.11.2024 Виробничий підрозділ звернувся до Товариства з претензією №ХКЛ1-ЦОЗ-10/372 від 11.11.2024, в якій вимагав здійснити поставку товару за рознарядками від 23.10.2024 та від 24.10.2024 та сплатити 39 572,19 грн штрафу та 1 408,82 грн пені.

Однак вищенаведена претензія була залишена без відповіді та задоволення.

У зв`язку з непереданням Товариством обумовленого договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ЦОЗ/ТН-1858 від 03.04.2024 товару, Залізниця в особі Відокремленого підрозділу звернулася з даним позовом до суду про зобов`язання відповідача здійснити поставку товару, а також стягнення з останнього 39 596,19 грн штрафу та 12 434,06 грн пені.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання даного договору, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором поставки, за яким, відповідно до статті 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічні положення містяться також і в статті 265 ГК України.

Отже, укладення Товариством та Залізницею в особі Виробничого підрозділу договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ЦОЗ/ТН-1858 від 03.04.2024 було спрямоване на отримання останнім товару та одночасного обов`язку по здійсненню його оплати.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність виробничим підрозділам Замовника (далі - отримувачі або отримувач) Товар (Код ДК 021:2015-03220000-9 Овочі, фрукти та горіхи (капуста, морква, цибуля ріпчаста, буряк) відповідно до Специфікації (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього правочину.

Умовою виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4.2. Договору поставка Товару проводиться партіями протягом строку дії Договору тільки на підставі наданої від Замовника письмової рознарядки (заявки) на поставку Товару, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності Замовника до приймання Товару. Строк поставки Товару - протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту надання письмової рознарядки Замовником. Право власності на Товар переходить до Замовника з дати поставки Товару.

За умовами пункту 4.5. Договору Сторони домовились, що рознарядка (заявка) Замовника на поставку Товару може бути відправлення на електронну адресу Постачальника (зазначену в цього Договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим Постачальником з дати його направлення Замовником на електронну адресу Постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення Замовника.

У розділі 18 Договору зазначені реквізити та місцезнаходження Сторін, зокрема вказано електронну адресу Постачальника: silwerstargrup@ukr.net.

Оскільки рознарядка від 17.07.2024 на загальну суму 9 402,00 грн була направлена на електронну адресу Товариства 17.07.2024, останнім днем поставки товару з урахуванням положень частини 5 статті 254 ЦК України вважається 22.07.2024.

Оскільки рознарядка від 17.07.2024 на загальну суму 11 091,00 грн була направлена на електронну адресу Товариства 01.08.2024, останнім днем поставки товару з урахуванням положень частини 5 статті 254 ЦК України вважається 05.08.2024.

Оскільки рознарядка від 23.10.2024 на загальну суму 23 262,00 грн була направлена на електронну адресу Товариства 23.10.2024, останнім днем поставки товару з урахуванням положень частини 5 статті 254 ЦК України вважається 28.10.2024.

Оскільки рознарядка від 24.10.2024 на загальну суму 240 712,60 грн була направлена на електронну адресу Товариства 24.10.2024, останнім днем поставки товару з урахуванням положень частини 5 статті 254 ЦК України вважається 28.10.2024.

Однак судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів поставки товару, обумовленого Договором та вищезазначеними рознарядками.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідачем було порушено своїх зобов`язання щодо передання товару позивачу.

Положення частини 2 статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як примусове виконання обов`язку в натурі.

За частиною 1 статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Слід зазначити, що вказаний спосіб захисту застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа зобов`язана вчинити певні дії щодо позивача, але відмовляється від виконання цього обов`язку чи уникає його. Зокрема, цей спосіб захисту може мати місце при невиконанні обов`язку сплатити кошти, передати річ кредитору, виконати роботи чи надати послуги за відповідним договором. Обов`язок боржника виконати певні дії повинен бути встановлений договором або актом цивільного законодавства.

Подібні висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 5 частини 2 статті 16 ЦК України та частини 2 статті 20 ГК України стосовно такого способу захисту як примусове виконання обов`язку в натурі викладені у постановах Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №910/9167/19 та від 10.02.2021 у справі №910/18950/19.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

З огляду на викладене суд вважає, що заявлена позивачем вимога про зобов`язання Товариства виконати умови договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ЦОЗ/ТН-1858 від 03.04.2024, а саме: здійснити поставку товару за рознарядками від 23.10.2024 та від 24.10.2024 на суму 263 974,60 грн, у даному випадку є належним способом захисту порушеного права, що узгоджується з таким способом захисту, як примусове виконання зобов`язання в натурі, оскільки ця позовна вимога безпосередньо стосується договірного зобов`язання, застосована позивачем саме у зобов`язальних правовідносинах, в яких відповідач відмовляється від виконання свого договірного обов`язку.

Цей спосіб захисту відповідає змісту порушеного права позивача та забезпечить поновлення порушеного права позивача, оскільки заявлена позивачем вимога направлена на спонукання відповідача виконати умови договору, виконання яких надасть позивачу можливість реалізувати право на отримання товару.

Крім того, норми чинного законодавства, зокрема положення, закріплені у статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", передбачають можливість виконання судового рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії у примусовому порядку.

З огляду на викладене, обраний позивачем спосіб захисту є ефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод та призведе до дійсного відновлення відповідних порушених прав позивача, відтак позов у цій частині підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з встановлених обставин справи щодо нездійснення поставки товарів, Залізницею в особі Виробничого підрозділу заявлено до стягнення 12 434,06 грн пені та 39 596,19 грн штрафу, нарахованих на підставі підпункту 9.3.1. пункту 9.3. договору. При цьому, пеня нарахована на суми партій по кожній рознарядці, а штраф лише на суми рознарядок від 23.20.2024 та від 24.10.2024.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов`язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня.

Із системного аналізу вищенаведених положень чинного законодавства вбачається, що вказані штрафні санкції можуть бути стягнуті лише у тому випадку (якщо не встановлено законом), коли основне зобов`язання прямо забезпечено неустойкою (пеня, штраф) у чинному договорі, а також ним встановлено її розмір (встановлено за згодою сторін).

У відповідності до підпункту 9.3.1. пункту 9.3. Договору при порушенні строків постачання Постачальник оплачує Замовнику штраф у розмірі 15 (п`ятнадцяти) % від вартості непоставленого в строк Товару на умовах, передбачених пунктом 4.2. цього Договору, а за прострочення понад 15 (п`ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1 (нуль цілих, одна десята) % від вартості непоставленого в строк Товару за кожен день прострочення. При цьому, Постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити Товар, якщо про інше його не попередив письмово Замовник.

Оскільки Товариством порушено строки поставки товарів за рознарядками, зокрема від 23.10.2024 та від 24.10.2024 на загальну суму 263 974,60 грн, заявлений розмір штрафу у розмірі 39 596,19 грн є арифметично правильним та обґрунтованим.

Також, позивачем нараховано пеню на вартість непоставленого товару за рознараядками.

Водночас, суд звертає увагу, що пеня застосовується лише до грошових зобов`язаннях і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаних грошових зобов`язань за кожен день прострочення виконання, тобто носить триваючий характер.

Грошовим, за змістом статей 524, 533-535, 625 ЦК України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Оскільки зобов`язання щодо передання товару не є грошовим зобов`язанням, позивачем неправомірно заявлено до стягнення пеню, нараховану на підставі підпункту 9.3.1. пункту 9.3. на вартість непоставленого товару, тому у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Також судом не беруться до уваги аргументи відповідача щодо звільнення його від відповідальності на підставі статті 617 ЦК України у зв`язку з настанням обставин непереборної сили, оскільки Товариством у порушення положень пунктів 10.2., 10.3., 10.5. Договору та Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" не надано належних доказів, які підтверджують настання форс-мажорних обставин та своєчасного повідомлення позивача про їх настання.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позов Залізниці в особі Виробничого підрозділу підлягає частковому задоволенню.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи позивача не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Позовні вимоги про зобов`язання виконати умови договору поставки та поставити товар мають вартісну оцінку й майновий характер, і розмір ставок судового збору за їх подання визначається на підставі статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 236-238, 240-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Сільвер Групп Стар" (04050, місто Київ, вулиця Миколи Пимоненка, будинок 13; ідентифікаційний код 43540758) поставити Акціонерному товариству "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі виробничого підрозділу Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1 філії "Центр охорони здоров`я" акціонерного товариства "Українська залізниця" (місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 9; ідентифікаційний код 40081352) товар за рознарядкою від 23.10.2024 на суму 23262 (двадцять три тисячі двісті шістдесят дві) грн 00 коп. та за рознарядкою від 24.10.2024 на суму 240 712 (двісті сорок тисяч сімсот дванадцять) грн 60 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільвер Групп Стар" (04050, місто Київ, вулиця Миколи Пимоненка, будинок 13; ідентифікаційний код 43540758) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі виробничого підрозділу Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1 філії "Центр охорони здоров`я" акціонерного товариства "Українська залізниця" (місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 9; ідентифікаційний код 40081352) 39 596 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот дев`яносто шість) грн 19 коп. штрафу та 4 553 (чотири тисячі п`ятсот п`ятдесят три) грн 56 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ