Рішення від 20.03.2025 по справі 916/5551/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5551/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.

при секретарі судового засідання Кастровій М.С.

розглянувши справу за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код ЄДРПОУ ВП 38728376) до Державного підприємства Білгород-Дністровський морський торговельний порт (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код ЄДРПОУ 01125689)

про стягнення 900 630,22 грн., з якої 246 820,29 грн. 3 % річних, 653 809,93 грн. інфляційні втрати

Представники:

Від позивача Бойко С.В. (в порядку самопредставництва юридичної особи);

Від відповідача Поліщук О. Г. (ордер від 20.01.2025 серія АО № 1159075).

Суть спору:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт» (далі - Відповідач) про стягнення 900 630,22 грн., з якої 246 820,29 грн. 3 % річних, 653 809,93 грн. інфляційні втрати.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 22.01.2025.

Протокольною ухвалою від 22.01.2025 відкладено підготовче засідання на 07.02.2025.

Протокольною ухвалою від 07.02.2025 відкладено підготовче засідання на 19.02.2025.

Протокольною ухвалою від 19.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 13.03.2025.

Протокольною ухвалою від 13.03.2025 оголошено перерву в судовому засіданні до 20.03.2025.

Заяви по суті. Пояснення та аргументи учасників справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила суд задовольнити позов.

Позовні вимоги із посиланням на статті 11, 15, 16, 509, 525, 526, 611, 612, 617, 625, 629 Цивільного кодексу України, статті 42, 173, 193, 218 Господарського кодексу України, обґрунтуванні неналежним виконанням Відповідачем умов Договору про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) від 29.12.2017 № 197-П-АМПУ-17 щодо своєчасної оплати.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та просила суд відмовити.

20.01.2025 на адресу суду надійшов Відзив на позовну заяву від 20.01.2025 (вх. № 1986/25) в якому Відповідач просив суд відмовити Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії у задоволенні позовних вимог до державного підприємства «Білгород-Дністровський морський торговельний порт про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у розмірі 900 630,22 грн.

Відповідач зазначає, що виникнення у нього боргу знаходиться в прямій залежності від неналежного виконання Позивачем свої зобов`язань.

Оскільки умови договору, заборгованість за яким Позивач нараховує 3 % річних та інфляційні втрати та дія якого триває на день подання позовної заяви, зокрема його предмет передбачає що Адміністрація (Позивач) зобов`язується забезпечити доступ Портового оператора (Відповідач) до причалу 1 п/п «Бугаз» та причалів №№ 2, 3, 4, 5, 6, 8, 9 Білгород-Дністровської філії ДП «АМПУ», що перебуває у господарському віданні Адміністрації для проведення Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, а Портовий оператор зобов`язується сплатити Адміністрації плату за послуги. Послуга надається з метою забезпечення виконання портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт та надання послуг із використанням причалу(ів) у межах, визначених у паспорті споруди, а саме довжини та ширини конструкції (конструктивної ширини) споруди.

Відповідач зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.02.2022 № 136 «Про затвердження переліку внутрішніх морських вод і внутрішніх водних шляхів, віднесених до категорії судноплавних» паспортна глибина акваторії морського порту Білгород-Дністровський, підхідного каналу має становити 5,5 м, але не менше оголошеної осадки судна для можливості заходу суден в акваторію Білгород- Дністровського морського порту.

Відповідач зазначає, що згідно наказу БДФ ДП "АМПУ" від 01.08.2024 № 27/12 офіційна оголошена осадка суден підхідного Дністровського-Лиманського каналу та причалів морського порту "Білгород-Дністровський становить 1,8 м", що не дозволяє здійснювати захід до порту будь-яким судам.

Крім того, Відповідач із посиланням на постанови Верховного Суду від 18.03.2020 № 902/417/18, від 23.11.2023 № 917/991/22, від 18.12.2024 № 922/444/24, від 05.06.2024 № 910/14524/22 просив суд зменшити розмір 3 % річних та інфляційних втрат до можливо меншого, за оцінкою та на розсуд суду.

07.02.2025 на адресу суду надійшла Відповідь на відзив від 07.02.2025 (вх. № 4370/25).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача та Відповідача, суд

в с т а н о в и в :

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 ухваленим у справі № 916/785/23, яке набрало законної сили, встановлені наступні обставини.

29.12.2017 між ДП "АМПУ" (Адміністрація) та ДП "БДМТП" (Портовий оператор) укладено договір про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів) № 197-П-АМПУ-17 (Договір), згідно пункту 1.1 якого Адміністрація зобов`язується забезпечити доступ Портового оператора до причалу 1 п/п «Бугаз» та причалів №№ 2,3,4,5,6,8,9 Білгород- Дністровської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (надалі Послуга), що перебуває у господарському віданні Адміністрації для проведення Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, а Портовий оператор зобов`язується сплатити Адміністрації плату за Послуги.

Адміністрація зобов`язана складати у двох примірниках Акт наданих послуг та рахунок за надані Послуги за державними регульованими тарифами, на підставі наданої Портовим оператором інформації за формою, наведеною у Додатку 3 до цього Договору, з урахуванням пунктів 3.2, 3.3 цього Договору (пункт 2.1.3 Договору).

Адміністрація має право вимагати здійснення своєчасної та повної оплати за Послуги відповідно до умов цього Договору. Отримувати плату за Послугу протягом всього строку дії цього Договору (пункти 2.2.1 та 2.2.2 Договору).

Портовий оператор зобов`язаний здійснювати оплату наданої Адміністрацією Послуги в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України (пункт 2.3.15 Договору).

Нарахування плати за послуги із забезпечення доступу Портового оператора до Причалу(ів), що перебуває(ють) у господарському віданні Адміністрації, здійснюється за тарифами відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 р. № 541 «Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.12.2015 р. за № 1608/28053 (пункт 3.1 Договору).

Оплата рахунків здійснюється шляхом банківського переказу грошових коштів Портовим оператором на поточний рахунок Адміністрації протягом 20 (двадцяти) банківських днів з дати виставлення Адміністрацією рахунку на оплату послуг (пункт 3.4 Договору).

Сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором на умовах, викладених у цьому Договорі, і відповідно до чинного законодавства України (пункт 6.1 Договору).

За порушення Портовим оператором строків оплати, вказаних у цьому Договорі, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, враховуючи день оплати. Оплата пені і штрафу не звільняє Портового оператора від обов`язку сплатити суму заборгованості (пункт 6.4 Договору).

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання обох Сторін і діє протягом 3 (трьох) років з дати його підписання. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору за 30 календарних днів до закінчення строку його чинності, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору (пункт 7.1 Договору).

Усі правовідносини, що виникають у зв`язку з виконанням умов цього Договору і не врегульовані ним, регламентуються законодавством України (пункт 8.3 Договору).

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками контрагентів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 10.05.2023 у справі № 916/785/23 позовні вимоги Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з Державного підприємства Білгород-Дністровський морський торговельний порт на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України грошові кошти у розмірі 1 234 505,60 грн, з яких: 139 529,29 грн 3 % річних та 1 094 976,31 грн інфляційні втрати, нараховані за період з 17.02.2022 по 23.02.2023 у зв`язку з неналежним виконанням ДП "БДМТП" умов договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу (ів) від 29.12.2017.

Норми права які підлягають застосування та оцінка аргументів учасників справи.

Частинами першою та другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Щодо 3 % річних та інфляційних втрат слід зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем умов Договору від 29.12.2017 № 197-П-ФМПУ-17, щодо зобов`язання по сплаті заборгованості, Позивачем додатково нараховані Відповідачу 3 % річних та інфляційні втрати за період з 24.02.2023 по 13.12.2024.

Судом встановлено, що 3 % річних за прострочення оплати за Договором від 27.12.2017 за періоди з 24.02.2023 по 13.12.2024 визначені Позивачем, складають суму в розмірі 246 820,29 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Судом встановлено, що інфляційні втрати за прострочення оплати за Договором від 27.12.2017 за періоди з 24.02.2023 по 13.12.2024 визначені Позивачем, складають суму в розмірі 653 809,93 грн. Судом перевірено правильність розрахунку наданого Позивачем.

Суд не приймає довід Відповідача про те, що виникнення у нього боргу знаходиться в прямій залежності від неналежного виконання Позивачем свої зобов`язань, зокрема, не здійснення днопоглиблювальних робіт для забезпечення належної осадки суден, з огляду на наступне.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов`язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов`язання.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 509, ст. 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані на суму боргу інфляційні втрати та три проценти річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, що належать до сплати кредиторові.

Визначене ч. 2 ст. 625 ЦК України право на стягнення інфляційних втрат і трьох процентів річних є мінімальною гарантією, що надає кредитору можливість захистити майнові інтереси. Позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору кошти, які через інфляційні процеси матимуть іншу цінність порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Інфляційні втрати (індекс споживчих цін) - це показник, який характеризує зміни загального рівня цін на товари і послуги, які купує населення для невиробничого споживання (постанова ВС від 26.06.2018 у справі № 341/915/16-ц).

Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних є правом кредитора, яким він наділений на підставі нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (постанова ВС від 05.07.2019 у справі № 905/600/18).

Отже 3 % річних та інфляційні втрати нараховуються на вже існуюче грошове зобов`язання незалежно від наявності чи відсутності вини боржника, а також дій (бездіяльності) кредитора.

Щодо зменшення 3 % річних та інфляційних втрат, слід зазначити наступне.

Згідно із частиною четвертою статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновки Великої Палати викладені у постанові Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, згідно із яким Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Водночас закріплений законодавцем принцип можливості обмеження свободи договору в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Згідно із статтею 233 Господарського кодексу України У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

З урахуванням конкретних обставин справи, зокрема, не виконання Відповідачем основного зобов`язання у повному обсязі, суд вважає, що нараховані 246 820,29 грн. - 3 % річних та 653 809,93 грн. - інфляційних втрат не є непомірним тягарем для Відповідача порівняно із сумою основного боргу та не є джерелом отримання додаткових прибутків Позивачем. А відтак, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Відповідача про зменшення 3 % річних та інфляційних втрат.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі позовні вимоги про стягнення з Відповідача 900 630,22 грн., з якої 246 820,29 грн. 3 % річних, 653 809,93 грн. інфляційних втрат.

При розподілі господарських витрат суд виходить з положень частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно із якими судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 11, частиною першою статті 509, статтями 525, 526, частиною першою статті 530, частиною другою статті 625, статтею 629, частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства Білгород-Дністровський морський торговельний порт (67701, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код ЄДРПОУ 01125689) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, пр. Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 38727770) в особі Білгород-Дністровської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України (Адміністрація Білгород-Дністровського морського порту) (67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Шабська, 81, код ЄДРПОУ ВП 38728376) 246 820,29 грн. (двісті сорок шість тисяч вісімсот двадцять гривень 29 коп.) 3 % річних, 653 809,93 грн. (шістсот п`ятдесят три тисячі вісімсот дев`ять гривень 93 коп.) інфляційних втрат та витрати на сплату судового збору в розмірі 10 807,56 грн. (десять тисяч вісімсот сім гривень 56 коп.).

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02 квітня 2025 р.

Суддя Ю.А. Шаратов