Рішення

від 03.04.2025 по справі 917/246/25

ГРЕБІНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2025 Справа № 917/246/25

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Акціонерного товариства Страхова компанія Інго, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю КРАЗ Лізинг, м. Кременчук

про стягнення 94 029,68 грн

без виклику представників сторін

встановив:

До Господарського суду Полтавської області звернулось Акціонерне товариство Страхова компанія Інго з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю КРАЗ Лізинг про стягнення 94 029,68 грн страхового відшкодування.

Ухвалою від 07.02.2025 суд встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи, зокрема встановив відповідачу строк у 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (а.с. 88-89).

Ухвала від 07.02.2025 вважається врученою відповідачу 25.02.2025 (а.с.94). Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 12.03.2025.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені,- встановлюються судом.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У цій справі були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.02.2025 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с. 84).

Ухвалою від 07.02.2025 суд відкрив провадження у справі № 917/246/25, призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 88-89).

Вказана ухвала суду надсилалась позивачу та представнику позивача в їх електронні кабінети у підсистемі Електронний суд та доставлена 07.02.2025 о 15:25 год. (довідки про доставку електронного листа від 12.12.2023, а.с. 91. 90).

Відповідно до п. 2 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Ухвала від 07.02.2025 надсилалась відповідачу засобами поштового зв`язку на його адресу реєстрації, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 86) та повернулась до суду, відповідно до довідки АТ "Укрпошта" Ф20 підстави невручення адресат відсутній за вказаною адресою, дата повернення відправнику 25.02.2025 (а.с. 93-96).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідно до п. 2, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України ухвала від 05.02.2025 доставлена учасникам справи в установленому порядку.

Суд також направляв відповідачу ухвалу від 07.02.2025 на адресу, вказану у довідці про ДТП. Проте це відправлення повернулось до суду з довідкою АТ "Укрпошта" Ф20 підстави невручення адресат відсутній за вказаною адресою (а.с. 98-100).

На офіційному сайті Судової влади України 17.02.2025 суд розмістив відповідне оголошення про розгляд цієї справи (а.с. 97).

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Згідно із ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Під час розгляду справи по суті суд дослідив письмові докази, що містяться в матеріалах справи та що подані через систему «Електронний суд».

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Акціонерним товариством "Страхова компанія "ІНГО" (страховик) та Підприємством з іноземними інвестиціями «Тойота-Україна» (страхувальник) укладено Генеральний договір страхування №258800000.17 від 01.10.2017 (надалі Договір, а.с. 9-13), об`єктом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням майном (п. 2.1 Договору).

За Договором страхувальником та вигодонабувачем є Підприємство з іноземними інвестиціями «Тойота-Україна».

Відповідно до п. 2.1 Договору предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням розпорядженням застрахованим транспортним засобом. Під застрахованим транспортним засобом сторони розуміють транспортний засіб, зазначений у відповідному Бордеро, та або транспортний засіб, що прийнятий страховиком на страхування в порядку, передбаченому п. 15.3.1.

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що дія цілей цього договору під терміном «Бордеро» сторони домовились розуміти документ, що підтверджує фактичний перелік ТЗ, переданих на страхування за цим договором протягом відповідного місяця, із зазначенням зокрема, але не виключно, даних, що ідентифікують ТЗ (марка, модель, № кузову, рік випуску, орендар комісіонер (за наявності), та ін.), даних щодо страхової суми ТЗ, номера схеми страхування, за якою страхується ТЗ, страхового тарифу, розміру страхових премій тощо. Зразок Бордеро, шо оформлюється в рамках цього договору, погоджений сторонами в додатку № 3 до цього договору (а.с. 15).

Відповідно до Бордеро № 52 (за період 01.02.2022 - 28.02.2022) до Генерального договору страхування №258800000.17 у період з 04.02.2022 по 03.03.2022 був застрахований автомобіль Lexus NX, 2021 року, державний номер НОМЕР_1 (п. 26 Бордеро №52, а.с. 16-17).

Згідно з п. 2.4 Договору та п. 26 Бордеро №52 страхова сума по ТЗ становить 1 816 596,53 грн, сума франшизи по збиткам внаслідок ДТП 700,00 грн (п. 2.6 Договору).

Як свідчить відповідь від Національної поліції (а.с.20-25), 09 лютого 2022 року на автодорозі Р-19-Фастів Митниця Обухів Ржищів, автомобілем марки Мерседес д/н НОМЕР_2 , що належить ТОВ «КРАЗ Лізинг» під керуванням водія ОСОБА_1 було здійснено ДТП, у результаті якої застрахований вказаною страховою компанією автомобіль марки Лексус д/н НОМЕР_1 , що належить ПІІ «Тойота-Україна» під керуванням водія ОСОБА_2 , отримав механічні ушкодження.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 04.03.2022 у справі № 372/694/22 (а.с. 41) ОСОБА_1 визнано винним у порушенні Правил дорожнього руху, що спричинило вказану дорожньо-транспортну пригоду, внаслідок якої було завдано збитки транспортним засобам, а також ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на останнього штраф у розмірі 850 грн.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень вказана постанова набрала законної сили 15.03.2022 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103805751).

Вказані обставини також встановлені у відповіді від Національної поліції України (а.с. 20-25), де зазначено, що у вищезгаданій ДТП за участю автомобіля Мерседес, державний номер НОМЕР_2 було пошкоджено наступні транспортні засоби: Лексус NX 350Н, державний номер НОМЕР_3 , Мерседес GLC 220D, державний номер НОМЕР_4 , Лексус NX 300Н, державний номер НОМЕР_5 , Лексус NX 350, державний номер НОМЕР_1 , Лексус NX UX250Н, державний номер НОМЕР_6 , BMW X3 державний номер НОМЕР_7 , Лексус NX 250, державний номер НОМЕР_8 .

У матеріалах справи наявне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 42), з якого вбачається, що власником транспортного засобу Лексус д/н НОМЕР_1 є ПІІ «Тойота-Україна».

В Акті огляду транспортного засобу (дефектна відомість) № 4668557 від 16.01.2022 (а.с. 26), складеним представником СТО - ТОВ «Саміт Моторз Україна» та власником ТЗ, описані характер та види пошкоджень транспортного засобу Лексус д/н НОМЕР_1 , назви деталей, що потребують заміни, ремонту та окраски, вказано опис пошкоджень.

Згідно з Ремонтною калькуляцією № 4668557 від 16.01.2023 (а.с. 27-29) вартість відновлювального ремонту автомобіля Лексус, державний номер НОМЕР_1 становить 222 791,64 грн.

Відповідно до рахунку СТО - ТОВ «Саміт Моторз Україна» № СР00-000877 від 16.01.2023 (а.с. 34) вартість відновлювального ремонту автомобіля Лексус, державний номер НОМЕР_1 складає 222 129,68 грн.

18.01.2023 позивач склав страховий акт № 5427213 (а.с. 38), за яким розмір страхового відшкодування визначено в сумі 221 429,68 грн.

ПІІ «Тойота-Україна» звернулося до страхувальника АТ "Страхова компанія "ІНГО" із заявою від 19.01.2023 про виплату страхового відшкодування (а.с.33).

Відповідно до зазначеного вище рахунку та страхового акту позивач на рахунок страхувальника - ПІІ «Тойота-Україна» перерахував кошти у загальній сумі 221429,68 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 1951 від 26.01.2023 (а.с. 40).

Вказані вище обставини також були встановлені у рішенні Господарського суду м. Києва від 03.02.2025 у справі № 910/13366/24 за участю АТ "Страхова компанія "ІНГО". Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законної сили 25.02.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124860160).

У відповіді від НПУ про ДТП (а.с. 20-25), яка містить інформацію про учасників ДТП, зазначено, що:

- власником транспортного засобу Мерседес д/н НОМЕР_2 , учасника ДТП, є Товариство з обмеженою відповідальністю КРАЗ Лізинг,

- водієм транспортного засобу Мерседес д/н НОМЕР_2 , учасником ДТП, був ОСОБА_1 , визнаний винним у ДТП постановою Обухівського районного суду Київської області від 04.03.2022 у справі № 372/694/22 (а.с. 41).

- цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Мерседес д/н НОМЕР_2 застрахована в ТДВ СК Ю.Ес.Ай. за полісом АР № 005089555.

Як свідчить наявний в матеріалах справи витяг з бази МТСБУ, поліс АР № 005089555, діючий на 09.02.2022, цивільну відповідальність водія автомобіля Мерседес д/н НОМЕР_2 , було застраховано в ТДВ СК Ю.Ес.Ай., ліміт за шкоду майну встановлений в розмірі 130000,00 грн, франшиза 2600,00 грн (а.с. 43).

"Страхова компанія "ІНГО" звернулася з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." про стягнення страхового відшкодування за Полісом АР/5089555 у розмірі 221429,68 грн, виплаченого на користь власника пошкодженого внаслідок вказаної ДТП транспортного засобу - ПІІ «Тойота-Україна» за страховим актом № 5427213 та платіжною інструкцією № 1951 від 26.01.2023 (а.с. 40).

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.02.2025 у справі № 910/13366/24 стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." (код ЄДРПОУ 32404600) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" (код ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 127 400,00 грн.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законної сили 25.02.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124860160).

Позивач у позові зазначає, що має право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЗ Лізинг» в межах не відшкодованої частини заподіяного збитку в розмірі 94 029,68 грн (з розрахунку: 221 429,68 грн 127 400,00 грн = 94 029,68 грн).

Позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЗ Лізинг» з претензією № 4668557 від 22.10.2024 (а.с. 31-32) про сплату 94 029,68 грн страхового відшкодування. Оскільки вказані збитки відповідач не відшкодував, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Відповідно до статті 979 ЦК України (в редакції, що діяла на дату укладення договору страхування) за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 980 ЦК України (в редакції на дату подачі позову) предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.

Об`єктом страхування можуть бути:

життя, здоров`я, працездатність та/або пенсійне забезпечення;

майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати;

відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" (в редакції станом на 26.01.2023 на дату виплати страхового відшкодування) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування має до особи, відповідальної за заподіяний збиток. Аналогічна норма містилася у ст. 993 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 993 ЦК України (в редакції на дату подачі позову) до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У ст. 108 Закону України "Про страхування" від 18.11.2021 вказано:

1. Страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

2. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Виходячи з наведеного, страховик внаслідок виконання обов`язку винної особи (боржника) перед потерпілим (кредитором), набуває прав кредитора в частині фактично сплаченого страхового відшкодування. При цьому деліктне зобов`язання не припиняться, але відбувається заміна сторони у цьому зобов`язанні (заміна кредитора) - замість потерпілої особи прав кредитора набуває страховик.

Зміст вказаних норм Закону України "Про страхування" та ЦК України передбачає перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика у вказаном порядку є суброгацією.

Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем і відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілої особи (страхувальника) страхового відшкодування, є такими, що засновані на суброгації.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (від 1 липня 2004 року

№ 1961-IV, в редакції на 09 лютого 2022 року - на дату ДТП) забезпечений транспортний засіб - це транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Особи, відповідальність яких застрахована - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховики зобов`язані укладати договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (внутрішній договір страхування, міжнародний договір страхування, міжнародний договір "Зелена картка") відповідно до цього Закону та чинного законодавства України.

Внутрішні договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності укладаються строком на один рік.

Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є документом, технічний опис, зразки, порядок замовлення, організації постачання якого затверджуються Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховик подає інформацію про укладені та достроково припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності до централізованої бази даних у порядку, встановленому у положенні про централізовану базу даних щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яке затверджується Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.

Відповідно до ст. 55 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з метою організації обміну інформацією про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності та контролю за його здійсненням створюється єдина централізована база даних, яка містить відомості про чинні та припинені договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страхові випадки, що мали місце, транспортні засоби та їх власників.

Оператором єдиної централізованої бази даних є МТСБУ. Користування інформаційними ресурсами єдиної централізованої бази даних є вільним і загальнодоступним, за винятком інформації, яка відповідно до законодавства є інформацією обмеженого доступу.

Як свідчить наявний в матеріалах справи витяг з бази МТСБУ, поліс АР № 005089555, діючий на 09.02.2022, цивільну відповідальність водія автомобіля Мерседес д/н НОМЕР_2 було застраховано в ТДВ СК Ю.Ес.Ай., ліміт за шкоду майну встановлений в розмірі 130000,00 грн, франшиза 2600,00 грн (а.с. 43).

Відповідно до приписів п.22.1. статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів при настанні страхового випадку страховик (ТДВ СК Ю.Ес.Ай.) в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.02.2025 у справі № 910/13366/24 стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Ю.ЕС.АЙ." (код ЄДРПОУ 32404600) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГО" (код ЄДРПОУ 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 127400,00 грн за результатом спірної ДТП.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру судових рішень вказане рішення набрало законної сили 25.02.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/124860160).

Окрім того, у вказаному рішенні встановлено, що транспортний засіб - автомобіль Мерседес д/н НОМЕР_2 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля Лексус д/н НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що згідно п.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, яке набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, виходячи з вищевикладеного, судове рішення по справі №910/13366/24 від 03.02.2025, яке набрало законної сили, має преюдиціальне значення, а встановлені ним обставини повторного доведення не потребують.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц зазначила, якщо фактичний розмір майнової шкоди, заподіяної під час ДТП, охоплюється лімітом відповідальності юридичної особи - страховика, такий страховик, а не страхувальник, є відповідачем у спорі про відшкодування завданої пошкодженням автомобіля шкоди.

У постанові від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок щодо забезпечення дієвості інституту обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зазначивши таке.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України від 1 липня 2004 року № 1961-IV Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок із виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 зазначеного Закону) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика в останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування (пункт 72 постанови ВП ВС).

Суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), де вказано, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика.

За приписами ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Визначаючи межі відповідальності винної особи в такому випадку, суд звертається до положень ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" (а редакції на дату виплати страхового відшкодування) та положень ст. 993 ЦК України (в редакції на дату подачі позову) і ст. 108 Закону України "Про страхування" від 18.11.2021 (в редакції на дату подачі позову), які передбачають, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги саме яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, а не право вимоги саме в розмірі виплаченого страхового відшкодування.

При цьому, вказівка "у межах витрат", означає, що загальна сума вимоги, яка заявлена страховиком, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, не може перевищувати суму, яка ним реально сплачена.

Згідно з ч. 1 ст. 6 та ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" (в редакції на дату ДТП і дату виплати страхового відшкодування) добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Таким чином, розмір страхового відшкодування, його складові та порядок обрахування встановлюються повністю на розсуд сторін такого договору.

Відповідно до рахунку СТО № СР00-000877 від 16.01.2023 (а.с. 34) вартість відновлювального ремонту автомобіля Лексус, державний номер НОМЕР_1 складає 222 129,68 грн.

18.01.2023 позивачем складено страховий акт № 5427213 (а.с. 38) за яким розмір страхового відшкодування складає 221 429,68 грн.

Відповідно до зазначеного вище рахунку та страхового акту позивачем на рахунок СТО перераховано кошти у загальній сумі 221 429,68 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 1951 від 26.01.2023 (а.с. 40).

Отже, позивач обґрунтовано заявив вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАЗ Лізинг» в межах не відшкодованої частини заподіяного збитку в розмірі 94 029,68 грн (з розрахунку: 221 429,68 грн 127 400,00 грн = 94 029,68 грн).

Відповідач як власник транспортного засобу, водія якого визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, згідно із статтями 1187, 1194 ЦК України зобов`язаний відшкодувати позивачу різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідача витрати на сплату судового збору, понесені ним у цій справі.

Суд встановив, що за подачу цього позову позивач сплатив 3028,00 грн судового збору за платіжною інструкцією № 2830 від 31.01.2025 (а.с. 8). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджене випискою від 03.02.2025 (а.с. 85).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовна заява подана позивачем в електронній формі через систему «Електронний суд», то за подання вказаного позову має бути сплачено 2422,40 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при укладенні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову повністю, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись статтями 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КРАЗ Лізинг (вул. Київська, буд. 62, м. Кременчук, Полтавська область, 39631; ідентифікаційний код 34979070) на користь Акціонерного товариства Страхова компанія ІНГО (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, м. Київ, 01054; ідентифікаційний код 16285602) 94029 грн 68 коп. відшкодування, 2422 грн 40 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 03.04.2025.

Суддя Т. М. Безрук