Рішення від 26.03.2025 по справі 922/703/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.03.2025 Справа № 922/703/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

при секретарі судового засідання Пугачові Д.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 42399676) до Комунального підприємства "Чугуївтепло" (адреса: 63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Зачепила Олександра, буд. 15; код ЄДРПОУ: 35944142) про стягнення 41799123,08 грн. за участю представників сторін:

позивача Єфременко О.О. (довіреність № 23 від 07.03.2025)

відповідача Петрова Н.Д. (директор);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства "Чугуївтепло" (далі - відповідач) 41799123,08 грн основного боргу.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору постачання природного газу № 2003-ПСО(ТКЕ)-32 від 21.10.2022 щодо повного проведення розрахунків за спожитий природний газ.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання у справі призначено 26.03.2025 о 14:00 год.; встановлено сторонам строк для подання заяв по суті спору.

В процесі розгляду справи на стадії підготовчого провадження відповідач надав суду відзив на позовну заяву (вх. № 6978 від 18.03.2025), в якому визнає позов щодо стягнення основного боргу у сумі 41799123,08 грн., просить суд надати йому відстрочку у виконанні рішення суду на 12 місяців після набрання судовим рішенням законної сили, а також на підставі ч. 1 ст. 130 ГПК України вирішити питання щодо повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позовної заяви.

Клопотання про надання відстрочки у виконанні рішення мотивоване відповідачем з посиланням на скрутне матеріальне становище підприємства відповідача, що в свою чергу пов`язане з введенням в країні воєнного стану, руйнування належних відповідачу об`єктів теплопостачання в результаті ведення бойових дій, несплатою споживачами на користь відповідача послуг з теплопостачання, відсутністю компенсації з боку держави тарифів, та ін.

Позивач надав до суду відповідь на відзив (вх. № 7446 від 24.03.2025), у якому зазначає, що клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення не містить виняткових обставин, які дають можливість надання відстрочити виконання рішення суду, тому просить суд відмовити в такій відстрочці.

У підготовче засідання 26.03.2025 прибули представник позивача та відповідача.

Представник позивача наполягає на задоволені позовних вимог та просить суд відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про відстрочення виконання рішення.

Представник відповідача визнає позовні вимоги та просить суд задовольнити подане відповідачем клопотання про відстрочку виконання рішення.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

За таких обставин, є підстави для прийняття рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 21.10.2022 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як споживачем, укладено договір № 2003-ПСО(ТКЕ)-32 постачання природного газу (далі Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп.1) пункту 4 Положення, природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 договору).

Згідно з п. 4.3 договору загальна фактична вартість цього договору дорівнює вартості фактично використаного за цим договором природного газу з урахуванням вартості послуг його транспортування.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що споживач здійснює розрахунок за придбані обсяги природного газу в наступному порядку:

- 70 відсотків вартості фактично переданого відповідно до акту/акті в приймання - передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту/актів приймання-передачі природний газ - до 15-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 відсотків грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

У разі відсутності акту/актів приймання-передачі, фактична вартість переданого споживачу природного газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього Договору.

Відповідно до п. 5.4 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим договором.

Пунктом 6.2 договору передбачено, що споживач зобов`язаний: прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором та використовувати його відповідно до умов пп. 2.2.1 цього договору.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором (пункт 7.1 договору)

В подальшому сторони підписували додаткові угоди до договору № 2003-ПСО(ТКЕ)-32 постачання природного газу.

Зокрема, додатковою угодою № 1 від 30.12.2022 сторони погодили додати другий абзац до пункту 13.1 Розділу 13 «Строк дії договору та інші умови» в такій редакції: У разі настання відкладальних обставин, передбачених абзацом першим цього пункту, постачання природного газу Споживачу здійснюється з 1 числа місяця, в якому ці відкладальні обставини настали. Абзац другий пункту 13.1 Розділу 13 «Строк дії договору та інші умови» вважати абзацом третім.

Додатковою угодою № 3 від 31.03.2023 викладено банківські реквізити постачальника у розділ 14 «Адреси та реквізити сторін».

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов зазначеного договору, позивач, у період з листопад 2022 по квітень 2023 року, передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 63055123,08 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.

Оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково, а саме в розмірі 21256000,00 грн.

Часткову оплату споживача за отримані природний газ потверджує лист АТ «Ощадбанк» від 21.05.2024, у якому банк надає інформацію щодо підтвердження оплат (надходження та перерахування коштів) на поточний рахунок позивача від контрагентів, серед яких є відповідач.

Станом на момент пред`явлення позову відповідач має заборгованість за поставлений позивачем природний газ за договором в розмірі 41799123,08 грн.

Обставини щодо стягнення наведеної заборгованості стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Відповідачем обставини щодо наявності заборгованості в наведеній сумі не заперечуються.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог частини 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором.

У даному випадку, матеріалами справи підтверджується факт належного виконання позивачем умов укладеного між сторонами договору № 2003-ПСО(ТКЕ)-32 від 21.10.2021 щодо постачання відповідачу природного газу у період з листопад 2022 по квітень 2023 року та факт порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної та повної оплати поставленого природного газу

Борг відповідача перед позивачем за поставлений природний газ становить 41799123,08 грн.

Строк виконання відповідачем своїх зобов`язань зі сплати цієї заборгованості встановлено умовами договорів, та є таким, що настав.

Відповідачем факт наявності заборгованості в наведеній сумі визнається в повному обсязі, при цьому відповідач зазначає, що несплата боргу має місце в зв`язку з відсутністю грошових коштів.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу, та цей борг ним фактично визнається, суд за наслідками розгляду справи приходить до висновку про задоволення позову, та стягнення боргу в наведеній сумі з відповідача на користь позивача.

Разом з тим, як вже зазначалося, відповідачем заявлено клопотання (вх. № 6978 від 18.03.2025) про відстрочку у виконанні рішення в якому він просить суд відстрочити виконання рішення суду на 12 місяців після набрання судовим рішенням законної сили.

Розглянувши вказане клопотання суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 331 ГПК України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, законодавець пов`язує відстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Отже, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом.

У рішенні Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі № 5-рп/2013 зазначено, що розстрочка виконання рішення суду має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Таким чином, необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Відстрочення означає виконання рішення у строк, встановлений господарським судом, з певним інтервалом у часі, але не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, що узгоджується зі змістом ч. 5 ст. 331 ГПК України.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання відстрочки виконання рішення суду повинні бути об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання відстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

В даному випадку при вирішенні питання про надання відстрочки у виконанні рішення судом враховується, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався та станом на даний час триває.

Станом воєнний стан продовжено.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу 224 від 17 серпня 2023 року) вся територія Чугуївського району з 26.03.2022 року була внесена до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих військами Російської федерації.

Загальновідомо, що введення воєнного стану та постійні ворожі обстріли території України негативно вплинули на більшість суб`єктів господарювання: скоротилися обсяги товарообігу та продаж, підприємці зазнали збитків. У цьому контексті першочерговим завданням державних органів є вжиття відповідних заходів з метою мінімізування ризиків та втрат вітчизняного товаровиробника, захист населення держави і національних виробників продукції та послуг.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань Комунальне підприємство «Чугуївтепло» є комунальним підприємством, основним видом діяльності є 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря. Засновником підприємства є Чугуївська міська рада. Підприємство створено, згідно рішення Чугуївської міської ради №1414-V від 27.05.2008.

При цьому, КП «Чугуївтепло» внесено до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури, яке виконує функції на задоволення виробничої потреби у підготовці до опалювального сезону.

Відповідно до п. 2.1 Статуту підприємства, основною метою його діяльності є задоволення потреб населення та інших категорій споживачів в забезпеченні тепловою енергією.

Саме особливий виробничо-технологічний статус підприємства та його надзвичайна значимість для життєзабезпечення регіону, обумовили віднесення його до секторального переліку об`єктів критичної інфраструктури за типом основної послуги - централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Таким чином, в даному випадку Комунальне підприємство «Чугуївтепло» не є фактичним споживачем поставленого позивачем природного газу за договором № 2003-ПСО(ТКЕ)-32 від 21.10.2021, весь поставлений природний газ був використаний з метою задоволення потреб населення та інших категорій споживачів м. Чугуєва та певних населених пунктів Чугуївської міської територіальної громади в забезпеченні тепловою енергією.

Разом з тим, як зазначає відповідач, саме запровадження в державі воєнного стану істотно погіршило його фінансовий стан. Загальновідомим є той факт, що станом на даний час на території Чугуївського району ведуться активні бойові дії, саме місто Чугуїв також регулярно зазнає ракетних, дронових та інших ударів з боку військ РФ.

Згідно з відомостями з відкритих джерел нині в Чугуївській міській громаді проживає понад 48 тисяч людей, з яких майже 12 тисяч мають статус ВПО. Військовий стан та ведення активних бойових дій вкрай негативно впливають на стан матеріального забезпечення населення громади, та відповідно його можливість здійснення оплати наданих КП «Чугуївтепло» послуг з теплопостачання.

Як свідчать матеріали справи, станом на дату ухвалення даного рішення КП «Чугуївтепло» перебуває в скрутному матеріальному становищі, яке зумовлене систематичною несплатою населення за надані послуги, що в свою чергу і призвело до неможливості виконання зобов`язання перед позивачем за договором № 2003-ПСО(ТКЕ)-32 від 21.10.2021 зі сплати вартості поставленого природного газу.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, господарська діяльність КП «Чугуївтепло» з постачання теплової енергії споживачам є стабільно збитковою: сума дебіторської заборгованості споживачів перед КП «Чугуївтепло» станом на 01.12.2024 складає 63368000,00 грн, з яких заборгованість населення 54622600,00 грн, а станом на 01.03.2025 складає 82532340,00 грн, з яких заборгованість населення 65839140,00 грн.

Окрім того, матеріали справи також свідчать про те, що з липня 2021 року КП «Чугуївтепло» не отримує від держави відшкодування різниці в тарифах. Сума погоджена Територіальною комісією з узгодження заборгованості з різниці в тарифах за період з 01.06.21 по 31.12.24 становить 113 633 053, 00 грн.

Зазначене, в свою чергу, за даними КП «Чугуївтепло» призвело до виникнення у нього кредиторської заборгованості по розрахункам за поставлені енергоносії на виробництво теплової енергії, яка станом на 01.03.2025 становить 171 440 200 грн.

Суд також констатує, що з фінансової звітності малого підприємництва та звіту про фінансові результати за 2024 рік, вбачається, що підприємство боржника перебуває у скрутному матеріальному становищі.

Зазначене в свою чергу свідчить про неможливість повного виконання зобов`язань перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за договором № 2003-ПСО(ТКЕ)-32 від 21.10.2021 станом на даний час.

Разом з тим, у випадку покладання на КП «Чугуївтепло» обов`язку одноразово виплатити всю суму заборгованості за судовим рішення в розмірі 41799123,08 грн, це може призвести до вкрай негативних наслідків для останньогог, оскільки скрутне фінансове становище підприємства створює реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, доведенням його до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності виконання покладених на нього обов`язків забезпечення мешканців та підприємств, організацій та установ Чугуївської міської територіальної громади послугами теплопостачання, а також забезпечення нормального функціонування єдиної технологічної системи теплопостачання, що в свою чергу може спричинити надзвичайні наслідки екологічного, санітарно-епідемічного та соціального характеру для всього регіону, особливо в умовах воєнного стану.

Разом з тим, у випадку як отримання протягом року з моменту винесення рішення як від населення заборгованості за надані послуги, так і відшкодування з державного бюджету різниці в тарифах, КП «Чугуївтепло» буде спроможним виконати свої зобов`язання перед ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" за договором № 2003-ПСО(ТКЕ)-32 від 21.10.2021 щодо сплати існуючої заборгованості.

Суд також зазначає та враховує, що матеріали справи не містять та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" не надано суду будь-яких доказів того, що у випадку надання відстрочки, він зазнає збитків або це іншим чином негативно позначиться на можливості ведення ним власної діяльності.

Враховуючи викладене, а також те, що відстрочка оплати стягнутої судовим рішенням суми дасть можливість КП «Чугуївтепло» самостійно здійснити погашення заборгованості без негативного впливу на діяльність та фінансовий стан підприємства (без зупинення та/або обмеження здійснення господарської діяльності), з урахуванням ступені вини КП «Чугуївтепло» в виникненні спору та з урахуванням балансу інтересів сторін, суд приходить до висновку про необхідність надання останньому відстрочки у виконанні рішення в частині стягнення основного боргу за поданою ним заявою.

Разом з тим, згідно з ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Таким чином, клопотання відповідача про надання відстрочки у виконанні рішення з моменту набрання рішенням законної сили не відповідають вимогам ч. 5 ст. 331 ГПК України, а відстрочка надається судом саме з моменту винесення рішення.

Окрім того, надання відстрочки не стосується сплаченого позивачем судового збору за подання позову. Оскільки зазначені грошові кошти сплачені з метою судового захисту, відповідно вони підлягають відшкодуванню відповідачем без будь-яких додаткових умов.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заявлене відповідачем клопотання про надання відстрочки у виконанні рішення підлягає частковому задоволенню, а саме суд задовольняє клопотання відповідача про відстрочку у виконанні даного рішення в частині стягнення 41799123,08 грн. основного боргу до 26.03.2026 року, а в задоволенні іншої частини клопотання відмовляє.

Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 129, 130 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 250794,74 грн судового збору (що становить 50% від загальної вартості сплаченого позивачем судового збору за подання позову), при цьому решта сплаченого позивачем судового збору в сумі 250794,74 грн (що становить інші 50% сплаченого судового збору) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 244 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства "Чугуївтепло" (адреса: 63503, Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Зачепила Олександра, буд. 15; код ЄДРПОУ: 35944142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 42399676)

41799123,08 грн. - основного боргу;

250794,74 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Головному управлінню Державної казначейської служби України у Харківській області повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ: 42399676) з Державного бюджету 250794,74 грн. судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви до Господарського суду Харківської області відповідно до платіжної інструкції № 0000026706 від 28.02.2025 на підставі ст. 130 ГПК України.

Клопотання Комунального підприємства "Чугуївтепло" (вх.. № 6978 від 18.03.2025) про відстрочення виконання рішення задовольнити частково.

Надати Комунальному підприємству "Чугуївтепло" відтрочку у виконанні даного рішення в частині стягнення 41799123,08 грн. основного боргу до 26.03.2026 року.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено "03" квітня 2025 р.

СуддяО.І. Байбак