Рішення

від 21.03.2025 по справі 353/476/24

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 353/476/24

Провадження № 2/353/12/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мотрук Л.І.,

з участю секретаря судового засідання Стельмах В.Р.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Семчука М.М.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача - адвоката Розганюк Т.Є.,

представників третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області Януш Р.В., Микитин Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумач в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, служба у справах дітей Переріслянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області про зміну місця проживання малолітньої дитини, -

в с т а н о в и в :

Позивач, ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідача, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, служба у справах дітей Переріслянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області про зміну місця проживання малолітньої дитини. Уточнивши свої позовні вимоги, даний позов підтримав та суду пояснив, що 20.01.2018 року між ним та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб у Тлумацькому відділі державної реєстрації актів цивільного стану в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області. Від даного шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася одна дитина, дочка ОСОБА_3 , яка на даний час є малолітньою. 16.11.2023 року згідно рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області шлюб між ними розірвано та місцем проживання малолітньої дитини залишено місце проживання матері, а саме: АДРЕСА_1 . У січні 2024 року остання фактично ухилилася від виконання своїх батьківських обов?язків і виїхала за кордон, а дочку привезла по місцю його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де дитина проживала разом із ним та його мамою. Він на даний час призваний за мобілізацією та проходить військову службу з складі ЗСУ і його заробітна плата дозволяє забезпечувати дочку всім необхідним, створювати їй належні умови для виховання та розвитку. 02.05.2024 року колишня дружина, ОСОБА_2 , повернулася з-за кордону і, влаштувавши конфлікт по місцю його проживання, забрала дитину до себе. По цьому факту він звернувся до поліції. Враховуючи те, що мати його дитини не має стабільного самостійного доходу, постійно знаходиться за кордоном, по місцю своєї реєстрації фактично не проживає і, відповідно, не має можливості і часу на виховання дочки, вважає за необхідне змінити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 місцем його проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

04.06.2024 року відповідачем, ОСОБА_2 , до суду подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що вона позовні вимоги не визнає, вважає їх необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки підстав для зміни місця проживання дитини з батьком немає. Зазначила, що після одруження з позивачем проживала з ним та його матір`ю у с. Кутище, Івано-Франківського району, Івано-Франківської область, однак після розірвання шлюбу переїхала жити з дочкою у с. Перерісль, Надвірнянського району, Івано-Франківської область у будинку своєї матері. Позивач сплачує аліменти на утримання дочки.Вона, як мати, дбає про дитину, у будинку створені належні умови для її виховання та розвитку, житлові умови дозволяють мати дитині окрему кімнату та все необхідне відповідно до її віку. Дочка ходить до дитячого садочку за місце їхнього фактичного проживання, відвідує гурток хореографії, забезпечена медичним обслуговуванням, . У праві брати участь батьку у вихованні дочки не чинила жодних перешкод. Вважає, що позивач скористався ситуацією, щоб забрати від неї дитину, коли вона виїхала тимчасово на два місяці за кордон на роботу, залишивши проживати, за спільною домовленістю, дочку з її бабою - матір`ю позивача. За той короткий період вона постійно спілкувалась з дочкою по телефону та перераховувала грошові кошти матері позивача на утримання дитини. Підстав для зміни місця проживання дитини немає, оскільки рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 16.11.2023 року дочку залишено на проживання з матір?ю і з того часу не відбулось нічого, що б стало перешкодою надалі проживати дитині з нею. Проживання дитини невеликий проміжок часу з бабою не свідчить про відмову матері виконувати батьківські обов?язки. Позивач, вчинивши конфлікт із нею 02.05.2024 року, коли вона забирала дитину, керувався виключно власними інтересами та вчинив дії на шкоду інтересам дитини, оскільки не мав права не повертати дитину матері, яка за рішенням суду залишена на проживання з нею. Крім того зазначила, що позивач проходить військову службу за мобілізацією поза межами свого постійного місця проживання, відтак, у разі визначення місця проживання дитини з батьком, фактично дитина буде проживати з його матір?ю. При цьому, в нього не буде обов?язку сплачувати їй аліменти на утримання дочки, що і є головною підставою даного судового спору. Просила у позові відмовити (том 1, а.с. 47-53).

02.07.2024 року представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Семчуком М.М., до суду подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що з часу проживання відповідача з дитиною у с. Перерісль, Надвірнянського району, Івано-Франківської області та по 27.05.2024 року, останньою не було укладено декларацію з сімейним лікарем для надання першої медичної допомоги дитині, відтак вона не дбала про її здоров`я. Крім того, відповідач особливо звертає увагу суду на те, що на її думку головною підставою судового спору є те, що у разі визначення місця проживання дитини з батьком, у ОСОБА_1 не буде обов?язку сплачувати їй аліменти на утримання доньки. З цього можна зробити висновок, що відповідача більше цікавлять аліменти, тобто гроші, ніж сама дитина (том 1, а.с. 104-105).

Позивач, ОСОБА_1 , у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві та пояснив, що проходить військову службу у ЗСУ в зоні активних бойових дій у Донецькій області. Під час перебуванні у шлюбі в них з відповідачем народилася дочка ОСОБА_4 і вони проживали разом у с. Кутище. Після розірвання шлюбу, колишня дружина переїхала із дочкою проживати у с. Перерісль до своєї матері, та з того моменту перешкоджає йому спілкуватися та бачитися із дочкою, завадила привітати її з днем народження. З 15 січня по березень 2024 року колишня дружина, за спільною згодою, залишила проживати дочку з його матір`ю у с. Кутище. Бажає, щоб і надалі дочка проживала у нього, оскільки має намір переводитися у м. Тлумач на військову службу. Просив позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Семчук М.М., у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві та пояснив, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому у них народилася одна дочка ОСОБА_4 . Згідно рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області шлюб між ними розірвано та місцем проживання малолітньої дитини залишено місце проживання матері. З січні по березень 2024 року остання перебувала за кордоном, а дочку залишила проживати з матір`ю позивача у с. Кутище. У цей час, разом із дочкою проживав позивач - її батько, оскільки перебував на реабілітації, у зв`язку із пораненням у зоні активних бойових дій. Дочка, за місце проживання батька, ходила у дитячий садок, була укладена декларація із сімейним лікарем. Після повернення з-за кордону колишня дружина приїхала по місцю проживання позивача, щоб забрати дочку та вчинила конфлікт, із в`язку з чим на останню було складено протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, відповідач нанесла цивільній дружині позивача тілесні ушкодження, та з цього приводу щодо неї порушено кримінальне провадження та внесено відомості в ЄРДР. Дані події свідчать про те, що мати дитини не здатна виховувати їхню спільну дочку, не може стримувати свої емоції та схильна до неконтрольованої агресії. Просив позовну заяву задовольнити та змінити місце проживання малолітньої дитини, ОСОБА_3 , місцем проживання батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач, ОСОБА_2 ,у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову та пояснила, що у травні 2024 року виник конфлікт із позивачем та його матір`ю через те, що вони не хотіли віддавати їй дочку. Вона неперешкоджає батьку дитини бачитися з дочкою та спілкуватися з нею. Вважає, що нема жодних підстав для зміни місця проживання дочки, бо вона поїхала за кордон на два місяці, щоб заробити гроші та повернулася назад. Просила у позові відмовити.

Представник відповідача, ОСОБА_2 - адвокат Розганюк Т.Є., у судовому засіданні заперечила щодо задоволення позову та пояснила, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, у якому у них народилася одна дочка ОСОБА_4 . Останні проживали разом із матір`ю позивача у с. Кутище. Згідно рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області шлюб між ними було розірвано та місцем проживання малолітньої дитини залишено місце проживання матері. Після розірвання шлюбу, відповідач із дочкою переїхала проживати у с. Перерісль, Надвірнянського району, Івано-Франківської область у будинок її матері. З 15 січня по березень 2024 року остання, за спільною згодою, залишила проживати дочку з матір`ю позивача у с. Кутище, оскільки вона планувала їхати на роботу за кордон. За період її перебування за кордоном, вона регулярно спілкувалась з дочкою по телефону та перераховувала грошові кошти матері позивача на утримання дитини. У березні 2024 року, коли ОСОБА_1 приїхав із зони бойових дій у с. Кутище з іншою жінкою, відповідач зрозуміла, що дитині не дають з нею розмовляти по телефону, виникали конфлікти з приводу того, що дитина проживає разом із співмешканкою батька, тому вона 31.03.2024 року приїхати на один день, щоб переконатися, що з дочкою все добре, поговорити з нею та 01.04.2024 року поїхала назад на роботу за кордон, оскільки потрібно було допрацювати до кінця місяця згідно контракту. 02.05.2024 року вона повернулася в Україну і того ж дня поїхала у с. Кутище забрати дочку до себе додому. Мати позивача та позивач забороняли їй заходити на подвір`я, наближатися до дитини, у зв`язку з чим виник у них конфлікт. Як позивач так і відповідач викликали поліцію, та на них обох були складені протоколи про притягнення їх до адміністративної відповідальності. З того часу дитина проживає у с. Перерісль. У праві брати участь батьку у вихованні дочки не чинила перешкод, давала йому можливість спілкуватися та бачитися з нею. Між сторонами почали виникали конфлікти саме через співмешканку позивача. На утримання своєї дочки, відповідач заробила кошти за кордоном та на даний час займається нарощуванням вій, відповідно має свій дохід. Вона дбає про дитину, забезпечує її всім необхідним. Дочка ходить у дитячий садочок за місце їхнього фактичного проживання, відвідує гурток хореографії. Вважає, що підстав для зміни місця проживання дитини немає, оскільки мати виконує свої батьківські обов`язки. Просила у позові відмовити.

Представники третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служби у справах дітей Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в судових засіданнях вказали, що з врахуванням висновку органу опіки та піклування Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, вважають за доцільне змінити місце проживання ОСОБА_3 місцем реєстрації батька ОСОБА_1 , оскільки це відповідатиме інтересам дитини, однак у зв`язку із тим, що позивач на даний час проходить військову службу в лавах ЗСУ, вважють позов передчасним.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - служби у справах дітей Переріслянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області, у судове засідання не з`явився, однак 09.09.2024 року подав до суду клопотання, в якому просив розглядати справу без їхньої участі (том 1, а.с. 166).

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні суду пояснила, що позивач є її сином, відповідач - колишньою невісткою. Разом із дочкою ОСОБА_4 , яка є її онукою, вони проживали однією сім`єю разом з нею у с. Кутище. Після розірвання шлюбу між ними, відповідач переїхала з дитиною проживати до своєї матері у с. Перерісль. Одного разу колишня невістка подзвонила до неї та запитала чи може вона привезти до неї дитину проживати на деякий час, бо хоче поїхати в Польщу на роботу, та як приїде назад, то дитину забере, на що вона погодилася. На той час, батько дитини проходив військову службу, вдома не проживав. Так, весною, протягом двох місяці, онука проживала разом з нею у с. Кутище. За цей час мати телефонувала до дитини та висилала їй грошові кошти на утримання дочки. У травні 2024 року відповідач приїхала із своєю матір`ю та її чоловіком до неї та зі скандалом відібрала дитину, сіла в машину і поїхала. Дитина була налякана та плакала. На її думку, причиною такого конфлікту і поведінки відповідача є те, що на час проживання дитини у неї, батько дитини повернувся з військової служби на лікування разом із новою дівчиною, яку дитина полюбила. З вересня 2024 року не бачила онуки та не може до неї додзвонитися.

У судовому засіданні заслухано малолітню ОСОБА_4 у присутності практичного психолога Тлумацького ДНЗ «Дюймовочка» м.Тлумач, яка пояснила, що проживає разом із мамою, бабою та її чоловіком у с. Перерісль, ходить там у дитячий садок та має багато подруг. Найбільше спілкується з бабою ОСОБА_10 , з якою проживає на даний час. Має бажання проживати разом із матою і татом, оскільки любить їх однаково.

10.05.2024 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області вказану позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

13.05.2024 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

18.07.2024 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - службу у справах дітей Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області та службу у справах дітей Переріслянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області.

10.10.2024 року ухвалою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, заслухавши вступне слово позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, представників третьої особи, пояснення малолітньої дитини, свідка, дослідивши подані сторонами письмові докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та спору по суті приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що сторони по справі, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2023 року (том 1, а.с. 27-29).

Від даного шлюбу у сторін народилася одна дитина: дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на даний час є малолітньою, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 22.10.2018 року (том 1, а.с. 7).

Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 16 листопада 2023 року неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено на проживанні з матір`ю, ОСОБА_2 (том 1, а.с. 27-29).

01.12.2024 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання однієї дитини: дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що вбачається з копії відповідного судового наказу (том 1, а.с. 58).

З акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_1 , яка видана Кутищенським старостинським округом № 14 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської областівід 23.04.2024 року № 106 вбачається, що за адресою с. Кутище, Івано-Франківського району Івано-Франківської області, проживає ОСОБА_1 - заявник; ОСОБА_3 - дочка; ОСОБА_7 - мати. ОСОБА_1 знаходиться в ЗСУ, на даний час проходить лікування через поранення. Його дочка, ОСОБА_3 , з 15.01.2024 року фактично знаходиться на утриманні його та його матері у зв?язку із виїздом колишньої дружини за кордон, вихованням дочки не займається. Умови проживання дитини задовільні, відвідує дитячий садок (том 1, а.с. 8).

Згідно копії довідки № 662 від 29.01.2025 року, яка видана начальником штабу-першим заступником командира військової частини НОМЕР_2 , позивач ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 (том 2, а.с. 7).

Відповідач, ОСОБА_2 03.03.2024 року перетнула кордон, виїхавши з України та 31.03.2024 року повернулася назад; 01.04.2024 року перетнула кордон, виїхавши з України та 02.05.2024 року повернулася назад, що стверджується копією паспорту громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 (том 1, а.с. 55).

За час перебування за кордоном отримувала заробітню плату, що стверджується скріншотом історії рахунків (том 1, а.с. 67).

Згідно копій платіжних інструкцій, відповідач ОСОБА_2 , 12.03.2024 року та 04.04.2024 року здійснила переказ власних коштів в сумі 4500 грн 00 коп та 5500 грн 00 коп, отримувач яких є ОСОБА_7 - мати позивача (том 1, а.с. 63, 64).

Дочка, ОСОБА_3 , відвідує різновікову групу дошкільного підрозділу Кутищенського ліцею Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області з 01 лютого 2024 року та знаходиться під спостереженням сімейного лікаря Кутищенської лікарської амбулаторії, що вбачається з копій довідок Кутищенського ліцею Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 22.04.2024 року та Кутищенської лікарської амбулаторії загальної практики сімейної медицини від 24.04.2024 року (том 1, а.с. 9, 10).

Відповідно до копій витягу з реєстру територіальної громади, відповідач ОСОБА_2 , та малолітня дитина - ОСОБА_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 56, 57).

З акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_2 , яка видана Переріслянською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської областівбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 , проживає ОСОБА_2 - заявник; ОСОБА_3 - дочка; ОСОБА_14 - мати; ОСОБА_15 - вітчим. ОСОБА_2 зареєстровані з дочкою ОСОБА_3 у АДРЕСА_1 , однак фактично проживають з матір`ю ОСОБА_14 та вітчимом ОСОБА_15 за адресою: АДРЕСА_3 (том 1, а.с. 61).

Крім того, з копії акту обстеження матеріально-побутових умов проживання № 64/12-19 від 13.08.2024 року, яка видана Переріслянською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської областівбачається, що за адресою: АДРЕСА_3 , проживає ОСОБА_2 - мати; ОСОБА_3 - дочка; ОСОБА_14 - баба; ОСОБА_15 - дід. Власниками приватного житлового будинку є баба дитини та її чоловік. Умови проживання задовільні. У будинку для матері та дитини об лаштовані кімнати необхідними речами побуту. Наявна кухня та ванна кімната, чисто та прибрано. Для виховання та розвитку дитини створені такі умови: наявне спальне місце, великий комод для одягу, одяг відповідно до віку та сезону, взуття, іграшки, облаштований куток для ігор та відпочинку, наявний телевізор, телефон, книжки для розвитку дитини та інше. Стосунки, традиції сім`ї хороші, доброзичливі, у сім`ї панує взаєморозуміння, любов. Баба та дід допомагають у вихованні дитини, люблять її. Мати дбає про дитину, забезпечує усім необхідним, цікавиться станом її здоров`я, розвитком дитини та навчанням, займається її вихованням. На даний час остання у пошуках роботи. Отрмує аліменти від батька дитини на її утримання (том 1, а.с. 170).

Дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована у Переріслянському закладі дошкільної освіти «Золота рибка» від 31.10.2023 року, що вбачається з довідки від 24.05.2024 року, яка видана Переріслянським закладом дошкільної освіти (дитячий садок) «Золота рибка» Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області (том 1, а.с. 59).

Відповідачем, ОСОБА_2 , 27.05.2024 року укладено декларацію № 0001-4332-98А0 із сімейним лікарем у КНП «Переріслянська амбулаторія загальної практики сімейної медицини» для надання первинної медичної допомоги ОСОБА_3 (том 1, а.с. 60).

Згідно характеристики № 82 від 28.06.2024 року, яка видана Вікнянським старостинським округом № 3 Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 за місцем проживання зарекомендувала себе з позитивної сторони - вихованою, стриманою, чесною, принциповою і справедливою. У побуті завжди ввічлива, тактовна і працелюбна. Завжди чітко висловлює свою думку і чітко аргументує її. Користується авторитетом серед ровесників, легко налагоджує контакти з людьми різного віку. Має організаторські здібності, займається спортом та бере активну участь в громадському та культурному житті села (том 1, а.с. 66).

ОСОБА_2 в КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» та протягом життя в КНП «ПНЦ ІФОР» не зверталася, амбулаторну допомогу не отримувала, що стверджується копією довідки № 574 від 28.05.2024 року, яка видана КНП «ПОКЦПЗ ІФ ОР» (том 1, а.с. 65).

Як вбачається із копій талон-повідомлення єдиного обліку № 992 та № 999 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, що 02.05.2024 року о 21 год 23 хв в чергову частину поступила письмова заява ОСОБА_1 , про те, що просить провести перевірку та притягнути до відповідальності його колишню дружину ОСОБА_2 , з якою згідно рішення Тлумацького районного суду від листопада 2023 року повинна була проживати їхня малолітня дочка ОСОБА_3 , однак із 15.01.2024 року остання залишила дитину в нього, а сама виїхала за межі України, чим ухилилась від виконання батьківських обов?язків; 03.05.2024 року о 21 год 30 хв в чергову частину поступила протокол-заява від ОСОБА_1 , про те, що просить прийняти міри до колишньої дружини ОСОБА_2 , яка не дозволяє заявнику бачитись та спілкуватись із їхньою спільною дочкою та від останнього прийнято заяву про кримінальне правопорушення, що стверджується копією протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 03.05.2024 року (том 1, а.с. 14, 15, 30).

Крім того, як вбачається із копії талон-повідомлення єдиного обліку № 1461 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію, що 02.07.2024 року о 18 год 24 хв в чергову частину ВП № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП надійшла письмова заява від ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_4 , про те, що 02.07.2024 року близько 15 год 00 хв біля центрального входу у Тлумацький районний суд виник конфлікт із колишньою дружиною чоловіка, а саме ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , в ході якого остання ображала заявницю нецензурними словами та погрожувала фізичною розправою після чого нанесла тілесні ушкодження руками в область шиї заявниці (том 1, а.с. 128). За даним фактом було внесено відомості в ЄРДР за ч. 1 ст. 125 КК України, про що свідчить відповідний витяг (том 1, а.с. 129).

З оглянутого в судовому засіданні флеш-носія, який долучено до матеріалів справи встановлено, що позивач замовив та оплатив послуги приватної фірми для святкування дня народження дочки за участю аніматорів, що підтверджується скріншотами, які містяться на даному носієві. Проте, привітання дочки не відбулося, оскільки відповідач з дочкою перебувала на відпочинку у горах, що підтверджується поясненнями учасників справи (1 том, а.с. 215).

Частинами 6, 8 статті 7 СК України визначено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»). Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з ст.11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-ХІІ (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Частиною 1 статті 9 СК України визначено, що подружжя, батьки дитини, батьки та діти, інші члени сім`ї та родичі, відносини між якими регулює цей Кодекс, можуть врегулювати свої відносини за домовленістю (договором), якщо це не суперечить вимогам цього Кодексу, інших законів та моральним засадам суспільства.

Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною 5 статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті (ч. 1 ст. 157 СК України).

Згідно ч. 4 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до положень статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з ч. 4-6 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

З письмово висновку про визначення місця проживання дитини, який виданий виконавчим комітетом Переріслянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області від 30.08.2024 року № 99-8/2024 вбачається, що орган опіки та піклування Переріслянської сільської ради вважає за доцільне визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання матері ОСОБА_2 (том 1, а.с. 167-169).

Суд не бере до уваги письмовий висновок про визначення місця проживання малолітньої дитини, який виданий виконавчим комітетом Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 09.09.2024 року № 1151, у якому орган опіки та піклування Тлумацької міської ради вважає доцільним визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за місцем проживання батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (том 1, а.с. 174), оскільки він не є достатньо обґрунтованим, не заслухано думку дитини, не враховано те, що позивач проходить військову службу за мобілізацією поза межами свого постійного місця проживання та суперечить інтересам дитини.

Так, дитина сторін - дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є малолітньою, та такою, яка не досягла десяти років.

Частиною 1 ст. 160 СК України визначено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно ч. 1 ст. 161 СК України ж визначено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Аналіз змісту вказаних норм СК України свідчить про те, що першочерговим критерієм визначення місця проживання дитини, яка не досягла десяти років, є спільна згода батьків.

Сімейні відносини, враховуючи їх особистісний характер, повинні в першу чергу вирішуватися за згодою їх учасників, і тільки в разі відсутності такої згоди (існування між ними спору) - зокрема, в суді.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року у справі № 148/1555/17 (провадження № 61-7147св19) зазначено, що найважливішим у цій категорії справ є внутрішнє переконання судді, яке має ґрунтуватися на внутрішній оцінці всіх обставин в їх сукупності. Адже не можна піддавати формалізму долю дитини, яка через те, що батьки не змогли зберегти шлюб, не повинна бути позбавлена щасливого та спокійного дитинства.

Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності втручання держави у сімейні правовідносини, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (справа «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Крім того, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди мають враховувати сталі соціальні зв`язки дитини, місце її навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах. Перевага в матеріально-побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини. Про це вказано у правовому висновку КЦС ВС від 24 листопада 2021 року у справі № 754/16535/19.

Під час розгляду справи судом не встановлено обставин, які б давала підстави для висновку, що зміна місця проживання малолітньої дитини з батьком буде мати більш позитивний вплив на дитину. Позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що така зміна відповідатиме якнайкращим інтересам дочки. Про те, що поведінка матері, чи проживання дитини у матері суперечить інтересам дитини суду не доведено.

Також, як вбачається із матеріалів справи та наданих суду пояснень у судовому засіданні, позивач на даний час перебуває на військові службі в зоні активних бойових дій у Донецькій області, а отже змінити місце проживання малолітньої дочки ОСОБА_3 за місцем реєстрації батька ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 є неможливим, оскільки позивач за вищевказаною адресою не проживає.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного, відповідно до ст. 18, 19, 51, 56, 104, 110, 112, 115, 160, 161 СК України, керуючись ст. 89, 263-265, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - служба у справах дітей Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, служба у справах дітей Переріслянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області про зміну місця проживання малолітньої дитини - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, місцезнаходження вул. І. Макуха, 12, м. Тлумач, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 44000853.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: служба у справах дітей Переріслянської територіальної громади Надвірнянського району Івано-Франківської області, місцезнаходження вул. Січових Стрільців, 21, с. Перерісль, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 04354692.

Повний текст судового рішення (у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючої судді з 25 березня 2025 року по 01 квітня 2025 року) складено 02 квітня 2025 року.

ГоловуючийЛ. І. МОТРУК