Ухвала

від 03.04.2025 по справі 404/3705/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/3705/24

Номер провадження 2/404/1015/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2025 року Кіровський районний суд міста Кіровограда

в скл аді: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Солук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні місті Кропивницькому за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»</a>, до ОСОБА_1 , про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»</a> звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на їх користь матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 77996,42 грн..

Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 травня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (а.с. 120).

Через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява (вх. № 53485 від 26.12.2024 року) про затвердження усної мирової угоди, яка досягнута шляхом домовленості майнових вимог позивача за виключенням судових витрат (судового збору та витрат на правову допомогу) та закриття паровадження у справі (а.с.156).

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялені належним чином (а.с.166, 167, 169), причини неявки суду не відомі.

Розглянуши матеріали справи, проаналізувавши норми процесуального права, які регулюють порядок затвердження мирової угоди, суд дійшов висновку про таке.

Згідно частини сьомої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії цивільного процесу.

Відповідно до частини першої та другої статті 207 Цивільного процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частиною третьою статті 207 Цивільного процесуального кодексу України, до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз`яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.

У відповідності до частини четвертої та частини п`ятої статті 207 Цивільного процесуального кодексу України, укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» №2 від 12 червня 2009 року постановлено, що у разі якщо умови мирової угоди не суперечать закону, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб (не сторін), суд визнає мирову угоду та закриває провадження у справі.

Але, позивачем до заяви не додано мирову угоду, яка підлягає затвердженню судом, а усна мирова угода не може бути затверджена судом, що позбавяє суд можливості перевірити чи не містить така угода вимоги яка порушує надане законом право учасників справи на захист їх свобод та охоронюваних інтересів.

За таких обставин, оскільки позивачем до заяви про затвердження мирової угоди не долучено письмову мирову угоду, яка має відповідати вимогам цивільного процесуального законодавства, суд відмовляє у затверджені мирової угоди, і відповідно закритті провадження у справі та продовжує розгляду справи.

Водночас, за положеннями статті 129 Конституції України, статті 2 Цивільного процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положеннямстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За змістом статей 43, 44 Цивільного процесуального кодексу України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Разом з тим, у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що: «Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Так, Європейським судом з прав людини зазначено, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (згідно з рішеннями у справах «Савенкова проти України», № 4469/07 від 02.05.2013, «Папазова та інші проти України», № 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).

Таким чином, зважаючи на п. 5 Рекомендацій від 02.03.2022 року, передбачена Конституцією України «безперебійність» здійснення правосуддя у разі відкладення та зняття з розгляду справ фактично порушується. Адже відкладення розгляду справи не є її вирішенням по суті.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

В силу пункту 5 частини другої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у разі, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

За положеннями статті 258 Цивільного процесуального кодексу України питання про відкладення розгляду справи вирішується судом шляхом постановлення ухвали.

Зважаючи на суперечливі клопотання, які містяться в матеріалах справи, порушення процесуальних норм при заявленні клопотання про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, з метою виконання завданнь та основних засад цивільного судочинства, забезпечення з`ясування обставин, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, суд вважає, що явка в судове засідання повноважного представника позивача є обов`язковою, для надання пояснень по справі.

Керуючись статтями 43, 44, 49, 207, 223, 258, 260-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника позивача Огородньої А.М. (вх. № 53485 від 26.12.2024 року) про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі, відмовити.

Визнати явку повноважного представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»</a>, в судове засідання обов`язковою.

Відкласти судове засідання до 28 травня 2025 року до 11 год 00 хв для виклику в судове засідання повноважного представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал»</a>, який зобов`язаний з`явитися в судове засідання, що відбудеться 28 травня 2025 року об 11 год 00 хв, у приміщенні Кіровського районного суду міста Кіровограда за адресою: місто Кропивницький, вулиця Габдрахманова, 7, 2-й поверх, зал № 12, для надання пояснень у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровського районного

суду міста Кіровограда Людмила КУЛІНКА

Суддя Кіровського Л. Д. Кулінка

районного суду

м.Кіровограда