Ухвала від 12.02.2025 по справі 392/61/24

Справа № 392/61/24

Провадження № 2/392/77/25

УХВАЛА

12 лютого 2025 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань Покуц І.С., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Мала Виска в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Соната Фінанс», в інтересах якого діє адвокат Гончарова Ганна Миколаївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики ,-

встановив:

Адвокат Гончарова Г.М., діючи в інтересах ТОВ «ФК Соната Фінанс», звернулася до суду з позовом в якому просила стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Соната Фінанс» заборгованість за договором позики від 27.07.2019 року.

До суду 18.12.2024 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Гапонець А.А. надійшла заява про закриття провадження у справі, на обґрунтування якої зазначено, що підставою даного позову є порушення ОСОБА_1 зобов`язання за Договором позики від 27.07.2019 року укладеним з ОСОБА_3 щодо повернення грошових коштів в строк до 27.12.2019 року в розмірі еквівалентному 60000 доларів США на момент виникнення зобов`язання, а предметом виступає вимога щодо стягнення з ОСОБА_1 за договором позики від 27.07.2019 року.

Вказала, що 09.01.2023 року до Маловисківського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 27.07.2019 року (справа № 392/36/23, провадження № 2/392/180/23). Враховуючи суму основного боргу, суму відповідно до встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, 3 % річних від простроченої суми та пеню, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість 17627453,35 грн. 11.01.2023 року ухвалою суду було призначено підготовче судове засідання. 22.02.2023 року в зв`язку із врегулювання, за взаємною домовленістю ОСОБА_3 відмовився від позовної заяви до ОСОБА_1 та просив закрити провадження в справі. 23.02.2023 року ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області було встановлено, що спір між сторонами врегульовано в добровільному порядку в зв`язку з чим визначено прийняти відмову позивача від позову та закрити провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Зазначила, що 14.12.2023 року між ТОВ «ФК Соната Фінанс» та ОСОБА_3 укладено договір про відступлення права вимоги № 1412/2023/1, відповідно до якого відступлено право вимоги первісного кредитора до ОСОБА_1 за договором позики від 27.07.2019 року. Тобто з 14.12.2023 року кредитором у зобов`язанні є ТОВ «ФК Соната Фінанс», яке будучи правонаступником ОСОБА_3 звернувся до Маловисківського районного суду Кіровоградської області із даним позовом до ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про тотожність сторін у справах № 392/36/23 та №392/61/24.

Станом на день звернення із позовом ТОВ «ФК Соната Фінанс» ухвала Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2023 року у справі № 392/36/23 не оскаржувалася сторонами та набрала законної сили 13.03.2023 року. А тому, на момент укладення договору про відступлення прав вимоги № 1412/2023/1 від 14.12.2023 року ОСОБА_3 втратив права вимоги, оскільки у відповідності до ухвали Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2023 року спір між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 був вирішений в добровільному порядку, в зв`язку з чим позивач відмовився від позову наслідком чого було закрито провадження у справі.

Таким чином вважає, що предмет і підстави позову, а також сторони у справі № 392/36/23 та у справі № 392/61/24 є тотожними.

Крім того, звернула увагу суду на преюдиційність факту щодо врегулювання спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в досудовому порядку, що зазначено в заяві позивача про відмову від позову та закриття провадження у справі від 22.02.2023 року (справа № 392/36/23), що свідчить про відсутність спору взагалі.

На підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України просила закрити провадження у цивільній справі № 392/61/24 за позовною заявою ТОВ «ФК Соната Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

10.02.2025 року представник позивача подав заяву, зареєстровану судом 10.02.2025 року за вх. № 1373 відповідно якій не погоджується з доводами представника відповідача та просив відмовити у задоволенні заяви про закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. З посиланням на п. 1 ст. 6 та ст. 13,35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 1,3 ЦК України, 2, 4, 5, 12, 13, 19, 44, 175, 255 ЦПК України, постанови Верховного Суду від 25.04.2019 року у справі № 540/406/19 та від 22.05.2019 року у справі № 640/7778/18 вказав, що сторони (склад учасників), предмет (матеріальні вимоги, якими є сума заборгованості) провадження не є тотожними, а отже позивач має право звернутися до суду за захистом порушеного права і стягнення заборгованості з відповідача.

В судове засідання представник позивача подала заяву, відповідно якій просила розглянути заявлені у справі клопотання без участі позивача ТОВ «ФК Соната Фінанс» та представника позивача.

Відповідача та його представник в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вивчивши подані представниками сторін заяви з додатками, дослідивши матеріали справи в межах розгляду заяви про закриття провадження у справі, оцінивши доводи сторін, проаналізувавши склад сторін, предмет і підстави позовів, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, позивач ТОВ «ФК Соната Фінанс» звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, відповідно прохальної частини якого, просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Соната Фінанс» заборгованість за договором позики від 27.07.2019 року в розмірі 2408086,40 грн.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Березія Ю.А. від 12.01.2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження по справі № 392/61/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 23.04.2024 року вказану справу передано судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердіновій А.В. для розгляду.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області Бадердінової А.В. від 24.04.2024 року прийнято до свого провадження цивільну справу № 392/61/24, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче судове засідання.

09.01.2023 року до Маловисківського районного суду Кіровоградської області звернувся з позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 27.07.2019 року (справа № 392/36/23, провадження № 2/392/180/23). ОСОБА_3 , відповідно до прохальної частини позовної заяви, просив суд стягнути з ОСОБА_1 , на його користь за договором позики від 27.07.2019 року заборгованість в розмірі 17627453,35 грн, яка складається з:- суми основного боргу в розмірі 1437000,00 грн, що еквівалентно 60000,00 доларів США;- суми відповідно до встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 572743,65 грн;- трьох процентів річних від простроченої суми в розмірі 126849,70 грн;- пені в розмірі 15490860, 00 грн.

22.02.2023 року ОСОБА_3 по цивільній справі № 392/36/23 подав заяву, зареєстровану судом 22.02.2023 року за вх. № 1806, відповідно якій просив суд закрити провадження у цивільній справі за його позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики. При цьому в обґрунтування заяви зазначив, що у зв`язку із врегулюванням, за взаємною домовленістю, даного спору він як позивач, відмовляється від позовної заяви до ОСОБА_1 .

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2023 року в справі № 392/36/23 (провадження № 2/392/180/23) прийнято відмову ОСОБА_3 від позову та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики; скасовано заходи забезпечення позову вжиті відповідно до ухвали Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 11.01.2023 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Повторне звернення до суду з тотожними вимогами суперечить принципу правової визначеності та є неможливим.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення, у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон повязує неможливістю судового розгляду.

Результат аналізу п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України свідчить, що підставою для прийняття судового рішення про закриття провадження у справі є наявність іншого рішення суду, яке набрало законної сили та яке ухвалено між тими самими сторонами, про той самий предмет та з тих самих підстав.

Вказана підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянутої остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.

У п. 26, 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 червня2019 року у справі № 320/9224/17 (провадження № 14-225цс19) зазначено, що «за пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року в справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18) зазначено, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову це річ, щодо якої виник спір.

Предмет позову це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу» (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17, провадження № 12-161гс19).

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Відповідно до наведеної норми права, позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права.

Предметом позову у справі № 392/36/23 є вимога позивача ОСОБА_3 до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення на його користь за договором позики укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 27.07.2019 року (щодо позики 1525,800 грн, що еквівалентно 60000,00 доларів США) заборгованості в розмірі 17627453,35 грн; який складався з: 1437000,00 грн суми основного боргу, 572743,65 грн заборгованості відповідно до встановленого індексу інфляції, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 126849,70 грн, пені в розмірі 15490860,00 грн.

У справі № 392/61/24 предметом позову є вимога позивача ТОВ «ФК Соната Фінанс» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 від 27.07.2019 року (щодо позики 1525,800 грн, що еквівалентно 60000,00 доларів США) від 27.07.2019 року в розмірі 2408086,40 грн, яка складається з 1525800,00 грн суми основного боргу, 701322,34 грн заборгованості відповідно до встановленого індексу інфляції, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання в розмірі 180964,06 грн.

В обох наведених справах позивачем було заявлено вимоги про стягнення заборгованості відповідно до умов договору. Зазначені позовні вимоги також не є тотожними, оскільки розмір заборгованості та її складові відрізняються.

В той же час, підставою позову в справах № 392/36/23 та № 392/61/24 є порушення ОСОБА_1 зобов`язання за договором позики від 27.07.2019 року, а саме щодо строку повернення грошових коштів.

Крім того, сторонами по справі № 392/36/23 є: позивач ОСОБА_3 , відповідач: ОСОБА_1 , а по справі № 392/61/24 - позивач ТОВ «ФК Соната Фінанс», відповідач: ОСОБА_1 , тобто склад учасників зазначених справ є різним.

Отже, незважаючи на те, що в обох справах підстави позову є тими самими, проте предмет і склад учасників справи не співпадають, що виключає висновок про тотожність позовних вимог.

Зазначене повністю узгоджується з висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 04.09.2024 року в справі № 170/499/23 (провадження № 61-697 св 24).

Крім того, суд враховує, що передбачена ст. 174 ЦПК України відмова позивача від позову це одностороннє вільне волевиявлення позивача, спрямоване на відмову від судового захисту своєї вимоги і на закриття порушеного позивачем процесу. Право відмовитися від позову може бути реалізовано у будь-який час судового розгляду, тобто і під час судових дебатів. Відмова позивача від позову це вияв принципу диспозитивності, тому ця дія здійснюється під контролем суду.

При цьому, як вбачається з поданої представником відповідача копії заяви ОСОБА_3 про відмову від позову по справі № 392/36/23, вказану заяву подано у зв`язку із врегулюванням, за домовленістю, даного спору, що в свою чергу не свідчить про виконання ОСОБА_1 зобов`язань, які виникли на підставі договору позики від 27.07.2019 року.

Щодо посилання представника відповідача на преюдиційність факту щодо врегулювання спору між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в досудовому порядку суд зазначає наступне.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.06.2024 року по справі № 914/585/22 преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення в мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

При цьому, ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.02.2023 року в справі № 392/36/23 (провадження № 2/392/180/23) встановлено, що позивач ОСОБА_3 відмовився від позову, інших обставин судом встановлено не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення без задоволення заяви представника відповідача про закриття провадження у справі, оскільки позови по справі № 392/36/23 та № 392/61/24 не є тотожними, а тому ухвала суду про закриття провадження у справі № 392/36/23, ухвалені постановлена не з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Керуючись ст.ст. 13, 49, 255, 257, 260-261, 353 ЦПК України,-

постановив:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Гапонець Анни Антонівни про закриття провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Соната Фінанс», в інтересах якого діє адвокат Гончарова Ганна Миколаївна до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова