Постанова

від 02.04.2025 по справі 127/8828/25

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/8828/25

Провадження № 3/127/1875/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2025м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Бернади Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , будучи виключеною 11.04.2023 зі складу комісії з реорганізації Вінницького міського центру зайнятості та звільненою з посади директора Вінницького міського центру зайнятості, будучи суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, несвоєчасно без поважних причин лише 13.02.2024 подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями (декларацію при звільненні).

ОСОБА_1 у судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення визнав частково та суду пояснила, що не знала про необхідність подачі декларації.

Прокурор у судовому засіданні вважала за доцільне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.

З диспозиції частини першої статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КпАП) випливає, що відповідальність за даною нормою настає у разі несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Слід звернути увагу, що дана норма є бланкетною. У зв`язку з цим суд вважає за доцільне зауважити таке.

З матеріалів справи випливає, що згідно з Положенням про Вінницький міський центр зайнятості, затвердженим наказом Вінницького обласного центру зайнятості № 306 від 03.09.2018 Вінницький міський центр занятості є неприбутковою державною установою, підпорядкованою та підзвітною Вінницькому обласному центру занятості.

Міський центр занятості є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України та банківських установах, кутові штампи та печатки із зображенням Державного герба України, своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом згідно з ЄДРПОУ, інші печатки та штампи (за потреби).

Вінницький міський центр зайнятості до ліквідації був юридичною особою публічного права, підпорядкований, підзвітний та підконтрольний Вінницькому обласному центру зайнятості.

Відповідно до наказу № 3905 від 18.10.2022 Міністерства економіки України «Про реорганізацію Вінницького міського центру зайнятості» реорганізований базовий центр занятості - Вінницький міський центр занятості (ЄРДПОУ 42433672) шляхом його приєднання до Вінницького обласного центру зайнятості, та ліквідації самої юридичної особи Вінницький міський центр занятості (ЄРДПОУ 42433672).

Окрім цього, відповідно до наказу № 3905 від 18.10.2022 Міністерства економіки України «Про реорганізацію Вінницького міського центру зайнятості» було утворено комісію з реорганізації Вінницького міського центру зайнятості та головою комісії з реорганізації була призначена директор Вінницького міського центру зайнятості - ОСОБА_1 .

Комісія з реорганізації Вінницького міського центру зайнятості здійснювала повноваження щодо управління справами Вінницького міського центру зайнятості до завершення його реорганізації.

Відповідно до наказу № 2006 від 11.04.2023 Міністерства економіки України «Про внесення змін до наказу Мінекономіки України від 18.10.2022 № 3905», у зв?язку з кадровими змінами та з метою завершення заходів із припинення Вінницького міського центру зайнятості, ОСОБА_1 було виключено зі складу комісії з реорганізації та головою комісії призначено ОСОБА_2 - директора Вінницької філії Вінницького обласного центру зайнятості.

Отже відповідно до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-VII) ОСОБА_3 є суб`єктом декларування та зобов`язана подавати декларації відповідно до цього Закону.

Зі змісту примітки до статті 172-6 КпАП випливає, що суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону № 1700-VII зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Тобто, ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за порушення вимог фінансового контролю.

Статтею 68 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Частиною другою статті 45 Закону № 1700-VII визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності зобов`язані до подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство з питань запобігання корупції (далі НАЗК) надає рекомендаційні роз`яснення, методичну та консультаційну допомогу, зокрема, щодо застосування положень Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів.

З метою реалізації цього повноваження та на виконання пункту 3 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» НАЗК підготувало Роз`яснення від 13.11.2023 № 4.

НАЗК надало роз`яснення, щодо типів існування декларацій, коли слід їх подавати та який звітний період вони охоплюють. Отже, Законом передбачено три типи декларацій суб`єкта декларування, а саме:

1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1700-VII у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація;

2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу другого частини другої статті 45 Закону № 1700-VII з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком, у якому було припинено діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах «а» та «в» пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація;1

3) декларація кандидата на посаду - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини третьої статті 45 Закону № 1700-VII до призначення або обрання особи на посаду. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно з Роз`ясненням днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у підпунктах «а», «в» - «г» пункту 2 частини першої статті 3 Закону № 1700-VII.

Тобто, у ОСОБА_1 виник обов`язок подати декларацію (при звільненні) до 23:59 год. 31.01.2024.

За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_1 лише 13.02.2024 о 13:53 год подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування особи за період не охоплений раніше поданими деклараціями.

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 зазначив, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-6 КпАП, слід врахувати об`єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об`єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх відповідальність за вищезазначеною статтею виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв`язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха, технічних збоїв офіційного веб-сайту НАЗК, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням під вартою.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 неодноразово подавала електронні декларації, а саме щорічні (з 2017 року по 2024 рік) та при звільненні у 2024 році.

У зв`язку із заповненням зазначених декларацій ОСОБА_1 відомий порядок подачі відповідних декларацій.

З огляду на викладене, суд вважає, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Саме тому, суд вважає, що дії останньої охоплюються складом правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КпАП, за ознаками несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.

Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує, що згідно з наданими матеріалами ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, обставин, що обтяжують покарання судом встановлено не було, а тому суд вважає за доцільне застосувати до неї адміністративне стягнення у виді штрафу.

Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 172-6, 283, 284 КпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: