Ухвала від 31.03.2025 по справі 295/6150/22

Дата документу 31.03.2025Справа № 295/6150/22 Провадження № 1-о/554/1/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2025 року м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави в складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

засудженого ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в режимі відеоконференції, заяву захисника ОСОБА_9 , поданої в інтересах засудженого ОСОБА_10 , про перегляд вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 за нововиявленими обставинами,-

В С Т А Н О В И В:

І. Історія провадження

05.07.2022 засуджений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_9 подали заяву про перегляд вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 щодо засудженого за нововиявленими обставинами (а.с.1 11 тому № 1).

Ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира від 06.07.2022 відкрито провадження про перегляд вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 щодо ОСОБА_10 за нововиявленими обставинами (а.с.79 тому № 1).

26.08.2022 до Житомирського апеляційного суду надійшло подання голови Богунського районного суду м. Житомира щодо зміни підсудності справи№ 295/6150/22 за заявоюзахисника ОСОБА_9 та засудженого ОСОБА_10 про перегляд вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001щодо ОСОБА_10 за нововиявленими обставинами (а.с.87 тому № 1).

Житомирський апеляційний суд ухвалою від 01.09.2022 задовольнив подання голови Богунського районного суду м. Житомира та передав справу за заявою засудженого та його захисника до Верховного Суду для вирішення питання про передачу справи для розгляду за підсудністю до іншого суду (а.с.95 тому № 1).

Ухвалою Верховного Суду від 12.09.2022 матеріали провадження за заявою захисника ОСОБА_9 та засудженого ОСОБА_10 відповідно до вимог ст.34, ч. 9 ст.615 КПК Українинаправлені для розгляду з Богунського районного суду м. Житомира до Октябрського районного суду м. Полтави (а.с.102 105 тому № 1).

Ухвалою суддіОктябрського районного суду м. Полтави від 26.09.2022 заявузахисника ОСОБА_9 та засудженого ОСОБА_10 про перегляд вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 щодо засудженого за нововиявленими обставинами повернуто, зазначивши, що заява була подана з пропуском строку, передбаченого ч. 1ст. 461 КПК України, і заявники не порушували питання про його поновлення.

Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_10 оскаржили рішення місцевого суду до суду апеляційної інстанції (а.с.122 124, 130 -134 тому № 1).

Полтавський апеляційний суд ухвалою від 22.05.2022 апеляційні скарги захисників залишив без задоволення, а ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 26.09.2022 - без зміни (а.с.174 177 тому № 1).

27.09.2023 року постановою Верховного Суду ухвалу Октябрського районного суду м.Полтави від 26.09.2022 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 22 травня 2023 року скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд, оскільки Богунським районним судом м.Житомира від 06.07.2022 вже було відкрито провадження в справі, а тому законних підстав для повернення заяви про перегляд судового рішення не було (а.с.249 254 тому № 1).

06.10.2023 року ухвалою Октябрського районного суду прийнято до провадження заяву захисника ОСОБА_9 та засудженого ОСОБА_10 про перегляд вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001щодо ОСОБА_10 за нововиявленими обставинами (а.с.3 тому № 2).

ІІ. Вимоги, викладені в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та узагальнені доводи осіб, які її подали

05.07.2022 засуджений ОСОБА_10 та його захисник ОСОБА_9 звернулися до суду із заявою про перегляд вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 за нововиявленими обставинами.

У поданій заяві просили переглянути та скасувати у порядкуст. 459 КПК Українивирок Харківського обласного суду від 14.06.2001, яким ОСОБА_10 засуджений за п.п. «а», «и», «і», «ж», «з»ст. 93 КК України(в редакції 1960 року), ч. 2ст. 143 КК України(в редакції 1960 року), ч. 1ст. 194 КК України, ч. 1ст. 222 КК України(в редакції 1960 року),ст. 208 КК України(в редакції 1960 року) та з урахуванням зміненого вироку Верховним Судом України та визначено йому остаточне покарання відповідно дост. 42 КК України(в редакції 1960 року) виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю.

Так, ініціатори поданої заяви зазначили, що органом слідства прокуратури Харківської області при складенні обвинувального висновку від 13.02.1997 року не було дотримано вимог Кримінально процесуального кодексу стосовно предмету доказування, не надано жодного допустимого, достовірного доказу, що прямо вказує на доведеність участі засудженого ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень.

На підтвердження цього сторона захисту вказала на фальсифікацію змісту та підписів учасників у первинному протоколі огляду місця події від 13.02.1997 року, фальсифікацію змісту, дат, прізвищ та підписів понятих у протоколах відтворень обстановки та обставин злочину з підозрюваними ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 23.02.1997 та 24.02.1997, на фальсифікацію дат та підписів слідчого у постановах про призначення додаткових судово медичних експертиз трупів та дат на висновках додаткових судово медичних експертиз трупів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які, на думку захисника, проводилися на підставі відомостей, зазначених у сфальсифікованих протоколах слідчих дій та за межами строків досудового слідства. Крім того, факт притягнення до кримінальної відповідальності слідчого ОСОБА_14 через допущені ним грубі порушення вимого Кримінального та Кримінально процесуального закону, призвело до надання судом неправильної оцінки доказам.

Крім того, на підтвердження наявності нововиявлених обставин заявники вказали, що в квартирі АДРЕСА_1 на час вчинення кримінального правопорушення було встановлено систему відеоспостереження, якою вівся цілодобовий запис всередині квартири, однак такий факт не зафіксовано в матеріалах кримінальної справи. У вересні 1999 року невідома особа надіслала до Генеральної прокуратури України, прокуратури Харківської області копії відеоматеріалів з місця події, яка сталася 13.02.1997 року за вищевказаною адресою, де було встановлено, що події мали місце о 13 год 10 хв 13.02.1997 року і в ній приймали участь четверо осіб. Крім того, показання свідка ОСОБА_15 щодо часу вчинення злочину суперечили версії слідства та повністю відповідали вище зазначеним даним, які зафіксовано системою відеоспостереження у квартирі. Натомість у протоколі огляду місця події зазначено про відсутність такого відеоспостереження.

На переконання заявників, подія злочину відбулася в період часу з 13 год по 15 год 13.02.1997, однак за версією слідства в період часу з 23 год 30 хв 12.02.1997 року до 00 год 30 хв 13.02.1997 року, що не відповідає дійсності, оскільки орган слідства не прийняв до уваги об`єктивні та правдиві висновки судових медичних експертиз № 227-с від 30.05.1997 та № 228-с від 14.03.1997 (а.с.6-11, 18 30 тому 3), якими встановлено, що злочин було вчинено в період часу з 13 год 00 хв до 15 год 00 хв 13.02.1997, було сфальсифіковано докази, зокрема, судові медичні експертизи. До того ж, попереднє слідство було завершено 15.08.1997 і після цієї дати слідчий виніс дві постанови про призначення додаткових судових медичних експертиз. У матеріалах справи наявні ці постанови, які датовані 18.06.1997 та 12.08.1997 (в межах процесуальних строків), натомість їхні копії, які надавалися до ХОБСМЕ, датовані іншими датами (вказано лише рік: 1997, без зазначення числа та місяця), що можна вважати як винесені поза межами досудового слідства. При цьому дані постанови надійшли до експерта 21.10.1997, про що свідчила відмітка про їхнє отримання. Винесення таких постанов свідчить про умисні, завідомо спрямовані дії на фальсифікацію доказів щодо часу вчинення кримінального правопорушення. На підставі цього, в позапроцесуальний спосіб було отримано незаконні висновки судових медичних експертиз № 83/228-с від 27.11.1997 (а.с.43-44 тому 3) та № 85/227-с від 14.11.1997 ( а.с.36-37 тому 3), які покладено в основу обвинувачення. У цих експертизах експерти самоусунулися від дослідження обставин справи, не виклали дослідницькі частини та не досліджували матеріали справи в цілому. При цьому слідчий, отримавши висновок експерта № 83/228-с від 12.11.1997, умисно вдався до фальсифікації, виправивши дату його складання на 12.07.1997, а у висновку експерта № 85/227-с від 14.11.1997 - на 14.08.1997, чим створив видимість їх отримання в межах строку досудового розслідування та порушив право обвинуваченого на захист.

Крім цього, в матеріалах кримінальної справи № 2797015 наявні по два варіанти сфальсифікованих протоколів огляду місця події, протоколів відтворення обставин події, постанов про призначення додаткових судово медичних експертиз та інших матеріалів. Такі дії по фальсифікації доказів у кримінальній справі були направлені на незаконне заволодіння майном засудженого ОСОБА_10 . З цих підстав у 2005 році сторона захисту зверталася зі скаргою до суду, в якій оскаржила постанову прокурора криміналіста прокуратури Харківської області від 18.06.2004 про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно правоохоронних органів Харківської області та судово медичних експертів, які приймали участь у досудовому слідстві по кримінальній справі № 2797015. 10.10.2005 року постановою Червонозаводського районного суду м.Харкова скарга захисника задоволена, постанова прокурора криміналіста прокуратури Харківської області від 18.06.2004 скасована. На думку заявника, мотиви суду, викладені в мотивувальній частині постанови Червонозаводського районного суду м.Харкова від 18.06.2004 можуть розглядатися як нововиявлені обставини і прийняті до уваги при постановленні рішення, оскільки свідчать про грубе порушення слідчим Кримінально- процесуального законодавства України під час досудового слідства.

В обґрунтування посилань на обставини, що могли б підтверджувати наявність нововиявлених обставин, засудженим та його захисниками на розгляд суду надано копії висновків судових медичних експертиз № 85/227-с від 12.08.1997 року та № 83/228-с від 12.06.1997, копію протоколу допиту свідка ОСОБА_15 від 13.02.1997, постанову Червонозаводського районного суду м.Харкова від 10.10.2005 року, окремі ухвали Харківського обласного суду від 14.06.2001, письмові пропозиції заступника Генерального прокурора України прокурору Харківської області від 18.06.1999, лист голови комітету ВРУ ОСОБА_16 до Президента України від 26.05.2004, витяг з ухвали Верховного Суду України від 29.02.2000, витяг з вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001, ухвалу Верховного Суду України від 25.12.2001, постанову про закриття кримінальної справи стосовно ОСОБА_17 за ч.2 ст.143 ( в редакції 1960 року) від 17.09.1998 року, довідку УВБ МВС від 10.08.1997, копію рапорту начальника МВС від 14.02.1998, постанову про проведення обшуку від 15.02.1997, копію указу Президента України від 21.07.1994, проєкт ТКК 1997, повідомлення до МВС м.Харкова про затримання викраденого автомобіля, відповідь МВС від 02.10.1996, копію договору купівлі продажу транспортного засобу від 10.02.1996, копії протоколів допитів ОСОБА_18 від 09.08.1999, 07.10.1997, 07.10.1997, документи про ініціювання процедури помилування засудженого ОСОБА_10 , характеризуючі дані особи ОСОБА_10 , які були судом ретельно досліджені в ході даного судового розгляду.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження

Засуджений та його захисники підтримали заяву про перегляд вироку суду за нововиявленими обставинами з підстав, викладених у ній.

Прокурор просила суд відмовити у задоволенні заяви за безпідставністю, виходячи з того, що підстав для перегляду справи у зв`язку з нововиявленими обставинами немає. На її думку аналіз матеріалів кримінальної справи № 2797015 за обвинуваченням ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , а також матеріали розслідування нововиявлених обставин у цій же справі, доводять вину останніх в інкримінованих їм злочинах, що підтверджено доказами, оцінка яким надана судами при ухваленні обвинувального вироку, який набрав законної сили.

IV. Мотиви Суду

Порядок здійснення провадження за нововиявленими обставинами врегульованоглавою 34 КПК України. У частині 2ст.459КПК України наведено вичерпний перелік нововиявлених обставин, за наявності яких можуть бути переглянуті судові рішення, що набрали законної сили.

Так, відповідно до положень ч.2 ст.459КПК Українинововиявленими обставинами визнаються: штучне створення або підроблення доказів, неправильність перекладу, висновку і пояснень експерта, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, на яких ґрунтується вирок; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення вироку чи постановлення ухвали, що належить переглянути; інші обставини, які не були відомі суду на час судового розгляду при ухваленні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність судового рішення, що належить переглянути.

Згідно з п.п.4, 5 ч. 2 ст.462 КПК України в заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами зазначаються: обставини, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час судового розгляду; обґрунтування з посиланням на обставини, що підтверджують наявність нововиявлених обставин, та зміст вимог особи, яка подає заяву до суду.

Системне тлумачення ст.ст.91,459, 462КПК України вказує на те, що нововиявлені обставини мають такі ознаки:

1) вони об`єктивно існували на момент ухвалення відповідних судових рішень, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами, під час судового провадження і стали відомі вже після ухвалення відповідного судового рішення;

2) перебувають в органічному зв`язку з елементами предмета доказування в кримінальному провадженні, тобто вони мають значення для оцінки або безпосередньо обставин, які підлягають доказуванню, або доказів, покладених в основу судового рішення;

3) характеризуються властивістю істотного значення.

Тобто, стадія перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами має свої особливості та спеціальні завдання, якими є перевірка законності та обґрунтованості судових рішень, які набрали законної сили, а не розгляд обвинувачення по суті, що ґрунтується на загально-правовому принципі остаточності судових рішень.

Разом з цим, перегляд за нововиявленими обставинами є надзвичайною (екстраординарною) процедурою перегляду судових рішень у виняткових випадках, коли після завершення розгляду кримінальної справи в звичайному порядку (в судах першої, апеляційної і касаційної інстанцій) виявлені обставини, що могли суттєво вплинути на прийняті судові рішення, і внаслідок завершення кримінального провадження, розгляд цих обставин у звичайному порядку кримінального провадження став недоступним.

Перегляд за нововиявленими обставинами неприйнятно використовувати як приховану апеляцію чи касацію, тобто для повторного розгляду справи і отримання нової оцінки її обставин. Таке використання екстраординарної процедури суперечить принципу сталості судового рішення(res judicata).

З матеріалів справи встановлено, що 14.06.2001 року вироком Харківського обласного суду ОСОБА_10 засуджений за п.п. «а», «и», «і», «ж», «з»ст. 93 КК України(в редакції 1960 року), ч. 2ст. 143 КК України(в редакції 1960 року), ч. 1ст. 194 КК України, ч. 1ст. 222 КК України(в редакції 1960 року),ст. 208 КК України(в редакції 1960 року) та з урахуванням ст.42 КК України(в редакції 1960 року) йому призначено покарання у виді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна в дохід держави.

Ухвалою колегії суддів судової палати Верховного Суду України з кримінальних справ від 25.12.2001 касаційні скарги ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , захисників задоволено частково. Вирок Харківського обласного суду від 14.06.2001 щодо ОСОБА_10 та іншого засудженого ОСОБА_11 змінено, виключено з обвинувачення обох кваліфікуючу ознаку, передбачену п.«й»ст. 93 КК України(в редакції 1960 року), - вчинення умисного вбивства на замовлення.

Цей же вирок щодо ОСОБА_10 приведено у відповідність зКримінальним кодексом України 2001 року. Його дії перекваліфіковано із ч. 2ст. 143 КК України(в редакції 1960 року) на ч. 2ст.190 КК Україниі призначено за цим законом 3 роки позбавлення волі; із ч. 1ст. 194 КК України(в редакції 1960 року) на ч. 1ст. 358 КК Україниі призначено покарання за цим законом 2 роки обмеження волі. На підставіст. 42 КК України(в редакції 1960 року) ОСОБА_10 визначено остаточне покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його особистою власністю (а.с.406 415 тому № 30).

Вирок стосовно ОСОБА_10 набрав законної сили.

Судом для з`ясування всіх обставин справи при перегляді вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 за нововиявленими обставинами витребувано з архіву Харківського апеляційного суду матеріали кримінального провадження № 206/01 за обвинуваченням ОСОБА_10 , з архіву Харківської обласної прокуратури, Полтавської обласної прокуратури, Дніпропетровської обласної прокуратури матеріали розслідування за нововиявленими обставинами по кримінальній справі № 2797015 за обвинуваченням ОСОБА_10 , з архіву Червонозаводського районного суду м.Харкова матеріали справи № 9-365/6 за скаргою ОСОБА_19 на неправомірні дії прокуратури Харківської області (постанова від 10.10.2005).

Для перевірки тверджень сторони захисту про фальсифікацію змісту та підписів учасників у первинному протоколі огляду місця події від 13.02.1997 року, фальсифікацію змісту, дат, прізвищ та підписів понятих у протоколах відтворень обстановки та обставин злочину з підозрюваними ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 23.02.1997 та 24.02.1997, на фальсифікацію дат та підписів слідчого у постановах про призначення додаткових судово медичних експертиз трупів та дат на висновках додаткових судово медичних експертиз трупів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , судом досліджено матеріали справи № 9-365/6 за скаргою ОСОБА_19 на неправомірні дії прокуратури Харківської області (постанова від 10.10.2005).

Так, 25.11.2003 року, звертаючись до Генерального прокурора України, адвокат ОСОБА_20 , діючи в інтересах ОСОБА_19 , зазначав про факти фальсифікації протоколу огляду місця події, висновків судових експертиз щодо часу настання смерті потерпілих, втрату речових доказів, невідображення в протоколі огляді наявності на місці події системи відеоспостереження тощо, вважаючи такі доводи нововиявленими обставинами для перегляду вироку суду 14.06.2001 року (а.с.15 26 тому № м.п.1-206).

Крім того, цим же адвокатом подано скаргу 25.11.2003 року, в якій він повідомляв про факти фальсифікації при проведенні досудового слідства слідчим ОСОБА_14 , зокрема протоколу огляду місця події, оглядів речових доказів, втрати речових докази, протоколів відтворення обстановки події злочину обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Зокрема, адвокат зазначив, що для проведення додаткових судово медичних експертиз ОСОБА_14 у розпорядження експертів надав сфальшовані протокол відтворення обстановки та обставин події із зазначенням дати 19.02.97 та протокол огляду місця події, на підставі яких експерти сфальсифікували висновок про час настання смерті потерпілих.

20.12.2003 слідчим прокуратури м.Харкова було винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем посадовими особами прокуратури, міліції та судово медичних експертів Харківської області за відсутністю в їхніх діях складу злочинів (а.с.174 -176 тому № м.п.1-206). У мотивувальній частині цієї постанови слідчим надано оцінку щодо доводам про фальсифікацію протоколу огляду місця події, висновків судових експертиз щодо часу настання смерті потерпілих, втраті речових доказів тощо.

При цьому, після ухвалення кінцевого рішення по справі, яке набрало законної сили, сторона захисту неодноразово зверталася із заявами та скаргами про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в рамках Кримінально-процесуального законодавства в редакції 1960 року.

Так, 06.12.2006 постановою начальника Головного управління Генеральної прокуратури України за зверненням ОСОБА_19 було призначено розслідування нововиявлених обставин щодо часу настання смерті потерпілих.

06 травня 2008 року прокурором Харківської області ОСОБА_21 за матеріалами розслідування нововиявлених обставин винесено постанову про відмову в перегляді кримінальної справи у зв`язку з нововиявленими обставинами.

25 липня 2008 року Генеральною прокуратурою України зазначена постанова прокурора Харківської області скасована, надано вказівки до виконання, а матеріали розслідування направлено в прокуратуру Дніпропетровської області для проведення подальшого розслідування (а.с.2 тому № 9).

При цьому, із матеріалів розслідування вбачається, що доводи, які є предметом дослідження в даній справі, вже підлягали перевірці і по ним приймалися рішення.

Зокрема, при проведенні перевірки за нововиявленими обставинами у кримінальній справі №2797015 29.09.2011 винесено постанову в.о. прокурором Дніпропетровської області (а.с.160 тому № 12), із якої слідує, що під час розслідування нововиявлених обставин з пред`явленням витребуваних матеріалів кримінальної справи допитано усіх судово-медичних експертів філії № 2 Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, які брали участь у проведенні первинних досліджень та комісійних судово-медичних експертиз трупів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 : завідуючого філією: № 2 ХОБСМЕ ОСОБА_22 , судово-медичного експерта філії № 2 ХОБСМЕ ОСОБА_23 , асистента кафедри судово-медичного експерта Харківської медичної академії післядипломної освіти ОСОБА_24 , яка брала участь у проведенні огляду місця події 13.02.1997 року, доцента кафедри судово-медичної експертизи Харківської медичної академії післядипломної освіти ОСОБА_25 , який як судово-медичний експерт-криміналіст брав участь у проведенні первинних експертних досліджень трупів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 .

Для перевірки зазначених обставин в ході розслідування нововиявлених обставин були призначені повторні комісійні судово-медичні експертизи трупів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , проведення яких було доручено комісії експертів відділу комісійних експертиз Харківського обласного бюро СМЕ, які раніше ніколи не залучалися до проведення експертиз у зазначеній кримінальній справі. Експертам надано матеріали кримінальної справи та матеріали розслідування нововиявлених обставин.

За результатами проведення експертиз комісією експертів ХОБСМЕ було надано висновки № 104 та №105 від 04.04.2007 року, згідно з якими смерть ОСОБА_12 настала в період часу з 16-00 год. 12.02.1997 року по 00-40 год. 13.02.1997 року, а смерть ОСОБА_13 настала в період часу з 18-35 год. 12.02.1997 року до 02-35 год. 13.02.1997 року, що відповідає показанням засуджених, які ними давалися на стадії досудового слідства. Показання ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які вони дали під час проведення відтворення обстановки та обставин події злочину від 23.02.1997 року та 24.02.1997 року, не суперечать судово-медичним даним, які отримано при огляді місця події та судово-медичному дослідженні трупів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у морзі.

Відмінність у періоді настання смерті ОСОБА_12 та ОСОБА_13 пояснювалася експертами об?єктивною різницею у часі відновлення трупних плям у дорослих і дітей, а також відсутністю на цей час офіційних спеціальних судово-медичних методик досліджень строків відновлення трупних плям у дітей, особливими умовами перебування трупа ОСОБА_13 на місці події, а саме під ковдрою.

Таким чином, висновки проведених у Харківському обласному бюро СМЕ повторних комісійних судово-медичних експертиз не спростовували відомості, викладених у вироці. Висновки цих експертиз трупів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 підтвердили обставини злочину, встановлені вироком суду і спростували висновок фахівця в галузі судової медицини Київського міського бюро СМЕ № 53 від 25.03.2003 року, який було надано ОСОБА_19 для порушення розслідування нововиявлених обставин, при цьому слідством враховано, що вказаний висновок видавався на замовлення зацікавленої сторони.

З метою забезпечення повноти та об`єктивності розслідування нововиявлених обставин 22.06.1997 року із апеляційного суду Харківської області додатково витребувано всі відеозаписи слідчих дій, які проводилися під час проведення досудового слідства у 1997 році, в тому числі під час огляду місця події та в ході відтворень обстановки та обставин події злочину з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , і раніше не досліджувалися експертним шляхом у справі.

За зазначеними відеозаписами проведено судово-фоноскопічну експертизу, в ході якої виготовлено фотознімки місця події та показань підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 під час проведення відтворень обстановки та обставин події злочину щодо механізму його скоєння. В ході проведення судово-фоноскопічної експертизи проведено повну роздруківку тексту відеозаписів відтворень обстановки та обставин події злочину з ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Згідно з висновками судово-фоноскопічної експертизи, встановлено відсутність монтажу наданих відеозаписів слідчих дій. Слідчим проведено порівняння тексту відеозаписів з текстами протоколів відтворень обстановки та обставин події злочину із ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які знаходяться в матеріалах досудового слідства, при цьому розбіжностей у судово-медичних даних не встановлено.

З урахуванням нових матеріалів, які отримано після фоноскопічних досліджень, за всіма матеріалами кримінальної справи та матеріалами розслідування нововиявлених обставин проведено додаткові повторні комісійні судово-медичні експертизи трупів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 в Харківському обласному бюро СМЕ із залученням до комісії експертів, які під час досудового слідства не брали участі в проведенні експертиз трупів потерпілих. Для проведення зазначених експертиз експертам було надано всі відеозаписи огляду місця події та слідчих дій з обвинуваченими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Висновки додаткових повторних комісійних судово-медичних експертиз трупів ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не спростували висновків експертиз, які проводилися під час досудового слідства кримінальної справи.

Для додаткової перевірки доводів про те, що під час досудового слідства не було вжито заходів встановлення місцезнаходження, вилучення та дослідження відеозапису системи зовнішнього відеоспостереження із квартири загиблих, проведено додатковий огляд місця події в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . Під час додаткового огляду та перегляду відеозапису місця події від 13.02.1997 року встановлено, що система відеоспостереження не мала пристрою для здійснення запису на будь-який носій. Допитаний в ході розслідування нововиявлених обставин потерпілий ОСОБА_18 повідомив, що з часу скоєння злочину система зовнішнього відеоспостереження в його квартирі функції запису не мала.

Під час розслідування нововиявлених обставин не було встановлено фактів викривлення по суті фактичних даних, що безпосередньо стосувалися події та обставин злочину, які відображено в протоколі огляду місця події від 13.02.1997 року, протоколах відтворень обстановки та обставин події злочину із підозрюваними ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , у висновках судово-медичних експертиз № 228-с від 14.02.1997 року, № 227-с від 30.05.1997 року, № 83/228-с від 12.07.1997 року та №85/227-с від 12.08.1997 року.

Зазначене давало підстави вважати доводи про умисне викривлення фактичних даних, що безпосередньо стосуються події та обставин злочину в протоколах слідчих дій та висновках експертиз, такими, що не знайшли свого об`єктивного підтвердження.

До того ж, до винесення вироку для усунення наявних недоліків досудового слідства кримінальна справа поверталася на додаткове розслідування. Відповідно до вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 року, надано належну правову оцінку фактам невідповідностей в документах, що містяться в матеріалах кримінальної справи. За зазначеними фактами судом виносилася окрема ухвала.

У ході розслідування проведено судово-медичні експертизи № 83/228-с від 12.07.1997 року та № 85/227-с від 12.08.1997 року поза межами досудового слідства, що не відповідає принципу допустимості доказів за їх формою. У висновках зазначених експертиз зафіксовано факт відсутності протиріч між показаннями підозрюваних ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та об`єктивними судово-медичними даними. Про цей факт не було відомо суду при винесенні вироку, і суд врахував вказані експертизи як джерело доказів і посилався на висновки зазначених експертиз як на докази. Але на теперішній час, з урахуванням проведених під час розслідування нововиявлених обставин повторних судово-медичних експертиз, факт відсутності протиріч між показаннями підозрюваних ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та об`єктивними судово-медичними даними, тобто факт, який суд врахував як доказ, знайшов своє підтвердження. Здобуття інших доказів у разі поновлення судового або досудового слідства на теперішній час неможливе.

Під час розслідування нововиявлених обставин встановлено, що вирок Харківського обласного суду та ухвала Верховного Суду України ґрунтуються на сукупності інших доказів, у тому числі мотиву злочину, які отримано у встановленому законом порядку, і їх допустимість не ставиться ніким під сумнів на показаннях ОСОБА_11 як обвинуваченого, в яких він у присутності захисника визнавав себе винним у скоєнні разом з ОСОБА_10 вбивства ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , висновках первинних судово-медичних експертиз трупів, фактом вилучення вогнепальної зброї в тому місці, де її сховали брати Буряки, висновками балістичної експертизи та іншими доказами.

Оцінюючи сукупність результатів розслідування нововиявлених обставин, не було встановлено фактів того, що суд при винесенні вироку врахував фактичні дані, які не відповідають дійсності. Під час розслідування нововиявлених обставин не встановлено ознак умисного викривлення змісту протоколів слідчих дій та висновків експертиз, що безпосередньо стосується обставин злочину.

Таким чином, у ході розслідування нововиявлених обставин підстав для порушення кримінальної справи за ознаками службового злочину, скоєного службовими особами правоохоронних органів Харківської області, які брали участь у розслідуванні кримінальної справи стосовно ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , та судово-медичних експертів ХОБСМЕ не було встановлено.

Також встановлено, що за наслідками проведення перевірок за численними скаргами, у тому числі в порядку ст. 97 КПК України (в редакції 1960 року), були прийняті й такі рішення:

1) 19.03.1999 прокуратурою Харківської області порушено кримінальну справу № 18990070 за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст.167 КК України (в редакції 1960 року) за фактом втрати речових доказів по кримінальній справі №27970015. З даною кримінальною справою в одне провадження об?єднано кримінальну справу, порушену за ознаками складу злочину, передбаченого ст.172 КК України (в редакції 1960 р.) за фактом підробки окремих протоколів в матеріалах кримінальної справи № 27970015.

03.02.2000 кримінальне переслідування за наведеним фактом відповідною постановою слідчого закрите на підставі ч.2 ст.7 КК України та п.2 ст.6 КПК України.

Надалі кримінальну справу № 18990070 за обвинуваченням по ч. 1 ст.367 КК України (в редакції 2001 р.) ОСОБА_14 - колишнього слідчого, в провадженні якого знаходилась кримінальна справа № 27970015, направлено до Червонозаводського районного суду м. Харкова.

11.10.2002 р. постановою Червонозаводського районного суду м. Харкова винесено постанову про закриття кримінальної справи у відношенні ОСОБА_14 за ч.1 ст.367 КК України, на підставі ст. 11-1 КПК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Тобто, аналізуючи матеріали кримінальної справи № 2797015 за обвинуваченням ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , а також матеріали розслідування нововиявлених обставин у зазначеній кримінальній справі, встановлено, що вина ОСОБА_11 та ОСОБА_10 в інкримінованих злочинах підтверджена доказами, які були зібрані під час проведення досудового слідства та яким дано оцінку судом при постановленні обвинувального вироку. При цьому, під час розгляду справи Харківським обласним судом двічі виносились окремі ухвали, які спрямовані прокурору Харківської області та начальнику УМВС України в Харківській області стосовно порушень вимог КПК України під час проведення досудового слідства у кримінальній справі № 2797015. Однак докази, зібрані органами досудового слідства з порушеннями кримінально-процесуального закону, в основу вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 року не покладені і суд свої висновки ними не обґрунтовував. Даний факт підтверджено також ухвалою Верховного Суду України від 25.12.2001 року.

Наведені вище твердження засудженого ОСОБА_10 та його захисників вже були предметом перевірки в ході розгляду справи судом та за нововиявленими обставинами, а отже про такі обставини суду було відомо раніше.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що доводи заяви про перегляд вироку за нововиявленими обставинами зводяться виключно до переоцінки доказів по кримінальній справі№ 2797015 шляхом надання їм власної оцінки, констатування несправедливості призначеного покарання. Однак названі обставини не є нововиявленими відповідно дост.459 КПК України, а полягають у спробі повторно оскаржити вирок Харківського обласного суду від від 14.06.2001, який набрав законної сили та залишений без зміни вищою судовою інстанцією. Процедура ж перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами за своєю правовою природою не є повторним розглядом справи по суті, повторною апеляцією чи касацією та не передбачає нового встановлення фактичних обставин кримінального провадження.

Отже, заява захисника ОСОБА_9 , подана в інтересах засудженого ОСОБА_10 , про перегляд вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 за нововиявленими обставинами, не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 459, 467 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

відмовити в задоволенні заяви захисника ОСОБА_9 , поданої в інтересах засудженого ОСОБА_10 , про перегляд вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 за нововиявленими обставинами.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд міста Полтава протягом тридцяти діб з дня її проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії судового рішення.

Судді:

ОСОБА_26 ОСОБА_27

ОСОБА_28 текст ухвали виготовлено та проголошено судом о 09 годині 15 хвилин 02 квітня 2025 року.