Рішення від 31.03.2025 по справі 337/1771/24

Дата документу 31.03.2025

Справа № 337/1771/24

Провадження № 2/334/142/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району та районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначенні способів участі у їх вихованні,

за участю: позивача ОСОБА_1 , відповідачки ОСОБА_2 та її представника адвоката Філіної Є.В.,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до Хортицького районного суду міста Запоріжжя з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить зобов`язати відповідачку не чинити йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також визначити йому спосіб у спілкуванні з дітьми.

Позов обґрунтовує тим, що з відповідачкою одружився 24.11.2012. Від шлюбу мають двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб розірвано рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 04.07.2019 у справі № 337/2250/19. Фактично проживали у квартирі АДРЕСА_1 , яку винаймали. Після припинення шлюбних відносин вони з відповідачкою продовжували проживати у вказаній квартирі як сусіди. Приблизно у січні 2022 року після чергової сварки, він зібрав свої речі і з`їхав з квартири. Наприкінці лютого, після повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну, прийшов до вказаної квартири з метою побачитись з дітьми, морально їх підтримати, купив продукти, різні фрукти, солодощі. Проте двері ніхто не відчинив, через зачинені двері розмовляли син та донька, вони сказали, що мами немає вдома, а двері відчиняти вона заборонила. Фактично після того, як з`їхав з квартири, з відповідачкою почалися непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні дітей. Відповідачка всіляко обмежує його право, як батька на спілкування та зустрічі з дітьми, а також вона почала створювати штучні перешкоди у відвідуванні дітей, це виражається в неможливості здійснення його нормального спілкування з дітьми, налаштовує дітей проти нього. З листопада 2022 року відповідачка категорично не бажає, щоб він зустрічався з дітьми, перешкоджає зустрічатись з ними, мотивуючи це тим, що їй необхідно, щоб він купив квартиру для неї та дітей і тоді, вона, можливо, надасть можливість бачитись з дітьми. Сумлінно сплачує аліменти, які стягнуті на підставі судового наказу Хортицького районного суду міста Запоріжжя на користь відповідачки на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), з 25.01.2018. Наявна переплата в сумі 26 000 гривень. Пропонував відповідачці в рахунок сплати аліментів дітям до 18 років придбати квартиру, проте вона відмовилась, бажає, щоб він придбав квартиру і продовжував сплачувати аліменти. Оскільки відповідачка під час воєнного стану отримує від нього досить великі аліменти, оскільки добровільно вступив у Національну гвардію України, працював доцентом в Університеті митної справи та фінансів. За основним його місцем роботи за 2023 рік відповідачка отримала 65 690,33 гривень, а за проходження ним служби у Національній гвардії України отримала 243 908,31 гривень, що в середньому щомісячно отримувала 25 799 гривень. Відповідачка відмовилась від пропозиції щодо придбання квартири в рахунок сплати аліментів, оскільки на ті аліменти, які вона отримує можливо утримувати не тільки двох дітей, а ще й себе і жити за рахунок аліментів на дітей. Приблизно у грудні 2023 року відповідачка з`їхала з вказаної квартири разом з дітьми не попередивши його про це, не повідомила куди вивезла дітей та в яких умовах діти перебувають на теперішній час. Відповідачка взагалі внесла його у чорний список, так само і на номері телефону доньки, а синові взагалі не може подзвонити, оскільки його номер телефону вимкнутий. Підтримує зв`язки з адміністрацією, класним керівником та іншими вчителями Запорізького багатопрофільного ліцею № 99, в якому навчається донька. Відповідачка здала документи сина до Запорізького багатопрофільного ліцею № 99, проте потім через два місяці їх забрала, тому йому невідомо, де навчається син і невідомо, чи навчається він взагалі. Відповідачка перешкоджає його спілкуванню з дітьми, створює обставини, через які він не може зустрічатися з дітьми, бачити їх та виховувати, чим порушує його права, як батька. Вважає, що запропонований ним спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дітьми в повній мірі буде відповідати їх інтересам. Пропонує закріпити за ним право на спілкування з дітьми три рази на тиждень, у вівторок з 15.00 години до 18.00 години, четвер з 15.00 години до 18.00 години, у суботу з 12.00 години до 12.00 години неділі з ночівлею, на день народження сина та дочка протягом 2-х годин, надання можливості щоденного спілкування з дітьми з використанням відеозв`язку тривалістю 30 хвилин, спільний відпочинок на території України з дітьми щороку, загальною тривалістю до 30 днів, з яких не менше 7 днів в період зимових канікул. Всі зустрічі проводити за умови дотримання прав та інтересів дітей, і за відсутності матері.

Відповідачка подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову. Зазначила, що 04.07.2019 шлюб між нею та позивачем було розірвано. При цьому, позивач відмовився перезаключати договір оренди житла за попередньою адресою на неї, мотивуючи це його не бажанням. При цьому позивач мав у власності власне житло, однак усіляко уникав необхідності зареєструвати місце проживання дітей у його квартирі. 16.11.2018 позивач продав свою квартиру і знову відмовився надати згоду для реєстрації місця проживання дітей з матір`ю. Зі слів позивача, у 2023 році позивач придбав власне житло, однак знову відмовився зареєструвати дітей, мотивуючи це тим, що він налагоджує особисте життя. 23.01.2018 позивач на власний розсуд змінив замки в орендованій квартирі, не пускаючи в квартиру її та дітей, що відбувалося на очах дітей, для яких це стало стресом. За даним фактом вона була вимушена викликати поліцію. Через відсутність власного житла на той момент і необхідність оренди нової квартири 26.01.2018 вона була вимушена звернутись до суду із позовом про стягнення аліментів. Під час спільного проживання подружжям позивач не надавав кошти до сімейного бюджету, що підтверджується судовою тяганиною за борговою розпискою, отриманою під час шлюбу від неї у 2019 році. Вона самостійно забезпечувала себе та дітей, так як у декретних відпустках не перебувала, а працювала постійно. Позивач зловживає алкогольними напоями і 21.05.2019 вона зверталась до правоохоронних органів, за для фіксації спричинення їй тілесних ушкоджень, свідками цього стали діти. 27.04.2020 вона знову була вимушена звернутись до правоохоронних органів та повідомити про факт вчинення домашнього з боку позивача при дітях. Позивач повністю з`їхав з орендованого житла у листопаді 2021 року після чергового скандалу у стані алкогольного сп`янінні. Бажання спілкуватись з дітьми виникає у позивача лище після вживання алкогольних напоїв, починає приїжджати та дзвонити переважно у нічний час доби, при цьому поводячи себе агресивно, демонструючи таку поведінку дітям. На прохання приходити та спілкуватись з дітьми у тверезому стані позивач не реагує. Твердження позивача про його незнання про місце перебування дітей є неправдивими. Позивач мав дублікат ключів від орендованої квартири. Позивач до початку повномасштабного вторгнення брав дітей, і одна з прогулянок завершилась пошуком останнього з| правоохоронними органами, оскільки він разом з дітьми виїхав до м. Василівка Запорізької області та на телефонні дзвінки не відповідав та не повідомляв про їх місцезнаходження. Лише після звернення в поліцію позивач повернув дітей додому. Позивач тривалий час не сплачував аліменти на утримання дітей взагалі. Коли її разом з дітьми виганяли з орендованої квартири, позивач повідомив, що це є проблемою виключно її і його це не стосується. Відповідачка жодним чином не перешкоджає спілкуванню та зустрічам позивача з дітьми, єдиною умовою є перебування позивача у тверезому стані, а також, щоб зустрічі не перешкоджали освітньому процесу.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій підтримав позовні вимоги та зазначив, що починаючи з вересня 2014 року він орендував квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . До цього моменту власного житла не мав, а отримав його влітку 2018 року у м. Дніпро. Відповідачка категорично відмовлялася від переїзду до м. Дніпро та на той момент була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , яка належала її батькам, а згодом за договором дарування належала її рідній сестрі. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька - ОСОБА_3 , яку за вимогою відповідачки зареєстрували за її місцем реєстрації та до січня 2024 року обидві були зареєстровані за вищевказаною адресою. На протязі 2014-2017 років відповідачка неодноразово була учасником судових справ як відповідачка та позивачка, предметом яких було залишення за нею та донькою права користування квартирою за адресою: АДРЕСА_3 при зміні власника, визнання за ними права користування цим житловим приміщення та вселення в цю квартиру з метою залишення права користування за ними, а відтак реєстрації для них. Рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя, яке залишене без змін Запорізьким апеляційним судом, залишено право користування квартирою за відповідачкою та донькою. Приймав участь у цій справі як представник відповідачки на підставі довіреності. Питання про реєстрацію дітей в житлі, яке він отримав на праві приватної власності у 2018 році, ніколи з боку відповідачки не порушувалось. В жовтні 2018 року квартира в м. Дніпрі була продана задля придбання квартири у м. Запоріжжі з метою покращення житлових умов перш за все для дітей, після чого вони з відповідачкою розлучилися. Власне житло придбане ним у 2023 році, питання щодо реєстрації дітей не обговорювалось через її небажання спілкуватися з ним. Відповідачці було запропоновано придбати квартиру в рахунок аліментів, на що вона відмовилась та поставила категоричну умову придбання квартири для неї з дітьми і тільки після цього вона розгляне питання про подальше спілкування його з дітьми. Під час сварок відповідачка зверталася до органів Національної поліції щодо нього, зокрема й щодо нанесення їй тілесних ушкоджень, домашнього насильства тощо (таких заяв орієнтовно було близько 10), проте жодних випадків щодо його протиправної діяльності по відношенню до неї та дітей не встановлено, жодний факт викладений в заявах відповідачки не підтверджений, постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 01.10.2020 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за статтею 173 КУпАП за відсутності події та складу адміністративного правопорушення в його діях, а працівники поліції, які приймали участь у незаконному притягнені до адміністративної відповідальності покарані у дисциплінарному порядку, зокрема й завдяки введенню ОСОБА_2 в оману працівників поліції. 26.01.2018 Хортицьким районним судом міста Запоріжжя винесено судовий наказ про стягнення з нього на користь відповідачки аліментів на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менш 50% розміру прожиткового мінімуму, але не більше десяти прожиткових мінімумів, встановленого для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 25.01.2018 і до досягнення кожною дитиною повноліття. 21.06.2019 державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чуприною В.О. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження на підставі вказаного судового наказу. Оскільки судовий наказ тривалий час не був пред`явлений до виконання, а відповідачка не повідомила державного виконавця про істотні обставини, які повинні бути враховані при визначення розміру заборгованості, державний виконавець вбачає наявність заборгованості за минулий період, з чим він не погодився. На той час шлюб не був розірваний, вони з відповідачкою проживали однією сім`єю, всі витрати, пов`язані із утриманням дітей та сім`ї в цілому відбувалися в межах його заробітної плати. Ним сплачувалися кошти за орендовану для сім`ї квартиру, здійснювалася оплата житлово-побутових послуг та інших витрат, пов`язаних із утриманням сім`ї та дітей, зокрема придбання одягу, продуктів харчування, організація дозвілля дітей. За час перебування у відносинах відповідачка не подавала судовий наказ до виконання. 18.06.2018 відповідачка подала судовий наказ за місцем його роботи. Після налагодження стосунків 20.08.2018 ОСОБА_2 написала заяву про припинення стягнення з нього аліментів, та виключення заборгованості за період з 26.01.2018. Відповідачка з жовтня 2015 року та орієнтовно по березень 2024 року здійснювала підприємницьку діяльність як ФОП. В травні 2019 року ОСОБА_2 через скрутне матеріальне становище та велику кількість кредитів в банках та інших фінансових установах задля підтримання фінансового положення власного ФОП звернулась до нього з проханням взяти в борг 500 доларів США на два місяці, про що 21.05.2019 написала власноручно розписку, проте, вчасно кошти не повернула. Тільки за рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 16.03.2020 у справі № 337/5153/19 у примусовому порядку через виконавче провадження вдалося повернути зазначену суму. Враховуючи те, що з початком війни реєстри державної виконавчої служби не працювали, відповідачка не могла отримувати певний час аліменти, він перераховував необхідну суму на її банківську карту з призначенням платежу «аліменти», проте для державного виконавця Соборного відділу ДВС у м. Дніпро відповідачка цей факт свідомо приховала. Однак подальший перерахунок аліментів довів, що на сьогоднішній день переплата аліментів складає більше 26 000 гривень. В грудні 2018 року ОСОБА_2 в черговий раз звернулась до органів Національної поліції з приводу викрадення ним дітей. Він разом з дітьми, сестрою та мамою виїхав до м. Василівка Запорізької області для привітання його бабусі з 80-річчям, термін відсутності дітей складав 3-4 години. Проте ОСОБА_2 дізнавшись про поїздку, знехтувала тим, що на законодавчому рівні права батьків по відношенню до дітей є рівними, враховуючи, що вони перебували у зареєстрованому шлюбі. Відповідачка вважає, що діти є її приватною власністю, а відтак вона може ними розпоряджатися на власний розсуд і тільки з її дозволу та тільки за її згодою. В грудні 2023 року був вимушений звернутися до Відділу поліції № 5 про розшук дітей, оскільки за повідомленням знайомих ОСОБА_2 разом з дітьми з`їхала з квартири за адресою АДРЕСА_1 у невідомому напрямку, на телефонні дзвінки не відповідала, його номер телефону був заблокований, так само як номер телефону доньки, та на дзвінки працівників поліції так само. Звинувачення щодо дзвінків у нічний час є неправдивими, тим паче про приїзди в нічний час. Останній раз бачився з дітьми 24.11.2022. В липні, серпні 2022 року, за згодою ОСОБА_2 ним за власні кошти для дітей були придбані комп`ютерний стіл, комп`ютерний стілець, настільна навчальна лампа, два повноцінних нових розкладних дивана, дошка для прасування, водонагрівач, набор кухонного посуду тощо для підвищення комфорту їхнього проживання та для навчальних цілей дітей. Має майже 30 років науково-педагогічного стажу, перебуває в лавах Національної гвардії України, є учасником бойових дій, згідно із службовими характеристиками наданими в Університеті митної справи та фінансів характеризуюся позитивно. Під час проходження військової служби характеризується позитивно.

Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 27.03.2024 справа передана за підсудністю Ленінському районному суду міста Запоріжжя. Ухвалою про відкриття провадження у справі Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 26.04.2024 відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду у загальному провадженню, призначено підготовче засідання. Витребувано у районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району письмовий висновок щодо розв`язання спору. Висновок до суду не поданий. Ухвалою про залучення до участі у справі третьої особи від 12.06.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, орган опіки та піклування - районну адміністрацію Запорізької міської ради по Дніпровському району. Витребувано у районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району висновок щодо розв`язання спору. Витребуваний доказ поданий до суду 08.10.2024. Ухвалою про призначення судового розгляду від 15.10.2024 закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позов підтримав та зазначив, що має у приватній власності квартиру за адресою: АДРЕСА_4 . Є військовослужбовцем Національної гвардії України. Умови служби можливо підлаштувати під графік зустрічей з дітьми. В подальшому подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник адвокат Філіна Є.В. в судовому засіданні позов та обставини, викладені у ньому, не визнали. Відповідачка зазначила, що з позовом не згодна. Спору щодо виховання дітей не було. У 2014 році переїхали з м. Дніпра до м. Запоріжжя. Ніколи не перешкоджала зустрічам дітей з позивачем, але останній не має права зловживати спиртними напоями. Розірвання шлюбу між нею та позивачем було у 2019 році. Фактично у листопаді 2021 році самостійно одного разу без дозволу забрав дітей до м. Василівка до його бабусі. Діти були повернуті додому за допомогою поліції. Всі додаткові витрати на дітей несе вона самостійно. Позивач має заборгованість по аліментам майже 30 000 гривень. Позивач останнім часом не вітає дітей зі святами, в тому числі з днем народженням. Представник відповідачки зазначила, що відповідачка не заперечує проти зустрічей і спілкувань позивача з дітьми, але з урахуванням навчання у школі, дозвілля.

Представник третьої особи районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району подала заяву про розгляд справи без її участі. Просила прийняти рішення враховуючи висновок від 04.10.2024 № 17.01/01-27/930 та інтереси дітей.

Представник третьої особи районної адміністрації Запорізької міської ради по Хортицькому району подала заяву про розгляд справи без її участі. Просила прийняти рішення в інтересах дітей.

Заслухавши пояснення позивача, відповідачки та її представника, опитавши малолітніх дітей, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

24.11.2012 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 24.11.2012.

Від шлюбу сторони мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 та № НОМЕР_3 від 17.01.2023 (повторні).

Рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 04.07.2019 у справі № 337/2250/19 шлюб між сторонами розірвано.

Судовим наказом Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 26.01.2018 у справі № 337/224/18, провадження № 2-н/337/83/2018, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) боржника, але не менше 50% розміру прожиткового мінімуму, але не більше десяти прожиткових мінімумів, встановленого для дитини відповідного віку на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 25.01.2018 і до досягнення кожною дитиною повноліття.

18.06.2018 ОСОБА_2 звернулася до в.о. ректора Університету митної справи та фінансів ОСОБА_6 , із заявою, до якої додала оригінал судового наказу та просила перераховувати стягнуті кошти на її розрахунковий рахунок.

20.08.2018 ОСОБА_2 звернулася до ректора Університету митної справи та фінансів ОСОБА_7 з заявою, в якій просила припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 за судовим наказом, включаючи заборгованість, починаючи з 26.01.2018.

28.05.2019 ОСОБА_2 звернулася до ректора Університету митної справи та фінансів ОСОБА_7 з заявою, в якій просила видати їй виконавчий лист про сплату аліментів.

21.06.2019 державним виконавцем Соборного відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чуприною В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_7 з примусового виконання судового наказу № 2-н/337/83/2018, виданого 26.01.2018 Хортицьким районним судом міста Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1/3 частини.

Відповідно до звіту про здійснені відрахування та виплати Соборного ВДВС у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), довідки про здійснені відрахування та виплати Університету митної справи та фінансів від 29.01.2024 № 24 та № 23, довідки про доходи військової частини НОМЕР_4 із заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 утримана сума по аліментам 243 908,31 гривень та 65 690,33 гривень, за період з березня 2022 року по лютий 2023 рік утримано аліментів в сумі 80 705 гривень, за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 утримано аліментів в сумі 64 132,35 гривні.

Згідно з розрахунком заборгованості по аліментам по виконавчому провадженню № НОМЕР_7 станом на грудень 2023 рік була наявна переплата аліментів в сумі 26 157,90 гривень.

Постановою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 01.10.2020 у справі № 337/1993/20 закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 11.10.2011 ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем.

Розпискою від 21.05.2019 підтверджується, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 в борг 500 доларів США, який зобов`язалася віддати до 21.07.2019.

Рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 16.03.2020 у справі № 337/5153/19, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 23.08.2020 у цій справі, позов ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за договором позики, судових витрат задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму 500 доларів США за договором позики, а також сплачену суму судового збору в сумі 768,40 гривень.

Роздруківками з електронної пошти та скріншотами соціальної мережа Вайбер підтверджується, що ОСОБА_1 вітав дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також відповідачку ОСОБА_2 , зі святами та телефонував їм.

Відповідно до службової характеристики ОСОБА_1 працює в Університеті митної справи та фінансів з 04.08.2003. За час роботи зарекомендував себе з позитивного боку, як грамотний, дисциплінований, енергійний, морально відповідальний працівник. При виконанні службових обов`язків дотримується правил внутрішнього трудового розпорядку. Вміє логічно мислити, приймати обмірковані рішення. Принциповий, цілеспрямований, доводить справу до кінця, вболіває за результати своєї праці. Самокритичний, дотримується моральних стандартів та правил поведінки, стриманий. Доброзичливий по відношенню до інших, готовий до співпраці. Сумлінно виконує доручену справу. На критику та зауваження реагує адекватно. Має наполегливість у досягненні мети, знаходить творчий підхід з розв`язання завдань керівництва. Характеризується високими діловими та моральними якостями, тактовний, доброзичливий, комунікабельний, врівноважений.

Відповідно до Висновку районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способів участі у їх вихованні та встановлення графіку зустрічей з дітьми № 17.01/01-27/930 від 04.10.2024 орган опіки та піклування дійшов висновку, врахувавши інтереси дітей, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм права та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїми дітьми, комісія вважає, що наступний спосіб участі батька у спілкуванні та вихованні з дітьми дозволить максимально повно урахувати їх інтереси, а саме - враховуючи режим дня та стан здоров`я дітей: систематичні побачення щотижня у вівторок з 15-00 до 18-00 годин, за місцем проживання чи перебування батька, з можливістю вільного пересування по місту та за його межами, без присутності матері (оскільки особисті конфліктні відносини між сторонами не повинні порушувати інтереси дітей, спричиняти на них негативний вплив) за умови дотримання прав та інтересів дітей; систематичні побачення щотижня у четвер з 15-00 до 18-00 годин, за місцем проживання чи перебування батька, з можливістю вільного пересування по місту та за його межами, без присутності матері (оскільки особисті конфліктні відносини між сторонами не повинні порушувати інтереси дітей, спричиняти на них негативний вплив) за умови дотримання прав та інтересів дітей; систематичні побачення щотижня з 12-00 суботи по 12-00 неділі з ночівлею за місцем проживання батька, з можливістю вільного пересування по місту та за його межами, без присутності матері (оскільки особисті конфліктні відносини між сторонами не повинні порушувати інтереси дітей, спричиняти на них негативний вплив) за умови дотримання прав та інтересів дітей; спільний відпочинок на території України з дітьми щороку, без присутності матері (оскільки особисті конфліктні відносини між сторонами не повинні порушувати інтереси дітей, спричиняти на них негативний вплив), загальною тривалістю до 30 днів, з яких не менше 7 днів в період зимових канікул, за умови дотримання прав та інтересів дітей; особисте побачення з дочкою щороку 11 жовтня, в день її народження, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, без присутності матері (оскільки особисті конфліктні відносини між сторонами не повинні порушувати інтереси дітей, спричиняти на них негативний вплив), з можливістю вільного пересування по місту та його межами, за умови дотримання прав та інтересів дитини. У випадку неможливості побачення у день народження з поважних причин, побачення проводити наступного дня, протягом не менше ніж двох годин, за умови дотримання прав та інтересів дитини; особисте побачення з сином щороку 24 березня, в день його народження, за попередньою домовленістю з матір`ю дитини, без присутності матері (оскільки особисті конфліктні відносини між сторонами не повинні порушувати інтереси дітей, спричиняти на них негативний вплив), з можливістю вільного пересування по місту та його межами, за умови дотримання прав та інтересів дитини. У випадку неможливості побачення у день народження з поважних причин, побачення проводити наступного дня. протягом не менше ніж двох годин, за умови дотримання прав та інтересів дитини.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Статтею 15 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини.

Статтею 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Отже, обов`язки щодо забезпечення розвитку дитини покладаються на обох батьків, кожен з батьків зобов`язаний брати участь у вихованні дитини не епізодично, а постійно, характер таких зустрічей не повинен носити формальний характер, а між батьками та дитиною повинен існувати систематичний психоемоційний контакт, при цьому слід дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Згідно зі статтею 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли це право обмежене законом.

Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Україною 27 лютого 1991 року, визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків вимагатиме від судів ретельної перевірки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, №10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Європейський суд з прав зауважує людини, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Під час вирішення такої категорії справ судам слід керуватись статтею 51 Конституції України, яка гарантує кожному із подружжя рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Схожа норма міститься також у частині шостій статті 7 СК України, відповідно до якої рівність прав і обов`язків жінки та чоловіка у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї є однією із загальних засад регулювання сімейних відносин. Це узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який неодноразово наголошував, що батьки повинні мати рівні права у спорах про опіку над дітьми, і жодні презумпції, які ґрунтуються на ознаці статі, не повинні братись до уваги (рішення у справі «Зоммерфельд проти Німеччини» від 08 липня 2003 року, рішення у справі «Цаунеггер проти Німеччини» від 03 грудня 2009 року).

Відповідно до частини другої статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Частиною 4 статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства).

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Опитана малолітня ОСОБА_3 у присутності матері ОСОБА_2 зазначила, що останній раз бачила батька ОСОБА_1 восени 2022 року, після чого батько з нею більше не спілкувався, не телефонував. Не бажає, щоб батьком із нею спілкувався, оскільки він зловживає алкогольними напоями та стає агресивним, сварив її та брата ОСОБА_4 , застосовував фізичну силу до неї, брата та мами, інколи погрожував, одного разу викрав у мами із сумки її паспорт та погрожував, що якщо розкаже матері він її вб`є, ніколи не допомагав матері з лікуванням її та молодшого брата. Разом з ними батько не проживає приблизно 4 роки. Одного разу силою заштовхав її у машину та повіз до м. Василівка, мама постійно телефонувала йому, повернуті додому були поліцією. Батько часто вживав алкоголь коли вони проживали разом, мама постійно працювала, а батько брав їх з братом до наливайки (генделик), він пив, а вони з братом стояли його чекали, пляшку алкоголю ховав за холодильником. Постійно розказував з ким їй дружити, а з ким ні, постійно кричав коли робив із нею уроки. Просила маму, щоб вона не залишала її наодинці з батьком. Батько постійно кричить та виражається нецензурною лайкою. Не знає кинув батько зловживати алкогольними напоями чи ні.

Опитаний малолітній ОСОБА_4 у присутності матері ОСОБА_2 зазначив, що останній раз бачив батька у 2022 році, коли було холодно, була війна, батько повів його з сестрою до Торгового центру «УКРАЇНА», чекали в машині поки включать світло. Більше батько з ним та сестрою не спілкувався, не телефонував. Не бажає, що батьком спілкувався із ним, оскільки він вживав алкогольні напої майже щодня. Коли батько пив спиртні напої, то ставав агресивним, часто бив його, сестру та мати. Батько найняв спеціаліста, який різав провід світла у квартирі, де він проживав разом із матір`ю та сестрою ОСОБА_3 .

Суд встановив, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають двох малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом з матір`ю. Між сторонами склались стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дітьми, відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні батька з дітьми, які проживають з нею.

Суд не бере до уваги твердження відповідачки та дітей про зловживання позивачем алкогольних напоїв, внаслідок чого він має агресивну поведінку, оскільки доказів цього суду не надано. Також судом не встановлено обставин, які б свідчили про аморальну або неналежну поведінку батька по відношенню до дітей, що може зашкодити їх розвиткові.

З боку відповідачки, суду не надано доказів того, що позивач може нести для дітей небезпеку, а також зловживання ним своїми батьківськими правами.

Суд дійшов висновку про можливість визначення порядку побачень батька з дітьми, оскільки право батька на спілкування з дітьми є його незаперечним правом, а спілкування малолітніх дітей з батьком відповідає їхнім інтересам.

При цьому, слід врахувати, що в іншій час діти можуть спілкуватися та проводити час з батьком за домовленістю батьків та за бажанням дітей.

Встановивши, що між сторонами склались стосунки, які позбавляють позивача можливості регулярно спілкуватися з дітьми, вони мають конфліктні відносини між собою, суд дійшов висновку про доцільність спілкування батька з дітьми без присутності матері.

У подальшому відповідачка не позбавлена права поставити питання про зміну способу участі батька у вихованні дітей.

Необхідно встановити порядок побачень батька з дітьми, врахувавши інтереси дітей, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своїми дочкою та сином, взявши до уваги висновок органу опіки та піклування.

Таким чином суд бере до уваги Висновок районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми, визначення способів участі у їх вихованні та встановлення графіку зустрічей з дітьми № 17.01/01-27/930 від 04.10.2024, в якому визначено спосіб участі позивача у житті та вихованні дітей, з урахуванням їх інтересів.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58), згідно з якою, принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Враховуючи вищевказане та задоволення позову із зазначених судом підстав, суд вважає недоцільним надавати детальну відповідь на інші аргументи позивача та відповідачки.

Договір на розробку та виготовлення меблів за індивідуальним замовленням № 24107102 від 24.07.2022, видаткову накладну № кв008673 від 12.08.2022, квитанції від 06.08.2022 про придбання дивану, лист ГОСТ 19917-93, фіскальні та службові чеки, суд визнає неналежними доказами, оскільки вони не стосуються предмета спору.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити повністю та зобов`язати відповідачку не чинити позивачу перешкоди у вихованні та спілкуванні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також визначити йому спосіб у спілкуванні з дітьми, який на думку суду буде у першу чергу відповідати інтересам дітей.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволений повністю, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір в сумі 1 211,20 гривень.

Керуючись статтями 3 - 5, 10 - 13, 81, 89, 141, 259, 263 - 265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити наступні способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

- щовівторка з 15.00 години до 18.00 години за місцем проживання чи перебування батька ОСОБА_1 без присутності матері ОСОБА_2 , за умови дотримання прав та інтересів дітей;

- щочетверга з 15.00 години до 18.00 години за місцем проживання чи перебування батька ОСОБА_1 без присутності матері ОСОБА_2 , за умови дотримання прав та інтересів дітей;

- щосуботи з 15.00 години до 12.00 години неділі з ночівлею за місцем проживання чи перебування батька ОСОБА_1 без присутності матері ОСОБА_2 , за умови дотримання прав та інтересів дітей;

- щоденне спілкування з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 особисто засобами телефонного, поштового, електронного та іншого зв`язку;

- спільний відпочинок на території України з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 щороку без присутності матері ОСОБА_2 загальною тривалістю до 20 днів, з яких не менше 5 днів в період зимових канікул, за умови дотримання прав та інтересів дітей;

- побачення з донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щороку 11 жовтня, в день її народження, протягом не менше, ніж двох годин, за попередньою домовленістю з матір`ю ОСОБА_2 , або, у випадку неможливості побачення у день народження з поважних причин, - наступного дня, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом не менше, ніж двох годин, за попередньою домовленістю з матір`ю, за умови дотримання прав та інтересів дитини;

- побачення з сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щороку 24 березня, в день його народження, протягом не менше, ніж двох годин, за попередньою домовленістю з матір`ю ОСОБА_2 , або, у випадку неможливості побачення у день народження з поважних причин, - наступного дня, а саме ІНФОРМАЦІЯ_4 , протягом не менше, ніж двох годин, за попередньою домовленістю з матір`ю, за умови дотримання прав та інтересів дитини.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 40 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Повне рішення складене 03 квітня 2025 року.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

відповідачка - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

- районна адміністрація Запорізької міської ради по Хортицькому району, місцезнаходження: бул. Будівельників, буд. 19, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 37573712.

- районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, місцезнаходження: вул. Петра Сагайдачного, буд. 1А, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 37573513.

Суддя М.В. Фетісов