Рішення

від 21.03.2025 по справі 200/6547/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2025 року Справа№200/6547/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - 1-й відповідач), відповідно до якої просив:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України стосовно відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01.01.2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року;

- зобов`язати Адміністрацію Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01.01.2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.09.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 200/6547/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 23.12.2024 року до участі у даній справі в якості другого відповідача залучено Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області (далі - 2-й відповідач).

24.12.2024 року від позивача до суду надійшла уточнена позовна заява, відповідно до якої позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 41 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01.01.2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року;

- зобов`язати Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01.01.2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року.

Подана заява приймається судом до розгляду, в зв`язку з чим розгляд даної справи та ухвалення рішення здійснюються судом з її урахуванням.

В обґрунтування позову (з урахуванням уточненої позовної заяви) позивач зазначає, він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З метою подальшого проведення перерахунку пенсії позивач, через уповноваженого представника, звернувся до 2-го відповідача із заявою, у якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розміри грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року.

Проте 2-й відповідач листом від 23.07.2024 року № 31/02-12/СЕД відмовив позивачу в оформленні та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розміри грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, посилаючись на відсутність для цього відповідних підстав.

Із зазначеною відповіддю 2-го відповідача позивач не погоджується та вважає його дії щодо відмови у підготовці та направленні до пенсійного органу нової довідки про розміри грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року - протиправними.

Відповідачі позов не визнали, подали до суду відзиви на позовну заяву, в яких просять суд повністю відмовити у задоволенні позову.

Зокрема, 1-й відповідач у відзиві на позов зазначає про те, що він не готував та не є уповноваженим готувати довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, оскільки позивач службу в Адміністрації Держспецзв`язку не проходив та, відповідно, зі служби в Адміністрації Держспецзв`язку не звільнявся.

Обґрунтовуючи свої доводи, 1-й відповідач послався на пункт 3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2008 року № 45, відповідно до якого довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Також в обґрунтування своїх доводів 1-й відповідач посилався на положення пункту 2.5. розділу ІІ Порядку визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" пенсій особам, які проходили службу в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, і членам їхніх сімей, яким призначена пенсія в разі втрати годувальника, що затверджений наказом Адміністрації Держспецзв`язку від 28.09.2012 року № 546, згідно з яким довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, готує фінансовий (бухгалтерський) підрозділ відповідного органу, підрозділу, закладу чи установи Держспецзв`язку.

1-й відповідач акцентував увагу суду на тому, що позивач був звільнений зі служби з посади помічника начальника Управління з кадрового забезпечення Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації в Донецькій області Держспецзв`язку, про що, серед іншого, свідчить додана до позовної заяви копія протоколу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Крім того, 1-й відповідач зауважив, що для отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, позивач звертався до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області, яким і було надано відповідь на це звернення.

Отже, на думку 1-го відповідача, Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області є тим суб`єктом владних повноважень, який наділений повноваженнями щодо оформлення довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача.

Серед іншого, 1-й відповідач у відзиві на позов та доданій до нього заяві вказував на те, що позивачем пропущений строк звернення до суду з позовом, у зв`язку з чим просив суд залишити даний адміністративний позов без розгляду.

2-й відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що оскільки відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" обставиною, що обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, повинно бути підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а такого підвищення з 01.01.2022 року та з 01.01.2023 року фактично не відбувалося, відсутні правові підстави для підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року.

Крім того, 2-й відповідач у відзиві на позов також зауважив на тому, що позивачем був пропущений строк звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 21.03.2025 року відмовлено у задоволенні заяви 1-го відповідача про залишення даного позову без розгляду.

Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Позивач у цій справі, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач у цій справі перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та одержує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262-ХІІ).

З метою подальшого проведення з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року перерахунку розміру пенсії позивач, через уповноваженого представника, звернувся до 2-го відповідача із заявою від 07.06.2024 року, у якій просив, серед іншого, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розміри грошового забезпечення станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, посилаючись, зокрема, на те, що визначення посадового окладу і окладу за військовим званням у 2022 та 2023 роках має визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова КМУ № 704).

Листом від 23.07.2024 року № 31/02-12/СЕД, наданим на заяву представника позивача, 2-й відповідач повідомив про відсутність підстав для складання і направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розміри грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року.

Таким чином, 2-й відповідач фактично відмовив позивачу в оформленні та направленні до пенсійного органу нової довідки про розміри грошового забезпечення.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Згідно з положеннями частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб, визначаються Законом № 2262-ХІІ.

За частиною 3 статті 43 Закону № 2262-ХІІ пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в установлених законодавством розмірах, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма статті 43 Закону № 2262-ХІІ міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, як зазначив Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18, під обчисленням необхідно розуміти процес отримання результату за допомогою відповідних дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Питання щодо перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано положеннями статті 63 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відповідно до частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови, порядок перерахунку пенсій та розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393" від 13.02.2008 року № 45.

За пунктом 1 цього Порядку (далі - Порядок № 45) пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ № 103) були внесені зміни до Порядку № 45.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови КМУ № 103 було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яка міститься у додатку 2 до Порядку № 45, також викладена в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1 і 2 Постанови КМУ № 103, а також зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Згідно з частиною 2 статті 265 КАС України передбачено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, з 05.03.2019 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до вказаних змін, у зв`язку з чим позивач набув право на перерахунок пенсії із врахуванням грошового забезпечення, складовими якого, зокрема, є: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за службу в умовах режимних обмежень.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", який був затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

За пунктом 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Положеннями пункту 24 Порядку № 3-1 передбачено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.

Так само, як установлено пунктом 24 Порядку № 3-1, органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Отже, підставою для вчинення дій, які спрямовані на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган Пенсійного фонду.

Аналогічні правові висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 року у справі № 21-484а13, у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 року у справі № 553/3619/16-а та інших.

У той же час, до моменту отримання довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, із зазначенням у такій довідці відповідних складових грошового забезпечення пенсіонера та їх розміру у пенсійного органу не виникає обов`язку щодо проведення перерахунку пенсії, однак цей обов`язок виникає у пенсійного органу після одержання довідки про розмір грошового забезпечення, зокрема, у разі включення до його складу додаткових видів грошового забезпечення або збільшення розміру існуючих.

При цьому суд звертає увагу на те, що у постанові Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 826/3858/18, якою були залишені без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій у даній справі, суд касаційної інстанції, серед іншого, вказав, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

01.03.2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, а також схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, тощо.

Відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 704 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) і одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з додатком 1 до Постанови КМУ № 704 установлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови КМУ № 704 (в первинній редакції, станом на дату прийняття) передбачалося, що розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

У подальшому згідно з Постановою КМУ № 103 були внесені зміни, у тому числі до пункту 4 Постанови КМУ № 704, та передбачено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 (постановою Верховного Суду від 20.10.2022 року залишена без змін) вказані зміни до пункту 4 Постанови КМУ № 704 було скасовано та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.08.2017 року), яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу можуть визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови КМУ № 704 (примітки) також було установлено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому за частиною 2 статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, зокрема, Державний бюджет України і бюджетна система України, а також та порядок встановлення державних стандартів.

Водночас, як вже було вказано, законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, які були звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під "умовами" слід розуміти визначення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання та методики здійснення перерахунку пенсій через підвищення грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення, як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах наданих повноважень стосовно визначення розміру перерахунку пенсій.

Таким чином, з огляду на викладене, зазначення у пункті 4 Постанови КМУ № 704 у формулі обрахунку розміру посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення не суперечить делегованим Кабінету Міністрів України повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для здійснення перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом із цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому суд зауважує, що за пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" передбачалося, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" і Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема, грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2018 року, на 2020, 2021, 2022, 2023 роки, відповідно, не містили.

Положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення як розрахункової величини для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, до 01.01.2020 року (набрання чинності Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік") не входили в суперечність з актом вищої юридичної сили.

Абзац 3 частини 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 року у справі №160/1088/19, тощо).

Таким чином, з огляду на визначені у частині 3 статті 7 КАС України правила, а також враховуючи, що з 01.01.2020 року положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум, як базовий державний стандарт, був змінений законодавцем на відповідний рік (у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів), до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови КМУ № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, зокрема, законам України про Державний бюджет України на 2020, 2021, 2022, 2023 роки, із використанням для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Застосування вказаних нормативних актів у подібних правовідносинах було предметом розгляду у Верховному Суді.

Так, у постановах від 02.08.2022 року у справі № 440/6017/21 та від 12.09.2022 року у справі № 500/1813/21 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

1) з 01.01.2020 року положення пункту 4 Постанови КМУ № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих відповідно до Постанови КМУ № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX (Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"), у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови КМУ № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ (Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України") обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Вказані висновки Верховного Суду в силу положень частини 5 статті 242 КАС України враховуються судом під час розгляду даної справи та ухвалення рішення.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (2020, 2021, 2022, 2023 роки), виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених за Законом № 2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою КМУ № 704 відповідно до статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Законом України від 02.12.2021 року № 1928-IX "Про Державний бюджет України на 2022 рік" передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2022 року складає 2481,00 грн.

Законом України від 03.11.2022 року № 2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2023 року складає 2684,00 грн.

Отже, враховуючи наведене, позовні вимоги (з урахуванням уточненої позовної заяви) стосовно зобов`язання 2-го відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розміри грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року відповідно до статей 43 та 63 Закону № 2262-ХІІ і положень Постанови КМУ № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01.01.2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови КМУ № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року -правомірні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно 1-го відповідача позивачем у поданій до суду уточненій позовній заяві, яка була прийнята судом, жодних позовних вимог не заявлено.

Водночас, суд погоджується із викладеними у відзиві на позовну заяву доводами 1-го відповідача з приводу того, що Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України не вчиняла жодних дій, що є предметом даного спору, відносно позивача, а належним відповідачем у даній справі є саме Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області, до якого позивач звертався з відповідною заявою про вчинення дій та яке відмовило у її задоволенні.

З огляду на викладене, у задоволенні позову щодо 1-го відповідача слід відмовити.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо строків звернення до суд з цим позовом суд зазначає про таке.

У відзивах на позовну заяву відповідачі вказують на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим адміністративним позовом.

1-м відповідачем також було подано до суду заяву про залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду з позовом.

Як вже було вказано, ухвалою суду від 21.03.2025 року відмовлено у задоволенні заяви 1-го відповідача про залишення даного позову без розгляду.

Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За висновками, які були викладені у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 року у справі № 380/1907/23, строки перерахунку пенсій регламентуються положеннями статті 51 Закону № 2262-ХІІ, частинами другою, третьою якої визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного із видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, який не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

На переконання Верховного Суду, неправомірні дії відповідача (у разі встановлення судовим рішенням) стосовно невидачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії впливають на соціальне забезпечення позивача щодо можливості отримання пенсії у більшому розмірі, а тому застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною 2 статті 122 КАС України, матиме наслідком неможливість реалізації позивачем права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення у межах визначених статтею 51 цього Закону строків.

З огляду на таке, Верховний Суд у вищевказаній постанові від 12.12.2023 року у справі № 380/1907/23 зазначив, що обмеження права пенсіонера, який отримує пенсію на підставі норм Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, що проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону № 2262-ХІІ.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що строк звернення до суду з цим адміністративним позовом позивачем не пропущений.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн (квитанція № 4919-4195-2456-9281 від 13.09.2024 року).

Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані.

Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов`язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою (постанова Верховного Суду від 06.10.2020 року у справі № 826/11984/16).

Суд зазначає, що заявлені позивачем немайнові вимоги є об`єднаними та пов`язаними між собою і стосуються підготовки та направлення до пенсійного органу оновленої довідки про розміри грошового забезпечення для подальшого перерахунку пенсії позивача.

Отже, за подання даного позову до суду в електронній формі у даному випадку підлягав сплаті судовий збір у розмірі 968,96 грн (з огляду на положення частини 3 статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір").

Таким чином, приймаючи до уваги те, що судом були задоволені пов`язані між собою немайнові позовні вимоги про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії щодо 2-го відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань останнього на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн.

Керуючись Конституцією України та Законами України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановами Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України та до Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статей 41 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01.01.2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року.

Зобов`язати Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 34798832, місцезнаходження: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 56А) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) станом на 01.01.2022 року та 01.01.2023 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01.01.2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 рік, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 року № 704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року.

У задоволенні позову щодо Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 34798832, місцезнаходження: 84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 56А) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.

Повне судове рішення складене 21 березня 2025 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя С.І. Бабіч