Ухвала

від 01.04.2025 по справі 855/33/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

01 квітня 2025 року Справа № 855/33/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кочанової П.В., при секретарі судового засідання Зубачевської М.С., розглянувши заяву позивача 2 про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом Браїлівської селищної ради Жмеринського району Вінницької області, ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії,

за участю представників сторін:

представник позивача 1- не з`явився

позивач 2- не з`явився

представник відповідача Яцинік Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Браїлівська селищна рада (далі Позивач-1, Браїлівська селищна рада) та ОСОБА_1 (далі Позивач-2, ОСОБА_1 ) звернулися до Шостого апеляційного адміністративного суду з позовом до Центральної виборчої комісії (далі Відповідач, ЦВК) про:

- визнання протиправною та скасування постанови Центральної виборчої комісії від 08.08.2020 року № 160 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року» в частині призначення на 25.10.2020 року перших виборів у Жмеринській міській територіальній громаді, а саме депутатів Жмеринської міської ради Жмеринського району Вінницької області та Жмеринського міського голови Жмеринського району Вінницької області й у Гніванській міській територіальній громаді, а саме депутатів Гніванської міської ради Вінницького району Вінницької області та Гніванського міського голови Вінницького району Вінницької області в громаді Браїлівської селищної ради (смт. Браїлів, селища Браїлів, селища Володимирівка, села Сьомаки, с. Потоки, с. Рижавка Жмеринського району Вінницької області);

- зобов`язання ЦВК винести постанову, якою призначити на 25.10.2020 року перші вибори у Браїлівській територіальній громаді, а саме депутатів Браїлівської селищної ради та Браїлівського селищного голови.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 серпня 2020 року позовну заяву Браїлівської селищної ради та ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною і скасування постанови та зобов`язання вчинити дії передано на розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 3 вересня 2020 року позовну заяву Браїлівської селищної ради та ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено позивачам п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 жовтня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №855/33/20 розподілено судді Кочановій П.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2025 року суддею Кочановою П.В. прийнято до провадження адміністративну справу, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 1 квітня 2025 року о 10:00 год.

У підготовче засідання, призначене на 1 квітня 2025 року з`явився представник відповідача, представник позивача 1 та позивач 2 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Разом з тим, позивачем -2 подано до суду заяву, в якій остання відмовляється від позовних вимог та просить справу №855/33/20 залишити без розгляду.

Розглянувши заяву позивача - 2, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.

Згідно частин 1 - 3 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту третього частини 3 статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що заявнику, як ініціатору процесу, законодавцем надано широке коло процесуальних прав щодо можливості подання заяв та клопотань, які він може використовувати на власний розсуд, не допускаючи при цьому зловживань. Заява про залишення без розгляду позову, є одним із різновидів таких заяв та клопотань.

Пунктом п`ятим частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду це форма вирішення справи без ухвалення остаточного рішення у зв`язку з виникненням обставин, які перешкоджають її розгляду, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Зазначені обставини можуть свідчити про втрату позивачем інтересу до вирішення справи, а вирішення спору без позивача при таких обставинах є порушенням такої із засад адміністративного судочинства, як диспозитивність. Поняття диспозитивності виходить із латинського Dispono розпоряджаюся, та означає надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Сутність цього принципу ґрунтується на таких, зокрема, положеннях: хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це; особа, який належить право, може від нього відмовитися; нікого не можна примушувати пред`явити позов проти своєї волі.

Суд зазначає, що звернення із заявою про залишення позовної заяви без розгляду є імперативним правом позивача, закріпленим в пункті 5 частини 1 статті 240 КАС України, при цьому суд не зобов`язаний з`ясовувати причини та підстави звернення з такою заявою. Зазначена заява не обмежує прав учасників справи і не перешкоджає повторному зверненню позивача з аналогічним позовом.

Відповідно до частини другої статті 240 КАС України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про можливість задоволення вказаної вище заяви та залишення у зв`язку з цим позовної заяви ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії - без розгляду.

Керуючись статтями 44, 240, 248, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 1 квітня 2025 року.

Суддя Кочанова П.В.