Рішення від 03.04.2025 по справі 420/38634/24

Справа № 420/38634/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд

у складі

головуючого судді Скупінської О.В.,

при секретарі Подобіної О.М.,

за участю

представника позивача Опанасенко А.В.,

представника відповідача Кобиляцької Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 13.12.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення форми «Р» №53483/15-32- 24-04-20 від 05.12.2024, яким збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 5817787,98 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями у сумі 3878525,32 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1939262,66 грн;

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС в Одеській області податкове повідомлення-рішення форми «Р» №53484/15-32- 24-04-20 від 05.12.2024, яким збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 9348,41 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням у сумі 6232,27 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 3116,14 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він є фізичною особою, що зареєстрована в м. Одесі та є платником податку на доходи фізичних осіб, як резидент України. У листопаді 2024 року відповідачем було проведено безпідставну податкову документальну позапланову невиїзну перевірку, за результатами якої було помилково встановлено отримання позивачем доходу з джерел за межами України, з якого нібито не було сплачено податок на доходи фізичних осіб, без урахування встановленої Податковим кодексом України податкової пільги. 05.12.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області було прийнято податкові повідомлення рішення форми «Р»: 1) №53483/15-32-24-04-20, яким збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 5817787,98 грн, в т.ч. за податковими зобов`язаннями у сумі 3878525,32 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 1939262,66 грн; 2) №53484/15-32-24-04-20, яким збільшено ОСОБА_1 суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 9348,41 грн, в т.ч. за податковим зобов`язанням у сумі 6232,27 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 3116,14 грн. Вказані оскаржувані податкові повідомлення-рішення були отримані представником ОСОБА_1 нарочно безпосередньо в приміщенні контролюючого органу 06.12.2024.

Ухвалою судді від 18.12.2024 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

03.01.2025 (вх.№ЕС/1094/25) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління ДПС в Одеській області адміністративний позов не визнає та не погоджується з доводами позивача, вважає, що позов не підлягає задоволенню.

У відзиві, з покликанням на фактичні обставини справи щодо проведення перевірки на підставі висновків якої прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, зазначено, що відповідно до показників у рядку 10.07 уточненої податковій декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік (вх. № 54214 від 05.05.2023) ФОПП ОСОБА_1 задекларовано доходи, отримані з джерел за межами України у загальній сумі 1187098,08 грн, які складаються з дивідендів, виплачених іноземною юридичною компанією у сумі 1 167839,45 грн та інших іноземних доходів у сумі 19258,63 грн. За твердженнями відповідача, первинних документів щодо джерела походження інших іноземних доходів у сумі 19258,63 грн ФОПП ОСОБА_1 до перевірки не надано.

Як зазначено відповідачем, в порушення вимог п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163 , п.164.1 ст.164, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п. 170.11 ст. 170, п.167.1 ст.167 Кодексу ФОПП ОСОБА_1 податок на доходи з фізичних осіб з доходів у сумі 3 466,56грн., отриманих з джерел за межами України не нараховано та до бюджету не сплачено. Також, в порушення вимог п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, Пунктом 163.1 статті 163 , п.164.1 ст.164 , п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п. 170.11 ст.170, п.п.1.2 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.XX «Перехідні положення» Кодексу ФОПП ОСОБА_1 в уточнюючій податковій декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік (вх. № 54214 від 05.05.2023) в наслідок арифметичної помилки з доходів, отриманих з джерел за межами України занижено суму військового збору на 6232,27 грн.

Крім того, перевіркою встановлено, що відповідно до податкової інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованих фізичною особою в податковій декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік встановлено отримання ФОПП ОСОБА_1 доходу, у вигляді додаткового блага у сумі 2607,91 грн від ТОВ «ПРОСПЕКТС Україна», код ЄДРПОУ 24940305, та у сумі 365,30 грн від ПАТ "БАНК ВОСТОК", код ЄДРПОУ 26237202, обов`язок оподаткування якого податком на доходи фізичних осіб та Шиськовим збору покладено на податкового агента відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, 7.168.1.1 п.168.1 ст. 168. ст. 167, п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ Податкового кодексу України 2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями.

Також, у відзиві вказано, що відповідно до заяви про звільнення доходів від оподаткування до податкової декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік (звітної та уточненої) та документів наданих до перевірки встановлено, що на формування рядок 11.3 розділу ІІІ декларації мало вплив отримання ФОПП ОСОБА_1 іноземних доходів у грошовій формі, отриманих в наслідок ліквідації Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP). Відповідач вказує, що аналізуючи дані аудиторського висновку щодо повноти та достовірності фінансової звітності та звітних даних річного звіту та фінансової звітності Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP) за 2018 та за 2019 роки, які виконані ТОВ «Легіон-Південь», код ЄДРПОУ 37946911 встановлено невідповідність ресурсів обсягам здійснюваної діяльності: «штучне» створення статутного капіталу компанії внаслідок проведених циклічних фінансових операцій, купівлі-продажу цінних паперів, що мають ознаки фіктивності. Як стверджує відповідач, до перевірки не надано наступні первинні документів, які необхідні для підтвердження отримання доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отриманих внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи та відповідність до категорій осіб, визначених п.3) п.170.13 1ст.170, пп.1 та пп.1 та 2 п.14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, доходи яких, не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника податку на доходи фізичних осіб відповідних звітних (податкових) років за умови дотримання усіх вимог, визначених п.14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме: - статут/ установчий договір Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP); - вартість активів Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP); - статус бенефіціара у банківських формах Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP); - ліквідаційний баланс Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP); - свідоцтво про ліквідацію Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP).

Таким чином, зазначено у відзиві, враховуюче вищевикладене, перевіркою неможливо підтвердити факт відповідність доходу ФОПП ОСОБА_1 , відображеного у рядку 11.3 розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан та доходи (інші доходи, що не підлягають оподаткуванню), які відповідно до п.3) п.170.131 ст.170, пп.1 та 2 п.14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та такі доходи повинні оподатковуватись згідно вимог п.п. 170.11.1п. 170.11 ст. 170 ПКУ

За твердженням Головного управління ДПС в Одеській області, в порушення вимог п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163 , п.164.1 ст.164, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п. 170.11 ст. 170, п.167.1 ст.167, п.3) п.170.13 1 ст.170, пп.1 та 2 п.14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу ФОПП Свобода М.І. податок на доходи з фізичних осіб з доходів у сумі 3876792,02 грн, отриманих від ліквідації Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP) не нараховано та до бюджету не сплачено.

Крім того, за твердженням відповідача направлений на адресу позивача запит щодо надання документів було складено та направлено з додержанням вимог законодавства, оскільки запит містить підстави для надсилання запиту, запит має печатку контролюючого органу.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

07.01.2025 (вх.№ЕС/1683/25) від представника позивача до суду надійшло клопотання разом із відповіддю на відзив.

У відповіді на відзив вказано, що отриманий відзив контролюючого органу є формальним та таким, що не доводить законності оскаржуваних ППР та не спростовує підстав заявленого у цій справі адміністративного позову.

На думку позивача, контролюючий орган у відзиві не спростував жодної з перелічених підстав позову, а навів дослівне цитування спірного Акту перевірки. У відзиві міститься фактично єдине заперечення проти позову, що стосується підстав призначення та проведення контролюючим органом податкової перевірки.

У відповіді на відзив вказано, що запит від 30.12.2022 не міг слугувати підставою для призначення та проведення перевірки ОСОБА_1 на підставі п.п. 78.1.1., 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, як про це стверджує контролюючий орган у відзиві.

10.01.2025 (вх.№ЕС/3459/25) від представника відповідача до суду надійшли заперечення, в яких, зокрема, зазначено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області було проведено перевірку у відповідності до законодавства.

13.01.2025 (вх.№ЕС/3946/25) від представника позивача до суду надійшли заперечення на заперечення відповідача.

13.01.2025 (вх.№ ЕС3949/25) від представника позивача до суду надійшла заява про доповнення підстав позову.

У зданій заяві вказано, що позивачем було встановлено, що відповідач також допустив порушення особливостей проведення документальної невиїзної перевірки, які визначені у ст. 79 ПК України. Позивач вказує, що змістовно проаналізувавши надані контролюючим органом з відзивом документи стало відомо, що відповідач порушив порядок визначений ст. 42 ПК України направлення копій наказу від 04.10.2024 №10061-п та повідомлення від 04.10.2024 про проведення перевірки, а тому не мав права приступати до проведення документальної невиїзної перевірки в силу абз. 3 п. 79.2 ст. 79 ПК України.

21.01.2025 (вх.№ЕС/5989/25) від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення.

21.01.2025 (вх.№ЕС/6001/25) від представника позивача до суду надійшла заява разом із додатками, зокрема, із клопотанням про приєднання доказів до матеріалів справи.

21.01.2025 в підготовчому судовому засіданні Одеським окружним адміністративним судом протокольною ухвалою було прийнято до розгляду подану ОСОБА_1 заяву про доповнення підстав позову новими та запропоновано відповідачу надати відзив на неї.

07.02.2025 (вх.№ ЕС/12034/25) від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому додатково вказано, що копія наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 04 жовтня 2024 року № 10061-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 » та письмове повідомлення від 04.10.2024 № 1054/15-32-24-04-14 про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомлення про вручення на податкову адресу ППФО ОСОБА_1 04.10.2024 за № НОМЕР_1 , яке повернуто за зворотною адресою 01.11.2024 з позначкою «за закінченням терміну зберігання». Контролюючий орган не несе відповідальності за дії поштової служби «Укрпошта». У даному випадку, якщо рекомендований лист був направлений на правильну адресу, але помилково доставлений поштовою службою на іншу, відповідальність за це лежить виключно на поштовому операторі. Отже, контролюючий орган виконав свої обов`язки, правильно вказавши адресу відправлення.

Відповідач вказує, що копія наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 04 жовтня 2024 року № 10061-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 » та письмове повідомлення від 04.10.2024 № 1054/15-32-24-04-14 про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомлення про вручення на податкову адресу ОСОБА_1 04.10.2024 за №6510400026327. Як зазначено Головним управлінням ДПС в Одеській області, перевірка проведена з 07.11.2024 по 13.11.2024, отже з урахуванням норм пункту 79.2 ст.79 ПК України.

Зважаючи на вищевикладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

11.02.2025 (вх.№ЕС/12868/25) від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

18.02.2025 (вх.№14942/25) від представника позивача до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку експерта №754/9.

04.04.2025 (вх.№ЕС/19582/25) від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових пояснень ревізора з додатком Головного управління ДПС в Одеській області із урахуванням наданих до суду документів .

04.03.2025 (вх. ЕС/19577/25) від представника позивача до суду надійшли заперечення проти клопотання ГУ ДПС в Одеській області від 03.03.2025 та проти «письмових пояснень ревізора»

11.03.2025 (ЕС/21916/25) від представника відповідача до суду надійшли додаткові пояснення.

19.03.2025 (вх.№ ЕС/25400/25) від представника позивача до суду надійшло клопотання разом із копіями аудиторського звіту ТОВ «Легіон-Південь» за 2018 рік з нотаріально посвідченим перекладом на українську мову та аудиторського звіту ТОВ «Легіон-Південь» за 2019 рік з нотаріально посвідченим перекладом на українську мову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши вступне слово представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзивів на позов, відповідей на відзиви, пояснень і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено такі факти та обставини.

Платник податків фізична особа ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , є фізичною особою резидентом.

Позивач перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС в Одеській області, Київська державна податкова інспекція (1551).

Податковою адресою (місцем проживання) позивача є: АДРЕСА_1 .

18.03.2021 ОСОБА_1 було подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік (т.1 а.с.31-34).

27.12.2022 ОСОБА_1 було подано уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік (т.1 а.с.216-218).

Разом із даною декларацією позивачем було подано заяву про звільнення від оподаткування доходів у грошовій формі, отриманих в результаті ліквідації (припинення) іноземною юридичної особи (т.1 а.с.34).

30.12.2022 Головне управління ДПС в Одеській області відповідно до п.19-1.1.1, 19-1.2, 19-1.1.6, 19-1.1.8, 19-1.1.35, 19-1.1.40, 19-1.1.46 ст. 19-1, пп.20.1.2 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - ПКУ), за результатами розгляду уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік (реєстраційний №244344 від 27.12.2022) звернулось листом №11751/КПР/15-32-24-07-10 (т.1 а.с.207-210) з такого питання.

Так, у листі зазначено, що за результатами проведеного аналізу інформації, зазначеної у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік щодо отриманих позивачем доходів, встановлено, що у 2020 році ОСОБА_1 задекларовано доходу у вигляді доходів у грошовій та/або іншій майновій формі отриманого в наслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи чи іноземного утворення без статусу юридичної особи, платником податків - акціонером (учасником, партнером, засновником, пайовиком, контролюючою особою) іноземної юридичної компанії.

З покликанням на п.14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, п. 170.131 ст. 170 розділу IV та накази Міністерства фінансів України від 14.05.2021 за № 265 та від 06.01.2022 за № 2 «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних від ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи», у листі зазначено, що для підтвердження правомірності застосування ОСОБА_1 податкового звільнення, Головне управління ДПС у Одеській області пропонує надати перекладені на державну мову та засвідчені належним чином відповідно до вимог чинного законодавства документи, копії документів, що підтверджують задекларовані за 2020 рік доходи, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи, на виконання вимог пункту 14 підрозділу І розділу ХХ Кодексу, а саме:

- документ, що свідчить про реєстрацію іноземної юридичної особи (свідоцтво про реєстрацію юридичної особи, витяг з реєстру компаній (судового реєстру), статут юридичної особи тощо або документ що свідчить про реєстрацію іноземного утворення без статусу юридичної особи ( договір партнерства договір трастового управління, трастовий договір, трастова декларація, договір про створення фонду тощо);

- документ, що свідчить про початок процедури (припинення) іноземної юридичної особи (договір трастового управління, трастовий договір, трастова декларація, договір про створення фонду, тощо) або про початок процедури ліквідації (припинення) іноземного утворення без статусу юридичної особи (рішення (протокол) трастового керуючого, бенефіціарів трасту, протектора трасту, енфорсера трасту, партнерів партнерства, директорів фонду тощо);

- документ, що свідчить про прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи (рішення або ліквідаційний баланс ліквідаційного керуючого (ліквідаційних керуючих), директора (директорів), суду тощо, або прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземного утворення без статусу юридичної особи (рішення або ліквідаційний баланс ліквідаційного керуючого (ліквідаційних керуючих), директора (директорів), партнера (партнерів), суду тощо);

- документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (ліквідаційний баланс, рішення ліквідаційного керуючого (ліквідаційних керуючих) або директора (директорів) тощо);

- документ, що містить відомості про отримання доходу у грошовій формі (податкова декларація, заява платника податку у довільній формі, виписка з банківського рахунку тощо) або у іншій майновій формі (податкова декларація, заява платника податку у довільній формі, виписка з банківського рахунку у цінних паперах, акт прийому-передачі, документи, що підтверджують державну реєстрацію права власності, тощо);

- документ, що містять відомості приналежність до даної компанії

а) Статус акціонера (свідоцтво про володіння акціями, реєстр акціонерів, витяг з реєстру компаній (судового реєстру), статут тощо;

б) Статус учасника: свідоцтво про володіння долями участі, реєстр учасників, витяг з реєстру компаній (судового реєстру), статут тощо;

в) Статус пайовика: свідоцтво про пайову участь, реєстр пайовиків тощо;

г) Статус партнера: партнерський договір, свідоцтво партнера, витяг з реєстру компаній (судового реєстру) тощо;

д) Статус засновника: договір трастового управління, трастовий договір, статут, засновницький договір, партнерський договір;

е) Статус контролюючої особи: заява платника податку у довільній формі, статус платника податку як бенефіціара у банківських формах тощо.

- документ, що свідчить про Завершення процедури ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи (свідоцтво про ліквідацію, витяг з реєстру компаній (судового реєстру), набір документів, що сукупно означають факт ліквідації за відповідним законом (наприклад, рішення (протокол) загальних зборів учасників та документ про повідомлення державного органу про прийняття такого рішення), рішення (протокол) трастового керуючого, бенефіціарів трасту, протектора трасту, енфорсера трасту, партнерів партнерства, директорів фонду тощо;

- завірені копії документів за 2020 рік, щодо отриманих доходів та інші документи, які не увійшли до переліку, але пов`язані з отриманням зазначених доходів.

Головним управлінням ДПС в Одеській області вказано, що запитувану інформацію та документи слід направити до Головного управління ДПС у Одеській області: - засобами електронної пошти на електронну скриньку Головного управління ДПС в Одеській області: od.official@tax.gov.ua; поштовим відправленням за адресою: вул. Семінарська, 6.5, м. Одеса, 65044.

Також, Головне управління ДПС в Одеській області звернуло увагу, що ненадання вищезазначених пояснень та документального підтвердження є підставою для проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідно до вимог ст. 78 Податкового Кодексу України від 02.12.2012 №2755-VI (із змінами та доповненнями)

05.03.2023 ОСОБА_1 було подано уточнюючу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік (т.1 а.с.57-60).

До показників у рядку 10.10 уточненої податковій декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік ОСОБА_1 задекларовано доходи, отримані з джерел за межами України у загальній сумі 1187098,08 грн, які складаються з дивідендів, виплачених іноземною юридичною компанією у сумі 1167839,45 грн та інших іноземних доходів у сумі 19 258,63 грн.

У графі 11.3 «інші доходи, що не підлягають оподаткуванню» уточненої податкової декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік позивачем було зазначено суму 21537733,43 грн.

До вказаної уточнюючої податкової декларації ОСОБА_1 було подано заяву про звільнення від оподаткування доходів у грошовій формі, отриманих в результаті ліквідації (припинення) іноземною юридичної особи (т.1 а.с.61-62).

У заяві позивач зазначив, що в результаті ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи, він отримав в період 2020 року доходи у вигляді цінних паперів та у грошовій формі, а саме:

655420,26 Євро (цінні папери), що станом на дату отримання доходу 13.08.2020 за встановленим НБУ курсом становило 21233060,28 грн;

990 Євро (грошові кошти), що станом на дату отримання доходу 14.08.2020 за встановленим НБУ курсом становило 32094,32 грн;

9945,12 дол. США (грошові кошти), що станом на дату отримання доходу 14.08.2020 за встановленим НБУ курсом становило 272578,83 грн.

В заяві було повідомлено контролюючому органу, що вказані доходи були отримані шляхом безготівкового переказу від Партнерства з обмеженою відповідальністю «МІДАС ЕНД ПАРТНЕР» (MIDAS PARTNER LP) на рахунки відкриті на ім`я ОСОБА_1 .

Як стверджує позивач, не спростовано відповідачем та встановлено судом, на підтвердження права на застосування звільнення від оподаткування доходу, отриманого в результаті ліквідації іноземної юридичної особи, до заяви ОСОБА_1 додав документи на 14 арк., які підтверджують реєстрацію (створення) іноземної юридичної особи, початок процедури ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи, документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до банку обслуговуючого компанію та бенефіціара, статус акціонера та завершення процедури ліквідації.

04.10.2024 на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79, підпункту 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV (зі змінами) Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято наказ №10061-п від 04.10.2024 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи податків ОСОБА_1 », яким наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), податкова адреса: АДРЕСА_2 з 07 листопада 2024 року тривалістю 5 робочих днів. Даним наказом визначено перевірку провести за період діяльності з 01.01.2020 по 31.12.2020 з метою перевірки дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету належних сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору (т.1 а.с.16).

Копія наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 04 жовтня 2024 року № 10061-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 » та письмове повідомлення від 04.10.2024 № 1054/15-32-24-04-14 про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомлення про вручення на податкову адресу ОСОБА_1 04.10.2024 за №6510400026327, яке повернуто за зворотною адресою 01.10.2024 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Згідно акту №50793/15-32-24-04-15/ НОМЕР_2 від 15.11.2024 копія наказу від 04 жовтня 2024 року № 10061-п та письмове повідомлення від 04.10.2024 № 1054/15-32-24-04-14 вручено ФОПП ОСОБА_1 особисто 07.11.2024.

На підставі вимог підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79, підпункту 69.21 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-IV зі змінами та доповненнями та відповідно до наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 04 жовтня 2024 року №10061-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 », головним державним інспектором відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб, координації та інформаційно-аналітичного забезпечення управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС в Одеській області Грачовою Вікторією Вікторівною, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи платника податків ОСОБА_1 (далі по тексту ФОПП ОСОБА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , з питань декларування доходів, своєчасності, достовірності нарахування та сплати належних сум податків до бюджету за період з 01.01.2020 по 31.12.2020.

Дана перевірка проводилась з 07.11.2024 по 13.11.2024.

За результатами даної перевірки контролюючим органом складено акт №50793/15-32-24-04-15/2691514252 від 15.11.2024 (т.1 а.с.17-29) разом із додатками.

Перевіркою встановлено порушення платником податку:

1. п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163 , п.164.1 ст.164, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п. 170.11 ст. 170, п.167.1 ст.167, п.3) п.170.13 1 ст.170, пп.1 та 2 п.14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010 із змінами та доповненнями в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування за період, що перевірявся, на суму 3 878 525,32 грн;

2. п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, Пунктом 163.1 статті 163 , п.164.1 ст.164 , п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п. 170.11 ст.170, п.п.1.2 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями в результаті чого визначено суму податкових зобов`язань з військового збору, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування за період, що перевірявся, на суму 6 232,27 грн.

Судом встановлено, що на підставі акту №50793/15-32-24-04-15/2691514252 від 15.11.2024 Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення рішення від 05.12.2024.

- №53483/15-32- 24-04-20, яким за порушення п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п. 170.11 ст. 170, п.167.1 ст.167, п.3) п.170.13-1 ст.170, пп.1 та 2 п.14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 5870787,98 грн, з яких: 3878525,32 грн за податковим зобов`язанням; 1939262,66 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.29);

- №53484/15-32- 24-04-20, яким за порушення п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, Пунктом 163.1 статті 163 , п.164.1 ст.164 , п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п. 170.11 ст.170, п.п.1.2 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. із змінами та доповненнями позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 9348,41 грн, з яких: 6232,27 грн за податковими та/або іншими зобов`язаннями; 3116,14 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) (т.1 а.с.30).

Висновки контролюючого органу про вищевказані порушення позивачем обґрунтовано таким.

Так, перевіркою встановлено, що відповідно до показників у рядку 10.07 уточненої податковій декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік (вх. № 54214 від 05.05.2023) ФОПП ОСОБА_1 задекларовано додохи, отримані з джерел за межами України у загальній сумі 1187098,08 грн, які складаються з дивідендів, виплачених іноземною юридичною компанією у сумі 1 167 839,45 грн та інших іноземних доходів у сумі 19 258,63 грн.

Як зазначено в акті, первинних документів щодо джерела походження інших іноземних доходів у сумі 19 258,63 грн ФОПП ОСОБА_1 до перевірки не надано.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п.170.11 ст.170, п.167.1 ст.167 Кодексу ФОПП ОСОБА_1 податок на доходи з фізичних осіб з доходів у сумі 3 466,56 грн, отриманих з джерел за межами України не нараховано та до бюджету не сплачено. Також, в порушення вимог п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, Пунктом 163.1 статті 163, п.164.1 ст.164, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п. 170.11 ст.170, п.п.1.2 п.16 прим.1 підрозд.10 розд.XX «Перехідні положення» Кодексу ФОПП ОСОБА_1 в уточнюючій податковій декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік (вх. № 54214 від 05.05.2023) в наслідок арифметичної помилки з доходів, отриманих з джерел за межами України занижено суму військового збору на 6 232,27 грн.

Перевірка правильності визначення доходів, які не включаються до загального оподатковуваного доходу (розділ III податкової декларації про майновий стан та доходи) встановлено, що відповідно до заяви про звільнення доходів від оподаткування до податкової декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік (звітної та уточненої) та документів наданих до перевірки встановлено, що на формування рядок 11.3 розділу ІІІ декларації мало вплив отримання ФОПП ОСОБА_1 іноземних доходів у грошовій формі, отриманих в наслідок ліквідації Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP).

В акті вказано, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію - Партнерство з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP) було зареєстровано 18 січня 2017 року за № SL29939 в об`єднаному Королівстві Великобританії та Північної Ірландії, загальний тип діяльності оптова торгівля, основне місце здійснення діяльності: Великобританія, Шотландія, DD1 4BG, Данді, офіс 1, Юніон Стріт 17, бенефіціарним власником Партнерства є Максим Свобода, розмір внеску складає 500 фунтів готівкою. Рішенням генеральних і обмежених партнерів Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP) від 15.06.2020 вирішено почати добровільну ліквідацію Партнерства. В наслідок ліквідації Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP) ФОПП ОСОБА_1 отримав грошові кошти у сумі 990 євро, 9945,12 доларів США та цінні папери у сумі 655 420,26 євро, що в загальній сумі за курсом НБУ на дату отримання коштів складає 21 537 733,43 грн.

Як зазначено в акті, аналізуючи дані аудиторського висновку щодо повноти та достовірності фінансової звітності та звітних даних річного звіту та фінансової звітності Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP) за 2018 та за 2019 роки, які виконані ТОВ «Легіон-Південь», код ЄДРПОУ 37946911 встановлено невідповідність ресурсів обсягам здійснюваної діяльності: «штучне» створення статутного капіталу компанії внаслідок проведених циклічних фінансових операцій, купівлі-продажу цінних паперів, що мають ознаки фіктивності.

Крім того, згідно акту перевірки, до перевірки не надано наступні первинні документів, які необхідні для підтвердження отримання доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отриманих внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи та відповідність до категорій осіб, визначених п.3) п.170.13 1ст.170, пп.1 та пп.1 та 2 п.14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, доходи яких, не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника податку на доходи фізичних осіб відповідних звітних (податкових) років за умови дотримання усіх вимог, визначених п.14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме:

- статут/ установчий договір Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP);

- вартість активів Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP);

- статус бенефіціара у банківських формах Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP);

- ліквідаційний баланс Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP);

- свідоцтво про ліквідацію Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP).

Таким чином, враховуюче вищевикладене, в акті зазначено, що перевіркою неможливо підтвердити факт відповідності доходу ФОПП ОСОБА_1 , відображеного у рядку 11.3 розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан та доходи (інші доходи, що не підлягають оподаткуванню), які відповідно до п.3) п.170.131 ст.170, пп.1 та 2 п.14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та такі доходи повинні оподатковуватись згідно вимог п.п. 170.11.1п. 170.11 ст. 170 ПКУ.

Перевіркою встановлено, що в порушення вимог п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163 , п.164.1 ст.164, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п. 170.11 ст. 170, п.167.1 ст.167, п.3) п.170.13 1 ст.170, пп.1 та 2 п.14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу ФОПП Свобода М.І. податок на доходи з фізичних осіб з доходів у сумі 3 876 792,02 грн, отриманих від ліквідації Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP) не нараховано та до бюджету не сплачено.

Вважаючи податкові повідомлення №53483/15-32- 24-04-20 від 05.12.2024 та №53484/15-32- 24-04-20 від 05.12.2024 протиправними та таким, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 61.1 ст.61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.61.2 ст.61 ПК України податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пп.62.1.3 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Види перевірок, які контролюючі органи мають право проводити, визначені ст.75 ПК України, пунктом 75.1 якої визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Так, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, зокрема, посилається на відсутність контролюючого органу підстав для проведення перевірки.

Суд зазначає, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2020 року (справа № 826/17123/18) відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки, які викладено в постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року (справа № 804/1113/16), від 24 травня 2019 року (справа № 826/16221/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 820/850/16), від 16 жовтня 2019 року (справа № 820/11291/15), від 22 листопада 2019 року (справа № 815/4392/15) тощо.

При цьому, у постанові від 21 лютого 2020 року (справа № 826/17123/18) Верховний Суд сформував новий правовий висновок, такого змісту: «оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства».

Відтак, аналіз обов`язкового до врахування висновку Верховного Суду дає підстави вважати, що позивач вправі посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення податкової перевірки, однак таке право платник податків може реалізувати при оскарженні в подальшому наслідків проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень, а не при оскарженні наказу про проведення перевірки.

Оцінка таких підстав позову є першочерговою при розгляді справ про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки податкових повідомлень рішень.

З урахуванням наведеного, суд у першу чергу здійснює оцінку правомірності призначення та проведення відповідачем перевірки за результатом якої прийняте спірне податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Згідно з п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп.78.1.1);

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (пп.78.1.4);

З наведеної норми пп.78.1.4 вбачається, що обов`язковою передумовою здійснення документальної перевірки є направлення платнику податків запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

У постанові Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №813/2162/17 зазначено, що наказ контролюючого органу про проведення перевірки має утримувати в собі в якості підстави її проведення посилання на неотримання пояснень від платника податку та їх документальних підтверджень на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу щодо виявлених обставин, визначених таким запитом.

Згідно з підпунктом 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи та матеріали.

Отримання податкової інформації, її зміст та направлення запитів контролюючими органами регламентовано статтею 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, вимоги до його оформлення, а також поняття податкової інформації.

Згідно із абзацом 2 пункту 1 Порядку податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій.

Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку (пункт 2 Порядку).

Згідно з п.73.3 ст.73.3 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і має містити:

1) підстави для надсилання запиту відповідно до цього пункту із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Відповідно до п.п.73.3.1, 73.3.2, 73.3.3 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України письмовий запит про надання інформації надсилається платнику податків або іншому суб`єкту інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої у встановленому законом порядку, виявлено факти, які можуть свідчити про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, із обов`язковим зазначенням таких фактів у запиті;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків;

4) стосовно платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків:

податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;

акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) виявлено помилку або недостовірність даних, що містяться у звіті про підзвітні рахунки, поданому фінансовим агентом, або відповідно до Загального стандарту звітності CRS фінансовим агентом подано звіт про підзвітні рахунки з відомостями про незадокументовані рахунки, або виявлено подання власником рахунку недостовірних відомостей фінансовому агенту;

7) отримано повідомлення від компетентного органу іноземної юрисдикції, з якою Україною укладено міжнародний договір, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згоду на обов`язковість якого надано Верховною Радою України, або укладено на його підставі міжвідомчий договір, про виявлення таким органом помилки, неповних або недостовірних даних, наданих фінансовим агентом щодо підзвітного рахунку особи, яка є резидентом відповідної іноземної юрисдикції, або про інше порушення чи невиконання фінансовим агентом зобов`язань, передбачених Угодою FATCA або Загальним стандартом звітності CRS, у тому числі про участь фінансового агента або його клієнта у правочинах або операціях, передбачених пунктом 39-3.6 статті 39-3 цього Кодексу;

8) отримано запит про надання інформації від компетентного органу іноземної держави на підставі міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, та інформації, яка запитується, немає у розпорядженні контролюючого органу;

9) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом), у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані надавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, та документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

За змістом пункту 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (його заступником або уповноваженою посадовою особою) зазначеного органу. У запиті зазначаються:

посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації;

підстави для надіслання запиту;

опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

У постанові від 06.10.2020 у справі №280/1475/19 Верховний Суд зауважив, що обов`язку платника податків надати пояснення та документальні підтвердження на письмовий запит кореспондує і обов`язок контролюючого органу, посилаючись на відповідну правову підставу для направлення запиту, конкретизувати та розкрити, що саме зумовило необхідність отримання такої інформації від платника податків та у зв`язку з чим виникла необхідність надання такої інформації.

При цьому, згідно постанови Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №813/1757/18 окремі недоліки в оформленні запиту не можуть слугувати підставою для відмови підприємства у наданні інформації на такі запити. Разом з тим, запити податкового органу повинні бути оформлені таким чином, щоб платник податків міг усвідомлювати, на які ймовірні порушення податкового законодавства робить посилання податковий орган, задля надання необхідного обсягу документів для спростування наявної у податкового органу інформації.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2018 у справі № 813/4042/17 зауважив, що призначення позапланової документальної перевірки з підстав відсутності відповіді на запит контролюючого органу є незаконним, якщо платник податку надав обґрунтовану відповідь на такий запит. Якщо платник податку, на думку контролюючого органу, надав неповну відповідь на запит, контролюючий орган, не проінформувавши платника про те, якої інформації недостатньо, не має законних підстав для видачі наказу про призначення перевірки. Часткове надання платником податку необхідної інформації контролюючому органу не можна вважати повним ненаданням відповіді на запит.

У постанові від 31.03.2020 у справі №820/3477/16 Верховний Суд, скасовуючи наказ на перевірку, виходив з того, що платник надав відповіді на запити відповідача та копії витребуваних ним документів, проте контролюючим органом не було доведено, що надані документи, аналізувались контролюючим органом і що такі, за результатом аналізу, є недостатніми для спростування інформації про порушення платником норм податкового законодавства, що свідчить про відсутність у контролюючого органу обґрунтованих підстав для призначення перевірки позивача.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що запит податкового органу про надання відповідної інформації платником податків повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження.

Так, за твердженням відповідача, запит від 30.12.2022 №11751/КПР/15-32-24-07-10 є належним, обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству.

Суд зазначає, що копія запиту від 30.12.2022 №11751/КПР/15-32-24-07-10, яка надана відповідачем містить як печатку контролюючого органу, так і виготовлена на бланку відповідача.

В той же час, дослідивши надані до суду докази, суд вважає, що ненадання чи несвоєчасне надання відповіді на даний запит не може бути підставою для прийняття наказу про проведення перевірки №10061-п від 04.10.2024.

В першу чергу, суд зазначає, що лист від 30.12.2022 №11751/КПР/15-32-24-07-10 хоча формально і відповідає вимогам запиту про надання документів відповідно до ст.73 Податкового кодексу України, в той же час, у ньому відсутнє посилання на статтю 73 Податкового кодексу України.

Крім того, у листі від 30.12.2022 №11751/КПР/15-32-24-07-10 не зазначено, яка саме з визначених пп.73.3.1 обставин була підставою для його складання.

В той же час, суд враховує, що предметом перевірки, призначеної наказом №10061-п від 04.10.2024 були показники уточненої податковій декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік (вх. № 54214 від 05.05.2023) ФОПП ОСОБА_1 .

Однак, сам лист №11751/КПР/15-32-24-07-10 складений до дати подання такої уточнюючої декларації.

З листа Головного управління ДПС в Одеській області від 09.01.2025 №1283/6/15-32-24-07-06 судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області не складались та не надсилались запити в порядку п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) у період з 05.05.2023 року по дату надання відповіді на цей запит платнику податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), стосовно надання контролюючому органу інформації та /або документів, пов`язаних з поданням 05.05.2023 уточнюючої податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік.

Вказане у сукупності, на думку суду, свідчить про відсутність підстав для проведення перевірки позивача відповідно до наказу №10061-п від 04.10.2024 з підстав ненадання позивачем відповіді на запит контролюючого органу.

Крім того, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на порушення відповідачем п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.

Так, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Як стверджує відповідач, копія наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 04 жовтня 2024 року № 10061-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 » та письмове повідомлення від 04.10.2024 № 1054/15-32-24-04-14 про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки направлено засобами поштового зв`язку рекомендованим листом з повідомлення про вручення на податкову адресу ППФО ОСОБА_1 04.10.2024 за №6510400026327, яке повернуто за зворотною адресою 01.11.2024 з позначкою «за закінченням терміну зберігання.

З аналізу наданих контролюючим органом документів вбачається, що поштове відправлення №6510400026327 копії наказу від 04.10.2024 №10061-п та повідомлення від 04.10.2024 про проведення перевірки було здійснене відповідачем за неправильною поштовою адресою ОСОБА_1 з індексом 65037.

Так, з листа АТ «Укрпошта» №1.03.009.004.-1362-25 від 14.01.2025 судом встановлено, що за повідомленням відповідного структурного підрозділу та інформації в автоматизованій системі Укрпошти, рекомендований лист №6510400026327 від 04.10.2024 на ім`я ОСОБА_1 надійшов до відділення №37 м. Одеса з індексом 65037, яке знаходиться за адресою просп. Свободи, 47, м. Одеса. Дане відділення не обслуговує адресу: АДРЕСА_3 . У листі зазначено, адреса вул. Чорноморська, 1, м. Одеса відноситься до зони обслуговування відділення №14 м. Одеса з індексом 65014».

Через, як стверджує позивач, це копія наказу від 04.10.2024 №10061-п та повідомлення від 04.10.2024 про проведення перевірки були вручені ОСОБА_1 в перший день документальної позапланової невиїзної перевірки, а не завчасно.

З урахуванням того, що копія наказу Головного управління ДПС в Одеській області від 04 жовтня 2024 року № 10061-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків фізичної особи ОСОБА_1 » та письмове повідомлення від 04.10.2024 № 1054/15-32-24-04-14 було направлені не за тією адресою, суд погоджується з твердженням позивача про порушення контролюючим органом приписів п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України.

Також, обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликається на те, що він мав право не включати до складу загального оподатковуваного доходу за 2020 рік дохід, отриманий від ліквідації іноземної компанії, відповідно до п. 170.13-1 ст. 170, п. 14 підрозділу І розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає таке.

Так, відповідно до пункту 162.1.1 статті 162 Податкового кодексу України, платником податку (на доходи фізичних осіб) є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Відповідно до п.14.1.54 ст.14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України або постійними представництвами нерезидентів в Україні;

б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів;

в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів;

г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України;

ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України;

д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов`язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов`язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо);

е) спадщини, подарунків, виграшів, призів;

є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору;

ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;

з) доходів від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів;

и) прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), які відповідають таким умовам:

1) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав іноземної юридичної особи на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок акцій, часток в українській юридичній особі, які належать зазначеній іноземній юридичній особі прямо або опосередковано, та

2) у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість акцій, часток в українській юридичній особі на 50 і більше відсотків утворюється за рахунок нерухомого майна, яке розташовано в Україні та належить такій українській юридичній особі або використовується такою українською юридичною особою на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

і) прибутків нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи - резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в Україні та належить такій юридичній особі - резиденту України або використовується такою юридичною особою - резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав (для цілей абзацу другого підпункту "и" та підпункту "і" цього підпункту) та нерухомого майна (для цілей абзацу третього підпункту "и" та підпункту "і" цього підпункту) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи;

Згідно з п.14.1.54 ст.14 Податкового кодексу України дохід, отриманий з джерел за межами України, - будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші види пасивних доходів, спадщину, подарунки, виграші, призи, доходи від виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими та трудовими договорами, від надання резидентам в оренду (користування) майна, розташованого за межами України, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих за межами України портів, доходи від продажу майна, розташованого за межами України, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо; інші доходи від будь-яких видів діяльності за межами митної території України або територій, непідконтрольних контролюючим органам.

Пунктом 163.1.1 статті 163 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно з п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до п.168.2.1 ст.168 Податкового кодексу України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

Пунктом 168.2.2 ст.168 Податкового кодексу України особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб`єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність.

Одночасно доходи, визначені ст. 163 Кодексу є об`єктом оподаткування військовим збором, ставка якого становить 1,5 відс. від об`єкта оподаткування (п. 16' підрозділу 10 розділу ХХ „Перехідні положення" Кодексу

Статтею 13 Податкового кодексу України доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об`єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі.

При визначенні об`єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв`язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених цим Кодексом.

Доходи, отримані фізичною особою - резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень цього Кодексу чи міжнародного договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими цим Кодексом.

Для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов`язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об`єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Згідно з п.170.11.1 ст.170 Податкового кодексу України у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов`язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу, крім:

а) доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 цього Кодексу;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.2 цієї статті;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному пунктом 170.13 цієї статті;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв`язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 170.11-1 цієї статті".

Згідно з п.7.2 ст.7 Податкового кодексу України під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

Підпунктами 30.1-30.3 статті 30 Податкового кодексу України визначено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Платник податків вправі використовувати податкову пільгу з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку її дії.

Згідно з п.30.9 ст.30 Податкового кодексу України податкова пільга надається шляхом:

а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору;

б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору;

в) встановлення зниженої ставки податку та збору;

г) звільнення від сплати податку та збору.

Відповідно до пп.3 п.170.13-1 ст.170 Податкового кодексу України не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку доходи у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, у разі дотримання усіх таких умов:

а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року.

У разі якщо рішення акціонерів або інших уповноважених осіб про ліквідацію (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи прийнято після 1 січня 2020 року, але не пізніше 31 грудня 2021 року, однак процедура ліквідації (припинення) не може бути завершена до 31 грудня 2021 року у зв`язку з обмеженнями та/або вимогами, встановленими особистим законом іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, чи у зв`язку з участю іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи в судовому спорі, умова щодо строків завершення процедури ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи вважається виконаною, якщо процедура ліквідації (припинення) завершена протягом 365 послідовних календарних днів після дати завершення дії таких обмежень та/або завершення судового спору.

У разі якщо особистим законом іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи передбачено вимоги щодо мінімального періоду володіння платником податків акціями (частками, паями) цієї іноземної юридичної особи та/або її дочірньої організації, та/або іноземного утворення без статусу юридичної особи, при недотриманні яких у такого платника податків виникає обов`язок сплатити відповідну суму іноземного податку, і при цьому початок такого періоду припадає на період до 1 січня 2021 року, а закінчення такого періоду припадає на дату після 31 грудня 2021 року, умова щодо строків завершення процедури ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи є виконаною, якщо процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи завершена протягом 365 послідовних календарних днів від дати завершення періоду мінімального володіння акціями (частками, паями);

б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансового обліку, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;

в) іноземну юридичну особу або іноземне утворення без статусу юридичної особи було створено на підставі правочину або закону іноземної держави (території) не пізніше 23 травня 2020 року, або було зареєстровано не пізніше 23 травня 2020 року відповідно до законодавства іноземної держави (території) у випадку, якщо відповідно до законодавства такої іноземної держави (території), регуляторних вимог та/або документів, що регулюють діяльність (особистого закону) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, така особа (утворення) підлягає реєстрації у відповідній державі (території);

4) доходи, передбачені у пункті 3 пункту 170.13-1 статті 170 цього Кодексу, отримані кінцевим бенефіціарним власником (контролером) від номінального утримувача (номінального власника), у розумінні пункту 103.3 статті 103 цього Кодексу, у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, за умови дотримання вимог підпунктів "а"-"в" пункту 3 пункту 170.13-1 статті 170 цього Кодексу. При цьому платник податків додатково до відомостей та документів, передбачених у підпункті "б" пункту 3 пункту 170.13-1 статті 170 цього Кодексу, зобов`язаний надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (номінального власника), у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

Щодо доходів у грошовій формі, отриманих при ліквідації (припиненні) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, проводяться всі необхідні заходи щодо встановлення джерел походження таких доходів відповідно до законодавства у сфері фінансового моніторингу.

У свою чергу, пунктом 14 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб за 2020-2021 податкові (звітні) періоди не включаються доходи у вигляді доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отримані внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків:

1) акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи у разі дотримання усіх таких умов:

а) процедура ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи розпочата не раніше 1 січня 2020 року та завершена не пізніше 31 грудня 2021 року;

б) платник податків подав до контролюючого органу одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік складену в довільній формі заяву про звільнення таких доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, а також документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи;

в) іноземну юридичну особу або іноземне утворення без статусу юридичної особи було створено на підставі правочину або закону іноземної держави (території) не пізніше 23 травня 2020 року або було зареєстровано не пізніше 23 травня 2020 року відповідно до законодавства іноземної держави (території) у випадку, якщо відповідно до законодавства такої іноземної держави (території), регуляторних вимог та/або документів, що регулюють діяльність (особистого закону) такої іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, така особа (утворення) підлягає реєстрації у відповідній державі (території);

2) кінцевим бенефіціарним власником (контролером) від номінального утримувача (номінального власника) у розумінні пункту 103.3 статті 103 цього Кодексу за умови дотримання вимог підпунктів «а» - «в» підпункту 1 цього пункту. При цьому платник податків додатково до відомостей та документів, передбачених у підпункті «б» підпункту 1 цього пункту, зобов`язаний надати документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (номінального власника) у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи.

Щодо доходів у грошовій формі, отриманих внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи платником податків - акціонером (учасником, партнером, пайовиком, засновником, контролюючою особою) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи, проводяться всі заходи щодо встановлення джерел походження таких доходів відповідно до законодавства у сфері фінансового моніторингу.

Аналіз викладеного дає підстави для висновку, що для звільнення від оподаткування доходу, отриманого платником податків за 2020-2021 роки внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи, таку юридичну особу мало бути створено або зареєстровано до 23.05.2020, а процедура ліквідації (припинення) мала бути розпочата та завершена протягом 2020-2021 років.

Можливість звільнення доходу від оподаткування наведені норми п.п. 3 п. 170.13-1 ст. 170 ПК України та п. 14 підрозділу І розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України передбачають як для безпосереднього акціонера (учасника, партнера, пайовика, засновника, контролюючої особи) іноземної юридичної особи, так і для кінцевого бенефіціарного власника (контролера) за наявності номінального утримувача (номінального власника), від якого і були отримані відповідні кошти.

Для звільнення від оподаткування, наведені особи мають подати до податкового органу:

заяву про звільнення доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи, яка викладається у довільній формі;

документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до фінансової звітності іноземної юридичної особи, складеної відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності, на дату прийняття рішення про розподіл майна у якості виплати доходу у зв`язку з ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи.

Кінцевий бенефіціарний власник (контролер), у разі отримання відповідних коштів, пов`язаних із ліквідацією (припиненням) іноземної юридичної особи, від номінального утримувача (номінального власника), має додатково подати до податкового органу документи, що підтверджують отримання таких доходів від номінального утримувача (номінального власника).

Пункт 14 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу України також встановлює вимогу про те, що вказані документи мають бути подані одночасно з податковою декларацією за відповідний податковий (звітний) рік.

Інших вимог для звільнення згаданого доходу від оподаткування норми чинного законодавства не визначають.

Суд зазначає, що в акті перевірки не наведено мотивів відмови у задоволенні заяви позивача про заяву про звільнення доходів від оподаткування із зазначенням характеристик отриманого майна та ліквідованої (припиненої) іноземної юридичної особи, яка викладається у довільній формі.

Відповідач вказує, що аналізуючи дані аудиторського висновку щодо повноти та достовірності фінансової звітності та звітних даних річного звіту та фінансової звітності Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP) за 2018 та за 2019 роки, які виконані ТОВ «Легіон-Південь», код ЄДРПОУ 37946911 встановлено невідповідність ресурсів обсягам здійснюваної діяльності: «штучне» створення статутного капіталу компанії внаслідок проведених циклічних фінансових операцій, купівлі-продажу цінних паперів, що мають ознаки фіктивності.

Судом досліджено надані позивачем аудиторський висновок щодо повноти та достовірності фінансової звітності даних Midas and Partners LP від 12.07.2019 №9 та аудиторський висновок щодо повноти та достовірності фінансової звітності даних Midas and Partners LP від 18.04.2020 №2.

Вказані висновки складені за результатом аудиту фінансової звітності компанії Midas and Partners LP, що складається з балансу станом на 31.12.2018 та на 31.12.2019 і звіту про фінансові результати за 2018 рік та за 2019 рік.

У висновках зазначено, що фінансова звітність справедливо і достовірно відображає в усіх суттєвих аспектах фінансовий стан Компанії станом на 31 грудня 2018 року та на 31 грудня 2019 року, а також результати її діяльності та рух грошових коштів за 2018 фінансовий рік та за 2019 фінансовий рік відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності.

Відповідачем не зазначено, а судом не встановлено, які самі дані, що вказані у цих висновках свідчать про «штучне» створення статутного капіталу компанії внаслідок проведених «циклічних» фінансових операцій, купівлі-продажу цінних паперів, що мають ознаки фіктивності

Крім того, згідно акту перевірки, до перевірки не надано наступні первинні документів, які необхідні для підтвердження отримання доходів у грошовій та/або іншій майновій формі, отриманих внаслідок ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи або іноземного утворення без статусу юридичної особи та відповідність до категорій осіб, визначених п.3) п.170.13 1ст.170, пп.1 та пп.1 та 2 п.14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, доходи яких, не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника податку на доходи фізичних осіб відповідних звітних (податкових) років за умови дотримання усіх вимог, визначених п.14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а саме:

- статут/ установчий договір Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP);

- вартість активів Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP);

- статус бенефіціара у банківських формах Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP);

- ліквідаційний баланс Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP);

- свідоцтво про ліквідацію Партнерства з обмеженою відповідальністю МІДАС ЕНД ПАРТНЕР ЛП (MIDAS PARTNER LP).

В той же час, як вже встановлено судом, разом із уточнюючою податковою декларацією за 2020 рік позивачем було подано заяву про звільнення від оподаткування доходів у грошовій формі, отриманих в результаті ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи разом із додатками.

У заяві позивач зазначив, що в результаті ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи, він отримав в період 2020 року доходи у вигляді цінних паперів та у грошовій формі, а саме:

655.420.26 Євро (цінні папери), що станом на дату отримання доходу 13.08.2020 за встановленим НБУ курсом становило 21233060,28 грн;

990 Євро (грошові кошти), що станом на дату отримання доходу 14.08.2020 за встановленим НБУ курсом становило 32094,32 грн;

9.945,12 дол. США (грошові кошти), що станом на дату отримання доходу 14.08.2020 за встановленим НБУ курсом становило 272578,83 грн.

В заяві було повідомлено контролюючому органу, що вказані доходи були отримані шляхом безготівкового переказу від Партнерства з обмеженою відповідальністю «МІДАС ЕНД ПАРТНЕР» (MIDAS PARTNER LP) на рахунки відкриті на ім`я ОСОБА_1 .

На підтвердження права на застосування звільнення від оподаткування доходу, отриманого в результаті ліквідації іноземної юридичної особи, до заяви ОСОБА_1 додав документи на 14 арк., які підтверджують: реєстрацію (створення) іноземної юридичної особи, початок процедури ліквідації (припинення) іноземної юридичної особи, документи, що містять відомості про вартість отриманого майна, відповідно до банку обслуговуючого компанію та бенефіціара, статус акціонера та завершення процедури ліквідації.

З наданих до суду доказів судом встановлено, що партнерство з обмеженою відповідальністю «МІДАС ЕНД ПАРТНЕР» (MIDAS PARTNER LP) було створене та зареєстроване в Шотландії, Великобританія 18.01.2017 (тобто до 23.05.2020), що підтверджується договором про створення партнерства з обмеженою відповідальністю від 18.01.2017, рішенням зборів учасників від 18.01.2017, сертифікатом реєстрації від 18.01.2017 (реєстраційний номер компанії SL29939) та формою LP5.

Починаючи з 10.06.2020 ОСОБА_1 став єдиним власником (100%) Партнерства з обмеженою відповідальністю «МІДАС ЕНД ПАРТНЕР» (МIDAS PARTNER LP), що підтверджується рішенням про передачу бенефіціарного права власності на товариство від 10.06.2020, протоколом зборів учасників партнерства про заміну партнера від 10.06.2020, договором про партнерство з обмеженою відповідальністю від 10.06.2020, декларацією про перехід права власності від 10.06.2020.

15.06.2020 було прийнято рішення про ліквідацію Партнерства з обмеженою відповідальністю «МІДАС ЕНД ПАРТНЕР» (MIDAS PARTNER LP) з 15.06.2020. Для припинення партнерства було подано до реєстраційної Палати (Companies House) форму LP6 на реєстрацію (зареєстровано 04.07.2020, про що свідчить штрихкод, копія додається). З дня реєстрації відповідної форми вважається, що Партнерство припинило своє існування.

Відповідно до офіційних даних реєстру компаній Великобританії, розміщених на Інтернет-порталі «Companies House» (https://find-and-update.company- information.service.gov.uk/company/SL029939/filing-history) на сторінці компанії MIDAS PARTNER LP у розділі "історія заповнення" міститься запис від 06.07.2020 про те, що партнерство було ліквідовано (dissolved).

Зважаючи на вказане, суд погоджується з твердженнями позивача, що контрольована ОСОБА_1 іноземна компанія була зареєстрована та ліквідована у строки, визначені в п.п. 3 п. 170.13-1 ст. 170 ПК України та п. 14 підрозділу І розділу XX «Перехідних положень» ПК України, що дає право на податкову пільгу для доходів, отриманих від ліквідації такої компанії.

Отримання Свободою М.І. доходів внаслідок ліквідації та безпосередньо від ліквідованого Партнерства з обмеженою відповідальністю «МІДАС ЕНД ПАРТНЕР» (MIDAS PARTNER LP) підтверджується ліквідаційним балансом від 15.06.2020 та банківськими документами, виданими АБ «Регіональний інвестиційний банк» (AS "Reмionвlв investоciju banka", Латвія).

Подані позивачем разом із податковою декларацією про майновий стан та доходи за 2020 рік документи свідчать про виконання ним вимог пункту 14 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача, що у нього наявна пільга по сплаті податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.п. 3 п. 170.13-1 ст. 170 ПК України та п. 14 підрозділу І розділу ХХ «Перехідних положень» Податкового кодексу України

Разом з цим, суд вважає за необхідне зазначити, що як встановлено судом, до показників у рядку 10.10 уточненої податковій декларації про майновий стан та доходи за 2020 рік ОСОБА_1 задекларовано доходи, отримані з джерел за межами України у загальній сумі 1187098,08 грн, які складаються з дивідендів, виплачених іноземною юридичною компанією у сумі 1167839,45 грн та інших іноземних доходів у сумі 19258,63 грн.

Суд зазначає, що ні до перевірки, ні до суду позивачем не надано доказів на підтвердження походження вказаного доходу у сумі 19258,63 грн.

Таким чином, при визначені суми податку на доходи, яка підлягала сплаті у зв`язку із отриманням даного доходу позивач мав застосовувати ставку 18%, а при визначені суми військового збору 1,5%.

Таким чином, суд погоджується з твердженнями відповідача, що в порушення вимог п.п.162.1.1 п.162.1 ст.162, п.163.1 ст.163 , п.164.1 ст.164, п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168, п. 170.11 ст. 170, п.167.1 ст.167 Кодексу ФОПП ОСОБА_1 податок на доходи з фізичних осіб з доходів у сумі 3 466,56 грн, отриманих з джерел за межами України не нараховано та до бюджету не сплачено.

Отже, судом встановлено, що висновки акту перевірки є лише частково обґрунтованими.

Розглядаючи дану справу, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Пунктом 86.8 статті 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.

Тобто, здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами. Тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме: спочатку належним чином провести податкову перевірку.

Нормами ПК України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Таким чином, порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої, а у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17 березня 2018 року у справі № 1570/7146/12, від 24 жовтня 2018 року у справі № 808/1746/15, від 13 лютого 2019 року у справі № 813/112/18, від 20 вересня 2019 року у справі № 0340/1931/18, від 22 вересня 2020 року у справі № 520/8836/18, від 28 вересня 2020 року у справі №520/2305/19, від 21 січня 2021 року у справі № 826/3200/14, від 03 червня 2021 року у справі № 822/1660/18, від 20 жовтня 2021 року у справі № 815/94/16, від 09 листопада 2022 року у справі № 160/9949/19, від якої Верховний Суд не відступав та яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягають застосуванню у цій справі.

Так, згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 05.02.2019 у справі №821/1157/16, від 13.03.2023 у справі №640/21172/18, лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. Порушення контролюючим органом вимог щодо призначення та проведення перевірки призводить до відсутності правових наслідків такої. Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

19 лютого 2019 Верховний Суд в рамках справи № 825/924/17 досліджував питання щодо наслідків відсутності доказів повідомлення платника податку про проведення податкової перевірки та прийшов до висновку, що відсутність доказів належного повідомлення платника податку про проведення перевірки є порушенням порядку її проведення, що дає підстави вважати висновки такої перевірки передчасними, а наслідки такої перевірки у вигляді оскаржуваних податкових повідомлень-рішень неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 09.02.2021 по справі №804/3329/15, законодавством встановлений обов`язок контролюючого органу повідомити платника податків про дату початку та місце проведення перевірки, а платнику, в свою чергу, гарантується право оскаржувати рішення контролюючого органу про проведення перевірки стосовно нього. Реалізація такого права за відсутності обов`язку у контролюючого органу повідомляти про перевірку до її проведення була б неможливою. Невиконання вимог Податкового кодексу України щодо пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, направлення на проведення перевірки та копії наказу про проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

У постанові Верховного Суду від 13.06.2020 по справі №825/1747/17 йдеться про те, що з наказом про невиїзну перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вказаних вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків. Оскільки невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків, завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку.

Зважаючи на допущені відповідачем порушення статей ст.73, ст.75, ст.79 Податкового кодексу України, висновки суду про відсутність підстав для проведення перевірки позивача відповідно до наказу №10061-п від 04.10.2024 року з підстав ненадання позивачем відповіді на запит контролюючого органу, суд дійшов висновку, що вони унеможливлюють застосування до позивача наслідків фактичної перевірки - прийняття податкових повідомлень-рішень, свідчать про невідповідність рішень визначеним частиною другою статті 2 КАС України критеріям правомірного рішення суб`єкта владних повноважень. Тому такі податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Решта доводів висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 15 140,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №225601 від 06.12.2024 року (т.1 а.с.108).

Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 15 140,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 262, 295, КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми «Р» №53483/15-32- 24-04-20 від 05.12.2024.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області форми «Р» №53484/15-32- 24-04-20 від 05.12.2024.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 15140,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: Головне управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5, код ЄДРПОУ ВП: 44069166).

Повний текст рішення суду складений 03.04.2025.

СуддяОлена СКУПІНСЬКА