Рішення від 31.03.2025 по справі 640/20360/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року справа № 640/20360/19 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА БІЗНЕС КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА БІЗНЕС КОМПАНІ» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2019 №0272615571.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані тим, що не відповідають фактичним обставинам висновки перевірки про завищення товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА БІЗНЕС КОМПАНІ» від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2016 року на суму 38002 грн та за серпень 2016 року на суму 18248 грн, оскільки договірні правовідносини між позивачем та його контрагентом ТОВ «Профбудкомплект» (код ЄДРПОУ 40028021) реально відбулись, тому акт перевірки не міг бути підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою від 01.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що за наслідками проведеної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Профбудкомплект» (код ЄДРПОУ 40028021) та було встановлено порушення позивачем вимог податкового та валютного законодавства, так як господарській операції між позивачем та ТОВ «Профбудкомплект» реально не відбулись, тому відповідач вважає, що контролюючий орган на підставі висновків акту перевірки правомірно виніс оскаржуване ППР.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 07.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 07.01.2025 №01-19/93/25 до Черкаського окружного адміністративного суду передано 244 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/20360/19.

Дана адміністративна справа 23.01.2025 передана шляхом автоматизованого розподілу судді Гайдаш В.А.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 прийнято справу до провадження судді Гайдаш В.А.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 здійснено заміну первинного відповідача у справі Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМА БІЗНЕС КОМПАНІ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Профбудкомплект» (код ЄДРПОУ 40028021) показників декларацій з податку на додану вартість за липень, серпень 2016 року та за 2016 рік показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств.

За результатами перевірки складено акт від 18.08.2019 №180/26-15-14-07-01-10/37402414, яким встановлено порушення позивачем вимог п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 56250 грн, у тому числі за липень 2016 року на суму 38002 грн та за серпень 2016 року на суму 18248 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивачем подано на них заперечення до відповідача.

Рішенням Головного управління ДПС м. Києві від 18.09.2019 №8028/10/26-15-05-07-01-15 висновки акту перевірки від 18.08.2029 №180/26-15-14-07-01-10/37402414 залишено без змін.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено податкові повідомлення-рішення від19.09.2019 №0272615571.

Вважаючи спірне рішення протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - ПК України).

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням І сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Сам факт перерахування платником податків коштів контрагенту за відсутністю реального постачання останнім товарів/послуг не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування, виходячи із такого.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996) встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно частини першої статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно частини другої статті 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу.

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

На підставі п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Матеріалами справи підтверджено що позивачем документально оформлено операції з придбання товарів і послуг у ТОВ «Профбудкомплект» у червні-серпні 2016 року, зокрема,

- заправка-налагодження системи, опресовка системи, гідравлічне випробування;

- монтаж балансувальних клапанів;

- монтаж водопостачання (холодна і гаряча вода окремо);

- монтаж запірної арматури (клапани, фільтри, трійники);

- монтаж каналізації (пластик);

- підведення каналізації до сантехнічного устаткування;

- монтаж колектора;

- монтаж опалення (підведення труб, встановлення та підключення радіатора);

- монтаж стояку (холодна та гаряча вода);

- обстеження, заміри, розрахунки, робочі креслення;

- прохід стін;

- технічний нагляд;

- штроба.

Так, із наявних у матеріалах справи доказів встановлено, що між позивачем та ТОВ «Профбудкомплект» (підписаний Бабичем Валентином Валентиновичем) укладено договір про надання послуг від 01.06.2016 №01-06/16.

У подальшому між вищезазначеними сторонами договору були підписані акт надання послуг від 15.07.2019, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від15.07.2016 №ПУ00000578, актом надання послуг від 18.07.2016; актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 08.08.2016.

Контрагентом позивача ТОВ «Профбудкомплект» на адресу позивача оформлено та зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, які підписані Бабичем Валентином Валентиновичем.

Однак, із наданої відповідачем інформації судом встановлено, що контрагент позивача ТОВ «Профбудкомплект» у продовж 2016 року мав взаємовідносини із 197 контрагентами щодо оздоблення фасадів з утепленням стін, діагностика насосного обладнання, будівельні роботи, які здійснені у великому об`ємі за короткий проміжок часу за відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання.

Також суд звертає увагу, що вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 03.04.2018 у справі №760/20771/17 визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 205-1 КК України, кому зазначено: «...як встановлено в судовому засіданні у квітні 2016 року ОСОБА_1 , знаходячись біля станції метро «Лук`янівська» у м. Києві, зустрів чоловіка, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, який представився Русланом та запропонував ОСОБА_1 додатковий заробіток. У ході розмови ОСОБА_2 запропонував перереєструвати на його ім`я Товариство з обмеженою відповідальністю «Профбудкомплекс» код за ЄДРПОУ 40028021, далі - TOB «Профбудкомплекс» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Д.В. Компані» код за ЄДРПОУ 37441275, далі TOB «Т.Д.В. Компані», на яких він буде формально рахуватися засновником, директором та головним бухгалтером, за що ОСОБА_1 отримає винагороду у розмірі 1000 грн., а реально здійснювати підприємницьку діяльність та керувати підприємствами він не буде...». ОСОБА_1 в групі осіб за попередньою змовою. Перебуваючи на території м. Києва, у період 2016 року створив шляхом реєстрації суб`єкт підприємницької діяльності (юридичну особу) ТОВ «Профбудкомплекс» (код за ЄДРПОУ 40028021) та ТОВ «Т.Д.В. Компані» (код за ЄДРПОУ 37441275), реквізити та рахунки якого використовувались для прикриття незаконної діяльності, що полягає у безпідставному переведенні безготівкових коштів у готівку, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 205 України.».

Згідно ч. 4 ст 72 КАС України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи наведене, суд не погоджується з твердженням позивача про те, що наявність вироків стосовно його контрагентів не дають підстав для висновку про нереальність господрських операцій виходячи з того, що статус фіктивного, нелегального підприємства на переконання суду несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного вище Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність.

Враховуючи вищевикладене суд погоджується із висновком контролюючого органу про те, що позивачем завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за липень 2016 року на суму 38002 грн та за серпень 2016 року на суму 18248 грн.

Таким чином, прийняте контролюючим органом податкове повідомлення-рішення від 19.09.2019 №0272615571 є правомірним та скасуванню не підлягає.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ