Рішення

від 31.03.2025 по справі 640/16964/20

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року справа № 640/16964/20 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гайдаш В.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Сервісна компанія «Антейн БТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Сервісна компанія «Антейн БТ» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.04.2020 №2152615572, №2132615572 та №2142615572.

Позовні вимоги позивачем обґрунтовані тим, що не відповідають фактичним обставинам висновки акту перевірки, в якому зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Сервісна компанія «Антейн БТ» завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2018 року на суму 39570 грн та щодо заниження позивачем ПДВ на загальну суму 15950 грн. Позивач вважає, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для призначення та проведення перевірки. Також вказано, що матеріали перевірки не містять інформації щодо контрагентів позивача, яку використовував контролюючий орган під час перевірки.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою від 28.07.2020 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

Відповідач позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити повністю, надав до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначив, що за наслідками проведеної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Паркінс Груп» (код ЄДРПОУ 40189861), а також з ТОВ «Місячна Долина» (код ЄДРПОУ 42223154) та було встановлено порушення позивачем вимог податкового та валютного законодавства, так як господарські операції між позивачем та його контрагентом реально не відбулись, тому відповідач вважає, що контролюючий орган на підставі висновків акту перевірки правомірно виніс оскаржувані ППР.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

На виконання вимог пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX та Порядку №399 на підставі Акту приймання-передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва від 07.01.2025, згідно супровідного листа КОАС від 07.01.2025 №01-19/93/25 до Черкаського окружного адміністративного суду передано 244 судові справи, у тому числі адміністративну справу №640/16964/20.

Дана адміністративна справа 23.01.2025 передана шляхом автоматизованого розподілу судді Гайдаш В.А.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 прийнято справу до провадження судді Гайдаш В.А.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11.02.2025 здійснено заміну первинного відповідача у справі Головне управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267) на його правонаступника Головне управління ДПС у м. Києві, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44116011).

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Сервісна компанія «Антейн БТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Паркінс Груп» (код ЄДРПОУ 40189861) за червень 2018 року, з ТОВ «Місячна Долина» (код ЄДРПОУ 42223154) за серпень, вересень 2018 року показників декларацій з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт від 13.02.2020 №39/26-15-05-04-05/40189861, яким встановлено порушення позивачем вимог:

- п.п. 198. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 15950грн, у тому числі за серпень 2018 року на суму 2460 грн та за вересень 2018 року на суму 13490 грн, а також встановлено завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 Декларації) на суму 39570 грн за червень 2018 року;

- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2, п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України, оскільки не надано документи до перевірки.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивачем подано на них заперечення до відповідача.

Рішенням Головного управління ДПС м. Києві від 01.04.2020 №57624/10/26-15-05-07-02-15 висновки акту перевірки від 13.02.2020 №39/26-15-05-04-05/40189861 залишено без змін.

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Черкаській області винесено податкові повідомлення-рішення від 01.04.2020 №2152615572, №2132615572 та №2142615572.

Позивач не погоджуючись із вищезазначеними ППР подав скаргу до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України від 15.06.2020 №19141/6/99-00-06-02-01-06 оскаржувані ППР залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вважаючи спірні рішення протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (далі - ПК України у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписи п. 75.1 ст. 75 ПК України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульовано ст. 78 цього Кодексу.

За змістом п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Одночасно у п. 78.1 цієї ж статті ПК України встановлені підстави, за наявності хоча б однієї з яких, контролюючим органом може бути проведена документальна позапланова перевірка.

Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Сервісна компанія «Антейн БТ» направлявся письмовий запит від 21.06.2019 №118621/10/2-15-14-07-02-15 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Паркінс Груп» (код ЄДРПОУ 40189861) за червень 2018 року, з ТОВ «Місячна Долина» (код ЄДРПОУ 42223154) за серпень, вересень 2018 року показників декларацій з податку на додану вартість.

Позивач на вищезазначений запит контролюючого органу не надав інформації (пояснень та їх документальних підтверджень).

Суд враховує те, що відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: 1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; 2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; 3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит. У разі проведення зустрічної звірки платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Документальне підтвердження цієї інформації на вимогу контролюючого органу може бути надано в електронному або паперовому вигляді на вибір платника податків. У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Порядок отримання інформації контролюючими органами за їх письмовим запитом визначається Кабінетом Міністрів України.

Отримання податкової інформації та направлення запитів контролюючими органами регламентовано ст. 73 ПК України та постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом» (далі - Порядок). Зокрема, чітко визначено перелік підстав для направлення суб`єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення.

За змістом п. 10 Порядку встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують. У разі, коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому пункту 73.3 статті 73 Кодексу, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Положення цього пункту Порядку, узгоджується з п. 73.3 ст. 73 ПК України, яким також встановлено, що у разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Виходячи з аналізу наведених норм, вимоги, які висуваються до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.01.2019 у справі №813/932/17.

За таких обставин, враховуючи, що запит відповідача відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку, що у платника податку виник обов`язок щодо надання інформації та її документального підтвердження.

На підставі вищевикладених обставин су дійшов висновку, що контролюючим органом правомірно та з дотриманням вимог податкового законодавства призначено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Сервісна компанія «Антейн БТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Паркінс Груп» (код ЄДРПОУ 40189861) за червень 2018 року, з ТОВ «Місячна Долина» (код ЄДРПОУ 42223154) за серпень, вересень 2018 року показників декларацій з податку на додану вартість про що винесено наказ від 24.01.2020 №696.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням І сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, будь-які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних бухгалтерського обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Сам факт перерахування платником податків коштів контрагенту за відсутністю реального постачання останнім товарів/послуг не може зменшувати фінансовий результат до оподаткування, виходячи із такого.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року №996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон № 996) встановлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно частини першої статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно частини другої статті 9 Закону № 996 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу.

Згідно п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

На підставі п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Як встановлено судом із акту перевірки від 13.02.2020 №39/26-15-05-04-05/40189861, контролюючий орган з аналізу інформації з Єдиного реєстру податкових накладних встановив, що у червні 2018 року контрагент позивача ТОВ «Паркінс Груп» на адресу ТОВ «БСК «Антей БТ» складено (зареєстровано) податкову накладну №34 від 28.06.2018 щодо ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях, розташованих за адресою: м. Київ, вул.Залізничне шосе, 57 на суму 237 420 грн. (ПДВ 39570 грн.)

Однак, позивачем не надано до перевірки та не приєднано до матеріалів справи договору на виконання робіт, акти виконаних робіт, кошториси виконаних робіт, звітів про виконання ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях та облікових регістрів за період з 01.06.2018 по 30.06.2018, що унеможливлює систематизувати та згрупувати інформацію про документально оформлені господарські операції.

Також контролюючим органом з аналізу інформації з Єдиного реєстру податкових накладних встановив, що у серпні - вересні 2018 року ТОВ «Місячна Долина» на адресу позивача складено (зареєстровано) податкові накладні:

- від 16.08.2018 №31 щодо сервісного обслуговування та ремонту кондиціонерів та обладнання в приміщеннях, розташованих за адресою: Залізничне шосе, 57 у м. Києві; технічне обслуговування та ремонт обладнання, розташованого у с. Мартусівка Бориспільського р-ну Київської обл.;

- від 30.09.2018 №110 щодо роботи з ремонту частини покрівлі ТРЦ «Екватор» за адресою: м. Бердянськ вул. Східний/Волонтерів, 13/73;

- від 30.09.2018 № 109 щодо монтажу кондиціонерів в приміщеннях, розташованих за адресою: Залізничне шосе, 57 у м. Києві.

Разом з цим, позивачем не надано до перевірки та не приєднано до матеріалів справи договору на виконання робіт, акти виконаних робіт, кошториси виконаних робіт, звітів про виконання ремонтно-будівельних робіт в приміщеннях та облікових регістрів за період з 01.08.2018 по 31.09.2018, що унеможливлює систематизувати та згрупувати інформацію про документально оформлені господарські операції.

Суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 08.09.2019 у справі №802/1069/13-а, від 20.03.2020 справа № 2а-9423/12/2670, від 01.04.2020, від 01.04.2020 у справі 640/637/19 вказав, що обґрунтованість та правильність висновку суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток, податку на додану вартість та зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість, з огляду на приписи пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, за якою у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Крім того, у постанові від 21.01.2020 справа № 826/6170/16 Верховний Суд зазначив, що обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту первинними документами покладається на платника-покупця товарів (робіт, послуг), оскільки саме він виступає суб`єктом, який використовує при обчисленні кінцевої суми податку, що підлягає сплаті до бюджету, суму податкового кредиту з податку на додану вартість, визначену постачальником, та зменшує оподатковуваний доход на вартість товарів (робіт, послуг), визначену продавцем.

Водночас Верховний Суд зазначає, що про обґрунтованість та правильність висновку суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для збільшення позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток, податку на додану вартість та зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість, з огляду на приписи пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, за якою у разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку документи, що підверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. (Постанова ВС від 09.10.2019 справа № 808/9391/13-а).

(Аналогічна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08.09.2019 у справі №802/1069/13-а, від 20.03.2020 справа № 2а-9423/12/2670, від 01.04.2020, від 01.04.2020 справа 640/637/19).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до п. 2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Згідно зі ст. 1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Отже, з урахуванням змісту і специфіки вказаних операцій, які передбачають наявність основних засобів, об`єктів оподаткування, трудових ресурсів, спеціальних умов для виконання ремонтно- будівельних робіт, суд дійшов висновку, що контролюючий орган правомірно встановив під час перевірки відсутність об`єктивно необхідних умов для реального здійснення задокументованих між позивачем та його контрагентами ТОВ «Паркінс Груп» (код ЄДРПОУ 41681794) та ТОВ «Місячна Долина» (код ЄДРПОУ 42223154), як наслідок, оскаржувані позивачем ППР від 01.04.2020 №2132615572 та №2142615572 є правомірними та скасуванню не підлягають.

Стосовно позовної вимоги позивача про скасування ППР від 01.04.2020 №2152615572, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 статті 44 ПК України визначено, що платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Як вже було встановлено судом, контролюючим органом на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Сервісна компанія «Антейн БТ» направлявся письмовий запит від 21.06.2019 №118621/10/2-15-14-07-02-15 про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Паркінс Груп» (код ЄДРПОУ 40189861) за червень 2018 року, з ТОВ «Місячна Долина» (код ЄДРПОУ 42223154) за серпень, вересень 2018 року показників декларацій з податку на додану вартість.

Однак ТОВ «Будівельно-Сервісна компанія «Антейн БТ» на вищезазначений запит контролюючого органу не надав інформації (пояснень та їх документальних підтверджень).

Пунктом 121.1 статті 121 ПК України передбачено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення від 01.04.2020 №2152615572 також є правомірним та скасуванню не підлягає.

За таких обставин, Черкаський окружний адміністративний суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення.

Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ