Постанова від 26.03.2025 по справі 280/2944/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 березня 2025 року м. Дніпросправа № 280/2944/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Бендес А.Г.

за участю представників: відповідача - Гришун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 року

в адміністративній справі №280/2944/23 за позовом Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне некомерційне підприємство «Міська Лікарня №10» Запорізької міської ради звернувся 09.05.2023 Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якій просив:

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №3532408, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, пені з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 10 694,75 гривень;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №0003500703, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 2 190 166,25 гривень;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №0003510703, яким застосовано штраф у розмірі 368 771,53 гривень за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг);

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №3542408, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1 020 гривень;

визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.04.2023 №0003520708, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем земельний податок з юридичних осіб на загальну суму 7 201,11 гривень.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року по справі №280/2944/23 в задоволенні позовних вимог Комунального некомерційного підприємства «Міська Лікарня №10» Запорізької міської ради до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024 року по справі №280/2944/23 апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 в адміністративній справі №280/2944/23 задоволено частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 в адміністративній справі №280/2944/23 скасовано в частині відмови у визнанні протиправним та скасуванні податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.04.2023 №0003520708 та в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 21.04.2023 №0003520708.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 в адміністративній справі №280/2944/23 залишено без змін.

Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради звернулось 10.01.2025 до суду першої інстанції з заявою про розстрочення виконання рішення, в якій просить (а.с. 1-3 т.3):

розстрочити виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 по справі № 280/2944/23 (з урахуванням постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.10.2024) шляхом сплати боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 21.04.2023 № 3532408, від 21.04.2023 №0003500703, від 21.04.2023 №0003510703, від 21.04.2023 № 3542408 рівними частинами щомісяця, а саме:

у січні 2025 р. 257 065,25 грн., у лютому 2025 р. 257 065,25 грн., у березні 2025 р. 257 065,25 грн., у квітні 2025 р. 257 065,25 грн., у травні 2025 р. 257 065,25 грн., у червні 2025 р. 257 065,25 грн., у липні 2025 р. 257 065,25 грн., у серпні 2025 р. 257 065,25 грн., у вересні 2025 р. 257 065,25 грн., у жовтні 2025 р. 257 065,28 грн.

В обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення зазначено, що ППР від 21.04.2023 №3532408, № 0003500703, № 0003510703, № 3542408 не є скасованими та залишені в силі. При цьому, за змістом таких ППР, загальна сума, яка нині підлягає сплаті (стягненню) з КНП «Міська лікарня № 10» ЗМР становить: 2 570 652,53 грн (10 694,75 + 2 190 166,25 + 368 771,53 + 1 020,00). Зазначено, що КНП «Міська лікарня №10» Запорізької міської ради є комунальним некомерційним підприємством, яке фінансується здебільшого за рахунок бюджетних коштів та коштів з НСЗУ, проте які мають цільове призначення і не можуть спрямовуватися на погашення податкових зобов`язань, в тому числі за судовими рішеннями, наголошуємо на тому, що станом на теперішній час у Підприємства виникли певні труднощі у здійсненні розрахунків за наведеними попередньо ППР, які не були скасовані у судовому порядку. Зазначено, що загальна сума за ППР нині складає 2570652,53 грн, що є суттєвою сумою для КНП «Міська лікарня №10» ЗМР аби мати змогу сплатити її одразу, зокрема одним платежем. При цьому, зазначено, що зазначені кошти у такій сумі є відсутніми на рахунках КНП «Міська лікарня №10» ЗМР, що також істотно ускладнює виконання судового рішення у цій справі та сплаті таких коштів у повному обсязі на рахунки відповідача. Також, вказує на те, що позивач нині перебуває у скрутному матеріальному становищі та має також заборгованість перед своїми працівниками з виплати заробітної плати. Крім того, КНП «Міська лікарня №10» ЗМР має також заборгованість по коду 2220 «Медикаменти і перев`язувальні засоби» (витратні матеріали), для міського центру нефрології та діалізу, а також заборгованість за іншими поточними видатками. Крім того, згідно бухгалтерської довідки КНП «Міська лікарня №10» ЗМР слідує, що на рахунках позивача нині відсутні вільні кошти для здійснення розрахунків. А два рахунки, на яких знаходяться певні суми кошти мають цільове призначення (кошти НСЗУ та для виплати заробітної плати) і не можуть спрямовуватися на інші цілі, зокрема оплату штрафів за ППР, за рішеннями судів, тощо. Вважає, що наведені обставини свідчать про наявність достатніх підстав, які ускладнюють виконання судового рішення у справі № 280/2944/23 та свідчать про неможливість з боку позивача здійснити сплату усієї суми у розмірі 2 570 652,53 грн. Проте, зауважує, що КНП «Міська лікарня № 10» ЗМР не відмовляється від сплати такої заборгованості, не вчиняє дій, які б свідчили про таке уникнення та не має на меті перешкоджати виконанню судового рішення, тощо. КНП «Міська лікарня №10» ЗМР, лише просить суд, з урахуванням значної суми боргу (2 570 652,53 грн) та зважаючи на те, що Підприємство є комунальним закладом, яке фінансується переважно за кошти місцевого бюджету та за рахунок інших надходжень, які не є суттєвими та беручи до уваги, що таке Підприємство є лікарняним закладом, яке потребує закупки відповідних медикаментів, витратних матеріалів та фінансування інших цілей пов`язаним із наданням медичної допомоги населенню здійснити розстрочення виконання рішення суду у справі № 280/2944/23.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 року заяву Комунального некомерційного підприємства "Міська Лікарня №10" Запорізької міської ради про розстрочення виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 листопада 2023 року по справі №280/2944/23 - задоволено.

Розстрочено виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року по справі №280/2944/23 строком на 10 (десять) місяців з 30 січня 2025 року, зі сплатою Комунальним некомерційним підприємством "Міська Лікарня №10" Запорізької міської ради боргу за податковими повідомленнями-рішеннями від 21.04.2023 №3532408, №0003500703, №0003510703, №3542408 рівними частинами щомісяця, а саме:

до 30 січня 2025 року 257 065,25 грн, до 28 лютого 2025 року 257 065,25 грн, до 30 березня 2025 року 257 065,25 грн, до 30 квітня 2025 року 257 065,25 грн, до 30 травня 2025 року 257 065,25 грн, до 30 червня 2025 року 257 065,25 грн, до 30 липня 2025 року 257 065,25 грн, до 30 серпня 2025 року 257 065,25 грн, до 30 вересня 2025 року 257 065,25 грн, до 30 жовтня 2025 року 257 065,28 грн.

Не погодившись з ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 року відповідачем подано апеляційну скаргу, згідно якої просить вказану ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Посилається на те, що заява про розстрочення виконання рішення є не обґрунтованою та не містить в повній мірі викладу обставин та документально підтверджених фактів, які б свідчили про неможливість виконання позивачем судового рішення по справі 280/2944/23. Вказує, що законом не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення. Поряд з цим, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Така позиція суду кореспондує висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 03.06.2021 року по справі №9901/598/19. Відстрочення виконання судового рішення передбачає наявність дійсних та реальних обставин, що об`єктивно унеможливлюють, або створюють значні перешкоди у виконанні рішення суду. Водночас, позивач у своїй заяві посилається на заборгованість із заробітної плати у підприємства та те, що КНП «Міська лікарня №10» ЗМР має заборгованість по коду 2220 «Медикаменти і перев`язувальні засоби». Представник Головного управління ДПС у Запорізькій області зазначає, що статтями 18 та 19 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» від 19.11.1992, № 2801-XII визначено порядок фінансового, матеріально-технічного забезпечення закладів охорони здоров`я. Отже, стає не зрозумілим, яким чином виникла заборгованість у позивача по коду 220 «Медикаменти і перев`язувальні засоби», якщо фінансування здійснюється державою і кошти виділяються. Щодо заборгованості із заробітної плати зазначено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про оплату праці» визначено умови і розміри оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету визначаються Кабінетом Міністрів України. Крім того, посилаючись на дві обставини щодо відсутності можливості сплатити свій податковий борг позивач посилається на дві обставини 1) заборгованість по заробітній платі і 2) заборгованість по коду 2220, однак на сторінці 5 своєї ж заяви позивач сам спростовує ці твердження зазначаючи: «Два рахунки, на яких знаходяться певні суми коштів мають цільове призначення (кошти НСЗУ та для виплати заробітної плати) і не можуть спрямовуватися на інші цілі, зокрема оплату штрафів за ППР, рішення судів, тощо», отже, позивачем не наведено обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просить ухвалу від 23.01.2025 скасувати та відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Статтею 124 Конституції України та статтею 370 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами ч. 1 ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч.3 ст.378 КАС України).

Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст.378 КАС України).

Тобто, вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк тощо.

Підставою для розстрочення виконання рішення, в розумінні ст. 378 КАС України, є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що заявник просив розстрочити виконання рішення суду у зв`язку з тим, що КНП «Міська лікарня № 10» Запорізької міської ради є комунальним некомерційним підприємством, яке фінансується здебільшого за рахунок бюджетних коштів та коштів з НСЗУ (Національна служба здоров`я України), проте які мають цільове призначення і не можуть спрямовуватися на погашення податкових зобов`язань, в тому числі за судовими рішеннями, наголошує на тому, що станом на теперішній час у Підприємства виникли певні труднощі у здійсненні розрахунків за ППР, які не були скасовані у судовому порядку. Зазначає, що загальна сума за ППР - 2 570 652,53 грн є суттєвою сумою для КНП «Міська лікарня №10» ЗМР аби мати змогу сплатити її одразу, зокрема одним платежем. При цьому, зазначає, що зазначені кошти у такій сумі є відсутніми на рахунках КНП «Міська лікарня №10» ЗМР, що також істотно ускладнює виконання судового рішення у цій справі та сплаті таких коштів у повному обсязі на рахунки відповідача. Також, зазначає, що позивач нині перебуває у скрутному матеріальному становищі та має також заборгованість перед своїми працівниками з виплати заробітної плати.

Позивач вказує, що зазначене підтверджується:

листом до Департаменту з питань охорони здоров`я та медичного забезпечення ЗМР від 02.12.2024 № 01-12/414, в якому КНП «Міська лікарня №10» ЗМР просило виділити кошти за рахунок місцевого бюджету в сумі 2 516 541,16 грн для недопущення кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати (у листопаді);

листом до Департаменту з питань охорони здоров`я та медичного забезпечення ЗМР від 17.12.2024 р. № 01-12/438, в якому КНП «Міська лікарня №10» ЗМР просило виділити кошти за рахунок місцевого бюджету в сумі 1 601 250 грн для недопущення кредиторської заборгованості з виплати заробітної плати (у грудні).

Крім того, позивач зазначає, що з вказаних листів також слідує, що КНП «Міська лікарня №10» ЗМР має також заборгованість по коду 2220 «Медикаменти і перев`язувальні засоби» (витратні матеріали), для міського центру нефрології та діалізу, а також заборгованість за іншими поточними видатками. Крім того, згідно бухгалтерської довідки КНП «Міська лікарня №10» ЗМР слідує, що на рахунках позивача нині відсутні вільні кошти для здійснення розрахунків. А два рахунки, на яких знаходяться певні суми кошти мають цільове призначення (кошти НСЗУ та для виплати заробітної плати) і не можуть спрямовуватися на інші цілі, зокрема оплату штрафів за ППР, за рішеннями судів, тощо.

Позивач вважає, що наведені обставини свідчать про наявність достатніх підстав, які ускладнюють виконання судового рішення у справі № 280/2944/23.

При цьому відповідач вважає, що позивачем не надано достатніх обґрунтувань та доказів для розстрочення виконання рішення суду.

Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.

На даний час на території України діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Приписами ч. 1 ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Отже процесуальним законом надано суду право розстрочити виконання рішення.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня № 10» ЗМР є Комунальним некомерційним підприємством,

Комунальне некомерційне підприємство є закладом охорони здоров`я, діяльність якого фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, надходжень від Національної служби здоров`я України.

В даний час, коли в Україні існує воєнний стан, діяльність закладів охорони здоров`я має особливу вагу.

При цьому, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня № 10» ЗМР не відмовляється від сплати заборгованості, не вчиняє дій, які б свідчили про таке уникнення та не має на меті перешкоджати виконанню судового рішення.

Отже, заявник не ухиляється від виконання рішення, а шукає способи погашення заборгованості.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції така поведінка є виявом добросовісності намірів заявника в частині виконання своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості.

Комунальне некомерційне підприємство «Міська лікарня № 10» ЗМР вважає суму боргу в розмірі 2 570 652,53 грн значною, виплата якої одноразовим платежем може вплинути на функціонування медичної установи в період військового стану.

Оскільки позивач фінансується переважно за кошти місцевого бюджету та за рахунок інших надходжень, які не є суттєвими надходженнями, при цьому, беручи до уваги, що медичний заклад потребує закупки відповідних медикаментів, витратних матеріалів та фінансування інших цілей пов`язаним із наданням медичної допомоги населенню (зокрема і військовослужбовцям під час воєнного стану, то на думку колегії суддів апеляційної інстанції наявні підстави для розстрочення виконання рішення суду у справі № 280/2944/23.

З огляду на встановлені вище обставини, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що наведені заявником обставини є такими, що істотно ускладнюють виконання рішення суду в цій справі та дають підстави для його розстрочення.

Враховуючи наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від суду від 02.11.2023 року по справі №280/2944/23, та відсутність у КНП «Міська лікарня № 10» ЗМР можливості сплатити заборгованість у сумі 2 570 652,53 грн одним платежем, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для розстрочення виконання судового рішення.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Значене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу ухвали суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для її скасування.

Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витрати у справі.

Керуючись 241-245, 250, 312, 316, 320, 321, 322, 327, 328, 329, 378 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 року залишити без задоволення.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 23.01.2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 26.03.2025 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Вступну та резолютивну частину постанови проголошено 26.03.2025.

В повному обсязі постанова виготовлена 31.03.2025.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова