Постанова

від 03.04.2025 по справі 420/34053/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/34053/24

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К.С. Дата і місце ухвалення: 22.01.2025р., м. Одеса Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приморського відділу Державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорнова П.В.

від 06.06.2024р. ВП №69425907 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 1700,00 грн.;

від 09.07.2024р. ВП №69425907 про накладення штрафу на ОСОБА_1 у розмірі 3400,00 грн.;

від 25.07.2024р. ВП №69425907 про закінчення виконавчого провадження №69425907.

Також, позивач просила стягнути з головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорнова П.В. на її користь судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу, орієнтований розрахунок яких складає 10 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що спірні постанови про накладення штрафу та про закінчення виконавчого провадження із зверненням з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення до Приморського відділу поліції в м.Одесі ГУНП в Одеській області винесено головним державним виконавцем Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорновим П.В. без перевірки та встановлення факту виконання боржником рішення Приморського районного суду м.Одеси від 06.12.2021р. по справі №522/5675/18. Відповідачем порушено встановлений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження» порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, а також повторно не перевірено виконання рішення боржником.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, а також на не правильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення від 22.01.2025р. з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення її позову у повному обсязі.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням позивача на те, після ухвалення Одеським апеляційним судом постанови від 22.06.2023р. по справі №522/5675/18 ОСОБА_1 добровільно виконано рішення суду щодо зобов`язання власними силами та за власний рахунок привести об`єкт нерухомого майна нежитлову будівлю загальною площею 120,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорту за №9171 6725 1101 від 17.02.2017р. За результатом добровільного виконання рішення 12.05.2024р. ОСОБА_1 укладено договір з ТОВ «АК «БІ ЕНД ДЖІ» щодо інвентаризації об`єкту нежитлового майна, за результатом якого поінтеризовано нежитлову будівлю за вказаною адресою та складено технічний паспорт, який зареєстрований в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва. У випадку належного виконання державним виконавцем своїх обов`язків, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», здійснення огляду об`єкту нерухомого майна не формалізовано, а із залученням боржника, стягувача, представників сторін, фахівців у галузі технічної інвентаризації та/або будівництва, то факт виконання ОСОБА_1 у добровільному порядку рішення суду було б встановлено. Акти державного виконавця від 06.06.2024р. та від 09.07.2024р. складені формально, без фактичного виходу ним за місцем проведення виконавчих дій.

Також, апелянт посилається на необґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 надсилалися виконавчі документи за адресою її проживання та вона була обізнана про хід виконавчого провадження. Апелянт стверджує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження направлення їй вимог державного виконавця та постанов за вихідними номерами 75280, 96257 та 120788. При цьому, судом не вжито заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.12.2021р. по справі №522/5675/18 задоволено позов Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про приведення об`єкту нерухомого майна у попередній стан.

Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.03.2020р. у №51763787, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області Мерзлікіним Д.В., що є підставою для проведення державної реєстрації припинення права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю, загальною площею 120,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

Зобов`язано ОСОБА_1 власними силами та за власний рахунок привести об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 120,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорту за № НОМЕР_1 від 17.02.2017р.

Постановою Одеського апеляційного суду від 22.06.2023р. задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.12.2021р. по справі №522/5675/18 змінено шляхом викладення абзацу другого його резолютивної частини в наступній редакції:

«Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.03.2020р. №51763787, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Холоднобалківської сільської ради Біляївського району Одеської області ОСОБА_3 ».

В іншій частині рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06.12.2021р. по справі №522/5675/18 залишено без змін.

На виконання судового рішення по справі №522/5675/18 27.06.2022р. Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист про зобов`язання ОСОБА_1 власними силами та за власний рахунок привести об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 120,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорту за № НОМЕР_1 від 17.02.2017р.

20.07.2022р. старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову №69425907 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №522/5675/18, виданого Приморським районним судом м. Одеси 27.06.2022р.

Того ж дня державним виконавцем винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження про стягнення виконавчого збору.

14.09.2022р. старшим державним виконавцем Першого Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову №69425907 про накладення штрафу, якою за невиконання умов виконавчого документа на боржника ОСОБА_1 накладено штраф на користь держави у розмірі 1700 грн. та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, попереджено її про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення.

Зазначену постанову про накладення штрафу ОСОБА_1 оскаржила в судовому порядку.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2023р. по справі №420/13571/22 визнано протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 14.09.2022р. ВП №69425907.

16.02.2024р. головним державним виконавцем Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у відповідності до вимог абз.4 ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову №69425907 про скасування процесуального документу, якою скасовано документ «Постанова про накладення штрафу» від 14.09.2022р.

30.04.2024р. державним виконавцем на адресу боржника, яка зазначена у виконавчому документі (м.Одеса, вул.Лізи Чайкіної, 18), направлено вимогу щодо виконання рішення суду та надання відповідної інформації органу ДВС.

Відомості про вручення боржнику вказаної вимоги матеріали справи не містять.

06.06.2024р. державним виконавцем здійснено перевірку виконання боржником рішення суду, за наслідками якої складено акт державного виконавця. В акті зазначено, що виходом за адресою: м.Одеса, проспект Гагаріна, 23 встановлено, що боржником вимоги виконавчого листа не виконано. На адресу відділу від боржника пояснень щодо виконання умов виконавчого документа не надходило.

06.06.2024р. державним виконавцем, у відповідності до вимог ч.2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 1700 грн.

Відомості про отримання (вручення) ОСОБА_1 вказаної постанови матеріали справи не містять.

09.07.2024р. державним виконавцем здійснено перевірку виконання боржником рішення суду, за наслідками якої складено акт державного виконавця. В акті зазначено, що виходом за адресою: м.Одеса, проспект Гагаріна, 23 встановлено, що боржником вимоги виконавчого листа не виконано. На адресу відділу від боржника пояснень щодо виконання умов виконавчого документа не надходило.

Того ж дня, державним виконавцем, у відповідності до вимог ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 3 400 грн.

В матеріалах справи міститься супровідний лист від 09.07.2024р. за вихідним номером 120788 про направлення боржнику копії постанови про накладення штрафу від 09.07.2024р. ВП №69425907, однак докази вручення його ОСОБА_1 відсутні.

18.07.2024р., відповідно до положень ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», головним державним виконавцем Жорновим П.В. сформовано та направлено до Приморського відділу поліції в м.Одесі ГУНП в Одеській області повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

25.07.2024р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №69425907 на підставі частини першої пункту 11 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Вважаючи протиправними постанови головного державного виконавця Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорнова П.В. про накладення штрафу від 06.06.2024р. ВП №69425907 та від 09.07.2024р. ВП №69425907, а також про закінчення виконавчого провадження від 25.07.2024р. ВП №69425907 ОСОБА_1 оскаржила їх в судовому поряду.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції визнав обґрунтованим накладення на позивача штрафу за невиконання рішення суду, зазначивши, що ОСОБА_1 не надано доказів виконання рішення суду та не доведено наявності поважних причин, які зумовили таке невиконання. При цьому, суд зазначив, що позивачу вчасно та на вірну адресу направлялись виконавчі документи, тобто остання знала про хід виконавчого провадження. А відтак, за висновками суду, у зв`язку з невиконанням судового рішення державний виконавець послідовно виніс дві постанови про накладення на боржника штрафу і надіслав до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення.

Надаючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції колегія суддів виходить з наступного.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Стаття 28 Закону №1404-VIII встановлює процедуру надсилання документів виконавчого провадження.

Так, відповідно до частини першої згаданої статті копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Пунктом 16 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII передбачено право виконавця під час здійснення виконавчого провадження накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Згідно ч.4 ст.18 Закону №1404-VIII вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Статтею 32 Закону №1404-VIII встановлено, що за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

Статтею 75 Закону №1404-VIII встановлена відповідальність за невиконання рішення, що зобов`язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі.

Так, відповідно до ч.1 ст.75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. (ч.2 ст.75 Закону №1404-VIII)

Таким чином накладення штрафу є наслідком невиконання рішення боржником без поважних причин у встановлений виконавцем строк.

Аналізуючи наведені положення Закону України «Про виконавче провадження» в контексті цієї справи, потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, яке зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин.

Таким чином, невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження».

Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

При цьому, як зазначив Верховний Суд у постановах від 17.08.2020р. по справі №160/4615/19, від 05.06.2024р. по справі №480/6452/23, сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Не менш важливо у цьому зв`язку пам`ятати також і про засади виконавчого провадження, зокрема - у контексті цієї справи - про такі з них, як справедливість, неупередженість та об`єктивність, які мали б теж слугувати своєрідним орієнтиром під час примусового виконання рішень зобов`язального характеру, надто коли йдеться про поважність причин його невиконання та пов`язану з цим юридичну відповідальності боржника.

При зверненні з даним позовом до суду та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що після набрання законної сили 22.06.2023р. судовим рішенням по справі №522/5675/18 нею активно розпочато здійснення дій щодо приведення об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, загальною площею 120,3 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , до попереднього стану відповідно до технічного паспорту за №9171 6725 1101 від 17.02.2017р.

06.05.2024р. ОСОБА_1 звернулася до органу ДВС із заявою про закриття виконавчого провадження №69425907 на підставі п.9 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» - у зв`язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч.1 ст.63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

Як слідує зі змісту наявних в матеріалах справи актів державного виконавця від 06.06.2024р. та від 09.07.2024р., які є повністю ідентичними за своїм змістом, виходом за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що боржником вимоги виконавчого листа не виконано, на адресу відділу від боржника пояснень щодо виконання умов виконавчого документа не надходило.

Однак, перевірка виконання рішення суду здійснювалася державним виконавцем одноособово, без повідомлення про це сторін виконавчого провадження, в т.ч. боржника ОСОБА_1 , чим позбавлено останню можливості надати докази виконання рішення суду або докази поважності причин його невиконання у встановлений державним виконавцем строк.

В матеріалах справи відсутні докази надіслання державним виконавцем позивачу як вимоги державного виконавця від 30.04.2024р. та актів державного виконавця від 06.06.2024р. і від 09.07.2024р., так і спірних постанов про накладення штрафу від 06.06.2024р. і від 09.07.2024р.

При цьому, станом на 06.05.2024р. у відповідача була заява ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження, в якій остання зазначила, що вимоги виконавчого документу нею виконано у повному обсязі. У зв`язку з цим, на думку колегії суддів, на виконання вимог частини першої статті 18 Закону №1404-VIII, державний виконавець відповідача мав ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії щодо перевірки виконання виконавчого документу.

Надання Законом №1404-VIII державному виконавцю повноважень накладення штрафу на боржника не свідчить про наявність в останнього права виносити відповідні постанови без належного встановлення та обґрунтування підстав їх винесення.

Стаття 75 Закону №1404-VIII передумовою накладення на боржника штрафу передбачає встановлення державним виконавцем факту невиконання виконавчого документа без поважних причин, чого у даній справі відповідачем у встановленому порядку не перевірялося.

Сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону №1404-VIII, на що звернув увагу Верховний Суд в постанові від 21.01.2020р. у справі №640/9234/19.

Фактично, як слідує з матеріалів справи, державний виконавець обмежився формальним складенням актів державного виконавця від 06.06.2024р. і від 09.07.2024р. та постанов про накладення штрафу від 06.06.2024р. і від 09.07.2024р., наявність яких навіть не довів належним чином до відома ОСОБА_1 .

Висновки суду першої інстанції про те, що позивачу вчасно та на вірну адресу направлялись виконавчі документи, не узгоджуються з матеріалами справи.

До того ж, підставою для скасування постанови про накладення штрафу від 14.09.2022р. ВП №69425907 згідно рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.03.2023р. по справі №420/13571/22 також було те, що умовою для накладення на боржника у виконавчому провадженні штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин, чого державним виконавцем не з`ясовувалося.

При вирішенні спору колегія суддів враховує, що 04.08.2024р. виготовлено технічний паспорт споруди за адресою: м. Одеса (станом на 01.01.2021), вулиця Гагаріна, 23 та зареєстровано його в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, що свідчить про те, що ОСОБА_1 вживалися заходи щодо виконання рішення суду по справі №522/5675/18.

На підставі викладеного колегія суддів доходить висновку, що Приморським відділом ДВС у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), як суб`єктом владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено законності постанов про накладення штрафу на ОСОБА_1 від 06.06.2024р. ВП №69425907 та від 09.07.2024р. ВП №69425907. Державний виконавець не виконав обов`язок щодо вчинення в повному обсязі виконавчих дій щодо перевірки виконання виконавчого документу.

А відтак, спірні постанови про накладення штрафу на ОСОБА_1 від 06.06.2024р. ВП №69425907 та від 09.07.2024р. ВП №69425907 підлягають скасуванню.

Оскільки постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.07.2024р. №69425907 винесено державним виконавцем на підставі частини першої пункту 11 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», що безпосередньо пов`язано з фактом повторного невиконання рішення без поважних причин боржником, тому вказана постанова також підлягає скасуванню.

При вирішенні спору суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини, не правильно застосував норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, не повне з`ясування судом першої інстанції обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду, викладених в рішенні, обставинам справи.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що постановлене Одеським окружним адміністративним судом рішення від 22.01.2025р. підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового судового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду першої інстанції позивачем сплачено 3633,60 грн. судового збору (квитанція від 08.11.2024р.), а при поданні апеляційної скарги 4360,32 грн. (квитанція від 21.02.2025р.).

Таким чином, на підставі ч.1 ст.139 КАС України, з Приморського відділу Державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь позивача підлягає стягненню 7993,92 грн. судового збору.

Доказів понесення витрат на правничу допомогу позивачем не надано.

Керуючись ст.ст. 272, 287, 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2025 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення штрафу від 06 червня 2024 року ВП №69425907 та від 09 липня 2024 року ВП №69425907, винесені головним державним виконавцем Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорновим Павлом Вікторовичем.

Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 25 липня 2024 року ВП №69425907, винесену головним державним виконавцем Приморського відділу ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Жорновим Павлом Вікторовичем.

Стягнути з Приморського відділу Державної виконавчої служби у м.Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (код ЄДРПОУ 41404999) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 7993,92 грн. судового збору.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 квітня 2025 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук