Постанова

від 02.04.2025 по справі 580/8394/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/8394/24 Суддя першої інстанції: Альона КАЛІНОВСЬКА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Штульман І.В.,

суддів - Василенка Я.М., Черпака Ю.К.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області на прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (далі - відповідач, ГУ ДСНС України у Черкаській області) про:

- визнання протиправними дій ГУ ДСНС України у Черкаській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУ ПФ в Черкаській області) нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог статтей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2022 та 2023 роки для проведення з 01 лютого 2022 та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії;

- зобов`язання ГУ ДСНС України у Черкаській області підготувати та надати до ГУ ПФ в Черкаській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статтей 43 і 63 Закону, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а саме надбавки за особливості проходження служби у розмірі (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (75% посадового окладу), які встановлені на 2022 рік та надбавки за особливості проходження служби у розмірі (50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років); премії (176% посадового окладу), які встановлені на 2023 рік для здійснений обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01.01.2022, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії.

Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18029, м. Черкаси, вул. прикордонника Лазаренка, 1, код ЄДРПОУ 38646021) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01.01.2022, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01.010.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснений обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року та 01 лютого 2023 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд першої інстанції виходив з того, що починаючи з 29 січня 2020 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно Постанови № 704 у відповідності до вимог статтей 43 і 63 Закону з огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2022 року та 2023 року відповідно.

Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що вони є передчасними, оскільки відповідачем не складалися довідки, а відтак і не визначалися розміри складових грошового забезпечення позивача, у той час як судовому захисту підлягають лише порушені права.

Не погоджуючись з рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове, яким позовну заяву залишити без розгляду.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що з березня 2018 року і по теперішній час розміри посадових окладів, окладів за військовим званням діючих військовослужбовців не змінювались, у зв`язку з чим відсутні підстави для перерахунку пенсії. Крім того, у спірний період Кабінет Міністрів України не приймав рішень щодо перерахунку таких пенсій. Починаючи з травня 2023 року із набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481 (далі - Постанова №481) застосовується фіксована величина для обчислення посадових окладів та окладів за військовим званням без прив`язки до прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Окремо апелянт наголошує, що судом залишено поза увагою пропуск позивачем строку звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 23 грудня 2024 року.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

За змістом частини першої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

За приписами частини другої статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк - до 02 квітня 2025 року.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, то судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку його законності та обґрунтованості у межах доводів та вимог апеляційної скарги ГУ ДСНС України в Черкаській області.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебуває на обліку у ГУ ПФ в Черкаській області та отримує пенсію відповідно до Закону (а.с.14).

У червні 2024 року представник позивача - адвокат Вікторія Єрьоміна, звернулася до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальними) званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2022 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, підготувати та надати до ГУ ПФ в Черкаській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону, положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2022 року, шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684,00 грн), встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2022 та 2023 роки, для здійснення перерахунку пенсії з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року (а.с.10).

Листом від 19 червня 2024 року №6805-4368/6811 ГУ ДСНС України у Черкаській області повідомило представника позивача про відсутність підстав для виготовлення оновлених довідок, оскільки станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відсутні факти підвищення грошового забезпечення, розрахунковою величиною є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року, будь-яких списків щодо перерахунку пенсій від органів Пенсійного фонду України не надходило, а з 20 травня 2023 розрахунок розміру посадового окладу та окладу за військовим званням здійснюється з фіксованої суми 1762 грн (а.с.11-12).

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ), статті 63 Закону, Постанови №704, а також ряду інших підзаконних актів суд першої інстанції прийшов до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно Постанови № 704, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на таке.

Закон №2011-XII регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі.

Приписами статті 9 указаного Закону передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (частина перша).

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина друга).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя).

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема, на військовій службі, визначає Закон.

Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

У свою чергу, відповідно до статті 43 Закону пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Наведена норма статті 43 Закону безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18.

У свою чергу, питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону, згідно з частинами першою, другою і четвертою якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України делеговано право встановлювати умови і порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для його проведення.

Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 (далі - Порядок №45) передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Положеннями абзацу першого пункту 5 Порядку № 45 у редакції постанови Уряду України від 21 лютого 2018 року №103 (далі - Постанова №103) було передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 містилася форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено у новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.

Отже, зміни, внесені Постановою №103, зокрема, до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови №103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45 не змінився.

Так, на момент звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновлених довідок про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Системний аналіз наведених норм у своєму взаємозв`язку з приписами абзацу першого частини першої статті 63 Закону дає підстави для висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України, так і відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи.

Як зазначалось, норма статті 43 Закону безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Питання ж перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статті 63 Закону, згідно з частинами першою, другою і четвертою якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Пунктом 4 Постанови №704 (у первинній редакції) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Постанова № 704 набрала чинності з 01 березня 2018 року.

Разом з тим, 24 лютого 2018 року набрала чинності Постанова №103, пунктом 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови №704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, з 24 лютого 2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103 і з цієї дати фактично відновлено дію пункту 4 Постанови №740 у первісній редакції, тобто розрахунковою величиною є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

З огляду на вказане, колегія суддів зазначає про необхідність застосування до спірних правовідносин з 29 січня 2020 року (дати набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18) положень пункту 4 Постанови №704 у редакції до 24 лютого 2018 року, тобто в редакції, яка була чинна до набрання законної сили Постановою №103.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що на момент набрання чинності Постановою №704 (01 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно указаного вище пункту 6 Постанови №103.

Водночас текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови №704, у зв`язку з прийняттям Постанови №103 не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови №704 в редакції, викладеній згідно пункту 6 Постанови №103.

Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року №1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. № 1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704» виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови №704 у новій редакції: «1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень.». В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови №704.

При цьому, як вже встановлено раніше, ще до прийняття зазначеної постанови Урядом України 28 жовтня 2020 року №1038 Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнав протиправним і нечинним пункт 6 Постанови №103.

Отже, з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови №704, тобто та, яка була до внесення змін згідно пункту 6 Постанови №103. Текст примітки до додатку 1 до Постанови №704 в цьому контексті суттєвого значення вже не має, адже акцентується головним чином на тексті пункту 4 Постанови №704, а надто на розмірі розрахункової величини - прожитковому мінімумі для працездатних осіб.

Аналогічна позиція щодо застосування указаних норм права у поєднанні з правовими наслідками, пов`язаними з прийняттям судом рішення у справі №826/6453/18, висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 15 березня 2023 року у справі №420/6572/22.

Також, колегія суддів наголошує, що станом на 01 березня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Водночас, Закон України від 05 жовтня 2000 року №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Отже, зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 02 грудня 2021 року №1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» та Закон України від 03 листопада 2022 року №2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року, на 2022-2023 роки не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Суд апеляційної інстанції також підкреслює, що Верховний Суд у постанові від 12 вересня 2022 року у справі №500/1813/21 сформулював наступні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», в осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Такий самий підхід Верховний Суд застосував також у справах №120/8603/21-а (постанова від 31 серпня 2022 року), №120/648/22-а (постанова від 16 листопада 2022 року), №640/17686/21 (постанова від 04 січня 2023 року), №440/1185/21 (постанова від 10 січня 2023 року), №380/5158/22 (постанова від 09 травня 2023 року), №420/18318/23 (постанова від 05 червня 2024 року), №240/16735/21 (постанова від 25 квітня 2024 року).

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність у позивача з 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року права на отримання нових довідок про розмір грошового забезпечення, в якій розміри посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званнями повинні, з урахуванням щомісячних основних і додаткових видів грошового забезпечення та премії, бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704.

Щодо аргументів апелянта про те, що 12 травня 2023 року Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову №481, яка набрала чинності 20 травня 2023 року та якою по-іншому врегульовані спірні правовідносини, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Так, пунктом 1 Постанови №481 приписано скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).

Пунктом 2 указаної Постанови внесено зміну до пункту 4 Постанови, виклавши абзац перший в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

На переконання відповідача, викладення пункту 4 Постанови №704 у згаданій редакції та встановлення фіксованої суми, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року, свідчить про відсутність підстав стверджувати, що з 01 січня 2022 року та з 01 січня 2023 року у позивача виникло право на перерахунок грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Водночас, судовою колегією враховується, що, як було встановлено раніше, вказана постанова Уряду України набрала чинності 20 травня 2023 року. Спірні ж у цій справі правовідносини стосуються січня 2022 року та січня 2023 років, тобто не охоплюються предметом регулювання пункту 4 Постанови №704 у редакції Постанови №481. З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що розмір складових грошового забезпечення позивача для перерахунку пенсії станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року має обчислюватися, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, з урахуванням чинного станом на згадані дати правового регулювання.

З приводу аргументів апеляційної скарги про пропуск позивачем шестимісячного строго строку звернення до суду із вказаним позовом колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Питання про те, чи підлягає застосуванню положення частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України в справах із позовними вимогами щодо складання відповідних довідок про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії на підставі статті 63 Закону, вже було предметом розгляду суду касаційної інстанції.

Так, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду постановою від 12 грудня 2023 року у справі №380/1907/23 відступив від висновків, викладених у раніше ухваленій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів цієї самої палати від 12 квітня 2023 року у справі №380/14933/22 щодо застосування шестимісячного строку звернення до суду у справі, спір у якій виник щодо невидачі компетентним органом довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особі, пенсія якій призначена згідно із Законом, та сформував такий правий висновок:

(1) видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку №45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону;

(2) згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

(3) тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду;

(4) застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії.

У постанові від 10 жовтня 2024 року у справі №380/2675/23 Верховний Суд підкреслив, що застосовування шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, до аналогічного за змістом позову матиме наслідком неможливість реалізації позивачем передбаченого статтею 51 Закону права на перерахунок пенсій у зв`язку із підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Відтак аргументи апеляційної скарги про пропуск позивачем строку звернення до суду не узгоджуються з приписами статті 51 Закону та сформованою усталеною практикою Верховного Суду щодо її застосування у взаємозв`язку з положеннями статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги щодо відсутності у позивача права на отримання нових довідок не знайшли своє підтвердження.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі №580/8394/24 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач І.В. Штульман

Судді Я.М. Василенко

Ю.К. Черпак