Ухвала від 02.04.2025 по справі 620/9671/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/9671/24

УХВАЛА

02 квітня 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Штульман І.В.,

суддів - Вівдиченко Т.Р., Черпака Ю.К.,

при секретарі - Рожок В.В.,

за участі - представника Фермерського господарства «Еколайф» - адвоката Сала Олександра Петровича, -

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у режимі відеоконференції, заяву представника Фермерського господарства «Еколайф» - адвоката Сала Олександра Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Еколайф» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2024 року Фермерське господарство «Еколайф» (далі - позивач, ФГ «Еколайф») звернулося в Чернігівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Головного управління ДПС (далі - ГУ ДПС) у Чернігівській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 01 липня 2024 року №10254/ж10/25-01-09-01-02 на суму 7111985,72 грн.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року адміністративний позов Фермерського господарства «Еколайф» задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Чернігівській області від 01 липня 2024 року №10254/ж10/25-01-09-01-02. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «Еколайф» витрати зі сплати судового збору у розмірі 30280,00 гривень.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Чернігівській області залишено без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі №620/9671/24 - без змін.

На адресу Шостого апеляційного адміністративного суду 20 лютого 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява представника ФГ «Еколайф» - адвоката Сала О.П., про ухвалення додаткового судового рішення, в якій останній просив стягнути з ГУ ДПС у Чернігівській області на користь ФГ «Еколайф» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 40000 грн.

У запереченні на вказану заяву ГУ ДПС у Чернігівській області просить відмовити в її задоволенні з підстав завищення кількості витраченого адвокатом часу та неспівмірністю розміру витрат на оплату послуг адвоката з огляду на обсяг викладеного у позові правового обґрунтування позиції позивача та складність справи.

У судовому засіданні представник позивача вимоги заяви підтримав та просив її задовольнити у повному обсязі.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду заяви, прибуття уповноваженого представника не забезпечив.

Розглянувши матеріали поданої заяви, заслухавши пояснення представника позивача, судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 1 частини першої статті 132 КАС України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписи абзацу першого частини першої статті 139 КАС України визначають, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Разом з тим, за приписами частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина п`ята цієї статті).

З аналізу наведених норм процесуального закону вбачається, що витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат, що, однак, не зумовлює висновку про їх обов`язкову наявність у кожній справі.

За загальним правилом, питання про стягнення таких витрат має вирішуватися судом одночасно із задоволенням позову такої сторони у рішенні, постанові або ухвалі. Разом з тим, суд може розглянути це питання і після вирішення справи, але лише за наявності визначених законом передумов: неможливості подати докази розміру понесених витрат внаслідок поважних причин з подачею відповідної заяви «про це» до закінчення судових дебатів.

Певної форми відповідної заяви та вимог до її змісту законом не передбачено, отже, така заява може бути письмовою або усною (під час фіксування судового засідання технічними засобами).

Вирішуючи питання темпоральних меж подання заяви про стягнення витрат на правову допомогу, а також доказів на підтвердження їх фактичного понесення та розміру, колегія суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 (ухвала від 07 липня 2023 року) зауважила, що вказівка у частині сьомій статті 139, частині третій статті 143 КАС України на судові дебати, до закінчення яких сторона може заявити суду прохання (вимогу, клопотання) про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, потрібно розуміти не як єдино можливу стадію розгляду справи по суті, на якій дозволяється повідомити суду про цю обставину. Це є останній етап - перед виходом суду до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення за наслідками розгляду справи - для того, щоб сторона могла заявити про необхідність подати докази на підтвердження розміру понесених витрат, які підлягають розподілу за наслідками розгляду справи.

Проте, підстави для розподілу судових витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу, мають існувати до того, як справа буде розглянута по суті, і з цим пов`язується ухвалення додаткового рішення в цій частині.

Передбачена процесуальними нормами можливість подати суду протягом п`яти днів докази на підтвердження витрат на правничу допомогу з метою розподілу цих витрат й ухвалення з цього питання додаткового судового рішення є не способом заявити суду про необхідність вирішення цього питання (про яке сторона не висловлювалася раніше), а механізмом довести суду факт понесення цих витрат, як умову для їх розподілу.

Якщо ж до завершення розгляду сторона не заявила суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, й, відповідно, не надала документів, які ці витрати підтверджують, суд у такому випадку не має підстав розподіляти ці витрати. Не виникне підстав для їх розподілу шляхом ухвалення додаткового судового рішення відповідно до статті 252 КАС України й тоді, коли заява про розподіл витрат на правничу допомогу, як і докази, які ці витрати підтверджують, будуть подані суду вже після того, як цей суд розгляне справу й ухвалить відповідне рішення.

Таку позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26 липня 2023 року у справі №160/16902/20.

Матеріали справи свідчать, що заява представника ФГ «Еколайф» - адвоката Сала О.П., про вирішення питання щодо відшкодування витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, а також докази на їх підтвердження не були подані в межах строку, встановленого частиною сьомою статті 139 КАС України.

Так, заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, а також документи, які підтверджують понесені витрати, позивач подав до суду апеляційної інстанції лише 20 лютого 2025 року, тобто після того, як Шостий апеляційний адміністративний суд 19 лютого 2025 року ухвалив постанову у справі.

До цього позивач та/або його представник із заявами такого змісту не зверталися ні у письмовій, ні в усній формі у судових засіданнях 29 січня та 19 лютого 2025 року, документів, які б підтверджували понесені позивачем витрати на правничу допомогу до суду апеляційної інстанції не подавали, відповідно Шостий апеляційний адміністративний суд, ухвалюючи постанову у справі, не мав підстав та обов`язку вирішувати таке питання, як і призначати судове засідання для його вирішення.

Як було зазначено вище, відповідно до позиції об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №340/2823/21 саме своєчасне звернення сторони із заявою про стягнення судових витрат є передумовою розгляду судом питання про розподіл судових витрат.

За таких обставин колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду приходить до висновку про недотримання позивачем положень частини сьомої статті 139 КАС України в частині належного та своєчасного звернення із заявою про стягнення витрат на правову допомогу та, як наслідок, наявність правових підстав для залишення її без розгляду.

Керуючись статтями 134, 139, 195, 248, 252, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Заяву представника Фермерського господарства «Еколайф» - адвоката Сала Олександра Петровича про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства «Еколайф» до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді Т.Р. Вівдиченко

Ю.К. Черпак

Повне судове рішення складено 02 квітня 2025 року.