Рішення

від 04.04.2025 по справі 591/6148/24

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/6148/24

Провадження № 2/591/1072/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого в особі судді - КЛИМЕНКО А.Я.

при секретарі - Устименко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сумської міської ради, Сумської міської військової адміністрації, 3-х осіб: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Г.Кондратьєва,112» (ЖБК-18»МЕДИК»), ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Каблучко Олена Миколаївна

про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася досуду зпозовом доСумської міської ради,Сумської міськоївійськової адміністрації, 3-хосіб:Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинкуОСББ «Г.Кондратьєва,112»(ЖБК-18»МЕДИК»), ОСОБА_2 ,Приватний нотаріусСумського міськогонотаріального округуКаблучко ОленаМиколаївна провизнання прававласності впорядку спадкуванняза заповітомі проситьсуд визнатиза неюОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Васильченко М.П. в письмовій заяві позов підтримала повністю, просить суд позов задоволити, слухати справу у її відсутність та відсутність позивачки.

Відповідачі: Сумська міська рада, Сумська міська військова адміністрація про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, представники до суду не з`явилися.

3-ті особи: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ «Г.Кондратьєва,112» (ЖБК-18»МЕДИК»), ОСОБА_2 , Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Каблучко Олена Миколаївна про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, до суду не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.

Суд, вивчивши матеріали даної цивільної справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню виходячи з наступного:

Судом при розгляді справи встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 з 26.02.1998 року (а.с.10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер,що підтверджуєтьсякопією свідоцтвапро смерть(а.с.162).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина,до складуякої ввійшлаквартира заадресою: АДРЕСА_2 .Вказана квартира ОСОБА_4 належитьна правівласності,що підтверджуєтьсявитягом зДержавного реєструречових правна нерухомемайно (а.с.13).

За життя 08.01.2020 року ОСОБА_4 склав заповіт на випадок своєї смерті і все своє майно заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних частках кожній. Заповіт посвідчений державним нотаріусом Сумської міської державної нотаріальної контори Чернетченко Т.М. за реєстраційним № 6-1 від 08.01.2020 року(а.с.168).

У визначений законом строк ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Каблучко О.М. із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 . Проте, нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину через невизначеність спадкової маси, оскільки з 19 вересня 1970 року по 06 лютого 1973 року ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 ..

Після повної виплати пайових внесків у 1985 році ОСОБА_4 оформив право власності на вказану квартиру, що підтверджується Витягом з РРП №199393540 від 07.02.2020 року.

На час відкриття спадщини існувала квартира, пайові внески в рахунок кооперативної квартири повністю сплачені, право власності оформлене на квартиру. З 1968 року ОСОБА_4 був членом ЖБК №18 «Медик». 19 серпня 1968 року ОСОБА_3 зробив перший пайовий внесок у розмірі 1520 крб., а повністю виплатив пайовий внесок за квартиру у липні 1985 року, що підтверджується довідкою ЖБК №18 «Медик» від 04.02.2020 року №20. Погашення залишку заборгованості здійснювалося рівними частинами щоквартально, починаючи з 1968 року по 1985 рік. 19 вересня 1970 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , який був розірваний рішенням Народного суду м. Суми від 06 лютого 1973 року. Після повної сплати ОСОБА_3 у 1985 році пайових внесків в рахунок кооперативної квартири та реєстрації за ним права власності на квартиру пайові внески перетворилися в нерухомість - в квартиру.

Згідно з ч. 2 ст. 51 «Основ цивільного законодавства Союзу PCP і республік», член житлово-будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, що надана в користування, придбаває право власності на це майно.

Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону СРСР від 06.03.1990 року "Про власність в СРСР" з 1 липня 1990 року набували права власності на квартиру в ЖБК ті його члени, які повністю внесли пайові внески за квартири, надані їм у користування.

Згідно з п. 3 Постанови Верховної Ради СРСР від 06 березня 1990 року "Про введення в дію Закону СРСР "Про власність в СРСР" цей Закон поширюється на правовідносини, що виникли як до, так і після 1 липня 1990 року (дата введення Закону в дію), тобто таке право у члена ЖБК виникало при повній сплаті пайового внеску як до, так і після цієї дати.

Відповідно до ст.15Закону України«Про власність`від07.02.1991року член житлового, житлово - будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває право власності на це майно.

Згідно п. 5-1 Постанови Пленуму Верховного Суду УССР від 18.09.1987 року №9 «Про практику застосування судами законодавства про житлово - будівельні кооперативи», член житлово - будівельного кооперативу, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, надану йому в користування, набуває право власності на квартиру і вправі розпоряджатися нею на свій розсуд - продавати, заповідати, обмінювати.

Відповідно до ст.19-1Закону України «Прокооперацію» у разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна.

Паєнагромадження (паєнакопичення) - це сума пайових внесків члена кооперативу, внесених ним для будівництва кооперативного будинку та така, що перебуває на особистому рахунку у кооперативі. Право на паєнагромадження (частину паєнагромадження) являє собою право на грошову вартість паю. Право на пай включає до себе крім права на паєнагромадження також право на членство у кооперативі та на користування кооперативною квартирою (коментар ст. 146 ЖК України).

ОСОБА_4 повністю сплатив пайові накопичення в рахунок квартири та набув прав власності на квартиру відповідно до довідки від 04.02.2020 року, виданою ЖБК «Медик». Набуте право власності зареєстрував в Реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. У ОСОБА_4 право власності на квартиру виникло з моменту реєстрації права власності на квартиру в 2020 році.

З 19 вересня 1970 року по 06 лютого 1973 року ОСОБА_3 перебував в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 .. Спірна квартира була отримана ОСОБА_3 внаслідок членства в ЖБК в 1968 році. Повна вартість квартири станом на час її отримання становила 4167,75 руб.. На момент отримання квартири було внесено пайовий внесок у сумі 1520, 00 руб., що складало 36/100 від повної вартості квартири, за власні кошта ОСОБА_3 .. Погашення залишку заборгованості у розмірі 44/100 від вартості квартири здійснювалося частинами у розмірі 38,00 крб., починаючи з вересня 1968 року по липень 1985 рік, що підтверджується довідкою від 04.02.2020 року, виданою ЖБК «Медик». На час розірвання шлюбу (06 лютого 1973 року) пайові внески за квартиру не були сплачені повністю. Відтак, за час перебування з ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі ними як подружжям було сплачено 7/100 від загальної вартості квартири. ОСОБА_5 з лютого 1973 року в спірній квартирі не проживала, пайових внесків за квартиру не сплачувала. Пай за кооперативну квартиру був остаточно виплачений в липні 1985 року, тобто після розірвання шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_5 .. Пайові внески сплачувалися за особисті кошти ОСОБА_3 ..

Таким чином,під часперебування зазначенихосіб ушлюбі булосплачено 380,00карбованців пайовихвнесків заспільну квартиру(29місяців (10кварталів)х 38крб./квартал =380крб.).Тобто,за цейчас булосплачено 7%пайових внесківза кооперативнуквартиру.Отже,за рахунокспільних коштів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було внесено7%пайового внескув ЖБКза спірнуквартиру.Відтак, квартира не може вважатися спільним майном подружжя, а ОСОБА_5 могла отримати лише компенсацію за її частину в паєнагромадженні при умові звернення до суду з відповідним позовом, оскільки частка ОСОБА_5 у виплаті пайових внесків є незначною, що за площею квартири складає всього 3,3 кв.м, яких технічно виділити неможливо.

Відповідно до ст. 146 ЖК України, поділ квартири в будинку житлово-будівельного кооперативу між членом кооперативу і його подружжям допускається у разі розірвання шлюбу між ними, якщо пай є спільною власністю подружжя і якщо кожному з колишнього подружжя є можливість виділити ізольоване житлове приміщення у займаній ними квартирі. Поділ квартири провадиться за згодою між колишнім подружжям, а у разі відсутності згоди за рішенням суду. Якщо поділити квартиру неможливо, один з колишнього подружжя, за яким визнано право на частину паєнагромадження, вправі вимагати від другого, який є членом житлово-будівельного кооперативу, виплати йому суми, що відповідає його частині паєнагромадження. Після одержання зазначеної компенсації він повинен звільнити займане приміщення, а в разі відмовлення - підлягає виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Проте,при розірваннішлюбу питаннякомпенсації зачастину паєнагромадження ОСОБА_5 не підіймалось,про щосвідчить копіярішення Народногосуду м.Суми від06лютого 1973 року.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності; якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Згідно із ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільний кодекс України 2004 року застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності (з 1 січня 2004 року). Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно зі ст.1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини та не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Отже, спадкується квартира, яка належала особисто покійному ОСОБА_4 .

Згідно матеріалів спадкової справи заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 є два спадкоємця: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.157-172). Згідно заповіту все своє майно ОСОБА_3 заповів в рівних частках кожній, а тому суд вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, керуючись ст. 16, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1261, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст. 12, 13, 76-81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .

Рішення суду може бути оскаржено Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ А.Я. КЛИМЕНКО