Рішення

від 07.02.2007 по справі 47/666-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/666-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2007 р.                                                            Справа № 47/666-06

вх. № 14077/5-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В. 

при секретарі судового засідання Немикіна О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кулиш В.Н. за довіреністю №465 від 11.12.2006р.;  відповідача - не з"явився; 3-ї особи не з"явився;

розглянувши справу за позовом Закритого акціонерного товариства "УКРОПТТОРГ", м. Дніпропетровськ  

до  Закритого акціонерного товариства "Грант - Оїл", смт. Васищево 3-я особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Аван", м. Харків

про стягнення 1469207,66 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Укропторг" (позивач) звернувся до судуз позовною заявою в якій просить суд розірвати договір №005/07-01 від 05.07.2006р. та стягнути з відповідача - Закритого акціонерного товариства "Грант - Оїл" 1 187 058, 06 гривень, із яких 941 511 збитки, 50 717, 57 гривень – індекс інфляції, 89 895,04 гривень - пеня за несвоєчасне виконання зобов‘язань  та 9 750,45 гривень – три відсотки річних за користування коштами, 95 183,00 гривень – збитки (упущена вигода).

В обґрунтування  своїх  вимог позивач посилається на те, що ним відповідно до умов  Договору  № 005/07-01  від 05 липня 2006 року про надання послуг з переробки нафтопродуктів (нафти сирої та газового конденсату) та зберіганню готової продукції, укладеного між ЗАТ „Грант-Ойл” (переробник) та ЗАТ „Укроптторг” (замовник), та Акту переробки нафти на устаткуванні МДУ-20 від 10.08.2006р. було передано відповідачу сировину в загальній кількості 313,84 тони, загальною  вартістю 941 511,00  грн. за актами прийому передачі сировини від 01.08.2006 р. та 08.07.2006 р.

Відповідач у порушення  умов  договору не  здійснив  переробку сировини та не поставив готову продукцію в кількості та асортименті, передбачених домовленістю сторін. У  зв`язку  з  цим Позивач відмовився від виконання  умов  договору № 005/07-01 від 05 липня 2006 року та вимагав відшкодування  збитків, сплати  пені  за  порушення виконання зобов'язання, а також, трьох відсотків річних та індексу  інфляції.

Позивач  посилається  також  на те, що відповідач  визнав  його вимоги, що підтверджується  відповіддю №  41 від  16.08.2006р.  на  претензію  позивача від 06.08.2006  року, відповіддю на претензію №  373  від 02.10.2006р. та гарантійним листом № 46 від 04.10.2006р.

Представник позивача надав через канцелярію господарського суду від 14.12.2006р. клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. Суд розглянувши дане клопотання   відмовляє позивачу у задоволенні його  оскільки: позивач не надав обгрунтованого підтвердження того, що  невжиття таких заходів  може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду..

Представник відповідача  звернувся до суду з клопотанням про залучення до участі у справі у якості 3-ї особи ТОВ "Техно-Аван" та витребування у позивача: витратних накладних, товаро-транспортних накладних, залізно-дорожніх накладних які підтверджують відвантаження нафтопродуктів та призначення судово-графологічної та технічної експертизи.

Суд, розглянувши зазначене клопотання вирішив за необхідне задовольнити його частково, а саме: задовольнити клопотання в частині залучення до участі у справі у якості 3-ї особи ТОВ "Техно-Аван", витребування у позивача: витратних накладних, товаро-транспортних накладних, залізно-дорожніх накладних які підтверджують відвантаження нафтопродуктів, а в частині призначення  судово-графологічної та технічної експертизи суд вважає за необхідне  відмовити в його задовленні, оскільки представники позивача у судовому засіданні не заперечував того, що відповідні документи були підписані не керівником відповідача зазначаючи при цьому, що оскільки підпис особи яка підписала відповідні документи підписано особою відповідача підпис якої посвідчено печаткою підприємства то вони мають юридичну силу.

Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 15.01.2007р. розгляд справи було продовжено строком на один місяць - до 15.02.2007р.

Відповідач надав через канцелярію господарського суду 15.01.2007р. відзив на позовну заяву в якому з позовними вимогами позивача не згоден посилаючись  на  підписання договору від імені відповідача не уповноваженою особою та відсутність  товаротранспортних накладних, що підтверджують поставку товару. Крім того на думку відповідача, нараховані позивачем штрафні санкції є необґрунтованими в  зв`язку з відсутністю у його діях складу правопорушення, а сума сплачених процентів за  користування кредитом не є збитками в розумінні чинного законодавства  України, також відповідач заперечує про факт підписання ним відповідей на претензії, які були надані  позивачем   та  залучені  до  матеріалів  справи.

Позивач надав через канцелярію господарського суду 05.02.2007р. клопотання (заяву) в якому він зменшує суму позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 941 512 збитків в розмірі вартості поставленого товару, 50 717, 57 гривень – індекс інфляції, 89 895,04 гривень - пеня за несвоєчасне виконання зобов‘язань  та 9 750,45 гривень – три відсотки річних за користування коштами, 155799,42грн.– збитки (упущена вигода) та припинити зобов"язання сторін по договору №005/07-01 про надання послуг з переробки нафти від 05.07.2006р.

Відповідно до ст. 22 ГПК України суд приймає заяву позивача як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству та продовжує розгляд справи з урахуванням цих змін.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судом було встановлено, що 05 липня 2006 року  між   ЗАТ „Грант-Ойл” (переробник)  та  ЗАТ „Укроптторг”  (замовник) було укладеного Договір № 005/07-01 про надання послуг з переробки нафтопродуктів (нафти сирої та газового конденсату) та  зберіганню готової продукції, згідно з  умовами якого ЗАТ „Укроптторг” зобов`язалося передати ЗАТ „Грант-Ойл” на переробку сировину, а ЗАТ „Грант-Ойл” зобов`язувалося здійснити переробку сировини та виробництво готової  продукції, а  саме: фракції  бензинової  газової стабільної, абсорбенту, залишку важкого від переробки газового конденсату в асортименті, по цінах та в кількості, що  вказуються в  актах   прийому-передачі    сировини  та готової  продукції.

За  своєю   правовою  природою  Договір є договором  підряду, оскільки містить всі  істотні  умови, притаманні даному виду договорів.

На виконання умов Договору № 005/07-01  від 05.07.2006р. позивач передав відповідачу на переробку сировину в кількості 313,84 тони, загальною вартістю 941 511,00грн., що підтверджується актами прийому-передачі сировини від 08.07.2006 р. та 01.08.2006р.

Відповідно до п. 3.1. договору відповідач мав передати позивачеві готову продукцію, вартістю не менше 941 511,00грн. протягом одного дня, наступного за днем укладення договору, тобто, не пізніше 06.07.2006р. Крім того документи про належне виконання умов договору відповідачем не надано.

Відповідно до Акту від 10.08.2006 р. переробки нафти за період з 01 по 10.08.2006 р. відповідає кількості та асортимент сировини, що передана на переробку Відповідачу за актами від 08.07.2006 р. та 01.08.2006 р. Як свідчать матеріали справи і після затвердження цього акту готову продукцію не передано позивачу.

Аналізуючи пояснення сторін та матеріали справи, суд  приходить до  висновку  про необґрунтованість твердження відповідача про укладення від його імені  договору № 005/07-01  від 05.07.1996р. не уповноваженою особою  та  не набуття в зв`язку з цим відповідачем  прав і  обов`язків  по  зазначеному  договору, оскільки це суперечить ч.2   ст. 207  ЦК  України. Відповідно до зазначеної норми, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), правочин який вчиняє юридична особа, має бути підписаний особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплений печаткою.

Зміст договору № 005/07-01  від 05.07.1996р., наданого на розгляд суду, свідчить про те, що він підписаний  директором  ТОВ "Грант-Ойл" А. В. Брюхандою, підпис якого скріплений  печаткою  товариства.

Відповідно до ст. 33 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 34 Кодексу встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.  Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під час розгляду матеріалів справи судом також встановлено, що Позивачем, відповідно до умов п.6.2. договору, було додержано вимоги ст.8 ГПК України, щодо претензійного порядку досудового врегулювання спору, шляхом направлення претензії № 373 від 02.10.2006р. на суму 1 010 042,10 гривень. Відповідь на претензію за № 373 від 02.10.2006 р. було отримано факсимільним зв‘язком.

Відповідно  до  ст. 615  ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.  Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно з ч. 2.  ст. 849 ЦК  України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідач під час судового засідання надання відповіді на претензію заперечував та  посилався на те,  що відповідь на претензію Відповідач не надавав і надана  Позивачем  факсимільна копія відповіді на  претензію від 03.10.2006 р. не відповідає вимогам ГПК України.

Під час розгляду справи з‘ясовано, що позивачем тим же засобом зв‘язку – факсом, надано гарантійний лист за № 46 від 04.10.2006р., підписаний уповноваженою  особою  та  скріплений  печаткою  Відповідача.  Справжність  листа не заперечувалася Відповідачем. Зазначеним  гарантійним листом відповідач  визнав  кредиторську  заборгованість  у розмірі 941 512,00 грн. перед  позивачем, що виникла за договором № 005/07-01 від 05.07.2006р., тобто у сумі наданої на переробку сировини.

Таким чином, виходячи із матеріалів справи та ст.ст. 22, 623 ЦК України, ст..224, 225 ГК України судом встановлено, що сума прямих збитків позивача, пов‘язана з невиконанням зобов‘язань відповідачем по переробці та передачі нафтопродуктів за Договором № 005/07-01  від 05.07.2006р. складає 941 511,00 грн.

Пунктом 3.1. договору № 005/07-01  від 05.07.2006р. встановлений  строк виконання  зобов`язань Відповідача  щодо  поставки  готової продукції Позивачу – з дня, наступного за днем підписання договору, а саме, з 06.07.2006 р.

Оскільки, відповідачем не доведене інше, суд вважає що строк виконання зобов‘язання за договором щодо поставки готової продукції настав 06.07.2006р.

Таким чином, кількість днів прострочення виконання зобов‘язань з поставки готової продукції за договором на дату прийняття рішення судом, тобто 06.02.2007 р., складає 213 днів.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Пунктом 5.1. договору 5.1. договору, сторона, що прострочила виконання зобов‘язання має сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за час якого нараховується пеня.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором  позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 93403,05 грн. підлягають задоволенню частково у розмірі 80686,29, оскільки п.6. ст.232. Господарського Кодексу України передбачено, що нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано, а в іншій частині у розмірі 9208,75  задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.  

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних у розмірі 25573,32грн. та 3% річних, що становить суму у розмірі 8434,91грн. підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Позивачем не було надано доказів в обгрунтування понесених ним збитків, та правового обгрунтування вимог про припинення зобов"язання сторін по договору №005/07-01 про надання послуг з переробки нафти від 05.07.2006р., тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків  (упущена вигода)  у розмірі 155799,42грн. та припинення зобов"язання сторін по договору №005/07-01 про надання послуг з переробки нафти від 05.07.2006р. задоволенню не підлягають.

Оскільки позивачем в ході розгляду справи були уточнені позовні вимоги, відповідно до яких він відмовився від своїх позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій у розмірі 371897,24грн., а при відмові позивача від частини позову (або позову) держмито в цій частині позивачу не відшкодовується, тому позовні вимоги задоволені частково.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 10562,05грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 84,83 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. ч.2 ст. 625, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 12, 33, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з закритого акціонерноготовариства „Грант-Ойл” (62945, Харківська обл., пгт Васищево, вул. Промислова, 19, п/р 26001811749850 в ХОФ АКБ „Укрсоцбанк", м. Харків,  МФО 351016, код ЄДРПОУ 25180486) на користь закритого акціонерного товариства „Укроптторг" (місцезнаходження: 49008, м. Дніпропетровськ, вул. Робоча, 152,  2600230011691 в  ДФ АТ ВАБанк, м.  Дніпропетровськ, МФО 305868, код  ЄДРПОУ 21852434) 941 511 – збитки, 25 573,32 грн. – сума  інфляційного  відшкодування, 8 434,91 грн. - три відсотки річних,  80686,29 грн.- пеня, держмита у розмірі 10562,05грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 84,83грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті частини позову в ча стині стягнення упущеної вигоди у сумі 155799,42грн. відмовити.

5. В решті частини позову в частині стягнення пені у сумі 9208,75

6. В задоволенні вимоги про припинення зобов"язання сторін по договору №005/07-01 про надання послуг з переробки нафти від 05.07.2006р. відмовити.

Повний текст рішення підписано 07.02.2007р.

Суддя                                                                                            Светлічний Ю.В.