Постанова
від 31.03.2025 по справі 910/2857/24
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2025 р. Справа№ 910/2857/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Хрипуна О.О.

при секретарі судового засідання Цікра А.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 31.03.2025

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 (повний текст складено та підписано 29.07.2024)

у справі №910/2857/24 (суддя Кирилюк Т.Ю.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак»

до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (третя особа-1)

Приватне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (третя особа-2)

Державне підприємство «Гарантований покупець» (третя особа-3)

про визнання неправомірним корегування та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання неправомірним корегування відповідачем в системі Market Management System (MMS) переданих позивачем даних комерційного обліку виробленої електричної енергії та зобов`язання поновити фактичні передані дані.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч нормам Кодексу комерційного обліку електричної енергії, Кодексу системи передачі та Порядку підготовки та надання даних комерційного обліку постачальниками послуг комерційного обліку енергетичної енергії самостійно здійснив корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії позивача 19.06.2023 до рівня 0 кВт, що були передані постачальниками послуг комерційного обліку до системи за період часу з 01.04.2023 до 15.04.2023.

Відповідачем сформовано в системі «Електронний суд» відзив, яким заперечено позовні вимоги з огляду на знаходження генеруючих потужностей позивача на тимчасово окупованій території та неможливості їх синхронної роботи з енергосистемою України.

Позивачем сформовано в системі «Електронний суд» заяву про уточнення позовних вимог, яку прийнято судом до розгляду.

Через систему "Електронний суд" до Господарського суду міста Києва представником відповідача подано заяву про залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; Приватне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» та Державне підприємство «Гарантований покупець».

Ухвалою Господарського суду міста Києва клопотання відповідача задоволене, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; Приватне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» та Державне підприємство «Гарантований покупець».

Приватним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (третя особа2) сформовано в системі «Електронний суд» пояснення, яким наголошено на фактичній неможливості підтвердити будь-які дані обладнання, яке знаходиться на тимчасово окупованій території, що унеможливлює здійснення комерційного обліку.

Державним підприємством «Гарантований покупець» (третя особа3) сформовано в системі «Електронний суд» пояснення, якими заперечено вимоги позову з огляду на неналежний спосіб захисту права, відсутності можливості перевірки приладів обліку тощо.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/2857/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Відмовляючи в позові, суд виходив з підстав відсутності у позивача права здійснювати господарську діяльність з виробництва електроенергії та передачу її лініями електропередачі з тимчасово окупованої території. Наявність фізичної можливості постачання електроенергії позивачем до об`єднаної енергетичної системи України у спірний період поставлена судом під сумнів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:

Жодним учасником ринку електричної енергії, в тому числі Відповідачем рішення про визначення здійснення Позивачем несинхронної роботи з ОЕС України у спірний період прийнято не було.

Відповідач отримував дані комерційного обліку електричної енергії Позивача протягом спірного періоду, що є підтвердженням того, що Позивач здійснював відпуск електричної енергії.

На сьогоднішній день будь-якого рішення Кабінету Міністрів України щодо поширення дії відповідних статей на сухопутну територію Запорізької області (в тому числі м. Токмак) немає, а тому встановлені статтями 13 та 13-1 Закону України № 1207-VII заборони на переміщення товарів (робіт, послуг) та здійснення господарської діяльності на територію Запорізької області не поширюються.

Відповідно, здійснення господарської діяльності в т.ч. і здійснення виробництва електричної енергії на території тимчасово окупованих територій Запорізької області є правомірними в розумінні зазначеного Закону.

Дії Позивача щодо провадження господарської діяльності на території Токмацької міської територіальної громади Запорізької області до 22.12.2022 року не могли бути забороненими у силу відсутності до цього часу визначення у відповідності до Закону України № 1207-VII переліку тимчасово окупованих територій, до складу яких входила б Токмацька міська територіальна громада Запорізької області.

Правомірність здійснення або не здійснення діяльності Позивачем взагалі не була предметом спору, не ставилась під сумнів Відповідачем чи третіми особами. Суд фактично самостійно прийшов до висновку, який протирічить законодавству і на підставі одного висновку відмовив у задоволенні позову.

По суті суд у своєму рішенні взагалі не досліджував питання щодо здійснення обліку виробленої Позивачем електричної енергії та питання функціонування об`єднаної енергетичної системи України, що свідчить про неповне дослідження обставин справи.

В той же час, Позивач здійснював виробництво електроенергії, об`єм такого виробництва валідувався та сертифікувався, а жодних процедур щодо визначення некоректності чи оспорювання виробленого об`єму, що передбачено законодавством ні Відповідачем, ні іншими особами не здійснювалось,

Дані комерційного обліку, які були передані ППКО ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО»

в систему управління ринком ММS з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 15.04.2023 року, ТОВ «ГРІН ЕНЕРДЖІ ТОКМАК» у обсязі сальдо-перетоку 52 317 678 кВт*год є такими, що пройшли валідацію/сертифікацію, адже вони не були позначені як «недійсні» чи «оціночні».

Відповідно до п. 9.2.1. Кодексу комерційного обліку заборонено передачу даних комерційного обліку, які не пройшли валідацію/сертифікацію.

З наведеного вбачається, що дані комерційного обліку (останнього релізу 2 версії) Позивача за період з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 15.04.2023 року в обсязі 52 317 678 кВт*год. були валідовані та сертифіковані.

Апелянт вважає, що позивач здійснював виробництво електричної енергії, що підтверджено даними обліку; дані обліку в свою чергу перевірені (валідовані) безпосередньо ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО»; перевірені дані передані АКО (Відповідачу), що підтверджує їх коректність, адже неперевірені дані не підлягають відповідній передачі; щомісяця, протягом майже року, при загальному зведенні балансу електроенергії АКО (Відповідач) не здійснювало будь-яке корегування даних (об`єму виробітку) Позивача, що в сукупності свідчить про виробництво, коректний відпуск та постачання в ОЕС України електроенергії Позивачем.

Сертифіковані дані комерційного обліку, які були надані АКО по ТОВ «ГРІН ЕНЕРДЖІ ТОКМАК» за період з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 15.04.2023 року до АР та ДП «Гарантований покупець» не мали позначки «недійсні» чи «оціночні».

Відсутні будь-які передбачені Кодексом комерційного обліку електричної енергії підстави для здійснення коригування сертифікованих даних комерційного обліку, які були надані Відповідачу по ТОВ «ГРІН ЕНЕРДЖІ ТОКМАК» за період з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 15.04.2023 року, та відображені станом на 17.05.2023 року в системі управління ринком MMS (останнього релізу 2 версії) в обсязі 52 317 678 кВт*год.

Ні Відповідач, ні будь-які інші учасники ринку електричної енергії не надали Позивачу жодного належного нормативно-правового обгрунтування щодо наявності підстав для здійснення коригування сертифікованих даних комерційного обліку по ТОВ «ГРІН ЕНЕРДЖІ ТОКМАК» за період з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 15.04.2023 року, які відображені станом на 17.05.2023 року в системі управління ринком MMS (останнього релізу 2 версії) в обсязі 52 317 678 кВт*год.

Відповідач, як відповідальна особа за обробку, адміністрування та сертифікацію даних комерційного обліку без жодної на те підстави після завершення допустимих строків здійснив корегування сертифікованих даних комерційного обліку по ТОВ «ГРІН ЕНЕРДЖІ

ТОКМАК».

Факт відсутності оскарження жодним учасником ринку даних комерційного обліку Позивача підтверджений самим Відповідачем, що свідчить про протиправність корегування даних комерційного обліку.

За відсутності жодних підстав для корегування даних комерційного обліку відсутні і будь-які підстави для їх обнулення, яке відбулось внаслідок такого протиправного коригування.

На сьогоднішній день, у відповідності до актів НКРЕКП на території Запорізької області діє виключно одна торгова зона, а саме «ОЕС України», а тому в розумінні законодавства, вся територія Запоріжжя працює синхронно в об`єднаній енергетичній системі України, а тому доводи Відповідача про не синхронність є такими, що суперечать вимогам вищезазначених нормативно-правових актів.

Не приймаючи жодного рішення та без будь-яких законних підстав адміністратор комерційного обліку розпочав проводити корегування поданих фактичних даних з виробітку електричної енергії Позивачем на нульові показники.

Відповідні дії Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" є такими, що не відповідають вимогам Правила врегулювання, що є додатком 10 до Правил ринку затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 де у пункті 1.2. визначено, що розрахунок врегулювання щодо розрахункових періодів попереднього місяця здійснюється кожного місяця або частіше в разі прийняття АР відповідного обґрунтованого рішення, а саме вчиненні не в спосіб встановлений нормативно-правовими актами, а саме без прийняття будь-якого рішення та без будь-яких підстав.

Тому проведені коригування є такими, що вчиненні без належних правових підстав та не оформлені жодним належним документом, а саме рішенням адміністратора комерційного обліку (НЕК "Укренерго"), а тому не підтверджуються жодним належним, допустимим та достатнім доказом.

Суд першої інстанції, замість належного розгляду питань про обґрунтованість коригування даних комерційного обліку електричної енергії, фактично не досліджував ні сам факт проведення коригування, ні порядок його здійснення. Суд не надав оцінки тому, чи відповідали дії Відповідача законодавчим нормам, що регулюють порядок комерційного обліку, зокрема, Кодексу комерційного обліку електричної енергії та Правилам ринку.

Таке ігнорування судом вимог до належного обґрунтування своїх висновків і недослідження обставин, що підтверджують або спростовують дії Відповідача, є порушенням принципів справедливого судочинства. Висновок про відсутність фізичної можливості постачання електричної енергії базується виключно на припущеннях, а не на встановлених фактах.

Застосування судом "розумного сумніву" як підстави для винесення рішення не відповідає вимогам процесуального законодавства, яке вимагає винесення рішень на основі досліджених і перевірених доказів.

Суд першої інстанції ухилився від дослідження ключових аспектів справи, не надав належної правової оцінки доказам та нормативно-правовим актам, які регулюють порядок комерційного обліку, а також не врахував законодавчі обмеження щодо коригування даних комерційного обліку, що вказує на необґрунтованість і неправомірність прийнятого судового рішення.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Хрипун О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.08.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2857/24.

Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/2857/24.

29.08.2024 матеріали справи №910/2857/24 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/2857/24, справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції її розгляд відкладався з об`єктивних причин, останній раз ухвалою від 12.02.2025 розгляд справи №910/4264/24 призначено на 31.03.2025.

Під час розгляду справи судом отримано від відповідача відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого відповідач заперечує доводи апеляційної скарги, зазначає про неналежний спосіб захисту права, обраний позивачем.

Від третьої особи 2 отримано пояснення, в яких останнє спростовує доводи апелянта, посилаючись на те, що з врахуванням роз`яснень та рішень НКРЕКП АКО не сертифікував дані комерційного обліку по об`єктах виробників електричної енергії, які не мають перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі за відповідні розрахункові періоди. При цьому, на платформу MMS, з урахуванням поточних технічних особливостей інтерфейсу системи, для забезпечення перерахунків були завантаженні нульові значення за наступними версіями.

Від третьої особи-3 отримано додаткові пояснення у справі, в яких останнє заперечує доводи апелянта, зазначає про неналежний та неефективний спосіб захисту,обраний позивачем.

20.12.2024 до суду надійшло клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі №910/2857/24 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 23.12.2024 представник позивача підтримав заявлене клопотання, представники третіх осіб 2 та 3 заперечували проти його задоволення.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднанню палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Предметом дослідження у даній справі є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» до ПАТ «НЕК «Укренерго» про визнання неправомірним корегування та зобов`язання вчинити дії.

Як зазначає позивач у поданому клопотанні, він «звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про визнання неправомірним корегування Відповідачем в системі Market Management System (MMS) переданих Позивачем даних комерційного обліку виробленої електричної енергії та зобов`язання поновити фактичні передані дані.

Вимоги Позивача виходять з того, що Відповідач одноосібно на власний розсуд, без жодного належного нормативно-правового обгрунтування щодо наявності підстав для здійснення коригування сертифікованих даних комерційного обліку, після завершення всіх допустимих строків обнулив в системі управління ринком Market Management System (MMS) сертифіковані дані комерційного обліку, які були надані АКО ППКО ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» по ТОВ «ГРІН ЕНЕРДЖІ ТОКМАК» за період з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 15.04.2023 року в обсязі 52 317 678 кВт*год.

Дані дії Відповідача з обнулення даних комерційного обліку обгрунтовані тим, що Позивачем виробництво електричної енергії здійснюється на об`єкті генерації фотогальванічній електростанції ЕІС 62W1117724688377, що розташована на тимчасово окупованій російською федерацією території Запорізької області, а саме з адресою: Запорізька область., м. Токмак, вул. Гоголя, 201 (Б-Л), а тому не працюють синхронно з ОЕС України.

Суд першої інстанції у своєму рішенні посилається на те, що Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207- VII (далі - Закон України № 1207- VII) Позивачу було заборонено здійснення господарської діяльності з виробництва електричної енергії на тимчасово окупованій території, у зв`язку з чим протиправно було внесено до системи управління дані, отримані від приладів обліку Позивача, що розташовані на окупованій території.

Враховуючи наведене, Господарський суд міста Києва вказав, що дії Відповідача з видалення з системи обліку даних не можуть кваліфікуватись судом як неправомірні, у зв`язку з чим було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Таким чином, підставою для подання позову у справі № 910/2857/24 є оновлення (обнулення) НЕК «Укренерго» даних комерційного обліку Позивача за липень 2022 року - квітень 2023 року, яке обгрунтоване тим, що генеруючі установки Позивача у спірний період перебували на тимчасово окупованій території України (м. Токмак, Запорізька область).

Відповідач посилається на те, що Позивач у липні 2022 - квітні 2023 року здійснював несинхронну роботу з ОЕС України через перебування на тимчасово окупованій території України, що і стало підставою обнулення сертифікованих даних комерційного обліку стосовно Позивача за липень 2022 - квітень 2023 року.

Таким чином, ключовим питанням, яке підлягає вирішенню у даній справі, як вважає позивач, є визначення правомірності здійснення виробництва та постачання електричної енергії на тимчасово окупованій з 24.02.2022 року території України.

Ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024 справу №908/1162/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» до Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення 1 593 623,84 грн передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Ухвалу мотивовано тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі №910/9680/23 стосовно того, що достатнім для застосування ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи ст. 2 Закону. Колегія суддів зазначила, що положення статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахуванням ч. 1 цих статей, а саме, за рішенням Кабінету Міністрів України.

Ухвалою Верховного Суду від 19.04.2024 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №908/1162/23.

Позивач зазначає, що предметом розгляду справи №910/2857/24 є зобов`язання, що виникли в період окупації Запорізької області, що є предметом регулювання Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Тобто, вирішення об`єднаною палатою питання, чи поширюються норми статей 13 та 13-1 Закону на відносини, що виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022 територіях України за відсутності окремих рішень органів державної влади має істотне значення для розгляду даної справи, адже нормами вказаного Закону суд першої інстанції та Відповідач обгрунтовують наявність підстав для обнулення даних комерційного обліку електричної енергії, виробленої Позивачем. Водночас, правильне (однотипне, передбачуване) застосування норм Закону є запорукою ухвалення судом законного та обґрунтованого рішення.

Разом з тим, на переконання колегії суддів, матеріали справи містять усі необхідні документи для встановлення обставин, що мають значення для даної справи та можуть бути в повному обсязі самостійно встановлені судом у даній справі.

Передача ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024 справи №908/1162/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» до Комунального некомерційного підприємства «Територіальне медичне об`єднання «Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги» Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення 1 593 623,84 грн на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не свідчить про достатність правових підстав для зупинення провадження у даній справі №910/2857/24 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» про зупинення провадження у справі №910/2857/24 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Верховного Суду справи №908/1162/23 було відмовлено.

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 31.03.2025 заперечував доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники третіх осіб 2 та 3 в судовому засіданні апеляційної інстанції 31.03.2025 заперечували доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у своїх поясненнях на апеляційну скаргу, просили її відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник позивача та третьої особи-1 в судове засідання апеляційної інстанції 31.03.2025 незявились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки представника третьої особи-1 суду не відомі.

31.03.2025 на електронну пошту суду надійшло клопотання від представника позивача про відкладення розгляду справи у зв`язку з її перебуванням при проведенні слідчої дії (обшуку) у ТОВ «Спеценерготехнології».

При цьому до поданого клопотання представником позивача не було подано жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження викладеного у ньому.

Долучена до клопотання копія ордеру від 29.09.2023 на імя Савченко О.В. на надання правничої допомоги ТОВ «Спеценерготехнології», не свідчить про проведення слідчої дії у ТОВ «Спеценерготехнології» 31.03.2025.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до якого неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, зважаючи на те, що явка представника позивача обов`язковою в судове засідання не визнавалась, відхилення його клопотання про відкладення розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 31.03.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

За твердженням позивача, третьою особою-2 17.05.2023 завантажено до системи управління ринком MMS дані про генерацію в період часу з 01.07.2022 до 15.03.2023 генеруючими потужностями позивача 1734296 кВт*год електричної енергії. Проте, 19.06.2023 відповідач в системі управління ринком Market Management System (MMS) обнулив надані третьою особою-2 дані.

За визначенням статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електрична енергія - енергія, що виробляється на об`єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу.

Під комерційним обліком електричної енергії розуміється сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Розрахунки на ринку електричної енергії - процес виконання взаємних фінансових вимог та зобов`язань учасників ринку за договорами купівлі-продажу електричної енергії і послуг, що надаються на ринку електричної енергії, у тому числі шляхом неттінгу та за рахунок відповідних фінансових гарантій.

Таким чином, внесені до системи управління обсяги генерації, у перш за все, є підставою для здійснення розрахунків третьою особою3 з позивачем за «зеленим тарифом».

У той же час, відображення у системі виробленої, але не переданої об`єднаній енергосистемі електричної енергії не може створювати обов`язку у третьої особи3 оплатити відповідну вартість за «зеленим тарифом».

Суд має зазначити, що пояснення та твердження позивача фактично звужені до правового режиму передачі та врахування показників приладів обліку, які встановлено на межі генеруючих потужностей, при цьому позовна заява жодним доводом не стверджує про фактичну передачу виробленої електричної енергії як товару за договором купівлі-продажу до об`єднаної енергетичної системи України.

Відповідно до додатку 11 до договору №1710-03015 від 20.05.2020, укладеного позивачем та відповідачем у справі, генеруючі потужності позивача знаходяться у місті Токмак по вулиці Гоголя.

Місто Токмак з березня 2022 року знаходиться у тимчасовій окупації.

Частиною другою статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередачі та гідротехнічними спорудами, заборонено.

Наявність фізичної можливості постачання електричної енергії позивачем до об`єднаної енергетичної системи України у зазначений вище період часу знаходиться у межах розумного сумніву.

За відсутності доведеного факту отримання виробленої позивачем електричної енергії об`єднаною енергетичною системою та прямою законодавчою забороною на вироблення та передачу цієї енергії позивачем, суд погоджується з доводами відповідача та третіх осіб у справі про помилковість та протиправність внесення до системи управління отриманих від приладів обліку, що розташовані на окупованій території, даних.

Відповідно, дії відповідача з видалення з системи обліку даних, що помилково було внесено, не можуть кваліфікуватись судом як неправомірні.

Доводи позивача про цілісність пломб, щоденне візуальне обстеження засобів обліку його працівниками тощо лише доводять пряме порушення позивачем вимог статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Судом відхилено посилання відповідача до правового регулювання відносин передачі та врахування даних приладів обліку підзаконними нормативними актами, оскільки здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованій території та передача енергії лініями електропередачі заборонено Законом України, який має вищу юридичну силу.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст.269 ГПК України суд апеляційної скарги не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Позивач звернувся з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог), в якому просив:

- визнати неправомірним корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ЕНЕРДЖІ ТОКМАК» за період з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 15.04.2023 року, здійсненого Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (Код ЄДРПОУ: 00100227, місцезнаходження: 01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25) з визначенням значення сертифікованих даних комерційного обліку на рівні 0 кВт*год;

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (Код ЄДРПОУ: 00100227, місцезнаходження: 01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25), який виконує функції адміністратора комерційного обліку відновити в системі управління ринком Market Management System (MMS) сертифіковані дані комерційного обліку по ТОВ «ГРІН ЕНЕРДЖІ ТОКМАК» за період з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 15.04.2023 року в обсязі 52 317 678 кВт*год, як останнього релізу 2 версії, та надати їх до Адміністратора розрахунку та Державного підприємства «Гарантований покупець».

Учасниками ринку електричної енергії у відповідності до Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року №2019-VIII (далі Закон) визнаються виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у передбаченому Законом порядку.

ПАТ «Запоріжжяобленерго», є оператором системи розподілу (надалі - ОСР) та згідно

постанови НКРЕКП від 13.11.2018 №1415, на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії з 01.01.2019 провадить діяльність з розподілу електричної енергії на території Запорізької області, більша частина якої оточена (блокована) або на який ведуться активні бойові дії.

ПрАТ «НЕК «Укренерго» виконує функції адміністратора розрахунків (юридичної особи, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг) та адміністратора комерційного обліку (юридичної особи, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку (п.6 ч.1 ст.4, ст. ст.52, 53 Закону).

НЕК «Укренерго» виконує функції Адміністратора комерційного обліку відповідно до

ст.53 Закон, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - КОЕЕ) та забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку.

Відповідно до п.1.9.4. Правил ринку ОСП відповідає за прогнозування загального електроспоживання по областях регулювання (торгових зонах) для виконання обов`язків з балансування.

Згідно ч.2 п.3 ст.53 Закону АКО отримує від постачальників послуг комерційного обліку (ППКО) дані комерційного обліку електричної енергії, визначає їх придатність до виконання та забезпечує центральну агрегацію. З метою проведення розрахунків оператор системи передачі використовує виключно дані завантажені до Системи управління ринком ППКО (через Датахаб).

У відповідності до ККОЕЕ та Закону АКО виконує функції координації та забезпечення інформаційного обміну даними комерційного обліку на ринку електричної енергії, отримання від ППКО валідованих даних комерційного обліку, визначення їх придатності до використання; зведення балансу електричної енергії в областях обліку та торгових зонах ринку електричної енергії України, забезпечення, відповідно до законодавства України, захисту інформації щодо комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, інформації, отриманої від учасників ринку, що використовується для здійснення функцій АКО на ринку електричної енергії, а також іншої інформації щодо своєї діяльності, розкриття якої може зашкодити або надати комерційні переваги окремим учасникам ринку, здійснює організаційні функції адміністрування системи управління ринком, забезпечує центральну агрегацію та визначає дані надані ППКО придатними до виконання.

ППКО повинен забезпечувати комерційний облік електричної енергії для здійснення розрахунків на організованих сегментах ринку електричної енергії і з дотриманням вимог ККОЕЕ та Постанови НКРЕКП №555 від 31.05.2022 «Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану».

У зв`язку із здійсненням військової агресії російської федерації проти України більша частина Запорізької області віднесена до територій на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (наказ №309 від 22.12.2022 року Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України).

Як зазначає третя особа-2, починаючи із 07.07.2022 року та на протязі липня - серпня 2022 року більшість структурних підрозділів ПАТ «Запоріжжяобленерго» були захоплені представниками псевдо-утворенням «ГУП «Таврия Энерго» під супроводом озброєних осіб країни агресора - рф. Вказаний злочин зареєстровано в ЄРДР за номером 22022080000001536, з кваліфікацією злочину за ст.28.ч.2, ст.111-2.ч.1.КК України.

За таких умов, ПАТ «Запоріжжяобленерго» на значній території (тимчасово окупованій території) обмежено у виконанні зобов`язання при здійсненні діяльності з розподілу електричної енергії в частині контролю над системою ліній, допоміжного обладнання, обладнання для трансформації та перемикань, що використовується для розподілу електроенергії в структурних підрозділах, в тому числі в м. Токмак, де територіально знаходиться об`єкта ТОВ «ГРІН ЕНЕРДЖІ ТОКМАК» - сонячна електростанція.

На зазначеній території, що є територією ліцензійної діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго» втрачено контроль над обладнанням та мережами, відсутній доступ до розрахункових засобів обліку, відсутній зв`язок для дистанційної вичитки приладів обліку, блоковані роботи персоналу товариства на цих територіях з боку окупанта та не надходять відомості споживачів про обсяг спожитої ними електричної енергії.

З моменту захоплення у липні-серпні 2022 року структурних підрозділів ПАТ «Запоріжжяобленерго», від суміжних ліцензіатів (операторів системи, ППKO) до ПАТ «Запоріжжяобленерго» надходять дані комерційного обліку щодо обсягів прийому/віддачі електричної eнepгiї в мережу, які не можуть бути підтверджені до де окупації території та отримання доступу до приладів обліку.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» не має технічної можливості підтвердити достовірність даних з вузлів обліку ВДЕ, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).

ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи, не має підтвердження виробітку електроенергії, не має дистанційного доступу до будь-яких лічильників ВАД на тимчасово окупованій території, не має перетікань електроенергії з мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» на контрольованій території до мереж ПАТ «Запоріжжяобленерго» на тимчасово окупованій території, алгоритм розрахунків не можливо створити з причин відсутності електричних зв`язків з будь-якою ТКО генерації/виробітку на тимчасово неконтрольованій території.

Відсутність можливості направлення персоналу для перевірки стану вузлів обліку приєднаних споживачів та перевірки фактичних обсягів споживання/виробництва, відсутність зв`язку та втрата контролю над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності з боку ПАТ «Запоріжжяобленеро» унеможливлює отримання/передачу даних цифрової інформації засобами передачі даних каналом GSM від лічильників до серверів збору даних відповідно до ККОЕЕ, відповідно здійснити перевірку даних наданих ППКО ВДЕ, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території ліцензійної діяльності по об`єкту генерації ТОВ «Грін Енерджі Токмак», як доводить третя особа-2, неможливо.

ПрАТ НЕК «Укренерго» як оператор системи передачі забезпечує передачу електроенергії магістральними та міждержавними мережами, виконує функції диспетчерського (оперативно-технологічного) управління об`єднаною енергосистемою України.

Відповідно до п. 4.18.2 «Правил ринку», затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307 (надалі Правила), ОСП може видати учасникам ринку в будь-який час диспетчерські команди та інші розпорядження з метою забезпечення надійної роботи системи, особливо щодо частоти системи, напруги і струму у критичних вузлах та елементах системи передачі відповідно до Кодексу системи передачі.

Згідно п.4.20.2 Правил виробники зобов`язані дотримуватись вимог диспетчерських команд стосовно синхронізації або десинхронізації їх генеруючи одиниць.

Чинним законодавством на ринку електричної енергії не передбачено визначення синхронної роботи з ОЕС України. Проте, існує загально визначене поняття «синхронізація», що полягає в одночасності перебігу процесів.

Тому, під синхронною роботою ОЕС слід розуміти, зокрема одночасне, послідовне виконання ВДЕ в режимі реального часу, команд оператора системи передачі (ПрАТ «НЕК «Укренерго»).

Отже, ПрАТ «НЕК «Укренерго» - це учасник ринку електричної енергії, який є розпорядником інформації щодо виробітку електричної енергії, в тому числі синхронної роботи ВДЕ з ОЕС України.

Постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) для ТОВ «Грін Енерджі Токмак» є ПАТ «Запоріжжяобленерго».

Завантаження даних комерційного обліку щодо обсягів виробітку ЕОВ до платформи Датахаб здійснює постачальник послуг комерційного обліку (ППКО) в ролі оператора даних комерційного обліку, що у встановленому порядку пройшов процедуру реєстрації у АКО і є відповідальним ППКО по ТКО типу ZV.

НЕК «Укренерго» як АКО відповідно до п.2.2.2. ККОЕЕ виконує, зведення балансу електричної енергії в областях обліку та торгових зонах ринку електричної енергії України.

НЕК «Укренерго» листом від 29.11.2022 № 01/52942 для коректного відображення даних комерційного обліку на об`єктах, що розташовані на тимчасово окупованих територіях звертався до операторів системи щодо необхідності здійснювати завантаження даних комерційного обліку в систему управління ринком (MMS) та ПК «Датахаб» виключно по об`єктах електроенергетики, які здійснюють синхронну роботу з ОЕС України та інформувати АКО в разі завантаження даних комерційного обліку іншими ППКО в ролі ОДКО по електроустановках, які приєднані до мереж відповідного оператора системи, але не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.

НЕК «Укренерго» листом від 29.11.2022 № 01/52942 повідомило операторів системи за списком, про необхідність інформувати АКО в разі завантаження даних комерційного обліку іншими ППКО в ролі ОДКО по електроустановках, які приєднані до мереж відповідного оператора системи, але не здійснюють синхронну роботу з ОЕС України.

НЕК «Укренерго» листом від 25.05.2023 року №01/25819 звернулось до Операторів систем: АТ «Херсонобленерго», АТ «Харківобленерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго», ТОВ «Луганське енергетичне об`єднання», АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі», ПрАТ «ДТЕК ПЕМ-Енерговугілля», АТ «Миколаївобленерго», АТ «Українська залізниця», АТ «ДТЕК «Дніпровські електромережі», НЕК «Укренерго» яким повідомило операторів систем розподілу, що впродовж останнього часу АКО (НЕК «Укренерго») почав отримувати звернення від деяких ОС щодо підозр в несинхронній роботі з ОЕС деяких електроустановок генерації та перетікань між ОС в несинхронних зонах, без зазначення інформації щодо дати початку такого режиму.

З метою коректного розрахунку балансу торгової зони ОСЕ України, та відображення

в ММS (система управління ринком) відповідних ДКО, операторам систем, в ролі АТКО необхідно:

1. В співпраці з суміжними операторами систем забезпечити процес формування та документування інформації щодо топології власних мереж в частині статусу їх несинхронної роботи з ОЕС, включно з статусом несинхронної роботи приєднаних до них площадок обліку електростанцій та об`єктів споживачів.

2.Забезпечити постійне інформування АКО, виробників, електропостачальників та ППКО зміни стану синхронної роботи пов`язаних з ними об`єктів та площадок обліку.

3. До 31.05.2023 надати АКО листом інформацію щодо переліку об`єктів виробників, що приєднанні до електричних мереж та наразі працюють несинхронно, з зазначенням дати початку такого режиму роботи.

На вказані звернення до Адміністратора комерційного обліку надійшли листи АТ «Херсонобленерго» від 01.06.2023 № 01-0012280, ПАТ «Запоріжжяобленерго» від 30.05.2023 № 007-63/3069 та АТ «Укрзалізниця» від 07.06.2023 № ЕЕЦ-15/475 щодо переліку установок, які не працюють синхронно з ОЕС України, а також від АТ «Миколаївобленерго», АТ «ДТЕК Дніпровські Електромережі», НЕК «Укренерго», АТ «Харківобленерго» про відсутність приєднання до їхніх мереж об`єктів виробників електричної енергії, які не працюють синхронно з ОЕС України, які в подальшому стали підставою розгляду та врахування під час здійснення коригування даних комерційного обліку.

Чинним законодавством на ринку електричної енергії не передбачено критеріїв визначення синхронної/несинхронної роботи з ОЕС України.

На вимогу НЕК «Укренерго» ПАТ «Запоріжжяобленерго» листом дирекції комерційної від 30.05.2023 №007-63/3069 надало ПрАТ «НЕК «Укренерго» відповідь виходячи з контексту запиту з наданням переліку об`єктів ВДЕ (у тому числі ТОВ «Грін Енерджі Токмак»), які функціонують на тимчасово окупованій території Запорізької області та не надають даних по обсягах виробленої електричної енергії, або надають дані, які неможливо віднести до сертифікованих ДКО у зв`язку з тимчасовою окупацією територій Запорізької області.

ПАТ «Запоріжжяобленерго» не може визначати віднесення електроустановок Позивача до таких, що здійснюють роботу у синхронному/несинхронному із ОЕС України режимах, без відповідних рішень (висновків) ПрАТ «НЕК «Укренерго».

Рішення щодо віднесення електроустановок Позивача до таких, що працюють у синхронному/несинхронному із ОЕС України режимах, відноситься до виключної компетенції ПрАТ «НЕК «Укренерго».

Відповідно до листа НКРЕКП від 21.04.2023 № 4316/20.5/7-23 у зв`язку з перебуванням певних територій у тимчасовій окупації (ОСР не контролює власні електромережі на час окупації), ОСР не має можливості відстежувати обсяги надходження електроенергії до мереж розподілу, а також, оскільки неможливо визначити від чиїх мереж здійснюється розподіл та куди надходить вироблена електроенергія під час окупації території, покази по об`єктах споживачів, розташованих на окупованих територіях, як щодо споживання, так і щодо генерації мають прийматися рівними нулю.

Відповідно до п.9.2.1. Кодексу комерційного обліку електричної енергії заборонено передачу даних комерційного обліку, які не пройшли валідацію/сертифікацію.

Постановою НКРЕКП від 12.03.2024 № 521 «Про накладання штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії» постановлено накласти штраф за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії у частині надання учасникам ринку інформації, необхідної для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених Правилами ринку, Кодексом системи передачі, Кодексом розподілу, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до обґрунтування прийняття постанови НКРЕКП «Про накладання штрафу на ПАТ «Запоріжжяобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії» зазначено наступне: «Проведення позапланової перевірки здійснювалось за період діяльності з 01 лютого 2022 року по 31 січня 2024 року, за результатами якої складено Акт № 81.

Департамент ліцензійного контролю зазначає, що комісією з перевірки встановлено та Актом перевірки № 90 зафіксовано, що ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» листом від 30.05.2023 № 007-63/3069 надало адміністратору комерційного обліку перелік виробників, розташованих на тимчасово непідконтрольній території, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу та працюють несинхронно з ОЕС України, із зазначенням дати початку такого режиму роботи, а саме з липня 2022 року.

За результатами аналізу (співставлення) інформації, зазначеної у листах Товариства від 30.05.2023 № 007-63/3069 та від 31.10.2023 № 007-007/5471, комісією з перевірки встановлено та Актом перевірки № 90 зафіксовано, що ПАТ «ЗАПОРІЖЖЯОБЛЕНЕРГО» здійснювало, як ППКО, завантаження в систему управління ринком (до платформи ММS) даних комерційного обліку, а саме помісячних обсягів відпуску та споживання електричної енергії виробниками з відновлювальних джерел енергії, розташованих на тимчасово неконтрольованій території, та які з липня 2022 року працювали несинхронно з ОЕС України.».

ТОВ «Грін Енерджі Токмак» відноситься до переліку виробників з відновлювальних джерел енергії, об`єкти генерації яких розташовані на тимчасово неконтрольованій території та на ліцензованої діяльності ПАТ «Запоріжжяобленерго», та дані комерційного обліку якого вносилися до системи управління ринком протягом всього часу не здійснення синхронної роботи з ОЕС України.

Як зазначає відповідач, з моменту захоплення у липні - серпні 2022 року структурних підрозділів ПАТ «Запоріжжяобленерго», від суміжних ліцензіатів (операторів системи, ППKO) до ПАТ «Запоріжжяобленерго» надходять дані комерційного обліку щодо обсягів прийому/віддачі електричної eнepгii в мережу, які не можуть бути підтверджені до де окупації території та отримання доступу до приладів обліку.

Наразі ПАТ «Запоріжжяобленерго» не має технічної можливості підтвердити достовірність даних з вузлів обліку ВДЕ, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Втрачено контроль над обладнанням та мережами тимчасово окупованих територій ліцензійної діяльності зі сторони ПАТ «Запоріжжяобленерго» - відсутній зв`язок для дистанційної вичитки приладів обліку та блоковані роботи персоналу товариства на цих територіях з боку окупанта.

ПАТ «Запоріжжяобленерго», як оператор системи, на сьогодні:

- не має підтвердження виробітку електроенергії;

- не має дистанційного доступу до будь-яких лічильників ВАД на тимчасово окупованій території;

- не має перетоків електроенергії з мереж товариства (ПАТ ЗОЕ) на контрольованій території до мереж товариства (ПАТ ЗОЕ) на тимчасово окупованій території;

- алгоритм розрахунків не можливо створити з причин відсутності електричних зв`язків з будь якою ТКО генерації/виробітку на тимчасово неконтрольованій території.

Відповідач посилається на те, що наразі позивач не може належними та допустимими

доказами підтвердити можливість виробляти електричну енергію електроустановками, які знаходяться на тимчасово окупованій території, з подальшою передачею в ОЕС України, для подальшого її споживання споживачами України, що знаходяться на підконтрольній території України, а ПАТ «Запоріжжяобленерго» та НЕК «Укренерго» не мають фактичної фізичної можливості здійснити перевірку достовірності даних внесених по таким електроустановкам в систему управління ринком.

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак», направлені на визнання неправмірними дій відповідача щодо корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ЕНЕРДЖІ ТОКМАК» за період з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 15.04.2023 року, здійсненого Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» (Код ЄДРПОУ: 00100227, місцезнаходження: 01032, місто Київ, ВУЛИЦЯ СИМОНА ПЕТЛЮРИ, будинок 25) з визначенням значення сертифікованих даних комерційного обліку на рівні 0 кВт*год;

Підставою відповідного позову стало протиправне, на думку позивача, обнуління відповідачем в системі MMS даних комерційного обліку електричної енергії позивача за період з 01.07.2022 року по 15.04.2023 року передані постачальником послуг комерційного обліку (ППКО) фактичні дані комерційного обліку електричної енергії позивача.

Відповідно до ч.1 ст.53 Закону України "Про ринок електричної енергії" на НЕК "УКРЕНЕРГО", як оператора системи передачі, покладено функції адміністратора комерційного обліку. Оператор системи передачі забезпечує комерційний облік електричної енергії та обмін даними комерційного обліку відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (п.20 ч.1 ст.33 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з визначеннями, наведеними у ч.1 ст.1 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор комерційного обліку електричної енергії - це юридична особа, яка забезпечує організацію та адміністрування комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, а також виконує функції центральної агрегації даних комерційного обліку; комерційний облік електричної енергії - це сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Повноваження адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) визначені ч.2 ст.53 Закону України "Про ринок електричної енергії" у відповідності до яких АКО, зокрема: надає дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку (п.4).

Основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов`язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об`єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії визначає Кодекс комерційного обліку (ч.7 ст. 2 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Згідно з п.п. 2.1.1, 2.1.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 311 (далі - ККОЕЕ), комерційний облік електричної енергії на ринку електричної енергії організовується АКО та здійснюється ППКО відповідно до вимог Закону, цього Кодексу, Правил роздрібного ринку та Правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у визначений проміжок часу для її подальшого використання та здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Пунктом 2.1.7 ККОЕЕ визначено основні ролі, які виконуються учасниками при забезпеченні комерційного обліку електричної енергії, та пов`язані з ними процеси вказані в цьому пункті. Зокрема, АКО виконує функцію (роль) АДКО (агрегатора даних комерційного обліку) щодо забезпечення таких процесів: отримання, перевірка, агрегація даних комерційного обліку; надання агрегованих даних комерційного обліку всім заінтересованим сторонам.

Відповідно до пп. 5-9, 12 п. 2.2.2 ККОЕЕ АКО виконує функції: отримання від ППКО валідованих даних комерційного обліку, визначення їх придатності до використання; виконання перевірок повноти інформації, отриманої від ППКО, визначення помилок у даних або випадків відсутності даних; інформування ППКО про стан придатності отриманих даних комерційного обліку та надання вимог щодо повторного надання належних даних для виправлення виявлених помилок; забезпечення центральної агрегації та сертифікації даних комерційного обліку; надання сертифікованих даних комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків, а також учасникам ринку та іншим заінтересованим сторонам, які пов`язані з певною ТКО; нагляду за відповідністю стану комерційного обліку на ринку електричної енергії вимогам цього Кодексу.

Згідно з наведеними у пп. 6, 62, 63 п. 1.2.1 ККОЕЕ визначеннями: агрегація даних (агрегація) - упорядкування та об`єднання даних комерційного обліку електричної енергії окремих площадок та/або областей комерційного обліку, що здійснюється АКО з метою подальшого їх використання при здійсненні розрахунків між учасниками ринку та/або формуванні статистичної звітності; сертифікація даних комерційного обліку (сертифікація даних) - процедура перевірки валідованих даних комерційного обліку, що виконується АКО. сертифіковані дані комерційного обліку (сертифіковані дані) - набір даних комерційного обліку за встановлений період для точки або групи точок комерційного обліку після їх перевірки АКО, що використовується всіма учасниками для розрахунків на ринку електричної енергії. Порядок передачі АКО даних комерційного обліку учасникам ринку унормовано главою 9.14 розділу IX ККОЕЕ.

У п.п. 9.14.1, 9.14.3 ККОЕЕ передбачено, що АКО має передавати АР та учасникам ринку сертифіковані дані комерційного обліку в обсязі, необхідному та достатньому для проведення ними розрахунків та виставлення рахунків своїм контрагентам. Учасники ринку та АР використовують для розрахунків та інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії, що отримані від АКО та зберігаються у нього для кожної ТКО.

У статті 46 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії та виконує інші функції, передбачені нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п.9.9 ККОЕЕ перевірка даних комерційного обліку здійснюється на рівні ППКО (у ролі ОДКО) після отримання результатів вимірювання та формування даних комерційного обліку (пп.9.9.1.). ППКО (у ролі ОДКО) після отримання від ППКО (у ролі ОЗД) результатів вимірювання з лічильників має провести обробку, перевірку, валідацію цих даних та, у разі потреби, їх заміну оціночними даними, а також забезпечити зберігання, архівування, передачу валідованих даних АКО та іншим заінтересованим сторонам, зокрема електропостачальникам, відповідно до вимог цього Кодексу (пп.9.9.2.). ППКО (у ролі ОДКО) повинен здійснити валідацію сформованих даних комерційного обліку перед тим, як додати ці дані до своїх баз даних комерційного обліку електричної енергії та передати їх АКО (пп.9.9.3.). Якщо сформовані дані не проходять валідацію, то вони не вносяться до бази даних комерційного обліку електричної енергії та не передаються АКО. ППКО (у ролі ОДКО), що здійснює валідацію даних комерційного обліку, має негайно повідомити ППКО (у ролі ОЗД), від якого він їх отримав, про необхідність виправлення виявлених недоліків у даних комерційного обліку в найкоротші терміни. Повідомлення повинне містити інформацію щодо ТКО, дані з яких не пройшли перевірку достовірності, а також про перевірки, що не були пройдені (пп.9.9.4.).

Виходячи з вищенаведеного, упорядкування даних комерційного обліку, їх коригування в порядку перевірки (сертифікації) валідованих даних комерційного обліку електричної енергії, надання таких даних учасникам ринку для здійснення розрахунків, віднесена до виключної компетенції АКО, функції якого одноособово виконує НЕК "УКРЕНЕРГО".

При цьому, ні Законом України "Про ринок електричної енергії", ні ККОЕЕ не передбачено жодних обмежень/заборон у здійсненні АКО (НЕК "УКРЕНЕРГО") коригування даних комерційного обліку.

Відповідно до ч.5 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець здійснює оплату електричної енергії, купленої за "зеленим" тарифом та за аукціонною ціною, за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), на підставі даних комерційного обліку, отриманих від адміністратора комерційного обліку, у порядку та строки, визначені відповідними договорами.

Згідно ч.9 ст.65 Закону України "Про ринок електричної енергії", гарантований покупець зобов`язаний продавати електричну енергію, куплену у виробників та активних споживачів, яким встановлено "зелений" тариф та об`єкти електроенергетики або черги будівництва (пускові комплекси) яких включені до балансуючої групи гарантованого покупця, на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку, балансуючому ринку та за двосторонніми договорами.

Відтак, гарантований покупець зобов`язаний не лише купувати всю відпущену електричну енергію в суб`єктів господарювання, яким встановлено "зелений" тариф, але й продавати її, що є неможливим у зв`язку відсутністю її фізичного відпуску в ОЕС України.

Відповідно до пп.6 п.1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.05.2022 № 555 "Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану" ППКО формує дані комерційного обліку електричної енергії за даними, які отримані із засобів комерційного обліку або визначені розрахунковим шляхом у такій пріоритетності: дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів основних та дублюючих лічильників; дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів верифікаційних лічильників; дані комерційного обліку, сформовані на підставі показів лічильників технічного обліку, з обов`язковим подальшим їх включенням у відповідний перелік ТКО та алгоритм розрахунку; дані комерційного обліку, сформовані на підставі графіків навантаження за даними телевимірювань.

Якщо відповідні дані від відповідних сторін не отримані, неповні або не пройшли валідацію, ППКО формує оціночні дані комерційного обліку в ТКО з використанням результатів вимірювання за попередню декаду або інших періодів, коли режим роботи електроустановок у ТКО відповідав режиму роботи електроустановок у розрахунковий день (з відповідним підтвердженням даних стосовно фактичного режиму роботи), або розрахунковим шляхом на основі балансу електричної енергії для відповідної площадки або області комерційного обліку. ППКО повинен зберігати всі вхідні дані, застосовані алгоритми та критерії подібності, що використовувалися при формуванні оціночних даних, та самі оціночні дані не менше строку позовної давності.

У разі незгоди з сформованими ППКО даними комерційного обліку учасник ринку має право ініціювати розгляд суперечки у порядку, встановленому ККОЕЕ.

До дати врегулювання суперечки пріоритет для поточних розрахунків мають дані комерційного обліку, сформовані оператором системи, на території ліцензованої діяльності якого знаходиться відповідна ТКО.

При цьому у пункті 1.1.2 Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №307, торгова зона (зона) - відокремлена зона, визначена оператором системи передачі за погодженням з Регулятором, у якій здійснюється синхронна робота електроустановок.

З огляду на зазначене, з моменту отримання від оператора системи інформації щодо електроустановки Позивача, яка працює несинхронно з ОЕС України, обсяги електричної енергії, відпущеної його генеруючими одиницями в несинхронному з ОЕС України режимі, в систему управління ринком (СУР) не передаються.

Питання сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднанні до елементів системи передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України було предметом розгляду під час засідання НКРЕКП 03.07.2023 року, що підтверджується протоколом № 48-п. В межах наради представників ОСП, ДП "Гарантований Покупець" та Міненерго під головуванням НКРЕКП, що зафіксована Протоколом від 03.07.2023 №48-п, Регулятором було надано роз`яснення щодо сертифікації даних комерційного обліку по електроустановках, що приєднані до елементів систем передачі/розподілу, які працюють (працювали) несинхронно з ОЕС України для подальшого врахування в роботі. Відповідно до зазначеного роз`яснення Регулятора АКО сертифікує та передає дані комерційного обліку для проведення розрахунків між учасниками ринку за умови наявності перевіреної інформації, яка підтверджує роботу відповідних електроустановок у синхронному з ОЕС України режимі. Інформація щодо синхронності роботи конкретних електроустановок надається відповідними операторами систем.

Статтею 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою. Результати засідання Регулятора оформлюються протоколом. Рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження. Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до п.п.10.3.1., 10.3.3. ККОЕЕ якщо сторону суперечки не влаштовує прийняте АКО рішення, вона має право звернутися з цього питання до Регулятора у порядку, встановленому законодавством. Сторони мають право оскаржити рішення Регулятора в судовому порядку.

Отже, відповідно до положень ККОЕЕ передбачено, що сторона, яка не погоджується із рішенням Регулятора, згідно із яким електрична енергія, вироблена електроустановками, які не здійснюють роботу синхронно з торговою зоною ОЕС України, фізично не може бути передана, розподілена та спожита в ОЕС України, може оскаржити таке рішення.

Станом на час розгляду даної справи рішення НКРЕКП, викладені у протоколі № 48 від 03.07.2023 року є чинними.

Також, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 19.04.2024 № 759 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332» підпункт 5 пункту 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» викласти в такій редакції:

« 5) у разі неможливості реалізації оператором мережі свого права доступу до вузлів обліку та засобів комерційного обліку електричної енергії (далі - ЗКО) електроустановок на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, та які працюють (працювали) несинхронно (асинхронно) з ОЕС України, для проведення періодичного та позачергового контрольного огляду, технічної перевірки вузлів обліку та ЗКО, схем їх підключення та зчитування інформації, відповідно до підпункту 3 пункту 2.5.2 глави 2.5 розділу ІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ), адміністратору комерційного обліку керуватись положеннями, зокрема, підпункту 6 пункту 9.2.1 глави 9.2, а також пункту 9.9.4 глави 9.9, пункту 9.13.1 глави 9.13 та пунктів 9.14.1 та 9.14.3 глави 9.14 розділу ІХ ККОЕЕ та під час визначення значень сертифікованих даних комерційного обліку, тимчасово, до отримання доступу до вузлів обліку та ЗКО відповідних електроустановок, визначати такі дані на рівні нуля та забезпечити передачу таких даних адміністратору розрахунків та учасникам ринку електричної енергії.». (т.2 а.с.126)

Згідно ч.ч.6-9 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження. Регулятор веде реєстр всіх прийнятих рішень та забезпечує вільний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті у затвердженому ним порядку.

Рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором.

Рішення Регулятора, крім тих частин рішень, що містять таємну інформацію, підлягають оприлюдненню протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття на офіційному веб-сайті Регулятора. Обсяг конфіденційної інформації, що не підлягає розкриттю, визначається Регулятором на підставі клопотання заінтересованих осіб з урахуванням вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.

У постановах Верховного Суду від 19.09.2022 у справі №912/1941/21, від 25.01.2022 у справі №911/782/21 зазначено, зокрема, що положення постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов`язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Враховуючи викладене, з урахуванням того, Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати відносини суб`єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, колегія суддів приймає до уваги постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 19.04.2024 № 759 «Про внесення зміни до постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332», яка є обов`язковою до застосування всіма суб`єктами на ринку електричної енергії, щодо визначення даних комерційного обліку електричної енергії на рівні нулю.

Колегія суддів також зазначає, що надані позивачем акти купівлі-продажу електроенергії не приймаються до уваги, оскільки визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам, окрім обставин оформлення первинних документів, необхідно дослідити наявність або відсутність реального руху такого товару.

Проте, позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження реальної передачі згенерованої електроустановкою позивача електричної енергії до ОЕС України.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Такий висновок сформульований, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Зазначені правові позиції неодноразово висловлювались Верховним Судом, та, зокрема викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі №905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі №487/10132/14-ц, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц та інших.

Згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 11 лютого 2020 року у справі № 923/364/19, від 16 червня 2020 року у справі № 904/1221/19, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові у від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 зазначила про те, що за частиною другою статті 5 Господарського процесуального кодексу України суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у своєму рішенні спосіб захисту, який не встановлений законом, лише за умови, що законом не встановлено ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу. Отже, суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної у позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18.Приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання вимог якої є обов`язковим для України, визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 цієї ж Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, що означає право особи на пред`явлення в суді такої вимоги на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Аналогічна позиція Верховного суду викладена у постанові колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2019 року у справі № 910/6642/18, від 11 лютого 2020 року у справі № 922/1159/19).

Відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, в якій вказано, що, розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.13), від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (пункт 82), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (пункт 24)).

Отже, обрання позивачем певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

Колегія суддів зазначає, що позивач, заявляючи позов та обираючи спосіб захисту повинен дбати про те, щоб резолютивна частина рішення, в якій остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача, могла бути виконана в процесі виконавчого провадження у справі, адже у кінцевому результаті ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу

Позивачем в даній справі заявлено вимогу саме про визнання неправомірним корегування в системі Market Management System (MMS) даних комерційного обліку електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРІН ЕНЕРДЖІ ТОКМАК» за період з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 15.04.2023 року, здійсненого Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» з визначенням значення сертифікованих даних комерційного обліку на рівні 0 кВт*год; та зобовязання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», яке виконує функції адміністратора комерційного обліку відновити в системі управління ринком Market Management System (MMS) сертифіковані дані комерційного обліку по ТОВ «ГРІН ЕНЕРДЖІ ТОКМАК» за період з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 15.04.2023 року в обсязі 52 317 678 кВт*год, як останнього релізу 2 версії, та надати їх до Адміністратора розрахунку та Державного підприємства «Гарантований покупець».

Втім, колегія суддів зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не призводить до захисту прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських відносин, оскільки задоволення заявлених у даній справі позовних вимог не призведе до відновлення прав позивача, а рішенням суду має вирішуватись саме питання про захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин, оскільки питання обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії позивача може вирішуватися у межах спору щодо оплати за вироблену електричну енергію продавцем за "зеленим" тарифом.

Колегія суддів також звертає увагу, що заявлена позивачем вимога в частині визнання дій непромірними не призводить до поновлення його порушеного права та, у разі її задоволення, не може бути виконана у примусовому порядку, оскільки відсутній механізм виконання такого рішення.

Наведені вище висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17 січня 2024 року у справі №916/2248/22.

Крім того, ініціювання позивачем цього позову зводиться до того, що останній прагне домогтись не лише вчинення дій з боку відповідача щодо коригування даних комерційного обліку у певний проміжок часу (01.07.2022 - 15.04.2023), але і одночасно вирішити спір щодо обсягів виробництва (відпуску та споживання) електричної енергії Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» у спірний період.

Водночас вимога щодо встановлення певних фактів не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належить встановлення фактів, що мають юридичне значення (постанова Верховного Суду від 04.09.2020 у справі №910/10764/19).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2023 у справі №910/3232/22.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам необхідно зважати і на його ефективність з точки зору положень статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Так, у рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголосив, що зазначена норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, передбачених Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дали би змогу компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції та надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ акцентував, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, передбачених національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згідно із цією статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема його застосування не повинно бути ускладнено діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05.04.2005).

Отже, ефективний засіб повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

У зв`язку з чим колегія суддів зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання дій неправомірними та зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», яке виконує функції адміністратора комерційного обліку відновити в системі управління ринком Market Management System (MMS) сертифіковані дані комерційного обліку по ТОВ «ГРІН ЕНЕРДЖІ ТОКМАК» за період з 00-00 годин 01.07.2022 року по 24:00 15.04.2023 року в обсязі 52 317 678 кВт*год, як останнього релізу 2 версії, та надати їх до Адміністратора розрахунку та Державного підприємства «Гарантований покупець», не може призвести до захисту або відновлення порушеного речового права позивача (у разі його наявності).

Обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155) та від 15.09.2022 у справі №910/12525/20 (пункт 148).

Згідно ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

З огляду на викладене вище, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про відмову в позові з підстав відсутності у позивача права здійснювати господарську діяльність з виробництва електроенергії та передачу її лініями електропередачі з тимчасово окупованої території, оскільки позовні вимоги позивача до Приватного акціонерного товариства «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії є недоведеними, необґрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі у зв`язку з неефективно обраним способом захисту своїх прав, в результаті чого мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні з її викладенням в редакції даної постанови.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги позивача без задоволення, однак мотивувальна частина рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/2857/24 підлягає зміні шляхом її викладення в редакції даної постанови, в решті рішення суду підлягає залишенню без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак» на рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/2857/24 залишити без задоволення.

2. Змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/2857/24 шляхом її викладення в редакції даної постанови.

3. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/2857/24 залишити без змін.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Токмак».

5. Матеріали справи №910/2857/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови підписано 03.04.2025.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.О. Мальченко

О.О. Хрипун


Суд	Північний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	31.03.2025
Оприлюднено	07.04.2025
Номер документу	126357040
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них енергоносіїв

Кирилюк Т.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 31.03.2025 по справі 910/2857/24ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —910/2857/24

Постанова від 31.03.2025

Постанова
від 31.03.2025 по справі 910/2857/24
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД