Ухвала від 03.04.2025 по справі 904/1507/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03.04.2025р. Справа № 904/1507/25

Суддя Васильєв О.Ю., розглянувши матеріали

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юріол Опт", с. Олександрійське Кіровоградської області

До: Фермерського господарства "Дніпро", с. Бабайківка Дніпропетровської області

Про: стягнення збитків

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "Юріол Опт" (позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ФГ "Дніпро" (відповідач) про стягнення збитків сумі 108 414,04грн. та 106 129,82грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам Податкового кодексу України відповідач не вчинив дій з реєстрації податкових накладних за наслідком господарських операцій з попередньої оплати позивачем товару кукурудзи 3-го класу врожаю 2024 року в кількості 120,93 т та 118,893 т, реалізованого відповідачем на електронному аукціоні (торгах) за лотами №№565544,565571, у зв`язку з чим позивач позбавлений свого права на зменшення податкового зобов`язання шляхом віднесення податку на додану вартість у сумах 108 414,04грн. та 106 129,82грн. до складу податкового кредиту.

Вимоги до змісту та форми позовної заяви, перелік документів, які додаються до позову (які є обов`язковими для особи, що звертається до суду) викладені у ст. 162, 164 ГПК України.

Згідно приписів п. 3 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються. В той же час, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 108 414,04грн. та 106 129,82грн., однак ціни позову при цьому не зазначає.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2025 року складає 3 028,00грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у позовній заяві позивачем заявлено вимогу майнового характеру, за яку підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3 218,16грн. (214 543,86грн. х 1,5%).

Позивачем до позову додано в якості доказу сплати судового збору надано платіжну інструкцію №16 від 24.02.25р. на суму 3 218,16грн.

Відповідно до довідки канцелярії Господарського суду Дніпропетровської області №61/25 від 31.03.25р. платіжна інструкція №16 від 24.02.25р. використана у справі №904/879/25, суддя Колісник І.І.

Як вбачається з КП "Діловодство спеціалізованого суду", ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.25р. у справі №904/879/25 позовну заяву ТОВ "Юріол Опт" повернуто разом з доданими до неї матеріалами на підставі ч. ч. 4 та 6 ст. 174 ГПК України.

Позивач не звертався до суду з заявою згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" про повернення судового збору сплаченого за платіжної інструкції №16 від 24.02.25р.

Згідно ч. 5. ст. 6 Закону України "Про судовий збір", за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Питання повторного використання платіжного документа при повторному поданні позовної заяви за умови повернення без розгляду попередньо поданої заяви також розглядалося Верховним Судом.

У постанові від 13.02.2019р. у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.23р. у справі №160/554/23.

Отже, платіжна інструкція №16 від 24.02.25р. не може бути прийнята судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.

Окрім того, 18.10.23р. введено в дію ЗУ №3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Так, відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України №3200-IX) адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат. Якщо реєстрація електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов`язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Як вбачається, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

Таким чином, позовна заява подана позивачем без додержання вимог ст. ст. 162, 164 ГПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 234 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Позивачу протягом 5 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- вказати ціну позову;

- докази сплати судового збору у встановлених ЗУ "Про судовий збір" порядку і розмірі, а саме: 3 218,16грн.;

- вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін.

Роз`яснити позивачу, що в разі невиконання вимог щодо усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, така заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Васильєв О.Ю.