Рішення

від 03.04.2025 по справі 905/619/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.04.2025 Справа №905/619/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Устимової А.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ»

до відповідача: Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва»

за участю третьої особи 1, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України

за участю третьої особи 2, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерства фінансів України

про стягнення 339 665,45грн, а саме, основного боргу в сумі 259 065,34грн; 3%річних в сумі 15 347,34грн; інфляційних втрат в сумі 65 252,77грн

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст і підстави позовних вимог

15.04.2024 шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ» (далі - ТОВ «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ») звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва» (далі КП «МіськУКБ») про стягнення з відповідача 339 665,45грн, з яких, основний борг в сумі 259 065,34грн; 3%річних в сумі 15 347,34грн; інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 65 252,77грн, а також про відшкодування витрат з оплати судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про закупівлю робіт (договір підряду) №211/2021 від 01.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт на об`єкті за лютий 2022 року.

Підставність заявлених вимог позивач нормативно обґрунтовує посиланням на статті 20, 193 Господарського кодексу України (далі ГК України), статті 525, 526, 530, 625, 837, 843, 854, 875 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), статті 4, 5, 20, 123, 124, 162, 163, 164 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), п.п. 98, 99 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 року.

Процедура провадження у справі у господарському суді

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 для розгляду справи визначена суддя Устимова А.М.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 22.04.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі №905/619/24, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

07.05.2024 через підсистему «Електронний суд» від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залучення третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі Мінінфраструктури), Міністерства фінансів України (далі Мінфін).

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.05.2024 залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України та Міністерство фінансів України.

Відповідно до частини 5 статті 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

ТОВ «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ», КП «МіськУКБ» отримали ухвалу суду про відкриття провадження у справі у електронних кабінетах у підсистемі «Електронний суд» 23.04.2024, Мінінфраструктури та Мінфін 10.05.20204 відповідно. Дані факти підтверджуються довідками, що сформовані у програмі «Діловодство спеціалізованого суду».

За змістом ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 2 ст. 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін до суду не надходило.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає таке.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об?єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

У зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк воєнного стану неодноразово продовжувався. Востаннє Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 4220-IX від 15.01.2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Приймаючи до уваги введення в Україні воєнного стану, наслідком чого стала дистанційна робота суду у віддаленому режимі, враховуючи постійні обстріли м.Харків, систематичні відключення постачання електричної енергії, що спричинює неможливість доступу до сканованих копії документів, які суд досліджував під час прийняття судового рішення, у програмі віддаленого доступу, відсутність помічника судді внаслідок знаходження на тривалому лікарняному суд розглядає спір в межах розумних строків в контексті положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поза межами строків, що визначені процесуальним законом.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція учасників процесу

ТОВ «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ» в обґрунтування позовних вимог зазначило, що позивачем як Підрядником за умовами Договору про закупівлю робіт (договір підряду) №211/2021 від 01.11.2021, у відповідності до проектної документації виконані роботи з реконструкції будівлі лікувального корпусу комунального закладу «Міська лікарня №1 м.Маріуполя. Відповідачем підрядні роботи прийняті та підписано Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) від 18.02.2022 та Довідку про вартість виконаних робіт/ та витрат (форма №КБ-3). В цей же день Підрядником надано Замовнику рахунок №9 на оплату робіт. Однак виконані роботи відповідачем не оплачені, наявна заборгованість у сумі 259 065,34грн, яка підтверджена актом звірки взаємних розрахунків.

Оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, то він зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням з урахуванням інфляційних втрат за період квітень 2022 березень 2024 в сумі 65 252,77грн та 3% річних від простроченої суми за період з 05.04.2022 по 25.03.2024 в розмірі 15 347,34грн.

КП «МіськУКБ» проти позову заперечувало, виклавши свою правову позицію у відзиві на позов наступним чином: рішення щодо стягнення основного боргу в сумі 259 065,34грн ухвалити на розсуд суду, з урахуванням обставин, фактів і доказів, наведених ним; у задоволенні позовних вимог про стягнення 3%річних та інфляційних витрат - відмовити.

У змісті відзиву, підтверджуючи факт укладення з позивачем договору підряду №211/2021 від 01.11.2021, відповідач наголошує, що джерелами фінансування робіт за цим правочином є субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєкту у рамках «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» та/або кошти місцевих бюджету. У 2022 році розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках даної Програми прийнято постановою Кабінету Міністрів України № 75 від 02.02.2022. На реконструкцію будівлі лікувального корпусу міської лікарні №1 Маріупольській міській територіальній громаді виділено субвенції у сумі 7 793,356 тис.грн (наказ Міністерства розвитку громад та територій від 07.02.2022 №30). Спецфінансування за рахунок місцевого бюджету не передбачалось. За умовами додаткової угоди №2 від 15.02.2022 до Договору його сторонами уточнені строки фінансування: оплату повного обсягу робіт планувалось здійснити протягом травня-липня 2022 року в сумі 1 268 311,44грн. 18.02.2022 учасниками підписаний Акт №1 приймання виконаних будівельних робіт на суму 259 065,34грн.

У зв`язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України з 24.02.2022 у державі введено воєнний стан, а місто Маріуполь Донецької області перебувало під постійними обстрілами військовими формуваннями ворога та з 05.03.2022 знаходиться в тимчасовій окупації. Внаслідок цих обставин КП «МіськУКБ» припинило свою діяльність на території м. Маріуполь. Майно і документація підприємства з фінансово-господарської діяльності залишились в адміністративному приміщенні у м. Маріуполі. На теперішній час діяльність відповідача відновлена на території України.

Відповідач зауважує, що 11.05.2022 ним отримано лист Міністерства розвитку громад та територій за № 7/19/4062-22 щодо інформації про механізм оплати актів, форми платіжних доручень, інструкцію з підписання документів. Про необхідність підготовки документів, згідно вказаного переліку, для надіслання до Міністерства з метою здійснення оплати виконаних робіт було проінформовано позивача, інформація щодо отримання відповідачем частини документів, які повинен був підготувати позивач як Підрядник відсутня. Також відповідач вказує, що належними доказами не підтверджено отримання ним від Підрядника рахунку №9 від 18.02.2022 про оплату виконаних робіт. Ненадання позивачем необхідного обсягу документів позбавило відповідача можливості сформувати пакет документів та надіслати його у Міністерство. Наведене, на думку відповідача, унеможливлює відлік передбаченого підпунктом 12.1.2. договору підряду строку оплати рахунку 45 календарних днів з моменту отримання Замовником якісно оформлених документів згідно переліку.

У подальшому, постановою кабінету Міністрів України від 23.05.2023 фінансування витрат, пов`язаних із реалізацією субпроєкту «Комунальний заклад Міська лікарня № 1 на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м. Маріуполя - реконструкція будівлі лікувального корпусу», у зв`язку з розташуванням об`єкту на тимчасово окупованій території припинене.

Крім того, відповідач невиконання зобов`язань за договором підряду в частині оплати виконаних робіт обґрунтовує наявністю форс-мажорних обставин, виниклих внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, що призвело до неможливості ведення господарської діяльності комунальним підприємством.

У відповіді на відзив від 27.05.2024 позивач стверджує, що рахунок на оплату виконаних робіт №9 від 18.02.2022 наданий відповідачу разом з Актом приймання виконаних робіт, про що свідчить факт підписання відповідачем цього документу. Позивач вважає, що чинними нормативно-правовими актами підготовка платіжних документів та їх подання до Мінрегіону є обов`язком відповідача. Зволікання з направленням необхідних документів для проведення оплати до Міністерства розвитку громад та територій України допущене посадовими особами комунального підприємства.

Наявність заборгованості суб`єкта господарювання та її розмір підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 22.02.2022, який з боку відповідача підписаний начальником КП «МіськУКБ» Орліченком М.П., що, на думку позивача, свідчить про визнання боржником боргу. Умовами договору підряду (пункт 12.1.) встановлено, що розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником, а відсутність субвенції із державного бюджету за кредитною програмою не може розглядатися як підстава від звільнення від обов`язку оплатити виконані та прийняті відповідачем роботи.

У запереченнях на відповідь на відзив від 10.06.2024 відповідач вказав на неотримання ним рахунку на оплату №9 від 18.02.2022 разом з Актом приймання виконаних будівельних робіт. Крім того, звертає увагу, що даний рахунок оформлений з порушенням вимог пункту 12.1.2. договору підряду, оскільки не містить адреси та ЄДРПОУ Замовника, посилання на довідку про вартість виконаних робіт, строку оплати рахунку. Також у цьому рахунку не зазначено розмір заборгованості. За таких обставин, цей рахунок як підстава для оплати виконаних робіт, на розсуд відповідача, не міг бути прийнятий ним як Замовником, а в подальшому і Міністерством розвитку громад та територій України та Міністерством фінансів України.

До початку введення в державі воєнного стану позивач повинен був підготувати та надати відповідачу як Підряднику низку документів: рахунок на оплату у форматі Excel або Word; скановану копію рахунку на оплату (інвойс); скановану копію діючої гарантії на виконання договору/забезпечення виконання договору чи пояснення неможливості отримання продовження/отримання такої гарантії; сканований лист щодо підтвердження, що Виконавець/Підрядник та банк, в якому він обслуговується, не перебувають під санкціями та дотримують рішень РНБО України про санкції (у довільній формі); сканований лист щодо підтвердження підписантів про відсутності судових справ та/або інших процесів щодо оскарження повноважень підписантів зазначених угод, які можуть поставити під сумнів легітимність цих угод (у довільній формі). Ненадання Підрядником необхідного обсягу документів є передумовою не здійснення оплати виконаних підрядних робіт на час, коли було виділено фінансування.

Після отримання листа Мінрегіону №7/19/4062-22 від 11.05.2022 представник КП «МіськУКБ» неодноразово спілкувався з директором та керівником юридичного відділу ТОВ «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ» з питання надання вказаних документів, однак було повідомлено про втрату всіх документів, у тому числі, актів приймання виконаних робіт та довідку-пояснення виконавцем/підрядником до рахунку на оплату щодо відсоткової ставки ПДВ, яка застосовується цими юридичними особами згідно зі внесеними змінами до податкового кодексу України на період воєнного стану (у довільній формі), у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

За таких обставин відповідач вважає, що він не повинен оплачувати вартість виконаних робіт і звільняється від відповідальності за невиконання зобов`язань за договором підряду, оскільки позивачем не було надано необхідного обсягу документів для направлення до Мінрегіону для здійснення фінансування за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України», коли існувала можливість такого фінансування, тобто невиконання зобов`язання сталося не з його вини.

У письмових поясненнях позивач з приводу оформлення рахунку заначив, що рахунок № 9 від 18.02.2022 складений за тією ж формою, що і рахунки № 26 від 21.07.2021 року, №№ 35, 36 від 05.11.2021 року за договором № 38/2020 від 16.03.2020 року з цим же Замовником на виконання основного обсягу робіт по цьому ж об`єкту будівництва. Вказані рахунки прийняті відповідачем, передані до Мінрегіону та в подальшому оплачені Мінфіном, що підтверджується виписками з банківського рахунку. Вимога щодо дати оформлення письмового підтвердження підрядника про неперебування під дією санкцій, дотримання рішень РНБО України про санкції та про відсутність судових чи інших процесів щодо оскарження повноважень підписанта угоди не встановлена ні умовами укладеного договору, ні умовами угоди про передачу коштів позики від 31.10.2019 року № 13010-05/168, ні листом Міністерства розвитку громад та територій від 11.05.2022 року №7/19/4062-22. Також, позивач вказує, що відповідач не повідомляв останнього ні в письмовій, ні в усній формі про втрату документів, необхідних для оплати виконаних робіт за договором, що підтверджується письмовими заявами свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оформленими в порядку ст. 88 ГПК України. Твердження відповідача стосовно обізнаності позивача про втрату документів для оплати виконаних робіт є безпідставними та нелогічними, оскільки якби позивач був обізнаний про втрату даних документів, він би виготовив їх дублікати та надав відповідачу для проведення оплати.

Третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора, на стороні відповідача - Мінінфраструктури в своїх поясненнях по суті справи зазначає, що фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією субпроєкту з реконструкції будівлі лікувального корпусу міської лікарні № 1 м. Маріуполя за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у рамках «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України», не було здійснено у зв`язку з тим, що КП «МіськУКБ» як Кінцевий бенефіціар не надіслало до Міністерства необхідний пакет документів на оплату актів виконаних робіт у розмірі 259065,34 грн. На теперішній час через військову агресію Російської Федерації припинено фінансування проєктів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях.

Третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спора, на стороні відповідача Мінфін в своїх поясненнях по суті справи зазначає, що головним розпорядником субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, є Мінінфраструктури. Сторонами договору не було оформлено у відповідності до умов Угоди про передачу коштів позики від 31.10.2019 за №13010-05/168 всіх необхідних документів та їх подальшого направлення до Мінінфраструктури для їх розгляду та погодження. В рамках реалізації даної кредитної програми платіжні документи для оплати робіт за субпроєктом з реконструкції будівлі лікувального корпусу міської лікарні № 1 м. Маріуполя до Мінфіну не надходили. 15.05.2023 Протоколом № 1 засідання Експертної робочої групи з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями проєктів в рамках Програми з відновлення України та Надзвичайної кредитної програми для відновлення України було схвалено рішення про припинення фінансування 109 проєктів, які розташовані на тимчасово окупованих територіях та в місцях, де ведуться активні бойові дії, що затверджені для реалізації в рамках проєкту.

Виклад обставин справи, встановлених судом

22.12.2014 між Україною (Позичальник) та Європейським інвестиційним банком (Банк) укладено Фінансову угоду з метою фінансування Проєкту «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України» у сумі 200 000 000 (двісті мільйонів) євро, ратифікованої Законом України від 22.04.2015 №346-VІІІ.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1068 «Деякі питання використання коштів для реалізації проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 № 187) затверджено порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України.

Джерелом формування субвенції за спеціальним фондом є кошти позики Європейського інвестиційного банку, залучені Україною відповідно до Фінансової угоди. Джерелом формування субвенції за загальним фондом є кошти державного бюджету (пункт 1 постанови).

У пункті 2 постанови встановлено, що головним розпорядником субвенції є Мінрегіон. Розпорядники/одержувачі субвенції за місцевими бюджетами визначаються рішенням відповідної місцевої ради, відповідної військово-цивільної адміністрації про такий бюджет згідно із законодавством.

Використання субвенції спеціального фонду здійснюється з дотриманням умов Фінансової угоди та договорів, укладених у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (далі Програма), а також відповідно до угод про передачу коштів, укладених відповідно до Фінансової угоди (пункт 3 постанови).

Субвенція спрямовується бюджетам адміністративно-територіальних одиниць (згідно з додатками 1 та 4), на території яких реалізуються проєкти у рамках Програми за напрямами, визначеними у Фінансовій угоді. Переліки проєктів, які фінансуються за рахунок субвенції, формуються та затверджуються головним розпорядником субвенції за пропозиціями органів місцевого самоврядування, місцевих органів виконавчої влади (пункт 4 постанови).

31.10.2019 між Міністерством фінансів України, Міністерством розвитку громад та територій, Маріупольською міською радою Донецької області, Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради Донецької області та КП «МіськУКБ» укладено Угоду про передачу коштів позики №13010-05/168 (далі Угода).

Відповідно до пункту 2.1. Угоди Мінфін у співпраці з Мінрегіоном надає Кінцевому бенефіціару (КП «МіськУКБ») частину коштів Позики у розмірі до 425 532 940 гривень 00 копійок (чотириста двадцять п`ять мільйонів п`ятсот тридцять дві тисячі дев`ятсот сорок гривень 00 копійок) (без ПДВ) (далі - Частина коштів Позики) на безповоротній основі відповідно до умов цієї Угоди, Фінансової угоди, Угоди про впровадження та Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1068 «Деякі питання використання коштів для реалізації проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України» (далі - Порядок та умови надання субвенції).

Кінцевий бенефіціар зобов`язується використовувати надані кошти на цілі фінансування вартості Субпроєктів, зокрема: «Комунальний заклад Міська лікарня № 1 на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м. Маріуполя - реконструкція будівлі лікувального корпусу» із затвердженим до нього проєктом будівництва «Реконструкція будівлі лікувального корпусу комунального закладу «Міська лікарня № 1» на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м. Маріуполя» у сумі до 46 336 306 гривень 67 копійок (сорок шість мільйонів триста тридцять шість тисяч триста шість гривень 67 коп (пункт 2.2. Угоди).

Надання частини коштів позики кінцевому бенефіціару у відповідності до положень пунктів 4.4. 4.5. Угоди здійснюється шляхом їх перерахування безпосередньо виконавцю робіт (постачальнику товарів, робіт, послуг) за договорами, укладеними кінцевим бенефіціаром в рамках реалізації субпроєктів. Платіжні документи для зняття частини коштів позики з проектного рахунку повинні містити підписи уповноважених осіб розпорядника субвенції за місцевим бюджетом, кінцевого бенефіціара, Мінфіну та Мінрегіону.

У відповідності до положень Закону України «Про публічні закупівлі», згідно з додатковими вимогами і особливостям, які встановлені посібником «Процедура закупівель. Конкурсні торги за національними процедурами», за результатами проведених тендерних процедур укладено договір про закупівлю робіт № 38/2020 від 16.03.2020 між КП «МіськУКБ» та ТОВ «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ».

Європейський інвестиційний банк (далі - ЄІБ) листом від 15.05.2020 №PJ/ETD/REGDEV/2014-0532/RD/ak погодив «без заперечень» результати закупівель робіт та технічного нагляду за зазначеним субпроєктом.

При реалізації субпроєкту у Замовника виникла необхідність коригування проектно-кошторисної документації через потребу виконання додаткових робіт, які виникли під час будівництва та не могли бути передбачені проектною документацією.

Враховуючи звернення КП «МіськУКБ», Експертною робочою групою з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації спільних з міжнародними фінансовими організаціями проектів (протокол ЕРГ від 27.08.2021 № 2) схвалено збільшення фінансування субпроєкту та погоджено виділення коштів та планів закупівель листом від ЄІБ від 04.10.2021 № OPS/NC-2/ 2014-0532 /SZ/sdo.

За результатами проведення переговорної процедури закупівлі 01.11.2021 КП «МіськУКБ» (Замовник), в особі начальника Орліченка Михайла Павловича, що діє на підставі Статуту, Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проєкт «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України» (далі Проєкт), ратифікованої Законом України від 2 квітня 2015 року №346-VІІІ, та Угоди про передачу коштів позики № 13010-05/168 від 31 жовтня 2019 року між Міністерством фінансів України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Маріупольською міською радою Донецької області, Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради Донецької області та Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва», уклало з ТОВ «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ» (Підрядник) договір про закупівлю робіт №211/2021 додаткова закупівля робіт за проєктом «Реконструкція будівлі лікувального корпусу комунального закладу «Міська лікарня №1 на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м. Маріуполя (від 16 березня 2020 р. №38/2020).

Відповідно до пункту 1.1. розділу «Предмет Договору» Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується відповідно до проєктної документації та умов цього Договору виконати будівельно-монтажні роботи по об`єкту «Реконструкція будівлі лікувального корпусу комунального закладу «Міська лікарня №1 на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м. Маріуполя (коригування), згідно коду ДК 021:2015:45454000-4 (Реконструкція), на Об`єкті.

Об`єкт: «Реконструкція будівлі лікувального корпусу комунального закладу «Міська лікарня №1 на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м. Маріуполя. Місце розташування Об`єкта: вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м. Маріуполя (пункт 1.2. Договору).

У силу пункту 1.4. цей Договір набирає чинності з моменту схвалення Європейським інвестиційним банком (далі ЄІБ) запиту на виділення коштів для реалізації відповідного проєкту. У разі ненадання ЄІБ схвалення запиту на виділення коштів для реалізації відповідного проєкту договірні відносини вважаються такими, що не розпочались. Жодна зі Сторін не несе відповідальності за схвалення ЄІБ.

За змістом пунктів 2.1. 2.4. розділу 2 «Строки виконання робіт» Підрядник розпочне виконання робіт після набрання чинності цим Договором. Початок та закінчення робіт визначається Календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною Договору (додаток №2). Підрядник може забезпечити дострокове завершення виконання робіт і здачу їх Замовнику тільки за згодою Замовника. Строки виконання робіт за цим договором не можуть змінюватися.

Згідно пункту 3.1. договірна ціна складає: а) сума без ПДВ: 1 056 926,20 грн (Один мільйон п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот двадцять шість гривень 20 копійок); ПДВ у сумі 211 385,24 грн (Двісті одинадцять тисяч триста вісімдесят п`ять гривень 24 копійки). Разом (сума рядків а і б): 1 268 311,44 грн (Один мільйон двісті шістдесят вісім тисяч триста одинадцять гривень 44 копійки).

За правилами пункту 9.1. Договору Замовник за актом передає Підряднику об`єкт та всю супроводжувальну документацію протягом 2 (двох) робочих днів з дня набрання чинності договору.

Підрядник у порядку, визначеному нормативними документами та договором, веде і передає Замовнику після завершення робіт документи про виконання договору. Підрядник зобов`язаний протягом 2 (двох) робочих днів після завершення виконання робіт звільнити об`єкт та прилеглу до нього територію від сміття, будівельних машин та механізмів, тимчасових спору та приміщень (пункт 9.6. Договору).

Відповідно до пункту 4.2.2. Договору Замовник зобов`язаний прийняти від Підрядника в установленому порядку виконані роботи та оплатити їх у разі прийняття.

Фінансування робіт передбачене розділом 11, відповідно до підпункту 11.1. якого порядок та строки фінансування за цим Договором визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 р. №1070 «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти», постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р №1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва», умовами цього Договору та узгодженим Сторонами Планом фінансування виконаних робіт складається з урахуванням Календарного графіку виконання робіт (Додаток №2) і порядку проведення розрахунків за виконані роботи.

Джерелами фінансування робіт за цим договором є субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках «Надзвичайної кредитної програми для відновлення України та/або кошти місцевих бюджетів». Порядок надання субвенції визначається постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 № 1068 та Угодою про передачу коштів позики №13010-05/168 від 31 жовтня 2019 року між Міністерством фінансів України, Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Маріупольською міською радою Донецької області, Департаментом розвитку житлово-комунальної інфраструктури Маріупольської міської ради Донецької області та Комунальним підприємством «Міське управління капітального будівництва», укладеною відповідно до Фінансової угоди між Україною та Європейським інвестиційним банком (Проєкт «Надзвичайна кредитна програма для відновлення України»), ратифікована Законом №346-VІІІ від 23.04.2015р., за погодженням з Мінрегіоном та Мінфіном (пункт 11.2. Договору).

У пункті 12.1 Договору передбачено, що оплата за підряд відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються Замовником в межах не більше як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми Кб-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання і рахунку на оплату. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ3), акти приймання-передачі обладнання підписуються Замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Підрядник надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 4-х примірниках) Замовнику до 25 числа поточного місяця на паперових і магнітних носіях документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та підтверджена печаткою, а також реєстр накладних застосованих матеріалів і устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою.

Акти приймання виконаних робіт приймаються Замовником по мірі виконання робіт. Строки оплати рахунку (кількість днів з моменту отримання Замовником якісно оформлених документів згідно з переліком) 45 (сорок п`ять) календарних днів (підпункти 12.1.1., 12.1.2. Договору).

Пунктом 12.2 Договору передбачено, що кінцеві розрахунки між Замовником та Підрядником у розмірі 5 відсотків від договірної ціни здійснюються у термін до 45 (сорока п`яти) календарних днів після реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Приймання-передача закінчених робіт буде здійснюватися відповідно до вимог Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №688 та інших нормативних актів, які регламентують прийняття закінчених об`єктів в експлуатацію (пункт 13.1 Договору).

Обставини непереробної сили Сторони визначили положеннями розділу 16 спірного Договору №211/2021 від 01.11.2021: 16.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неможливе виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереробної сили, які існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін. Обставини непереробної сили (форс-мажорні обставини) визначені Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні». 16.2. Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереробної сили, повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. 16.3. Доказом виникнення обставин непереробної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України. 16.4 У разі коли строк дії обставин непереробної сили продовжується більше, ніж на 60 (шістдесят) днів, кожна зі Сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір. Остаточні терміни виконання зобов`язань Сторін за цим Договором коригуються на період, котрий дорівнює часу, протягом якого діяли обставини непереробної сили, що заважали виконанню зобов`язань Сторін. У разі попередньої оплати Підрядник повертає Замовнику кошти попередньої оплати повертаються Підрядником Замовнику на рахунки, що будуть повідомлені Підряднику Замовником.

Сторони у пунктах 18.1., 18.2. погодили, що цей Договір вважається укладеним з моменту укладання схвалення ЄІБ запиту на виділення коштів для реалізації відповідного проекту. У разі ненадання ЄІБ схвалення запиту на виділення коштів для реалізації відповідного проекту договірні відносини вважаються такими, що не розпочинались. Жодна зі сторін не несе відповідальності за схвалення ЄІБ. Договір діє до 30.09.2022, а у частині виконання зобов`язань сторін - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, якщо таке мало місце під час дії Договору.

Взаємовідносини Сторін, що не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України (пункт 19.1. Договору).

Відповідно до пункту 19.4. Договору додатками (невід`ємна частина цього договору) є: №1 Договірна ціна, №2 Календарний графік виконання робіт, №3 План фінансування виконаних робіт, №4 Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва, №5 Пакт про згоду щодо професійної чесності, №6 Пакт щодо дотримання екологічних та соціальних стандартів.

Договір та вказані у п.19.4 останнього додатки до нього підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток підприємств.

Факт укладання договору визнано Сторонами.

Протягом дії Договору Сторонами до нього вносилось ряд змін шляхом укладення додаткових угод, якими змінювались строки виконання робіт, строки фінансування та загальний строк дії договору.

Згідно додаткової угоди № 2 до Договору підряду №211/2021 від 01.11.2021 уточнено строки фінансування робіт (План фінансування): протягом травня-липня 2022 року планувалось здійснити оплату повного обсягу робіт за договором у сумі 1 268 311,44грн.

Додатковими угодами: №3 від 30.09.2022 та №4 від 31.03.2023 сторони узгодили продовження строку дії договору відповідно до 31 березня 2023 року та 31 грудня 2023 року.

14.01.2022 року на адресу відповідача позивачем направлявся лист № 1707, яким позивач надав підтвердження того, що Підрядник та банк, в якому він обслуговується, не перебувають під санкціями та дотримуються рішень РНБО України про санкції та про відсутність судових чи інших процесів щодо оскарження повноважень підписанта угоди зі сторони позивача, які можуть поставити під сумнів легітимність цієї угоди.

На підтвердження виконання умов Договору №211/2021 від 01.11.2021 позивачем надані Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) №1 і Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) за лютий 2022 року на суму 259 065,34грн. 18.02.2022 документи підписані представниками сторін, обсяг повноважень яких не оспорюється. Підписи скріплені відтисками печаток підприємств. Сторонами у справі не оспорюється факт виконання робіт, їх встановлені за актом обсяг та вартість.

В матеріалах справи міститься рахунок №9 від 18.02.2022 на суму 259 065,34грн з ПДВ, в кому вказано, що його підставою є Договір № 211/2021 від 01.11.2021р., додаткова угода №1 від 29.11.2022р., додаткова угода №2 від 15.02.2022р., найменування товару: «Оплата за роботи за об`єктом "Реконструкція будівні лікувального корпусу комунального закладу "Міська лікарні №1 на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м. Маріуполя (коригування)" згідно акту виконаних робіт форми КБ-2 №1 від 18.02.2022р.»

Факт отримання рахунку разом з актом, про що стверджує позивач, відповідачем оспорюється з огляду на відсутність відмітки про його отримання. Також відповідач вказує, що означений рахунок не може бути визнано належним за відсутності в ньому необхідних реквізитів, зокрема, адреси та ЄДРПОУ замовника; посилання на довідку про вартість виконаних робіт (№, дата); строку оплати рахунку 45 календарних днів тощо.

Сторонами підписано без заперечень акт звірки взаємних розрахунків за період 01.01.2020-21.02.2022 за Договором №211/2021 від 01.11.2021, за яким заборгованість КП «МіськУКБ» перед ТОВ «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ» станом на 22.02.2022 становить 259 065,34грн.

Постановою Кабінету Міністрів України № 75 від 02.02.2022 внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 25.11.2015 р. № 1068, а саме: здійснено розподіл у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами. Згідно затвердженого розподілу, обсяг субвенції за місцевим бюджетом Маріупольської міської територіальної громади склав 183419,898тис. грн., без співфінансування за рахунок місцевого бюджету.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій № 30 від 07.02.2022 передбачено виділення субвенції за субпроєктом «Комунальний заклад Міська лікарня № 1 на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м. Маріуполя - реконструкція будівлі лікувального корпусу» у сумі 7793, 356 тис. грн, про що Міністерством повідомлено відповідача листом №7/19.6/1881-22 від 09.02.2022.

Розпорядженням міського голови м. Маріуполя № 37р від 18.02.2022 здійснено розподіл субвенції у 2022 році.

Внаслідок широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України з 24.02.2022 місто Маріуполь Донецької області знаходилось в зоні проведення воєнних (бойових) дій, а з 5 березня 2022 року перебуває в тимчасовій окупації (наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (із змінами).

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань КП «МіськУКБ» господарську діяльність здійснювало за юридичною адресою: вул. Купріна, 23-а, м. Маріуполь, Донецька область.

Оскільки адміністративне приміщення відповідача за вказаною адресою захоплене окупаційними військами, 29.06.2022 відповідачем до Слідчого відділу 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях направлено заяву про це. Листом Слідчого відділу 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях № 78/2/13-4442нт від 30.06.2022 відповідача повідомлено про внесення відомостей, викладених у заяві, до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.06.2022 за № 22022050000001677, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

КП «МіськУКБ» тимчасово припинило діяльність на території міста Маріуполь. Відповідач у відзиві вказує, що евакуація підприємства не здійснювалась, відповідно майно, документація підприємства, у тому числі, первинні документи та документи з фінансово-господарської діяльності залишились в адміністративному приміщенні.

Перелік документів, що були втрачені, наведено у повідомленні № 145 від 27.09.2022, яке направлено до Слідчого відділу 2 управління ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях. Зокрема, п.46 означеного переліку визначає, що втраченими є «Договори, угоди (господарські, операційні тощо) за період з січня 2013 року по лютий 2022 року», п.48 - «Документи (акти, довідки, рахунки, інші) про приймання виконаних робіт та послуг за період з січня 2013 року по лютий 2022 року».

Тотожна інформація наведена відповідачем у повідомленні № 143 від 27.09.2022, що направлено останнім до Головного управління статистики у Донецькій області.

У подальшому, з метою забезпечення оплати актів виконаних робіт/послуг за проєктами, які затверджені наказом Мінрегіону від 07.06.2019 №128 (зі змінами) та реалізуються в рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України 11.05.2022 Міністерством розвитку громад та територій України електронною поштою направлено КП «МіськУКБ», як одному з кінцевих бенефіціарів, лист №7/19/4062-22 від 11.05.2022, в якому містилась інформація щодо механізму, який слід застосувати для забезпечення оплати актів, форми платіжних доручень, інструкцію з підписання документів тощо.

Зокрема, у означеному листі вказаним Міністерством визначено, що для опрацювання платіжних документів до Мінрегіону необхідно надіслати наступні документи: супровідний лист, в якому необхідно додатково зазначати, що це не суперечить постанові Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (зі змінами); довідку щодо переказу коштів у форматі Word (форма додається); платіжне доручення у національній валюті у форматі Excel (форма додається); платіжне доручення у національній валюті підписане за допомогою електронного підпису та з накладеною кваліфікованою електронною печаткою (інструкція додається); заяву про продаж іноземної валюти у форматі Word або у разі наявності коштів на відповідному рахунку у гривневому еквіваленті необхідно розрахунок у форматі Excel (форми додаються); рахунок на оплату у форматі Excel або Word; скановану копію рахунку на оплату (інвойс); довідку-пояснення виконавцем/підрядником до рахунку на оплату щодо відсоткової ставки ПДВ, яка застосовується цими юридичними особами згідно зі внесеними змінами до Податкового кодексу України на період воєнного стану (у довільній формі); скановану копію акту виконаних робіт/послуг з технічного нагляду/послуг інженера-консультанта (у разі наявності). У разі надання акту послуг з технічного нагляду необхідно додатково надати скановані акти виконаних робіт щодо яких здійснюється оплата цих послуг. У разі оплати послуг інженера-консультанта необхідно додатково надати скановані копії всіх попередніх актів здійснення таких послуг за проєктом; скановану копію договору, укладеного між Кінцевим бенефіціаром та Виконавцем/Підрядником з усіма додатками та додатковими угодами; скановану копію діючої гарантії на виконання договору/забезпечення виконання договору чи пояснення неможливості отримання подовження/отримання такої гарантії; скановану копію рішення про місцевий бюджет на відповідний рік, яким передбачено використання бюджетних коштів в рамках Програми (або розпорядженн

У відзиві відповідач вказує, що ним було проінформовано позивача про необхідність підготовки документів, згідно наданого переліку, і надання їх відповідачу для направлення до Міністерства розвитку громад та територій, з метою здійснення оплати виконаних робіт.

Однак, жодні документи позивачем не були надані відповідачу, що унеможливило направлення таких документів до Міністерства розвитку громад та територій і подальшу оплату виконаних робіт.

З письмових пояснень третіх осіб вбачається, що КП «МіськУКБ» до Мінрегіону не надсилало пакету документів на оплату акту виконаних робіт у розмірі 259 065,34 грн, відповідно платіжні документи для оплати вказаних робіт до Мінфіну не надходили.

Одночасно листом №119 від 01.09.2022 КП «МіськУКБ» повідомило Міністерство розвитку громад та територій щодо переліку осіб, які мають право розпоряджатись рахунком і підписувати розрахункові документи, із відповідним підтверджуючими документами. У відзиві зазначено, що зволікання з наданням відповідної інформації пов`язано з зміною керівників Департаменту з питань розвитку житлового фонду та ремонтів комунальної власності Маріупольської міської ради та відповідача, що послідовно відбулось за Розпорядженнями міського голови від 28.03.2022 № 185/1ос, від 29.07.2022 № 421ос, на підтвердження чого суду надані копії відповідних документів.

З метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади постановою Кабінету Міністрів України №1343 від 02.12.2022 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» перейменовано Міністерство інфраструктури на Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури, реорганізовано Міністерство розвитку громад та територій шляхом приєднання до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, встановлено, що Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури є правонаступником майна, прав і обов`язків Міністерства розвитку громад та територій, що реорганізується.

Експертною робочою групою з питань ініціювання, підготовки, супроводження та реалізації спільних з Європейським інвестиційним банком проектів в рамках Програми з відновлення України та Надзвичайної кредитної програми для відновлення України визнано, що відповідно до Фінансової угоди в рамках НКПВУ можуть реалізуватися проєкти тільки на території підконтрольній Уряду України, тому, враховуючи наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (зі змінами), запропоновано припинити фінансування проєктів на тимчасово окупованих територіях та в місцях де ведуться активні бойові дії (109 проектів) (протокол №1 від 15.05.2023).

Постановою КМУ № 519 від 23.05.2023 внесені зміни до постанови КМУ№ 1068 від 25.11.2015 «Деякі питання використання коштів для реалізації проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України», зокрема, в частині Розподілу у 2023 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України між місцевими бюджетами (додаток 1 до постанови). Згідно внесених змін, виділення коштів субвенції для фінансування витрат, пов`язаних із реалізацією субпроєкту «Комунальний заклад Міська лікарня № 1 на вул. Радіна М.В., 2 у Кальміуському районі м. Маріуполя - реконструкція будівлі лікувального корпусу», не передбачено.

Про припинення фінансування даного Проєкту Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури повідомило Комунальне підприємство «Міське управління капітального будівництва» листом №6274/31/14-23 від 14.07.2023.

Доказів оплати вартості виконаних робіт в сумі 259 065,34грн матеріали справи не містять.

Позивач вказуючи, що виконані роботи за Договором №211/2021 від 01.11.2021 в сумі 259 065,34грн своєчасно у порушення вимог останнього відповідачем не оплачені, звернувся до суду за захистом порушеного права з позовом про стягнення заборгованості у означеній сумі, а також нарахованих на цю суму 3%річних в сумі 15 347,34грн; інфляційних втрат в сумі 65 252,77грн.

Правова оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, поданих запереченнях і поясненнях сторін, дослідивши надані в порядку статті 74 Господарського процесуального кодексу України письмові докази в їх сукупності та взаємозв`язку, господарський суд, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам у справі, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, зважаючи на таке.

За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.

Приписами частини першої статті 15 та частини першої статті 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспарювания. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Наявність інтересу означає, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності/відсутності цивільних прав в інших осіб.

У розумінні наведених положень закону, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною.

За правилами частини першої статті 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У абзаці 2 частини першої статті 175 ГК України визначено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 202 ЦК України).

Згідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Частинами першою, третьою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина перша статті 180 ГК України).

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд визнає, що між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини на підставі укладеного Договору №211/2021 від 01.11.2021, який за своїм змістом та правовою природою є договором будівельного підряду.

Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога ТОВ «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ» про стягнення заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю робіт (договір підряду) щодо повної та своєчасної оплати вартості виконаних робіт на об`єкті за лютий 2022 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (частина перша стаття 173 ГК України).

За договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.(ч.ч.1,2 ст. 875 ЦК України).

Договір будівельного підряду є різновидом договорів підряду та на нього розповсюджуються приписи розділу 1 глави 61 «Підряд» ЦК України з особливостями, що визначені розділом 3 вказаної глави.

Закріплене у ЦК України визначення договору підряду дає підстави для висновку про те, що це консенсуальний, двосторонній та оплатний договір (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 523/6003/14-ц).

У відповідності до частини першої статті 877 ЦК України підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Частиною першою статті 857 ЦК України передбачено, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.

Положеннями частини четвертої статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

За правилами статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов`язаний негайно повідомити про це підрядника.

Наведені норми містять презумпцію обов`язку замовника здійснювати приймання роботи з його засвідченням актом або іншим документом, що фіксує факт прийняття роботи. На замовника покладається обов`язок оглянути виконані роботи, значення огляду при прийнятті робіт полягає у тому, що він дозволяє виявити можливі недоліки виконаних робіт до підписання акта здачі-приймання.

За змістом принципу диспозитивності господарського судочинства, визначеного у статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Відповідно до положень частин третьої, четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, що мають значення для справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 73 ГПК України).

Акти приймання виконаних робіт приймаються Замовником по мірі виконання (п.п. 12..1.Договору).

На підтвердження виконання умов Договору №211/2021 від 01.11.2021 позивачем надано суду Акт приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) №1 від 18.02.2022 і Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) за лютий 2022 року на суму 259 065,34 грн. Зазначені документи у межах строку, визначеного договором, підписані уповноваженими представниками сторін договору: начальником КП «Міське управління капітального будівництва» Орліченком М.П. та директором ТОВ «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ» Жадан Г.О. без зауважень і претензій щодо обсягу, якості і вартості виконаних робіт, скріплені печатками підприємств. Акти містять підпис інженеру технічного нагляду Рябчуна В.В.

Господарський суд наголошує, що позивачем наведені Акт форми №КБ-2в та Довідка форми №КБ-3 у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинними документами, що фіксують факт здійснення господарської операції, а вказані в них реквізити відповідають вимогам статті 9 цього Закону та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995.

Пунктом 4.2.2. Договору передбачено, що Замовник зобов`язаний прийняти від Підрядника в установленому порядку виконані роботи та оплатити їх у разі прийняття.

Строки оплати рахунку (кількість днів з моменту отримання замовником якісно оформлених документів згідно з переліком) 45 (сорок п`ять) календарних днів (пункт 12.1.2. Договору).

Враховуючи наведені правові норми та умови Договору, суд констатує, що вони містить презумпцію обов`язку Підрядника надати Замовнику акт приймання виконаних будівельних робіт, який за своїм змістом засвідчує факт виконання підрядних робіт і прийняття їх останнім, та є передумовою і підставою виникнення у Замовника зобов`язання здійснення розрахунку - сплати грошових коштів за виконані роботи.

З огляду на викладені обставини у суду відсутній сумнів щодо факту достовірного і належного виконання позивачем умов Договору №211/2021 від 01.11.2021. Між тим, доказів оплати обсягу робіт, що відповідачем прийнятий згідно цього акта під час розгляду справи відповідачем не надано.

Положеннями статті 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, які кореспондуються з положеннями статті 193 ГК України, унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина друга статті 193 ГК України).

У статті 629 ЦК України закріплено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Дотримання вимоги щодо строку (терміну) має важливе значення для належного виконання зобов`язання. Оскільки правовим наслідком невиконання зобов`язання у визначений строк (термін) може бути прострочення як кредитора, так і боржника.

Відповідно з частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Визначаючи конкретну дату (подію), з настанням якої пов`язується строк виконання грошового зобов`язання, суд виходить з наступного.

У пункті 12.1 Договору передбачено, що оплата відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником в межах не більше як 95 відсотків їх загальної вартості за договірною ціною на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (форми Кб-2в), довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання і рахунку на оплату. Акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ3), акти приймання-передачі обладнання підписуються замовником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів. Підрядник надає разом із формами КБ-2в, КБ-3 (у 4-х примірниках) замовнику до 25 числа поточного місяця на паперових і магнітних носіях документи, що підтверджують виконання робіт, всю необхідну виконавчу документацію (сертифікати на застосовані матеріали, паспорти на конструкції та обладнання, акти на приховані роботи, документи, що підтверджують фактичні витрати на відрядження та ін.), відомість ресурсів, яка підписана головним бухгалтером або керівником підприємства та підтверджена печаткою, а також реєстр накладних застосованих матеріалів і устаткування із зазначенням вартості, завірений підписом керівника і печаткою.

Згідно підпункту 12.1.2. пункту 12 Договору вимоги до оформлення рахунків на оплату: 1) рахунок (інвойс), як підстава для оплати, має містити: дату і місце складання; назву та реквізити (включно з банківськими) Підрядника; назву адресу та ЄДРПОУ Замовника; зміст та обсяг господарської операції з посиланням на акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт (№, дату); загальну вартість господарської операції ( без ПДВ, ПДВ, всього з ПДВ, валюта); суму до оплати за даним рахунком (інвойсом) (без ПДВ, ПДВ, всього з ПДВ, валюта); посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції; валюту платежу; строки оплати рахунку (кількість днів з моменту отримання Замовником якісно оформлених документів згідно з переліком) 45 календарних днів.

Наведені відповідачем аргументи щодо не вручення та не направлення позивачем рахунку на оплату №9 від 18.02.2022, на розсуд суду, не впливають на зобов`язання відповідача оплатити виконані підрядні роботи та не є підставою для нездійснення такої оплати, оскільки в силу положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за своєю правовою природою рахунок на оплату робіт не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти в якості оплати за виконані роботи, тобто носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити виконані роботи (аналогічна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №915/400/18, від 29.04.2020 у справі №915/641/19 та інших, оскільки вказана правова позиція є сталою у судовій практиці).

Господарський суд зазначає, що вартість наданих послуг вказана в підписаних сторонами і отриманих відповідачем Акті приймання виконаних будівельних робіт ((форма №КБ-2в) №1 від 18.02.2022 та Довідці про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 за лютий 2022 року на суму 259 065,34 грн.

Строки оплати рахунку (кількість днів з моменту отримання Замовником якісно оформлених документів згідно з переліком) - 45 (сорок п`ять) календарних днів чітко визначені у підпункті 12.1.2. Договору підряду. Платіжні реквізити наведені в розділі 20 договору «Місцезнаходження та банківські реквізити сторін».

До того ж, приймаючи до уваги факт втрати відповідачем документів з фінансово-господарської діяльності внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, відсутність доказів звернення відповідача до позивача щодо неотримання ним рахунку на оплату виконаних робіт, за наявності підписаних без зауважень та заперечень акту приймання виконаних будівельних робіт, відповідної довідки, акту звірки, до твердження відповідача про неотримання від позивача рахунку суд відноситься критично.

Застосовуючи встановлений ст.79 ГПК України стандарт доказування "вірогідність доказів" суд прийшов до висновку, що позивачем було надано більш вірогідні докази на противагу доказам відповідача щодо вручення означеного рахунку.

Щодо недотримання форми відповідного рахунку, що визначена приписами підпункту 12.1.2. пункту 12 Договору, а саме, відсутність в ньому ЄДРПОУ Замовника; посилання на довідку про вартість виконаних робіт (№, дата); строку оплати рахунку 45 календарних днів, що, на думку відповідача, свідчить про неможливість його прийняття Замовником та в подальшому Міністерством розвитку громад та територій України та Міністерством фінансів України відповідно, суд вказує, що матеріали справи свідчать, що аналогічні рахунки № 26 від 21.07.2021, № 35, №36 від 05.11.2021 за договором № 38/2020 від 16.03.2020 з цим же Замовником на виконання основного обсягу робіт по цьому ж об`єкту будівництва, які були прийняті відповідачем, передані до Міністерством розвитку громад та територій України та в подальшому оплачені Міністерством фінансів України, що підтверджується відповідними виписками з банківського рахунку позивача. Знову ж відповідач, вважаючи, що рахунок не оформлено належним чином мав можливість своєчасно звернутись до позивача з метою виправлення наявних недоліків, у разі такої необхідності, однак означені дії здійснені не були.

Угодою про передачу коштів позики № 13010-05/168 від 31.10.2019 визначений наступний порядок оплати виконаних робіт:

« 4.9. Платіжні документи готуються Кінцевим бенефіціаром згідно із вимогами цієї Статті, підписуються уповноваженими особами Кінцевого бенефіціара та Розпорядником субвенції за місцевим бюджетом та разом із супровідними документами та іншими доказами, які може вимагати Мінфін та Мінрегіон для підтвердження цільового використання коштів, відповідно до цієї Угоди, Фінансової угоди та законодавства України, надсилаються для погодження до Мінрегіону.

4.10. Мінрегіон здійснює розгляд і погодження Платіжних документів у строк не більше трьох робочих днів. У разі погодження Платіжних документів уповноважена особа Мінрегіону ставить свій підпис на відповідному Платіжному документі. Для перерахування коштів з Проєктного рахунку Мінрегіон надсилає Платіжні документи до Мінфіну разом з документами та іншими доказами, які може вимагати Мінфін для підтвердження цільового використання коштів, відповідно до цієї Угоди, Фінансової угоди та законодавства України.

4.11. У разі непогодження Платіжних документів, Мінрегіон у зазначений у пункті 4.10 строк повертає їх Кінцевому бенефіціару для доопрацювання. Розгляд і погодження доопрацьованих документів здійснюється Мінрегіоном у загальному порядку відповідно до процедури, визначеної в цій статті.

4.12. Мінфін здійснює розгляд Платіжних документів протягом п`яти робочих днів з дня їх отримання за умови, що такі Платіжні документи оформлені належним чином (відповідають вимогам Мінфіну) та підтверджують цільове використання Частини коштів Позики. У разі погодження Мінфіном Платіжного документа для зняття Частини коштів Позики уповноважена особа Мінфіну ставить свій підпис під відповідним Платіжним документом.

4.13. У разі непогодження поданих Платіжних документів Мінфін не пізніше ніж через п`ять робочих днів з дня їх отримання повідомляє Кінцевого бенефіціара та Мінрегіон про підстави такого рішення та одночасно повертає їх Кінцевому бенефіціару для доопрацювання або доукомплектування. Доопрацьовані або доукомплектовані Платіжні документи розглядаються у загальному порядку відповідно до процедури, яка визначена в цій статті.»

Господарський суд акцентує, що за умовами Угоди підготовка платіжних документів та направлення їх Мінрегіону покладена саме на КП «МіськУКБ». Лист Міністерства розвитку громад та територій №7/10/4062-22 від 11.05.2022, у якому наведений повний перелік документів, які Кінцевий бенефіціар повинен представити в Мінрегіон на погодження для здійснення оплати за виконані підрядні роботи за проєктом, отриманий саме КП «МіськУКБ». Проте відповідач не надіслав до Мінрегіону пакет документів на оплату акту виконаних робіт на суму 259 065,34 грн.

Доводи відповідача про те, що необхідний пакет документів для направлення в Мінрегіон з метою погодження здійснення оплати за виконані роботи за договором підряду не було сформовано з вини позивача, який не підготував та не направив частину документів, пославшись на втрату документації внаслідок окупації м. Маріуполя військами Російської Федерації, суд відхиляє приймаючи до уваги наступне.

Відповідачем при розгляді справи не надано належних доказів в підтвердження факту звернення до Замовника про надання таких документів та здійснення юридично значимих дій щодо спонукання позивача на виконання цього обов`язку. Зокрема, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідачем позивача про втрату документів внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, необхідних для оплати виконаних робіт за договором, та необхідності надання додаткових документів та дублікатів вже наданих для передачі їх до Мінрегіону.

Ствердження відповідача про наявність усних звернень з цього приводу та ведення переговорів з директором та керівником юридичного відділу ТОВ «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ» з питання надання вказаних документів, спростовано останніми у нотаріально посвідчених заявах свідків ОСОБА_3 (ПІБ до укладання шлюбу ОСОБА_4 ), яка у спірний період займала посаду керівника позивача, та ОСОБА_2 , що обіймає посаду юрисконсульта підприємства, від 03.07.2024.

Заперечення відповідача, що означені заяви не є належними доказами у справі, з огляду на зацікавленість фізичних осіб, які їх подають, що знаходились або знаходяться з підприємством позивача у трудових відносинах, у результаті розгляду справи є неспроможним з огляду відсутність певних процесуальних обмежень щодо неможливості особи бути свідком у разі наявності правовідносин з стороною у справі, у даному випадку, трудових. Так, приписи ст. 87 ГПК України, визначають, що показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи, не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

В тексті заяв свідків обумовлено, що останні обізнані із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань.

Відносно ж наявності належного підтвердження, що Виконавець/Підрядник та банк, в якому він обслуговується, не перебувають під санкціями та дотримуються рішень РНБО України про санкції та підтвердженням, підписантів про відсутності судових справ та/або інших процесів щодо оскарження повноважень підписантів зазначених угод, які можуть поставити під сумнів легітимність цих угод, позивач посилається на лист № 1707 від 14.01.2022 з відповідною інформацією у довільній формі, який направлений відповідачу. Відповідач стверджує, що аналогічні листи надавались Підрядником кожного разу підчас актування, з датою не раніше, ніж дата підписання акту приймання виконаних робіт, тому даний лист не може вважатись належним підтвердженням, оскільки з 14.01.2022 до дати актування 18.02.2022 минув певний проміжок часу.

Суд вбачає, що як у тексті договору, так і у тексті угоди про передачу коштів позики№ 13010-05/168 від 31.10.2019 відсутнє зобов`язання щодо надання вказаної інформації Підрядником обов`язково на дату підписання акту. Однак таку інформацію відносно Підрядника /Виконавця мав надати відповідач відповідному Міністерству згідно листа № 7/19/4062-22 від 11.05.2022.

Як вже зазначено судом вище, матеріалами справи не доведено, що відповідач звертався до позивача з листами щодо отримання належного підтвердження вказаних фактів на актуальні дату з метою надання інформації Мінрегіону.

Позивач, як Підрядник, що не отримав оплату за виконані роботи, прямо зацікавлений у виконанні всіх можливих дій з метою сприянню отримання належних йому грошових коштів, на переконання суду, слушно посилається на відсутність послідовності у позиції відповідача в цій частині.

Що стосується доводів відповідача про неможливість вважати акт звірки належним доказом у справі, суд зазначає наступне.

З представленого суду акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2021 21.02.2022 між ТОВ «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ» і КП «МіськУКБ» за договором №211/2021 від 01.11.2021 вбачається, що за даними позивача дебет (заборгованість) на 22.02.2022 складає 259 065,34 грн, в таблиці з боку позивача наведені кількісні показники та дати виникнення зобов`язання. Таблиця з боку відповідача не містить ані кількісних показників, ані прочерків. Акт звірки підписаний уповноваженими представниками: директорами підприємств відповідно Г. Жадан та Орліченком М.П. та скріплений відтисками печаток юридичних осіб без зауважень та заперечень.

Верховним Судом у постанові від 21.12.2020 у справі №916/916/20 наведено правовий висновок, згідно якого: «Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.»

Приймаючи до уваги, що інформація, яка відображена в цьому акті звірки взаєморозрахунків, підтверджена первинними документами, у його змісті зазначено розмір заборгованості та акт містить підписи уповноважених на його підписання посадових осіб, суд визнає цей документ належним письмовим доказом у справі.

Заперечення відповідача, що означений акт підтверджує саме відсутність заборгованості з огляду на відсутність кількісних показників у таблиці, яка б мала бути заповнена з боку відповідача, не приймається судом, як таке що суперечить змісту акту в іншій частині. Суд вважає, що за відсутності заперечень з приводу інформації щодо розміру заборгованості перед ТОВ «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ» станом на 22.02.2022 в сумі 259 065,34 грн, про що міститься висновок у тексті акту, означені заперечення відповідача не є доцільними.

Відповідно, суд вважає, що акт звірки взаємних розрахунків є доказом, що свідчить про фактичне визнання відповідачем наявності у нього перед позивачем заборгованості в сумі 259 065,34грн станом на день проведення звірки взаєморозрахунків.

Надавши оцінку встановленим обставинам, враховуючи положення наведених правових норм та умов Договору, суд визнає, що строк оплати за Актом приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) №1 від 18.02.2022 таким, що настав 04.04.2022 (включно).

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем не надано суду доказів, що підтверджують факт виконання ним зобов`язань з оплати виконаних будівельних робіт.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 617 ЦК України, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення його виконання.

Статтею 218 ГК України також встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення; у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме, зокрема: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України»).

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21 щодо застосування статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" зазначив, що ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи:

-вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності;

-форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом;

- наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловими палатами в Україні та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами шляхом видачі сертифіката.

Відповідно до статті 617 ЦК України форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`язань і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконання зобов`язань на період існування форс-мажору. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі №910/8741/22.

Обставини непереробної сили Сторони визначили положеннями розділу 16 Договору №211/2021 від 01.11.2021: 16.1. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неможливе виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереробної сили, які існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін. Обставини непереробної сили (форс-мажорні обставини) визначені Законом України «Про торгово-промислові палати в Україні». 16.2. Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим Договором унаслідок дії обставин непереробної сили, повинна не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу Сторону у письмовій формі. 16.3. Доказом виникнення обставин непереробної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України. 16.4 У разі коли строк дії обставин непереробної сили продовжується більше, ніж на 60 (шістдесят) днів, кожна зі Сторін в установленому порядку має право розірвати цей Договір. Остаточні терміни виконання зобов`язань Сторін за цим Договором коригуються на період, котрий дорівнює часу, протягом якого діяли обставини непереробної сили, що заважали виконанню зобов`язань Сторін. У разі попередньої оплати Підрядник повертає Замовнику кошти попередньої оплати повертаються Підрядником Замовнику на рахунки, що будуть повідомлені Підряднику Замовником.

Відповідно до частини першої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати України» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

В підтвердження наявності форс-мажорних обставин відповідач послався на Лист від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, що розміщений в мережі Інтернет https://ucci.org.ua/uploads/files/621cba543cda9382669631.pdf, та адресований всім, кого це стосується. Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на підставі статей 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.97 № 671 1/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41, 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереробної сили) встановлено в пункті 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), згідно якому форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи щодо кожного окремого договору, контракту, угоди тощо, а також податкових та інших зобов`язань/обов`язків, виконання яких настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом або може настати найближчим часом і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

В сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) вказуються дані заявника, сторони за договором (контрактом, угодою тощо), дата його укладення, зобов`язання, що за ним настало чи настане найближчим часом для виконання, його обсяг, термін виконання, місце, час, період настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили його виконання, докази настання таких обставин (пункт 6.12 Регламенту).

Контекстний зміст статті 14-1 Закону, а також вимоги Регламенту, дають підстави дійти висновку, що сертифікат, про який йдеться у зазначеному Законі, є індивідуальним актом, який стосується конкретних учасників договірних відносин, конкретного договору та конкретних договірних зобов`язань.

Натомість, загальний офіційний Лист Торгово-промислової палати України, розміщений в мережі Інтернет 28.02.2022, не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин.

З огляду на наведене господарський суд визнає, що у розумінні наведених положень правових актів, даний лист Торгово-промислової палати України не є сертифікатом та не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини, що підтверджують неможливість виконання відповідачем договірних зобов`язань з оплати поставленої електричної енергії, тому не визнається судом допустимим і достатнім доказом настання форс-мажорних обставин для конкретної особи.

Факт військової агресії Російської Федерації проти України, введення в державі воєнного стану не можуть бути беззаперечним доказом наявності форс-мажорних обставин, за відсутності доказів безпосереднього впливу на реальну можливість виконання стороною договору своїх зобов`язань цих обставин.

Сертифікату ж, який був би виданий Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами на підтвердження наявності форс-мажорних обставин щодо виконання Договору №211/2021 від 01.11.2021, відповідач суду не надав.

Господарський суд зауважує, що сторонами у Договорі (п.п.16.2,16.3) узгоджений певний порядок повідомлення контрагента про настання форс-мажорних обставин, а також надання підтверджуючих документів щодо їх настання, за яким не пізніше, ніж протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту їх виникнення сторона повинна повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, при цьому доказом виникнення обставин непереробної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України.

Відповідач не надав доказів, що у письмовому вигляді повідомив позивача про наявність форс-мажорних обставин, що унеможливлюють своєчасне виконання зобов`язань протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту їх виникнення та надав йому відповідний Сертифікат про форс-мажорні обставини.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами як настання щодо конкретних правовідносин сторін за договором у спірний період форс-мажорних обставин, так і своєчасного повідомлення позивача у порядку, що визначений договором, про цей факт, засвідчення цих форс-мажорних обставин у встановлений строк, тому підстави звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за Договором №211/2021 від 01.11.2021 за спірний період внаслідок форс-мажорних обставин відсутні.

Посилання скаржника на відсутність бюджетних асигнувань для фінансування оплати робіт за Договором №211/2021 від 01.11.2021 суд також відхиляє.

Як встановлено судом вище, фінансування проектів у рамках Надзвичайної кредитної програми для відновлення України дійсно було припинено на тимчасово окупованих територіях та в місцях, де ведуться активні бойові дії.

Згідно з частиною першою статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У підпункті 4.2.2. пункту 4 Договору Сторони визначили, що Замовник зобов`язаний прийняти від Підрядника в установленому порядку виконані роботи та оплатити їх у разі прийняття.

Таким чином, договір не передбачає умов, які б пов`язували виникнення у Замовника зобов`язання з оплати виконаних Підрядником робіт у залежності від наявності або відсутності бюджетного фінансування. Право на отримання коштів за виконані роботи виникає в строк, визначений у договорі внаслідок прийняття виконаних робіт.

Європейським судом з прав людини в рішенні від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" та в рішенні від 30.11.2004 у справі "Бакалов проти України" зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання. Відповідно до положень статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Наведена правова позиція є сталою у судовій практиці та міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №12-46гс18, від 17.04.2018 у справі №911/4249/16 та низці постанов Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Відтак суд вважає, що сукупністю наявних в матеріалах справи доказів документально підтверджено факт неналежного виконання зобов`язань щодо своєчасної оплати вартості виконаних будівельних робіт не виконав за Договором №211/2021 від 01.11.2021, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості в сумі 259 065,34грн підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено до стягнення у судовому порядку 3%річних в сумі 15 347,34 грн; інфляційні втрати за прострочення виконання грошового зобов`язання в сумі 65 252,77 грн.

Підпунктом 15.1 пункту 15 Договору сторони визначили, що за порушення зобов`язань Договору Сторони несуть відповідальність та врегулюють спори відповідно до законодавства та умов Договору.

За приписами ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, а також 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

При цьому, сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.

Нарахування, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22.

У постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 Верховний Суд зазначив про те, що правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в сумі 15 347,34 грн за період з 05.04.2022 по 25.03.2024. Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних судом встановлено, що він здійснений методологічно та арифметично вірно, відповідно позовні вимоги в цій частині задовольняються у повному обсязі.

Щодо стягнення інфляційних нарахувань суд зазначає наступне.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п.3.2 п.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов?язань»).

Індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Об?єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалена постанова від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, згідно п.26 якої визначено методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов?язання виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних. Об?єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 ЦК України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків.

Згідно розрахунку, доданого до позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в розмірі 65 252,77 грн, що нараховані за період з квітня 2022 по березень 2024. Контррозрахунок відсутній.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат судом встановлено, що він виконаний методологічно та арифметично правильно, позовні вимоги в цій частині задовольняються у повному обсязі.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини у справі, надавши за своїм внутрішнім переконанням оцінку долученим сторонами доказам в їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи специфіку і характер спірних правовідносин, господарський суд, зважаючи на наведені положення законодавства та визначені процесуальним законом стандарти доказування, дійшов висновку про доведеність факту прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання, тому вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 259 065,34 грн; 3%річних в сумі 15 347,34 грн; інфляційних втрат в сумі 65 252,77грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат

Статтею 123 ГПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов?язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно статті 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Внаслідок задоволення позовних вимог у повному обсязі, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 4075,98грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ» до відповідача: Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва» за участю третьої особи 1, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, за участю третьої особи 2, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Міністерства фінансів України про стягнення 339 665,45 грн, а саме, основного боргу в сумі 259 065,34грн; 3%річних в сумі 15 347,34грн; інфляційних втрат в сумі 65 252,77грн задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Міське управління капітального будівництва» (адреса місцезнаходження: 87535, Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Купріна, буд.23-А; ідентифікаційний код 04011733) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельне об`єднання «ГЕРЦ» (адреса місцезнаходження: 08132, Київська обл., Бучанський р-н, місто Вишневе, вул.Машинобудівників, буд. 5, ідентифікаційний код 35270468) основний борг в сумі 259 065,34грн; 3%річних в сумі 15 347,34грн; інфляційні втрати в сумі 65 252,77грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 4075,98грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду підписано 03.04.2025.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.М. Устимова