Рішення

від 28.03.2025 по справі 909/117/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.03.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/117/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І. Є., за участі секретаря судового засідання Феденько Н.М., учасників справи: Павлічко О.О. (самопредставництво позивача), начальника юридичної служби Івано-Франківської КЕЧ (району) Микитюка А. І. (самопредставництво відповідача), розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/117/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) про стягнення 2 967 716,26 грн.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) про стягнення заборгованості в сумі 2 967 716,26 грн.

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач в судовому засіданні підтримує поданий позов та просить суд його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати фактично поставлених позивачем у період з листопада 2024 року по грудень 2024 року обсягів теплової енергії, внаслідок чого утворилась відповідна заборгованість.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що між ТОВ "Біоальтернатива" та Івано-Франківською КЕЧ (району) було укладено договори про закупівлю теплової енергії, а саме: № 364 від 21 жовтня 2024 року, № 409 від 05 грудня 2024 року, № 433 від 19 грудня 2024 року.

Відповідно до умов зазначених вище договорів теплопостачальна організація (позивач) зобов`язалася поставити замовнику (відповідачу) теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) для потреб опалення в період опалювального сезону.

Відтак, коштів, передбачених договорами про закупівлю теплової енергії № 364 від 21.10.2024, № 409 від 05.12.2024 і № 433 від 19.12.2024, для закупівлі обсягу теплової енергії для забезпечення потреб об`єктів Івано-Франківської КЕЧ (району) у листопаді та грудні 2024 року виявилося недостатньо. При цьому нового договору укладено не було.

Разом з тим, враховуючи необхідність забезпечення належного температурного режиму на об`єктах Міністерства оборони України та недопущення обмеження боєготовності даних об`єктів, позивач продовжував надавати теплову енергію для його потреб і у листопаді-грудні 2024 року без укладення договору.

Стислий виклад заперечень відповідача.

У відзиві на позовну заяву (вх. № 3821/25 від 07.03.2025), який поданий суду до початку розгляду справи по суті, та в судовому засіданні відповідач визнає наявну заборгованість, яка є предметом позову у повному обсязі.

При цьому зазначає, що заборгованість утворилась у зв`язку з відсутністю бюджетних коштів.

За наведеного, відповідач просить зменшити розмір судового збору, що підлягає стягненню, на 50 відсотків.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 07.02.2025, для розгляду справи № 909/117/25 визначено суддю Горпинюка І. Є.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 12.02.2025 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначив на 12.03.2025; встановив сторонам строки на подання суду відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

05.03.2025 до суду надійшла заява керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" Юрова Сергія Олександровича (вх. №3658/25) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити Західному апеляційному господарському суду.

07.03.2025 суд постановив ухвалу, якою задовольнив зазначену вище заяву.

07.03.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 3821/25).

У підготовчому засіданні 12.03.2025 в режимі відеоконференції взяв участь керівник ТОВ "Біоальтернатива" Юров Сергій Олександрович (самопредставництво позивача).

Відповідач свою участь у засіданні суду 12.03.2025 не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином ухвалою суду від 12.02.2025.

Відповідно до зазначеної вище ухвали суду явка сторін не визнавалася обов`язковою.

Засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" до суду від Івано-Франківської КЕЧ (району) надійшло клопотання (вх. № 4029/25 від 11.03.2025), в якому відповідач просить суд відкласти підготовче засідання через неможливість забезпечити явку повноваженого представника.

У поданому клопотанні відповідачем не наведено об`єктивних причин, за яких начальник юридичної служби Івано-Франківської КЕЧ (району) Микитюк А.І. (самопредставництво відповідача) позбавлений можливості приймати участь у підготовчому судовому засіданні. Також у клопотанні не вказано чому участь відповідача у підготовчому судовому засіданні є обов`язковою.

В контексті викладеного, відповідно до вимог ст. 74 ГПК України клопотання відповідача про відкладення розгляду справи є необґрунтованим.

За змістом п. 19 ч. 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд здійснює дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 12.03.2025 суд вчинив відповідні дії, з`ясував та вирішив питання, передбачені ч. 2 ст. 182 ГПК України, зокрема, суд повідомив позивача про надходження від відповідача відзиву на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи, оголосив зміст останніх; прийняв до розгляду відзив на позовну заяву.

За наведеного, виходячи зі змісту статей 177, 182, 183, 202 ГПК України, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання.

Після вирішення питань підготовчого провадження протокольною ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання в режимі конференції № 4187650 від 12.03.2025, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 28.03.2025.

В судове засідання з розгляду справи по суті 28.03.2025 з`явились Павлічко О.О. (самопредставництво позивача) та начальник юридичної служби Івано-Франківської КЕЧ (району) Микитюк А. І. (самопредставництво відповідача).

28.03.2025, у відповідності до вимог глави 6 розділу ІІІ ГПК України, суд розглянув справу, зокрема заслухав вступне слово Павлічко О. О. та начальника юридичної служби Івано-Франківської КЕЧ (району) Микитюка А. І., їх відповіді на питання суду, дослідив письмові докази, заслухав промови учасників справи в судових дебатах, після чого оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення. В судовому засіданні 28.03.2025 суд проголосив скорочене рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд, та інші мотиви ухваленого рішення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" (позивач, теплопостачальна організація) та Івано-Франківською квартирно-експлуатаційною частиною (району) (відповідач, замовник) було укладено ряд договорів про закупівлю теплової енергії, а саме: № 364 від 21 жовтня 2024 року (а.с. 8-10), № 409 від 05 грудня 2024 року (а.с. 16-18), № 433 від 19 грудня 2024 року (а.с. 12-14).

Зазначені вище договори укладені у письмовій формі, підписані і скріплені печатками сторін, сторонами погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останніх.

Відповідно до умов зазначених вище договорів теплопостачальна організація (позивач) зобов`язалася поставити замовнику (відповідачу) теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) для потреб опалення в період опалювального сезону.

Як стверджує позивач, коштів, передбачених договорами про закупівлю теплової енергії № 364 від 21.10.2024, № 409 від 05.12.2024 і № 433 від 19.12.2024, для закупівлі обсягу теплової енергії для забезпечення потреб об`єктів Івано-Франківської КЕЧ (району) у листопаді та грудні 2024 року виявилося недостатньо. При цьому нового договору укладено не було.

Разом з тим, враховуючи необхідність забезпечення належного температурного режиму на об`єктах Міністерства оборони України та недопущення обмеження боєготовності даних об`єктів, позивач продовжував надавати теплову енергію для його потреб і у листопаді-грудні 2024 року без укладення договору.

Факт поставки позивачем теплової енергії відповідачу у листопаді-грудні 2024 року на загальну суму 2 967 716,26 грн підтверджується, наявними в матеріалах справи, підписаними обома сторонами без зауважень чи застережень, і скріпленими печатками сторін, актами здачі-приймання робіт (надання послуг), а саме:

- № 215 від 12 грудня 2024 р. на суму 1 479 441,95 грн (а.с. 7 зворот);

- № 232 від 31 грудня 2024 р. на суму 1 488 274,31 грн (а.с 7).

Відтак, відповідач своїх обов`язків щодо оплати фактично поставлених позивачем у період з листопада 2024 року по грудень 2024 року обсягів теплової енергії не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 2 967 716,26 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем подано відповідачу вимогу щодо погашення заборгованості на суму 2 967 716,26 грн (вих. № 3 від 03 січня 2025 року), в якій позивач просить відповідача у семиденний строк з моменту отримання даної вимоги погасити заборгованість перед ТОВ "Біоальтернатива".

Зазначена вище вимога отримана відповідачем - 06.01.25 (а.с. 5), однак залишена без відповіді та задоволення.

Відтак, наявність боргу відповідача перед позивачем у розмірі 2 967 716,26 грн зафіксована в акті звірки взаємних розрахунків по стану за період 2024 р., який підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками сторін (а.с. 6).

Заборгованість в сумі 2 967 716,26 грн відповідач не погасив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Згідно приписів ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 та п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також інші юридичні факти.

За своєю правовою природою відносини, що склалися між сторонами у даній справі, мають ознаки договору поставки, на які поширюються приписи ст. 712 ЦК України, згідно з якою продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною другою цієї статті визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частиною 6 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 670 ЦК України якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 525 ЦК України встановлено, якщо одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено судом, позивач належним чином виконав свої зобов`язання щодо постачання теплової енергії відповідачу. Однак відповідач своїх обов`язків щодо оплати фактично поставлених позивачем у період з листопада 2024 року по грудень 2024 року обсягів теплової енергії не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 2 967 716,26 грн. Борг відповідач визнав.

Згідно з ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Суд встановив, що визнання позову відповідачем у даній справі не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, та вважає заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 967 716,26 грн заборгованості такими, що належать до задоволення.

Висновок суду.

В контексті наведеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Частиною 1 ст. 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 35 612,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 267 від 06 лютого 2025 р. (а.с. 20).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України передбачено, що судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи факт визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, судовий збір в сумі 17 806,30 грн (50 % від суми сплаченого позивачем судового збору) слід стягнути з відповідача на користь позивача, 17 806,30 грн (50 % від суми сплаченого позивачем судового збору) повернути позивачу з державного бюджету. Про повернення судового збору з державного бюджету суд постановляє відповідну ухвалу.

Дата складення повного судового рішення: 04.04.2025.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 75, 86, 126, 129, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" до Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) про стягнення 2 967 716,26 грн задовольнити.

Стягнути з Івано-Франківської квартирно-експлуатаційної частини (району) (76014, Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Національної гвардії, 14Г, ідентифікаційний код юридичної особи: 08494013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоальтернатива" (80001, Львівська обл., Шептицький р-н, м. Сокаль, вул. Героїв УПА, буд. 21А, ідентифікаційний код юридичної особи: 37582308) 2 967 716,26 (два мільйони дев`ятсот шістдесят сім тисяч сімсот шістнадцять) грн 26 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію та 17 806 (сімнадцять тисяч вісімсот шість) грн 30 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса, за якою можна знайти текст судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя І. Є. Горпинюк