Рішення

від 31.03.2025 по справі 910/1157/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.03.2025Справа № 910/1157/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія "Промінструмент" (02121, вул. Автопаркова, буд. 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 35093020)

до Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, шосе Набережне, буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 31725604)

про стягнення 172 838,79 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія "Промінструмент" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Комунального підприємства "Київпастранс" (далі - відповідач) про стягнення 172 838,79 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором №52.23-166 від 24.07.2023 відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну оплату поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 148 635,60 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 5 326,44 грн 3% річних та 18 876,72 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.01.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1157/25, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

17.02.2025 в підсистемі «Електронний суд» відповідачем сформовано відзив на позовну заяву в якому зазначено: відповідач частково заперечує проти задоволення позовних вимог в частині нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

Позивачем 25.02.2025 через відділ діловодства суду подано відповідь на відзив.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24 липня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТОВА КОМПАНІЯ «ПРОМІНСТРУМЕНТ» (надалі - Позивач) та Комунальним підприємством «КИЇВПАСТРАНС» (надалі - Відповідач) було укладено Договір № 52.23-166 (надалі - Договір).

Відповідно п. 5.2. Договору поставка Товару здійснюється на умовах DDP згідно з INCOTERMS - 2010 за адресою: м. Київ, філія та відокремлений підрозділ КП «КИЇВПАСТРАНС», перелік яких зазначається у Додатку № 4 до цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору розрахунок за поставлений Товар здійснюється Покупцем протягом 30 (Тридцять) календарних днів з дати підписання Покупцем видаткової накладної на фактично поставлену окрему партію Товару.

Спір у справі виник у зв`язкуз тим, що всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором №52.23-166 від 24.07.2023 відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну оплату поставленого товару, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 148 635,60 грн, а також обов`язок сплатити на користь позивача 5 326,44 грн 3% річних та18 876,72 грн інфляційних втрат.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд прийшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст.ст. 165, 173, 174, 175, 193, 265, 267 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 655, 662, 663, 668, 689, 692, 693, 712 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у обумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів в рамках укладеного Договору, за видатковими накладними № 00003706 від 02.10.2023 р. та № 00003869 від 09.10.2023 р., Позивачем було відвантажено на адресу Відповідача інструменти для обробки металу в асортименті на загальну суму 148 635,60 грн, за адресою КП «КИЇВПАСТРАНС» відокремлений підрозділ «Служба утримання рухомого складу та транспортної інфраструктури», вул. Кирилівська, 132, м. Київ.

Вказана видаткова накладна підписана представником та скріплена печатками сторін, а також в них міститься посилання на реквізити Договору.

Також позивачем на підтвердження постачання товару за вказаною видатковою накладною було долучено до матеріалів справи довіреність №9 на отримання матеріальних цінностей від 22.09.2023.

Отже, матеріалами справи підтверджується поставка позивачем відповідачу згідно Договору товару загальною вартістю 148 635,60 грн.

Розрахуватися за Договором, враховуючи проведену 09 жовтня 2023 року останню поставку, Покупець повинен був до 10 листопада 2023 р., а з 11 листопада 2023 р. починається прострочення платежу.

Положеннями ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доказів сплати Комунальним підприємством "Київпастранс" коштів позивачу за поставлений товар у розмірі 148 635,60 грн станом на дату розгляду даної справи відповідачем суду не надано.

Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено обов`язок сторін довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на приписи ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України наявність та розмір боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіт "Білд Дрім" підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем за Договором товару, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення боргу у розмірі 148 635,60 грн підлягає задоволенню.

Крім того, посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань за Договором поставки, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 326,44 грн та інфляційних втрат у розмірі 18 876,72 грн.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити в частині нарахованих 3% річних та інфляційних. Посилаючись на пункт 7.1. Договору від 24.07.2023 №52.23-166 яким визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором. Пунктом 7.4. Договору сторони домовились, що Покупцем не відшкодовуються Постачальнику неустойка (штраф, пеня) та збитки. Сторони встановили інший розмір процентів річних за порушення грошового зобов`язання КП «Київпастранс» у розмірі 0 (нуль) процентів річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, а також сторони домовились, що Постачальник не вимагатиме сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції.

Суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.

При цьому перебіг часу, за який нараховуються інфляційні втрати та проценти річних, починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

За приписами статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Суд зазначає, що згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Поряд із цим приписами статті 625 Цивільного кодексу України передбачено право сторін за домовленістю погодити у договорі інший розмір процентів річних ніж встановлений цією нормою.

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Верховного Суду від 15.10.2019 року у справі № 914/235/19.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В свою чергу, згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 16.04.2020 року у справі № 914/479/19, вимоги частини другої статті 625 ЦК України мають імперативний характер. Цією правовою нормою передбачено можливість сторін у договорі лише змінювати розмір процентів річних. Право сторін у договорі забороняти та не застосовувати вимоги закону, встановлені частиною другою статті 625 ЦК України, вказаною правовою нормою не передбачено.

Таким чином, враховуючи покладений на відповідача обов`язок виконання грошових зобов`язань з оплати поставленого позивачем та прийнятого за Договором товару, а також правову природу передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України нарахувань, які виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредитору, за висновками суду умови Договору, передбачені у пункті 7.1, 7.4, порушують права позивача як постачальника та не забезпечують дотримання справедливого балансу між правами та охоронюваними законом інтересами сторін Договору. Натомість, завдяки наведеним умовам Договору відповідач всупереч вимогам закону, а саме частини другої статті 625 ЦК України, звільняється від відповідальності за порушення грошового зобов`язання, тоді як частиною третьою статті 614 ЦК України передбачено, що правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним.

Відтак, суд наголошує, що правовою нормою статті 625 ЦК України не визначено право сторін обмежувати нарахування втрат від інфляції, позаяк не передбачено право забороняти та не застосовувати приписи закону, у зв`язку з чим заперечення відповідача проти позовних вимог в частині нарахування та стягнення втрат від інфляції та 3% річних, судом до уваги не приймаються.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних з врахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування з 11.11.2023 по 20.01.2025, та інфляційних втрат за період з листопад 2023 - грудень 2024, суд приходить до висновку, що правомірним є стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 5 326,44 грн та інфляційних втрат у розмірі 18 876,72 грн.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, у зв`язку із задоволенням позову повністю.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, шосе Набережне, буд. 4, м. Київ, код ЄДРПОУ 31725604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптова компанія "Промінструмент" (02121, вул. Автопаркова, буд. 5, м. Київ, код ЄДРПОУ 35093020) борг у розмірі 148 635 (сто сорок вісім тисяч шістсот тридцять п`ять) грн 60 коп., 3% річних у розмірі 5 326 (п`ять тисяч триста двадцять шість) грн 44 коп., інфляційних втрат у розмірі 18 876 (вісімнадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн 72 коп. та судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 31.03.2025.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА