Ухвала

від 03.04.2025 по справі 910/3969/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

03.04.2025Справа №910/3969/25Господарський суд міста Києва у складі судді Зеленіної Н.І., розглянув заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Біомедінвест" про забезпечення позову до пред`явлення позову

в господарській справі №910/3969/25

особа, яка може отримати статус учасника справи: Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Через систему "Електронний суд" 31.03.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Біомедінвест" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Північному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 21602826) в особі адміністративної колегії, вчиняти будь-які дії спрямовані на прийняття рішення про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Біомедінвест» (ідентифікаційний код юридичної особи 24740569, м. Київ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лабвелл» (ідентифікаційний код юридичної особи 39894038, м. Київ) законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються результатів тендерної процедури закупівлі за предметом «ДК 021:2015: 38430000-8 Детектори та аналізатори (НК 024:2019: 36223 Хемілюмінесцентний аналізатор імуноферментного аналізу (CLIA))», яка проводилась комунальним некомерційним підприємством Ковельського міськрайонного територіального медичного об`єднання Ковельської міської ради Волинської області, ідентифікатор закупівлі в системі - UA-2020-01-02-000681-a на підставі подання з попередніми висновками П`ятого відділу досліджень та розслідувань Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2025 № 60-03/170-П у справі № 394/60/64-рп/к.24.

Вказана заява мотивована тим, що між обраним заходом забезпечення позову та майбутнім позовом є прямий зв`язок, на підтвердження якого представник заявника вказує про наступне.

Рішення органами Комітету приймається на підставі подання з попередніми висновками відділів досліджень та розслідувань, а саме на висновках, викладених в останньому беруться до уваги та оцінюються адміністративною колегією.

Отже, у випадку врахування адміністративною колегією незаконних висновків, що викладені в другому поданні, колегія може прийняти незаконне рішення про вчинення порушення, що тягне за собою ряд незворотних та істотних наслідків для ТОВ «Біомедінвест», попередити які в майбутньому буде майже неможливо.

Так, представник заявника наголошує, що друге подання від 11.03.2025 № 60-03/170-П є апріорі незаконним актом, оскільки воно є вже другим, що не передбачено законодавством про захист економічної конкуренції, яким має керуватись Відділення під час реалізації власних повноважень та компетенції.

На думку заявника, заборона Північному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 21602826) приймати рішення у справі № 394/60/64-рп/к.24 буде дієвим засобом забезпечення майбутнього позову, оскільки друге подання Антимонопольного комітету України слугуватиме підґрунтям для прийняття рішення у справі № 394/60/64-рп/к.24.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із частиною 1 статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 137 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема: забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до правової позиції, вказаної в постанові Верховного Суду від 18.10.2021 у справі № 910/8346/21, вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу забезпечення із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено правову позицію, відповідно до якої необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині контролю за концентрацією, узгодженими діями суб`єктів господарювання та дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції під час регулювання цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб`єктами природних монополій.

Положеннями статті 19 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України. Так частиною 1 вказаної статті визначено, що під час розгляду заяв і справ про узгоджені дії, концентрацію, про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі під час проведення розслідування, дослідження, прийняття розпоряджень, рішень за заявами і справами, здійснення інших повноважень у сфері контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, контролю за узгодженими діями, концентрацією органи та посадові особи Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень керуються лише законодавством про захист економічної конкуренції і є незалежними від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та суб`єктів господарювання, а також політичних партій та інших об`єднань громадян чи їх органів.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Північному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (код ЄДРПОУ 21602826) в особі адміністративної колегії, вчиняти будь-які дії спрямовані на прийняття рішення у справі №394/60/64-рп/к.24 про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Біомедінвест» (ідентифікаційний код юридичної особи 24740569, м. Київ) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лабвелл» (ідентифікаційний код юридичної особи 39894038, м. Київ) законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», матиме наслідком втручанням в не передбачений законом спосіб у діяльність Антимонопольного комітету України стосовно здійснювання ним власних виключних повноважень та завдань, передбачених Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Законом України "Про захист економічної конкуренції" та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, суд зазначає, що застосування вказаного заходу забезпечення позову свідчить про його неспівмірність предмету позову та про порушення балансу між правами й інтересами заявника, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права і свободи інших майбутніх учасників процесу.

Відтак, у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біомедінвест" від 31.03.2025 про забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом заборони Антимонопольному комітету України, будь яким його органам приймати у справі № 394/60/64-рп/к.24, слід відмовити.

Керуючись приписами статей 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Біомедінвест" від 31.03.2025 про забезпечення позову до подачі позовної заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Н.І. Зеленіна