Герб України

Ухвала від 03.04.2025 по справі 910/4121/25

Господарський суд міста києва

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

03.04.2025Справа № 910/4121/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши

заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАТЕКС"

про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАТЕКС" (04053, м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, кв. 503/1, ідентифікаційний код 31750494)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХА РІКА" (02090, місто Київ, вул. Бородіна Інженерна, буд. 5-А, ідентифікаційний код 39971515)

про стягнення 4 118 111, 87 грн,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВАТЕКС" (далі - позивач, заявник) звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ХА РІКА" про стягнення 4 118 111, 87 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу №7 від 20.01.2020 поставив відповідачу товар на загальну суму 4 812 377, 35 грн, втім останній свої зобов`язання з оплати товару виконав лише частково - на суму 694 265, 48 грн, у зв`язку з чим виникла заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 4 118 111, 87 грн.

Одночасно з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах позовних вимог - 4 118 111, 87 грн, що знаходяться на банківському рахунку ТОВ "ХА РІКА" (ідентифікаційний код 39971515), а саме НОМЕР_1 (АТ "КРЕДОБАНК") та інших рахунках.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована необхідністю забезпечити можливість подальшого виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки у ТОВ "ХА РІКА" відсутнє будь-яке інше майно, та у разі невжиття зазначеного заходу забезпечення відповідач матиме можливість вивести грошові кошти зі своїх рахунків, що призведе до його штучної неплатоспроможності, а відтак і можливості позивача отримати кошти за поставлений товар згідно умов договору.

У відповідності до вимог статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Згідно з положеннями пунктів 1 та 10 частини першої статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб та іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Отже, забезпечення позову - це, по суті, обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідачів з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача і з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є доведення наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача (відповідачів) чи інших учасників справи з тим, щоб забезпечити позивачу реальний та ефективний захист або поновлення порушених його прав (інтересів), якщо рішення буде прийняте на його користь, в тому числі задля забезпечення можливості захисту порушених прав в межах одного судового провадження без нових звернень до суду.

Відтак, мета заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (рішення ЄСПЛ від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини").

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (у тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність, в тому числі, передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків вжиття заходів забезпечення позову.

При цьому, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Отже, у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Аналогічні правові висновки щодо застосування приписів статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України наведені в постановах Верховного Суду від 30.01.2024 у справі №908/2835/22 (908/1829/23), від 09.06.2021 у справі №914/2438/20, від 24.05.2021 у справі №910/3158/20, від 13.01.2020 у справі №922/2163/17, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18 та інших.

Не існує універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову, оскільки їх вжиття (або відмова у такому) знаходиться у прямій залежності від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору, що відповідає правовій позиції викладеній у постанові Верховного Суду від 13.09.2023 у справі № 910/11678/22.

Здійснивши оцінку доводів заявника, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАТЕКС" про забезпечення позову, оскільки необхідність у застосуванні судом визначеного заявником заходу не обґрунтована і документально не підтверджена, так як не містить жодних доводів щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить документального підтвердження наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Так, згідно зі статтями 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У даному випадку, заявник не надав жодних доказів наявності фактичних обставин з якими пов`язується застосування заходу забезпечення позову, а обставини наведені в обґрунтування заяви про забезпечення позову свідчать про наявність спору між сторонами щодо неналежного виконання умов договору купівлі-продажу №7 від 20.01.2020, а не про наявність обставин, які б свідчили про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, тоді як питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не може вирішуватися під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

З огляду на вищевикладене, оцінивши доводи заявника щодо необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність, на даний час, визначених законом підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВАТЕКС" про вжиття заходів забезпечення позову.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Л.Г. Пукшин

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення03.04.2025
Оприлюднено07.04.2025
Номер документу126357814
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі купівлі-продажу, з них поставки товарів, робіт, послуг, з них

Судовий реєстр по справі —910/4121/25

Ухвала від 07.05.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Ухвала від 09.04.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Ухвала від 03.04.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Ухвала від 03.04.2025

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні