Рішення

від 27.02.2025 по справі 50/790-43/173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.02.2025Справа № 50/790-43/173

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за заявою Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк"

до 1) Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.В.;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТІ-БРІЗ";

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Товарна біржа "Київська Універсальна"

про визнання недійсними результатів аукціону

в межах справи № 50/790-43/173

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Уліс Сістемс"

до Закритого акціонерного товариства "Планета-буд"

про банкрутство

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування заявлених вимог в якими обумовлюється можливість задоволення позову позивач посилається на порушення встановлених законодавством правил проведення аукціону, визначених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), оскільки продаж відбувся без згоди заставного кредитора; всупереч вимогам частини 1 статті 44 Закону про банкрутство не було вирішено питання про подальший продаж заставного майна частинами; ліквідатор не погодив початкову вартість заставного майна та умов продажу із заставним кредитором або судом; ліквідатор та організатор аукціонів здійснили дії з продажу майна банкрута всупереч забороні на його відчуження, накладеній ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019.

2. Стислий виклад позиції відповідачів

У поданому відзиві відповідач-1 заперечує щодо задоволення позовних вимов, вказуючи:

- про безпідставність тверджень позивача щодо відсутності згоди заставного кредитора на продаж майна ЗАТ "Планета-Буд";

- про безпідставність посилань позивача на наявність заборони на проведення аукціону.

У поданому відзиві відповідач-3 заперечує щодо задоволення позовних вимов, вказуючи:

- в момент проведення аукціону ТОВ "Агроінтайм" про жодні обмеження не знало та не могло знати, а отже діяло добросовісно, вживши всіх можливих заходів щодо перевірки права продавця на вчинення дій з продажу майна ЗАТ "Планета-Буд";

- позивачем не надано до суду жодних доказів існування будь-яких обмежень у державному реєстрі чи обтяжень щодо майна боржника на дату проведення оскаржуваних торгів.

3. Процесуальні дії у справі

На розгляді Господарського суду м. Києва перебуває справа №50/790-43/173 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд".

У жовтні 2019 року Публічне акціонерне товариство "Український комунальний банк" звернулось до суду з заявою про визнання недійсними результатів відкритих торгів, відповідно до якої просив суд:

- визнати недійсними результати другого повторного аукціону про продаж нерухомого майна банкрута ЗАТ "Планета-Буд" щодо Лоту № 1 (квартири, розташовані за адресами: вул. Миколи Закревського, 5, кв. 137, м. Київ; вул. Анни Ахматової, 8, кв. 295, м. Київ; вул. Ревуцького, 17, кв. 71, м. Київ; вул. Лайоша Гавро, 9-Є, кв. 75, м. Київ; пр. Миколи Бажана, 7-А, кв. 200, м. Київ; вул. Декабристів, 8, кв. 177, м. Київ; бул. Кольцова, 7, кв. 86, м. Київ ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 94, м. Київ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 96, м. Київ), що відбувся 24.09.2019;

- визнати недійсними результати другого повторного аукціону про продаж рухомого майна банкрута ЗАТ "Планета-Буд" щодо Лоту № 2 (автомобілю, марка, модель. МІTSUBISHI LANCER, об`єм двигуна: 1.6 л., рік випуску: 2006, колір: сірий, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 ), що відбувся 07.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 задоволено позов повністю. Визнано недійсними результати другого повторного аукціону про продаж нерухомого майна банкрута Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" щодо Лоту № 1 (квартири, розташовані за адресами: вул. Миколи Закревського, 5, кв. 137, м. Київ ; вул. Анни Ахматової, 8, кв. 295, м. Київ; вул. Ревуцького, 17, кв. 71, м. Київ; вул. Лайоша Гавро, 9-Є, кв. 75, м. Київ; пр. Миколи Бажана, 7-А, кв. 200, м. Київ ; вул. Декабристів, 8, кв. 177, м. Київ ; бул. Кольцова, 7, кв. 86, м. Київ ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 94, м. Київ ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 96, м. Київ), що відбувся 24.09.2019.Визнано недійсними результати другого повторного аукціону про продаж рухомого майна банкрута Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" щодо Лоту № 2 (автомобілю, марка, модель. МІTSUBISHI LANCER, об`єм двигуна: 1.6 л., рік випуску: 2006, колір: сірий, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 ), що відбувся 07.10.2019.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 апеляційні скарги ТОВ "Аванті-бріз" та ЗАТ "Планета-буд" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.07.2020 у справі № 50/790-43/173 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 07.03.2023 касаційні скарги арбітражного керуючого - ліквідатора Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" Гусара Івана Олексійовича та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аванті-Бріз" задоволено частково. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм" задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 скасовано, справу №50/790-43/173, у скасованій частині, направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №50/790-43/173 в частині розгляду заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника передано для розгляду судді Мандичеву Д.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2023 прийнято справу №50/790-43/173 в частині розгляду заяви Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника до свого провадження та залишено позовну заяву без руху.

17.05.2023 до Господарського суду міста Києва надійшли докази усунення недоліків, встановлених в ухвалі суду від 24.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2023 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 19.07.2023.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 у справі № 50/790-43/173 відмовлено в задоволенні позову повністю. Вказане рішення було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024.

Постановою Верховного Суд від 11.07.2024 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 та на рішення Господарського суду м. Києва від 27.09.2023 у справі №50/790-43/173 задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2024 та рішення Господарського суду м. Києва від 27.09.2023 у справі № 50/790-43/173 скасовано. Справу № 50/790-43/173 направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

За результатами автоматизованого розподілу справ справу № 50/790-43/173 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" до Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.В., Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТІ-БРІЗ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Товарна біржа "Київська Універсальна" про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи № 50/790-43/173 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Планета-буд", передано на розгляд судді Стасюку С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 прийнято справу № 50/790-43/173 за позовом Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" до Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.В., Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТІ-БРІЗ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Товарна біржа "Київська Універсальна" про визнання недійсними результатів аукціону в межах справи № 50/790-43/173 про банкрутство Закритого акціонерного товариства "Планета-буд" до свого провадження. Підготовче засідання призначено на 10.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 відкладено підготовче засідання на 07.11.2024. Витребувано у Товарної біржі "Київська Універсальна" належним чином засвідчені копії по Лоту №1: протоколу № 01-04/141 про проведення аукціону від 24.09.2019, заявок учасників у торгах, договору про проведення торгів; по Лоту №2: протоколу про проведення аукціону від 07.10.2019, заявок учасників у торгах, договору про проведення торгів. Витребувано у ліквідатора ЗАТ "Планета-Буд" Гусара І.О. по Лоту №1: договір купівлі-продажу нерухомого майна за результатами аукціону від 24.09.2019 з усіма додатками до нього, докази здійснення сплати вартості майна, акту прийманні-передачі майна; по Лоту № 2: договір купівлі-продажу рухомого майна (автомобілю) за результатами аукціону від 07.10.2019 з усіма додатками до нього, докази здійснення сплати вартості майна, акту прийманні-передачі.

01.11.2024 до Господарського суду міста Києва від ліквідатора ЗАТ "Планета-Буд" Гусара І.О. надійшли належним чином засвідчені копії документів, що були витребувані судом.

05.11.2024 до Господарського суду міста Києва від Товарної біржі "Київська Універсальна" надійшли належним чином засвідчені копії документів, що були витребувані судом.

06.11.2024 до Господарського суду міста Києва від Товарної біржі "Київська Універсальна" від Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" надійшло клопотання про долучення доказів у справі, а саме довідки від 06.11.2024 № 308/24-л.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 05.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.12.2024 відкладено судове засідання на 23.01.2025. Викликано для участі у судовому засіданні, яке відбудеться 23.01.2025 о 14:40 год. ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гусара І.В. Зобов`язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гусара І.В. надати для огляду у судовому засіданні 23.01.2025 оригінали документів, що були додані до поданого 01.11.2024 клопотання, а саме: акт від 10.04.2023 про передання права власності на куплене нерухоме, акт приймання-передачі від 21.10.2019 до договору купівлі-продажу майна від 21.10.2019, акт про передавання права власності на нерухоме майно від 21.12.2019, договір купівлі-продажу квартир від 10.04.2023, договір купівлі-продажу майна від 21.10.2019, договір купівлі-продажу квартир від 21.12.2019, платіжну інструкцію №2 від 22.08.2019, платіжну інструкцію №3 від 27.09.2019, платіжне доручення №111 від 09.09.2019 та платіжне доручення №119 від 18.10.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 відкладено судове засідання на 27.02.2025. Повторно викликано для участі у судовому засіданні, яке відбудеться 27.02.2025 о 11:10 год. ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гусара І.В. Повторно зобов`язано ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Гусара І.В. надати для огляду у судовому засіданні 27.02.2025 оригінали документів, що були додані до поданого 01.11.2024 клопотання, а саме: акт від 10.04.2023 про передання права власності на куплене нерухоме, акт приймання-передачі від 21.10.2019 до договору купівлі-продажу майна від 21.10.2019, акт про передавання права власності на нерухоме майно від 21.12.2019, договір купівлі-продажу квартир від 10.04.2023, договір купівлі-продажу майна від 21.10.2019, договір купівлі-продажу квартир від 21.12.2019, платіжну інструкцію №2 від 22.08.2019, платіжну інструкцію №3 від 27.09.2019, платіжне доручення №111 від 09.09.2019 та платіжне доручення №119 від 18.10.2019.

У судовому засіданні 27.02.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд про задоволення позову.

Представник відповідача заперечив що задоволення позову та просив суд відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача-1 та безпосередньо ліквідатор заперечили щодо задоволення позову. Разом з тим, ліквідатор надав для огляду один із оригіналів договору, щодо іншого зазначив, що він був втрачений. Натомість, зазначив, що у разі наявності сумнівів може надати нотаріально посвідчений дублікат договору.

Представник банку оглянув договір та відзначив, що в ньому, як і в наданих копіях відсутня інформація стосовно того майно перебуває у заставі ПАТ "Український комунальний банк".

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 27.02.2025 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення присутніх в засіданні представників, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Закритому акціонерному товариству "Планета-Буд" на праві власності належало, зокрема, наступне нерухоме майно: за адресою м. Київ, вул. Миколи Закревського, буд.5 кв. 137 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Петріцькою А.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 03.08.2007 за №7222 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 04.09.2007 за реєстровим №1700 в реєстровій книзі д. 1009-255; за адресою м. Київ вул. Анни Ахматової, буд. 8 кв. 295 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Петріцькою А.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 03.03.2007 за №1397 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 12.03.2007 за реєстровим №1023 в реєстровій книзі д.96-162; за адресою м. Київ вул. Декабристів, буд. 8, кв. 177 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Петріцькою А.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07.12.2007 за № 11699 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 24.12.2007 за реєстровим №3086 в реєстровій книзі д. 1829-15; за адресою м. Київ, вул. Гавро Лайоша, буд. 9-Є, кв. 75 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Петріцькою А.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 22.10.2007 за № 10159 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 01.11.2007 за реєстровим №658/30172 в реєстровій книзі д. 176-133; за адресою м. Київ, вул. Ревуцького, буд. 17, кв. 71 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Петріцькою А.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 20.07.2007 за № 6186 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 05.09.2007 за реєстровим №457/33484 в реєстровій книзі д.80-57; за адресою м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 6-д, кв. 94 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Петріцькою А.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 22.01.2008 за №569 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 30.01.2008 за реєстровим №3608 в реєстровій книзі д.878-31; за адресою м. Київ, вул. Тростянецька, буд. 6-д, кв. 96 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Петріцькою А.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 28.12.2007 за №12507 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 30.01.2008 за реєстровим №3608 в реєстровій книзі д.878-31; за адресою м. Київ, бул. Кольцова, буд. 7, кв. 86 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Петріцькою А.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 18.12.2007 за №12068 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 21.12.2007 за реєстровим №1897 в реєстровій книзі д. 1 132-35; за адресою м. Київ, пр-т Миколи Бажана, 7-а, кв.200 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Ярощук В.Ю., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 23.05.2007 за № 703 та зареєстрованого КП КМБТІ та РПВ на ОНМ 20.12.2007 за реєстровим №3606 в реєстровій книзі д. 1250-202.

Дане нерухоме майно є предметом іпотеки, що забезпечує вимоги ПАТ «Укркомунбанк» відповідно до умов договору іпотеки квартири від 17.01.2008 за реєстровим № 265 згідно з яким предметом іпотеки є житлова квартира, розташована за адресою: вул. Миколи Закревського, 5, кв. 137, м. Київ.; договору іпотеки квартир від 31.01.2008 за реєстровим № 427 згідно з яким предметом іпотеки є житлові квартири, розташовані за адресами: вул. Анни Ахматової, 8, кв. 295, м. Київ ; вул. Ревуцького, 17, кв. 71, м. Київ ; вул. Лайоша Гавро, 9-Є, кв. 75, м. Київ ; пр. Миколи Бажана, 7-А, кв. 200, м. Київ ; вул. Декабристів, 8, кв. 177, м. Київ ; договору іпотеки квартир від 12.03.2008 за реєстровим № 1219 згідно з яким предметом іпотеки є житлові квартири, розташовані за адресами: бул. Кольцова, 7, кв. 86, м. Київ ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 94, м. Київ ; вул. Тростянецька, 6-Д, кв. 96, м. Київ .

Крім того, у власності ЗАТ «Планета-Буд» перебувають автомобілі «MITSUBISHI LANCER», об`єм двигуна: 1.6 л., рік випуску: 2006, колір: сірий, комплектація: базова, державний номерний знак НОМЕР_1 , і «MITSUBISHI OUTLANDER», об`єм двигуна: 2.4 л., рік випуску: 2007, колір: сірий, комплектація: базова, державний номерний знак НОМЕР_3 перебувають у розпорядженні ліквідатора Гусара І.О. та є заставним майном ПАТ «Укркомунбанк».

05.05.2019 Комітет Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняв рішення № 368, яким погодив продаж заставного майна, що належить ЗАТ «Планета-Буд» одним лотом у складі цілісного майнового комплексу.

Листом від 07.05.2019 № 147/19-Л ПАТ «Укркомунбанк» повідомило ліквідатора Гусара І.О. про рішення щодо надання згоди на реалізацію заставного майна одним лотом у складі цілісного майнового комплексу за початковою вартістю, що становить сукупність визнаних вимог кредиторів - 335 920 310, 60 грн.

Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів ЗАТ «Планета-Буд» від 06.06.2019, з ініціативи ліквідатора банкрута, прийняте рішення про продаж майна ЗАТ «Планета-Буд» трьома лотами: Лот № 1 у складі дев`яти житлових квартир у м. Києві, що перебувають в заставі ПАТ «Укркомунбанк», загальною початковою вартістю 17 811 100 грн.; Лот № 2 у складі автомобіля MITSUBISHI LANCER 1.6, 2006 року випуску, який перебуває в заставі ПАТ «Укркомунбанк», початковою вартістю 166 670 грн.; Лот № 3 у складі автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER 2.4., 2007 року випуску, який перебуває в заставі ПАТ «Укркомунбанк», початковою вартістю 276 870 грн.

11.06.2019 ліквідатор Гусар І.О. оприлюднив оголошення (http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=60212v=f81875f04ct=7; http://old.minjust.gov.ua/46406/?d=60212v=081875f04ct=7) про проведення аукціону з продажу ЗАТ «Планета-Буд», номер публікації 60212, дата/час проведення аукціону: 16.07.2019 16:00, місце проведення аукціону: м. Київ, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, буд.40, прим. 1001, оф.24, організатор аукціону: товарна біржа Київська Універсальна. Вид майна: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо), загальна вартість майна: 17 977 770,00 грн.

Разом із цим, аукціон не відбувся у зв`язку із відсутністю заяв на участь в аукціоні.

24.06.2019 ліквідатором Гусар І.О. розміщене на офіційних вебсайтах Міністерства юстиції України та Вищого господарського суду України (за відповідними посиланнями http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/l58/?d=60550v=laa85f7b5ft=7 та http://old.minjust.gov.ua/46406/?d=60550v=laa85f7b5ft=7), номер публікації: 60550; тип публікації: оголошення про проведення аукціону з продажу майна; дата/час проведення аукціону: 26.07.2019 10:00; дата/час закінчення аукціону: 26.07.2019 12:00; кінцеві дата/час представлення заявок на участь у торгах: 01.07.2019 10:00; місце проведення аукціону: м. Київ, вул. Патріарха Мстислава Скрипника, буд.40, прим. 1001, оф.24; організатор аукціону: Товарна біржа «Київська Універсальна»; вид майна: Основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво, транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); загальна вартість майна: 14 382 216,00 грн.; вид договору: купівлі-продажу.

Перший повторний аукціон також не відбувся у зв`язку із відсутністю заяв на участь в аукціоні.

22.08.2019 організатором аукціонів на офіційних вебсайтах за посиланням http://old.minjust.gov.ua/46406/?d=61931v=79cb0703е1t=7 розміщено оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ЗАТ «Планета-Буд» у складі 2 лотів: до Лоту № 1 включено дев`ять квартир у м. Києві, а до Лоту № 2 включено автомобіль MITSUBISHI LANCER 1.6, 2006 року випуску. Датою та часом проведення аукціону визначено 24.09.2019 10:00, місцем: вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 40, прим. 1001, офіс 24, м. Київ. Кінцевим моментом представлення заявок на участь в торгах визначено 10:00 27.08.2019. Загальна початкова вартість квартир визначена у розмірі 11399104 грн. з можливістю зниження початкової вартості майна в порядку, передбаченому ст. 66 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», тобто із зниженням початкової вартості на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Початкова вартість автомобіля визначена у розмірі 133 336 грн. з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 % початкової вартості вказаної в оголошенні

Оголошенням від 04.09.2019 організатор аукціону Товарна біржа «Київська Універсальна» повідомив про скасування другого повторного аукціону з продажу майна ЗАТ «Планета-Буд» по лоту №2, «номер публікації 61931 на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України, призначеного на 26.07.2019 об 11.00 год, у зв`язку із допущеною технічною помилкою».

05.09.2019 організатор аукціону на веб-сайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оприлюднив оголошення про проведення другого повторного аукціону з продажу майна ЗАТ «Планета-Буд» - лот №2: автомобіль, марка, модель: MITSUBISHI LANCER, об`єм двигуна: 1.6 л., рік випуску: 2006, колір: сірий, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 . Датою та часом проведення аукціону визначено 07 жовтня 2019 року о 10:00 год.

26.09.2019 організатором аукціонів на Офіційних вебсайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України (http://old.minjust.gov.ua/46406/?d=62740v=c620e225a4t=8 та http://vgsu.arbitr.gov.ua/pages/158/?d=62740v=c620e225a4t=8) розміщене повідомлення від 25.09.2019 № 02-01/1221 про результати другого повторного аукціону з продажу майна ЗАТ «Планета-Буд», призначеного на 24.09.2019, згідно з яким другий повторний аукціон по Лоту №1 визнаний таким, що відбувся. Лот № 1 реалізовано за ціною 1 595 874,56 грн.

09.10.2019 організатор аукціону Товарна біржа «Київська Універсальна» на вебсайтах Вищого господарського суду України та Міністерства юстиції України оприлюднила повідомлення про те, що другий повторний аукціон з продажу майна ЗАТ «ПЛАНЕТА-БУД» по лоту №2, призначений на 07.10.2019, визнаний таким, що відбувся. Лот №2 реалізовано за ціною - 70 401,34 грн.

На підставі протоколу № 01-04/152 про проведення аукціону від 07.10.2019 ТОВ «Агроінтайм» визнано переможцем аукціону з продажу майна Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" щодо лоту № 2 (автомобілю, марка, модель. МІTSUBISHI LANCER, об`єм двигуна: 1.6 л., рік випуску: 2006, колір: сірий, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузову НОМЕР_2 ).

Верховний Суд відправляючи справу № 50/790-43/173 на новий розгляд, у п. 81 постанови від 11.07.2024 вказав, що: "…Банк при зверненні до господарського суду в Заяві просив витребувати докази - оригінали та належним чином завірені копії: у Біржі як організатора спірних аукціонів - протоколи про проведення аукціонів, заявки учасників у торгах, договір про проведення торгів; а у ліквідатора Боржника - договори купівлі-продажу майна за результатами аукціонів, докази сплати вартості майна, акти приймання-передачі майна. Ознайомлення Банка зі змістом таких документів, вочевидь, є передумовою для забезпечення йому можливості для оспорення укладених за результатами відповідних аукціонів договорів купівлі-продажу (в разі їх наявності), застосування наслідків недійсності таких правочинів тощо. Однак у судових рішеннях у цій справі не відображено висновків місцевого господарського суду щодо задоволення наведеного клопотання чи обґрунтованої відмови в його задоволенні, надання до матеріалів справи відповідних доказів, а також їх правової оцінки судами.".

У свою чергу суд відзначає, що дане процесуальне питання судом було вирішено за наслідками проведення підготовчого засідання, що було відображено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 10.10.2024 та витребувано у Товарної біржі "Київська Універсальна" та ліквідатора ЗАТ "Планета-Буд" Гусара І.О. зазначені Банком докази.

Також, суд зазначає, що Товарною біржею "Київська Універсальна" та ліквідатором ЗАТ "Планета-Буд" Гусарем І.О. були надані суду належним чином засвідчені копії витребовуваних доказів.

Що стосується встановлення обставин справи, що мають вагоме значення для правильного вирішення спору, то Верховний Суд відзначив наступне:

"75. Однак під час розгляду цієї справи господарські суди належним чином не дослідили обставини щодо змісту правовідносин, які склались між сторонами справи на час вирішення цього спору, оскільки не з`ясували, чи укладено за результатами Аукціону-1 і Аукціону-2 договори купівлі-продажу з переможцями аукціонів, чи передано на їх виконання покупцю відповідне майно тощо.

76. Встановлення наведених обставин є необхідним, адже у тому разі, якщо майно, щодо продажу якого проведено спірний аукціон, залишається у власності боржника, тоді задоволення позову про визнання недійсними результатів аукціону є ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржити результати аукціону, адже нівелює юридичні наслідки, які могли бути створені внаслідок проведення аукціону та укладення на його підставі договору та не потребує вжиття додаткових способів захисту. Якщо у власності боржника залишається частина відповідного майна (окремі об`єкти), то вказаний спосіб захисту буде ефективним щодо захисту права саме стосовно цієї частини.

78. Оскільки господарські суди в цій справі не дослідили обставини щодо того, в кого перебуває Нерухоме майно і Автомобіль-1 на момент вирішення спору, Верховний Суд вважає передчасним викладений у оскаржуваних судових рішеннях висновок про неефективність обраних Банком способів захисту, оскільки немає достатніх підстав для висновку про незабезпечення в разі задоволення заявлених вказаною особою вимог реального відновлення її суб`єктивного права, на захист якого подано Заяву.

86. Однак під час розгляду цієї справи господарські суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили обставини щодо виконання під час підготовки та проведення Аукціону-1 і Аукціону-2 вимог Закону про банкрутство, зокрема, щодо визначення початкової ціни майна Боржника, доцільності продажу Нерухомого майна саме в складі одного лоту з огляду на наявність чи відсутність підстав для віднесення його до цілісного майнового комплексу тощо.

87. Господарські суди залишили поза увагою, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі №50/790-43/173 (яка набрала законної сили на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) визнано незаконними за скаргою Банка дії ліквідатора Гусара І.О. з продажу відповідного майна, що є предметом забезпечення, оскільки він діяв недобросовісно та нерозсудливо на шкоду основній меті аукціону - продати майно за найвищою ціною. Господарські суди під час розгляду Заяви не врахували обставини, встановлені в зазначеному судовому рішенні, зокрема, з точки зору їх преюдиційного значення.".

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Правова природа процедури реалізації майна на торгах у формі аукціону в межах провадження у справі про банкрутство полягає в продажу майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на майно боржника до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якої є оформлення результатів такого продажу договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів.

Отже, особливості процесу, передбачені законодавством щодо проведення аукціону, полягають у сукупності дій його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин, а тому є правочином.

Таким чином, правова природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 29.06.2016 у справі № 6-370цс16, від 14.12.2016 у справі № 3-1406гс16 та постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.10.2019 у справі № 5006/5/39б/2012.

Згідно усталеної практики Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).

Розглядаючи вимоги про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника, господарський суд має системно застосовувати норми Закону про банкрутство, оцінюючи в цілому правомірність дій ліквідатора з обрання ним певних способів продажу майна боржника, правомірність формування ним складу майна, яке виставляється на продаж (як цілісного майнового комплексу, так і окремих лотів), дотримання ліквідатором вимог ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство щодо добросовісності та розсудливості, забезпечення балансу інтересів боржника та кредиторів. Дані висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 26.02.2019 у справі № 911/3132/17, від 21.11.2019 у справі № 20/5007/1475-Б/12, від 28.11.2019 у справі № 5009/2987/12.

З огляду на те, що спірні аукціони проведено 24.09.2019, 07.10.2019, продаж майна ЗАТ "Планета-Буд" відбувався у встановленому нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) порядку в редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011, то до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення вказаного закону.

Реалізація майна боржника на прилюдних торгах (аукціоні) полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу права власності на нього до покупця - переможця прилюдних торгів (аукціону).

Відповідно до положень статті 650 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів) особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Згідно частини 4 статті 656 ЦК України (у редакції, що була чинна на дату проведення спірних торгів), до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Торги є способом укладення договору і постають як передбачена законодавством послідовність дій (процедура), вчинених організатором та учасниками торгів з метою укладення цивільно-правового чи господарського договору. Ця послідовність дій (процедура) поділяється на переддоговірну стадію і власне стадію укладення договору.

Приписами статті 55 Закону про банкрутство прямо передбачено, що результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними, а визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Дійсний на час проведення аукціону Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" як спеціальний нормативно-правовий акт має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов`язаних з банкрутством юридичних осіб.

Як на підставу для визнання недійсними результатів аукціону позивач посилався на те, що ліквідатор та організатор аукціонів здійснили дії з продажу майна банкрута всупереч ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173.

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173 заборонено відчужувати майно ЗАТ "Планета-Буд" за лотами № 1 та № 2.

У той же час, постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173. Повний текст постанови складений 01.10.2019 року.

Отже, станом на дату проведення спірного аукціону 07.10.2019 заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчужувати майно ЗАТ "Планета-Буд" за лотом № 2 були скасовані.

В той час, станом на дату проведення спірного аукціону 24.09.2019 заходи забезпечення позову у вигляді заборони відчужувати майно ЗАТ "Планета-Буд" за № 1 діяли.

Однак, судом ураховано, що матеріали справи не містять доказів державної реєстрації ПАТ "Український комунальний банк" обтяження на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173.

Разом з тим, із Єдиного державного реєстру судових рішень слідує, що ухвала від 23.09.2019 була оприлюднена 25.09.2019.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень.

Відтак, оскільки позивачем не надано доказів внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру обтяжень рухомого майна про заборону відчуження майна ЗАТ "Планета-Буд" (за лотами № 1 та № 2) на підставі ухвали Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №50/790-43/173, переможці торгів ТОВ "Агроінтайм" та ТОВ "Аванті-Бріз" добросовісно покладалися на відсутність відомостей щодо обтяження такого майна.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 904/83/15.

Одночасно позивач наголошував, що виступаючи заставним кредитором боржника, не надавав згоди на продаж заставного майна боржника.

Положеннями статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено порядок надання згоди на продаж заставного майна боржника заставним кредитором або судом в разі неотримання згоди від останнього.

При цьому, така згода (дозвіл) надається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника, в тому числі на проведення окремого аукціону.

Із матеріалів справи слідує, що листом від 07.05.2019 № 147/19-Л ПАТ "Український комунальний банк" висловив згоду на продаж заставного майна боржника.

Надання згоди кредитором, вимоги якого забезпечені майном боржника, на реалізацію такого майна повинно здійснюватися одноразово перед початком процедури продажу, та не передбачає обов`язку ліквідатора погоджувати порядок реалізації заставного майна на повторному і другому повторному аукціоні.

Так, ані стаття 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ані норми Закону, що регулюють продаж майна, порядок проведення аукціонів не вимагають отримання згоди заставного кредитора перед кожним з аукціонів та на кожну окрему дію спрямовану на реалізацію майна боржника. Тобто, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені Законом.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.11.2019 у справі № 911/3848/15.

До того ж, приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не містять положень про наявність у ліквідатора обов`язку погоджувати із заставним кредитором ціну та умови продажу майна банкрута.

Що стосується вказівок Верховного Суду викладених у п. 86-87 постанови від 11.07.2024, то суд вказує наступне.

Так, дійсно постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі №50/790-43/173 (яка набрала законної сили на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) визнано незаконними за скаргою Банка дії ліквідатора Гусара І.О. з продажу відповідного майна.

У даній постанові судом апеляційної інстанції вказано наступне:

"…Арбітражний керуючий під час реалізації майна боржника має дотримуватися балансу інтересів між кредиторами та боржником. При реалізації майна він повинен дотримуватись принципу економічності, тобто продажу майна за найвищою ціною та з мінімальними витратами на його реалізацією. Для цього він повинен вибрати за допомогою конкурсу особу з найменшою вартістю послуг, та такі послуги повинні бути поставлені в залежність від вартості майна, яке реалізується на аукціоні.

Проте, Гусар І.О. під час здійснення своїх повноважень, як арбітражний керуючий діяв недобросовісно та нерозсудливо з огляду на таке.

Так, ліквідатор з самого початку формував через комітет кредиторів лот для продажу, який був розрахований лише на обмежене коло осіб. Лот включав велику кількість квартир та автомобілів. Таке майно може бути придбане лише оптовими покупцями, які в подальшому будуть перепродавати майно (квартири, автомобілі).

Більш економічним варіантом продажу заставлено майна, який приніс би найбільші кошти від його реалізації - є продаж кожної речі (квартири чи автомобіля) окремо, що надало би змогу прийняти участь в аукціоні більшої кількості покупців, в тому числі громадян.

…Оскільки наявність конфлікту між арбітражним керуючим, комітетом кредиторів і забезпеченим кредитором є тим фактором, який стримує потенційних покупців взяти участь в аукціоні, це в свою чергу заважає продати майно за найвищою ціною.

Таким чином, арбітражний керуючий діяв на шкоду основній меті аукціону - продати майно за найвищою ціною.".

Разом з тим, суд відзначає, що обставини встановлені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі №50/790-43/173 з точки зору їх преюдиційного значення, для вирішення саме даного спору не мають своїм наслідком безумовних правових підстав для визнання результатів другого повторного аукціону недійсними, оскільки, в контексті даних правовідносин головна умова, яка повинна бути встановлена при вирішенні питання про визнання електронних торгів недійсними, - це наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, чого в даному випадку позивачем не доведено.

Натомість, обставини встановлені в постанові Північного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 у справі №50/790-43/173 можуть мати преюдиційне значення при зверненні до суду з іншим предметом та підставами позову.

В контексті п. 86 постанови Верховного Суду від 11.07.2024, суд вважає за необхідне відзначити, що дії ліквідатора призвели до формування на аукціоні заниженої ціни з продажу лоту № 1, що склала менше 9% від його ринкової вартості, саме 1 595 874,56 грн.

В той же час, згідно висновку про оцінку майна, який був складений на замовлення арбітражного керуючого Гусара І.О., ринкова вартість нерухомого майна склала 17 811 100,00 грн станом на 04.06.2019.

Натомість, суд зазначає, що продаж кожної речі (квартири чи автомобіля) окремо, надало би змогу прийняти участь в аукціоні більшої кількості покупців, в тому числі й громадян, та відповідно можливості реалізації майна за економічно вигіднішими умовами.

Водночас, здійснюючи правовий аналіз ефективності обраного позивачем способу захисту в межах даного спору, суд вказує наступне.

Зі змісту позовної заяви, слідує, що позивачем пред`явлені позовні вимоги лише про визнання недійсними результатів другого повторного аукціону про продаж нерухомого майна банкрута ЗАТ "Планета-Буд" (щодо двох лотів).

Тобто, позивачем не ставиться питання щодо визначення наступної правової долі нерухомого та рухомого майна банкрута ЗАТ "Планета-Буд", реалізованого на оспорюваному другому повторному аукціоні.

Так, відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного (господарського) права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала (зокрема у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18), що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Також Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

Подібний за змістом висновок наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі №910/2592/19, яка підлягає врахуванню відповідно до вимог частини 4 статті 300 Господарського процесуального кодексу України), у якій також зазначено, що рішення суду має остаточно вирішувати спір по суті та захищати порушене право чи інтерес; якщо для реалізації рішення суду необхідно ще раз звертатися до іншого суду й отримувати ще одне рішення, це означає, що обраний спосіб захисту є неефективним. Тож завданням суду є вирішення спору, який виник між учасниками справи, у найбільш ефективний спосіб з метою запобігання ситуаціям, які б спричинили повторне звернення до суду з іншим позовом, або захисту порушеного права в інший спосіб, тобто вирішення спору між сторонами у такий спосіб, щоб учасники правовідносин не мали необхідності докладати зайвих зусиль для врегулювання спору повторно, або врегулювання спору в іншій спосіб, або врегулювання іншого спору, який виник у зв`язку із судовим рішенням тощо.

Позивач як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19).

Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №916/4644/15).

Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20)), що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, застосуванням спеціальних способів захисту тощо.

З моменту відкриття (порушення) стосовно боржника провадження у справі про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми законодавства про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ за участю боржника щодо інших законодавчих актів України.

Законодавство про банкрутство визначає особливі способи захисту інтересів учасників справи про банкрутство, які з урахуванням принципу щодо переваги застосування спеціальних норм права над загальними мають застосовуватися переважно щодо загальних цивільно-правових способів захисту у процедурах банкрутства.

Одним з таких способів захисту є визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна боржника та укладеного за його наслідком договору купівлі-продажу в порядку, визначеному частиною 3 статті 55 Закону про банкрутство та статтею 73 КУзПБ.

Правова природа реалізації у справі про банкрутство майна боржника на торгах у формі аукціону полягає у продажі цього майна, тобто у забезпеченні переходу прав власності на нього до покупця - переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів продажу (аукціону) договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (аукціону). Подібна природа продажу майна з торгів (аукціону) дає підстави для можливості визнання (за наявності підстав) результатів таких торгів (аукціону) недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, у тому числі й на підставі норм цивільного законодавства.

Процедура проведення аукціону у справі про банкрутство складається з:

1) передпідготовки проведення аукціону (призначення ліквідатора, отримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна, вибір організатора аукціону, оформлення проєкту договору на проведення аукціону), 2) підготовки до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону), 3) проведення аукціону, 4) оформлення його результатів. Тобто процедура проведення аукціону на практиці об`єднує в собі, зокрема, етапи: 1) передпідготовки, підготовки, організації та проведення аукціону з продажу майна боржника; 2) оформлення результатів аукціону, який з-поміж іншого передбачає складання протоколу за результатом проведеного аукціону та укладення договору купівлі-продажу майна боржника з подальшою передачею майна переможцю торгів (аукціону). Порушення встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки та проведення аукціону; правил, які регулюють сам порядок проведення аукціону; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів аукціону, є підставою для визнання результатів аукціону недійсними за статтею 55 Закону про банкрутство, що тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду при вирішенні спору про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) необхідним є встановлення: чи мало місце порушення вимог законодавства при його проведенні; чи вплинули ці порушення на результати аукціону; чи мало місце порушення прав і законних інтересів особи, яка оспорює результати аукціону (постанови Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 25.04.2018 у справі № 910/16955/17, від 11.06.2019 у справі № 920/1316/14, від 26.09.2019 у справі у справі № 11/19).

Однак Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2024 у справі №910/2592/19 відступила від наведеного правового висновку, зазначивши, що під час розгляду спору щодо відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство майна у з`ясуванні питання ефективності обраного способу захисту порушених прав необхідним є урахування характеру та природи правовідносин між сторонами на момент виникнення спору.

У правовідносинах з повернення відчуженого майна на аукціоні у справі про банкрутство відновлення порушеного права позивача здійснюється у різні способи, зокрема:

- якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство майно боржника перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону;

- якщо за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону);

- якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство відчужено майно, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387, 388 Цивільного кодексу України.

Тобто у правовідносинах з повернення майна, відчуженого на аукціоні у справі про банкрутство, для вирішення питання, кому належить право на пред`явлення позову і з якими саме вимогами (про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу чи про витребування майна) необхідно з`ясовувати, у кого перебуває у власності майно на момент виникнення спору, чи був боржник власником відчуженого на аукціоні майна та відповідно у який спосіб позивач має захистити саме своє право у разі його порушення.

У зазначеній постанові у справі №910/2592/19 Велика Палата Верховного Суду також зауважила на необхідності розмежовувати випадки застосування двосторонньої реституції як наслідку недійсності правочину та витребування майна як способу захисту прав власника, порушених незаконним відчуженням його майна. За загальним правилом, речово-правові способи захисту прав особи застосовуються, якщо сторони не пов`язані зобов`язально-правовими відносинами або ж такі правовідносини між ними не стосуються вчиненого порушення права власності чи іншого речового права. У разі конкуренції речово-правових (віндикаційного, негаторного) та зобов`язально-правових (договірного) способів захисту перевагу має саме зобов`язально-правовий.

При цьому зміст віндикаційного позову полягає у вимозі неволодіючого власника (титульного володільця) до володіючого невласника про повернення речі в натурі. Натомість реституція - це спеціальна форма відновлення становища, що існувало до порушення, сутність якої полягає в поверненні сторін правовідношення у стан, який передував вчиненню певної протиправної дії. Реституція може поставати як реституція володіння (повернення кожною із сторін недійсного правочину того, що така сторона за ним отримала) або ж як компенсаційна реституція відшкодування (в грошовій чи негрошовій формі) вартості одержаного у разі неможливості його повернення в натурі.

Реституція як правовий наслідок недійсності правочину та спосіб захисту суб`єктивного цивільного права (частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України) застосовується лише за наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. Положення частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення переданого на виконання недійсного правочину майна, яке було відчужене третій особі. Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину. Тобто застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином за положеннями статті 216 Цивільного кодексу України є можливим тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і першого покупця (набувача).

Якщо майно боржника за результатом проведеного аукціону у справі про банкрутство перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону. Якщо ж за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред`явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону).

Пред`явлення вимог подібного змісту узгоджується з положеннями абзацу другого частини третьої статті 55 Закону про банкрутство, де чітко визначено, що визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу майна боржника, та статті 216 Цивільного кодексу України, яка передбачає правовим наслідком недійсності правочину застосування реституції.

При цьому Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала (зокрема в постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17), що врахуванню підлягає саме її остання правова позиція, якою в цьому випадку є правова позиція, викладена в постанові від 13.02.2024 у справі №910/2592/19.

Так, із наданих ліквідатором ЗАТ "Планета-Буд" Гусарем І.О. на виконання вимог суду доказів, судом встановлено, що за наслідками проведення аукціону з продажу майна боржника було продано 9 квартир та автомобіль «MITSUBISHI LANCER», об`єм двигуна: 1.6 л., рік випуску: 2006, колір: сірий, комплектація: базова, державний номерний знак НОМЕР_1 .

В матеріалах справи наявний договір купівлі-продажу майна від 21.10.2019 укладений між ЗАТ "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара І.О. та ТОВ "Агроінтайм", акт приймання-передачі майна від 21.10.2019 та платіжні доручення № 111 від 09.09.2019 на суму 10 666, 88 грн та № 119 від 18.10.2019 на суму 59 734, 46 грн.

Також, в матеріалах справи наявні договір купівлі-продажу квартир від 21.12.2019 укладений між ЗАТ "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара І.О. та ТОВ "Аванті-Бріз" (6 квартир), акт переведення права власності на нерухоме майно від 21.12.2019, договір купівлі-продажу квартир від 10.04.2023 укладений між ЗАТ "Планета-Буд" в особі ліквідатора Гусара І.О. та ТОВ "Аванті-Бріз" (3 квартири), акт переведення права власності на нерухоме майно від 10.04.2023 та докази здійснення оплати платіжні інструкції № 2 від 22.08.2019 на суму 1 139 910, 40 грн, № 3 від 27.09.2019 на суму 455 964, 16 грн.

Відтак, виконуючи вказівки, що містяться в постанові Верховного Суду від 11.07.2024, а саме, в її п. 75-76 та 78, судом встановлено, що станом на час вирішення спору нерухоме майно - 9 квартир перебуває у власності ТОВ "Аванті-Бріз", а автомобіль - у власності "Агроінтайм".

Отже, оскільки в ході розгляду даної справи судом встановлено, що відповідне майно вибуло з володіння боржника, то за таких обставин визнання недійсним аукціону та укладеного за його наслідками договору само по собі не призведе до ефективного поновлення прав, адже, не має своїм наслідком приведення сторін у стан, який існував до моменту порушення, зокрема, повернення до ліквідаційної маси відчуженого майна або відшкодування його вартості.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суди повинні зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Сполученого Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 5 квітня 2005 року у справі "Афанасьєв проти України" (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома іншими способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні способи захисту не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Тож у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 ЦК України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 (пункт 52))".

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подання у цій справі позову про визнання недійсними результатів аукціонів щодо двох лотів майна банкрута ЗАТ "Планета-Буд" не матиме наслідком ефективний захист прав позивача, що виступає заставним кредитором боржника.

Разом з тим, іншим доводам учасників справи судом було надано оцінку, проте, на результат вирішення спору вони не вплинули, враховуючи ту обставину, що за висновком суду, позивачем обрано неефективний спосіб захисту. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

Згідно п. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту своїх прав, що у свою чергу є самостійною підставою для відмови в позові.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Український комунальний банк" до Закритого акціонерного товариства "Планета-Буд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Гусара І.В., Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАНТІ-БРІЗ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінтайм", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 - Товарна біржа "Київська Універсальна" про визнання недійсними результатів аукціону - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 03.04.2025

Суддя Сергій СТАСЮК