Рішення

від 04.04.2025 по справі 913/54/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2025 року м.Харків Справа № 913/54/25

Провадження №16/913/54/25

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ

до відповідача Комунальної установи «Луганська обласна база спеціального медичного постачання», смт Новоайдар Щастинського району Луганської області

про стягнення 37 397,25 грн

Суддя Шеліхіна Р.М.

без виклику (повідомлення) учасників справи,

в с т а н о в и в:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунальної установи «Луганська обласна база спеціального медичного постачання» про стягнення заборгованості за природний газ згідно договору постачання природного газу № 11-1021/21-БО-Т від 03.11.2021 у сумі 37 397,25 грн, з яких:

- 23 551,86 грн - основний борг;

- 4 974,93 грн - пеня;

- 1 798,66 грн - три проценти річних;

- 7 071,80 грн - інфляційні втрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив свої зобов`язання в частині своєчасної оплати за поставлений природний газ.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 справа передана на розгляд судді Шеліхіній Р.М.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

18.02.2025 через підсистему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання без номеру від 18.02.2025, в якому позивач просить долучити докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу на його електронну адресу.

Суд зазначає, що відповідно до інформації з витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою відповідача є: вул. Ювілейна, буд. 1, смт Новоайдар Щастинський район, Луганська обл., 93500.

За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua) відділення в смт Новоайдар Щастинського району Луганської області тимчасово не функціонують, а тому пересилання поштової кореспонденції до вказаного населеного пункту наразі є неможливим.

Згідно абз. 1 ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

На підставі викладеного, відповідач зобов`язаний мати «Електронний кабінет» в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або в підсистемі «Електронний суд».

Відповідач зареєстрованого «Електронного кабінету» не має (відповідь на запит суду № 6703303 від 03.02.2025).

Водночас, у договорі постачання природного газу № 11-1021/21-БО-Т від 03.11.2021, у п. 14 якого «Адреси і реквізити сторін» також міститься адреса електронної пошти відповідача: lobsmp_2014@ukr.net.

З метою дотримання процесуальних прав відповідача та через неможливість відправлення вихідної кореспонденції засобами поштового зв`язку за його адресою, всі процесуальні документи суду направлялися за відомою електронною адресою відповідача - lobsmp_2014@ukr.net та була здійснена спроба повідомити відповідача про розгляд справи в суді телефонограмою. Крім цього, інформація по справі розміщувалася відповідно до ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на офіційному вебсайті судової влади України за посиланням: https://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що суд повідомив відповідача належним чином про розгляд справи у суді.

Відповідач правом на захист своїх інтересів у суді не скористався, відзив до матеріалів справи не надав.

Частиною 8 ст. 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши у сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», EIC-код 56Х930000010610Х, (далі - постачальник) та Комунальною установою «Луганська обласна база спеціального медичного постачання», EIC-код 56XS0000050B800T, (далі - споживач) укладено договір постачання природного газу від 03.11.2021 №11-1021/21-БО-Т (далі - договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

У відповідності до п. 2.1. постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 11,990 тис. куб. метрів.

За умовами п. 2.3. договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Згідно з п. 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5. договору).

Пунктом 3.5.1. договору визначено, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2. договору).

Відповідно до п. 3.5.3. договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4. договору).

Пунктом 3.6. договору передбачено, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

В розділі 4 договору сторони погодили ціну природного газу.

Згідно з п. 4.1. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13 658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16 554,00 грн (п. 4.1. договору).

Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 165 402,05 грн, крім того ПДВ - 33 080,41 грн, разом з ПДВ - 198 482,46 грн (п. 4.3. договору).

Пунктом 5 договору сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків.

У договорі передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п. 5.1. договору).

Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п. 5.3 договору).

Пунктом 6.2 договору визначені обов`язки споживача, зокрема, споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди; прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 13.1. договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Згідно з п. 13.3. договору у разі припинення дії цього договору шляхом його розірвання споживач втрачає право до 31 грудня 2022 року включно отримувати природний газ з ресурсу постачальника за ціною, визначеною пунктом 4.1 договору.

На виконання умов укладеного сторонами договору позивач у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 91 832,61 грн, про що зазначено в актах приймання-передачі природного газу:

- від 30.11.2021 в об`ємі 0,84000 тис.куб.м природного газу на суму 13 905,34 грн (акт підписаний з обох сторін і скріплений печатками);

- від 31.01.2022 в об`ємі 1,63373 тис.куб.м природного газу на суму 27 044,76 грн (акт не підписаний з боку відповідача);

- від 28.02.2022 в об`ємі 1,42273 тис.куб.м природного газу на суму 23 551,86 грн (акт не підписаний з боку відповідача),

та в інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-кодом 56XS0000050B800T в період з 01.12.2021 по 31.12.2021 в об`ємі 1,65100 тис.куб.м природного газу на суму 27 330,65 грн

Відповідач, у порушення умов договору, отриманий природний газ оплатив частково в розмірі 68 280,75 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 23 551,86 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Крім цього, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України заявив до стягнення 3% річних у сумі 1 798,66 грн за період з 16.04.2022 по 31.10.2024, інфляційні втрати в сумі 7 071,80 грн за період з 01.05.2022 по 31.10.2024, а також пеню в сумі 4 974,93 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані позивачем докази своїх вимог до суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо і у сукупності без надання жодному доказу пріоритету або вищої сили, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 11-1021/21-БО-Т від 03.11.2021 є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу у грудні 2021 року - лютому 2022 року на суму 77 927,27 грн підтверджується інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-кодом 56XS0000050B800T в період з 01.12.2021 по 28.02.2022, згідно умов п. 3.5, п. 3.5.4, п. 5.1, укладеного сторонами договору.

Відповідно до пп. 19 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 24.12.2019 прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженим постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015.

Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи відповідно до п. 5 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС виконує функції адміністратора інформаційної платформи.

Відтак, суб`єкти ринку природного газу користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Згідно з абз. 1, 2 п. 2 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання інформації про фактичне споживання відповідачем природного газу позивач звернувся до ТОВ «Оператор ГТС України» з адвокатським запитом.

ТОВ «Оператор ГТС України» листом від 27.11.2024 №ТОВВИХ-24-18271 надало відповідь на адвокатський запит та повідомило, що обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000050B800T за період з 01.12.2021 по 28.02.2022 та внесений в алокацію постачальника ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (ЕІС-кодом 56X930000010610X), становить:

- з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 1 651,00 м3;

- з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 1 633,73 м3;

- з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 1 422,73 м3.

Таким чином, у листі ТОВ «Оператор ГТС України» фактично підтверджено зазначені позивачем у актах приймання-передачі природного газу за січень-лютий 2022 року обсяги переданого відповідачу природного газу.

Згідно з п. 3.5.2. договору, на підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, постачальник готує та надає споживачу по два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником постачальника.

За умовами п.п. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

У договорі передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки (п.5.1. договору).

На виконання умов договору відповідач сплатив вартість поставленого природного газу лише частково на загальну суму 68 280,75 грн, що підтверджується інформацією про надходження коштів за період з 03.11.2021 по 20.11.2024, наданою АТ «Державний ощадний банк України» № 77/4-11/145404/2024 від 26.11.2024.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 23 551,86 грн, розмір якої підтверджено матеріалами справи, належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 23 551,86 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в сумі 7 071,80 грн за період з 01.05.2022 по 31.10.2024 та 3% річних у сумі 1 798,66 грн за період з 16.04.2022 по 31.10.2024.

Здійснивши перевірку наданих розрахунків, суд дійшов висновку, що розрахунок відсотків річних та інфляційних втрат здійснено позивачем арифметично правильно, відповідно до фактичних правовідносин сторін та приписів діючого законодавства, у зв`язку з чим такі вимоги підлягають задоволенню повністю.

Щодо вимог про стягнення пені в сумі 4 974,93 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022, суд зазначає наступне.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно зі ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

У зв`язку з порушенням строків оплати відповідачем, на підставі пункту 7.2. договору, позивач нарахував та пред`явив до стягнення пеню в сумі 4 974,93 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022.

Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він є вірним та виконаним відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Отже, вимога про стягнення пені в сумі 4 974,93 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, позов слід задовольнити повністю - на суму 37 397,25 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір у сумі 2 422,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунальної установи «Луганська обласна база спеціального медичного постачання» (93500, Луганська обл., Щастинський район, смт Новоайдар, вул. Ювілейна, буд. 1, код ЄДРПОУ 00180404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у розмірі 23 551,86 грн, інфляційні втрати в розмірі 7 071,80 грн, 3% річних у розмірі 1 798,66 грн, пеню в розмірі 4 974,93 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн, видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ст. 256 ГПК України, та в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 04.04.2025.

Суддя Ріта ШЕЛІХІНА