Справа № 288/2479/24
Провадження № 2/288/89/25
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 березня 2025 року смт Попільня
Попільнянський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді - Зайченко Є. О.,
за участю секретаря судового засідання - Корнієнко Т.М.,
представника Позивача - ОСОБА_1 ,
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши позовну заяву Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Службу у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Андрушківська сільська рада Житомирського району Житомирської області (далі - позивач) звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Службу у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, в якій вказує, що орган опіки і піклування при виконавчому комітеті Андрушківської сільської ради прагне захистити права та інтереси малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якої являється ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Сім`я проживає у бабусиному будинку АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_3 , батьками є ОСОБА_2 і ОСОБА_4 - відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.
Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує заклад з 17.05.2024 року.
Малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 03.06.2022 року стоїть на обліку служби у справах дітей Андрушківської сільської ради, як така, що перебуває в складних життєвих обставинах, у зв`язку з тим, що батьки ухиляються від виконання свої обов`язків.
ОСОБА_2 вже не один рік проживає із співмешканцем ОСОБА_5 . Співмешканець не має постійного працевлаштування, наразі їздить на заробітки до м. Києва. ОСОБА_4 агресивно веде себе з матір`ю співмешканки ОСОБА_7 , між ними неодноразово виникали сварки і бійки.
Дотримання прав та найкращих інтересів малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на постійному контролі суб`єктів соціальної роботи. З 27.05.2022 по 05.05.2023 сім`я ОСОБА_2 перебувала під соціальним супроводом фахівця соціальної роботи відділу соціального захисту та забезпечення населення Андрушківської сільської ради та знята з мінімізованими наслідками складних життєвих обставин.
Наразі сім`я ОСОБА_2 знову знаходиться під соціальним супроводом фахівця соціальної роботи від 06.09.2023, так, як складні життєві обставини не подолано: мати веде нездоровий спосіб життя, не займається належним доглядом і вихованням доньки.
Сім`я ОСОБА_2 регулярно відвідується, про, що складено відповідні акти обстеження умов проживання. Відповідно до актів обстеження умов проживання від 05.10.2024 року, 18.10.2024 року малолітня знаходилася у тітки ОСОБА_8 в АДРЕСА_2 (Попільнянська громада). ОСОБА_8 - сестра ОСОБА_2 . Коли ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп`яніння, а співмешканця немає, малолітню ОСОБА_3 забирає до себе ОСОБА_8 .
При неодноразовому відвідуванні даної сім`ї з вказанням на наведення ладу в будинку і на подвір`ї, обробляння городу, а також забезпечення продуктами харчування дитини - з боку матері ніяких виправлень не було. Мати ОСОБА_2 зовсім не прислухається до порад спеціалістів.
Відповідач жодного разу не з`явилася на засідання Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Андрушківської сільської ради та на засідання виконавчого комітету Андрушківської сільської ради, де розглядалось питання про позбавлення її батьківських прав. Така поведінка Відповідача свідчить про байдуже ставлення до долі малолітньої доньки ОСОБА_3 .
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини матір`ю, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення Відповідача до своїх батьківських обов`язків.
З огляду на викладене вище, вважають, що Відповідач без поважних причин свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками, передбаченими ст. 150 СК України, за власного ініціативою самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини, без поважних причин залишила її без батьківської уваги та турботи, а тому наявні підстави, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України для позбавлення Відповідача батьківських прав по відношенню до доньки.
Мати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, чим порушує статті Сімейного кодексу України: ст.150 «Обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини», ст.151 «Права батьків щодо виховання дитини», ст.152 «Забезпечення права дитини на належне батьківське виховання», ст.153 «Права батьків та дитини на спілкування», ст.155 «Здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов`язків», статтю 7 Конвенції про права дитини: «Дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім`я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування».
З метою досудового врегулювання спору неодноразово проводилися бесіди з відповідачкою з приводу належного виконання нею батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини, а також з залученням правоохоронних органів.
На засіданні виконавчого комітету від 31.10.2024 року розглядалося питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав, проте відповідачка не з`явилась, після засідання поведінка не змінилась.
Заходи забезпечення доказів або позову до подання даної позовної заяви не вживалися через відсутність потреби.
Позивач просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до її малолітньої доньки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Сімейного кодексу України ст.166 та ст. 3 стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на користь малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі встановленому судом, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно на її особовий рахунок до повноліття.
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позбавити відповідача батьківських прав.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити в їх задоволенні. Зазначила, що не вбачає необхідності в позбавленні її батьківських прав. Відколи вони переїхали з Попільнянського району, то стали на правильвильний шлях, не вживають алкоголь, не гуляють. Дитина завжди біля неї, вона дивиться за нею, все кардинально змінилось, дитина ходить до садочку, ходять з нею на дитячій майданчик.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служби у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради в судове засідання не з`явився, надав до суду лист в якому просили справу розглядати без участі їх представника.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що Відповідач на даний час проживає в АДРЕСА_3 . ЇЇ племінник ОСОБА_4 співмешканець ОСОБА_2 . На даний час ОСОБА_2 під її контролем. Знає за один випадок, що дитина сама гуляла. Коли вона приїжджає до матері, то не бачить, що ОСОБА_2 вживає алкоголь, але мама зараз її контролює. Вона їм запропонувала, що зніматиме в м. Біла Церква квартиру, але вони відмовились. ЇЇ мама сказала, що вони будуть допомагати їй по господарству. На даний час вона жодного разу не бачила, що ОСОБА_2 почала пити. Їжа у них є, в будинку є всі зручності та необхідні умови для життя. ОСОБА_4 працює. ОСОБА_2 допомагає матері на городі. Дитина ходить до дитячого садочку. Зараз вона справляється зі своїми батьківськими обов`язками. Зміни в їх житті відбулись, вони стали на правильний шлях, ОСОБА_2 не вживає спиртні напої. Коли вона приїжджає до них, то бачить що дитина одягнута, чистенька, ОСОБА_2 водить її до дитячого садочку.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, свідка, суд приходить до наступного висновку.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до свідоцтва про народження малолітньої ОСОБА_3 , серія НОМЕР_1 , видане Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) 28.10.2021 року, батьками є ОСОБА_2 і ОСОБА_4 - відомості про батька записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується такою Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження від 28.10.2021./а.с.6,8/
Згідно Витягів з реєстру територіальної громади Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 22.07.2024 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.5,7/
Відповідно до листа Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 18.11.2024 № 1068/02-25, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована і проживає по АДРЕСА_1 в будинку матері ОСОБА_7 . ОСОБА_2 в шлюбі не перебуває, має малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_2 за період проживання в ОСОБА_16 зарекомендувала себе, як безвідповідальна мати, яка ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої доньки. Не приділяє їй достатньої уваги по вихованню, навчанню та догляду. ОСОБА_2 самоусунулася від виконання батьківських обов`язків. /а.с.17/
До суду надано Акти обстеження умов проживання від 06.11.2023, 07.11.2023, 19.07.2024, 05.10.2024, 10.10.2024, 18.10.2024, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , члени комісії встановили, що ОСОБА_2 перебувала в стані алкогольного сп`яніння, малолітня ОСОБА_3 знаходилася в сусідів. Дитину тимчасово передано на виховання до тітки ОСОБА_8 , яка проживає в АДРЕСА_2 . Дитина відвідує ЗДО «Ялинка». З ОСОБА_2 проведено бесіду щодо належного виконання нею батьківських обов`язків. /а.с.11-16/
Відповідно до рішення виконавчого комітету Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 31.10.2024 № 118, вирішено затвердити висновок органу опіки і піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . /а.с. 9-10/
Згідно довідки № 639 від 18.11.2024 виданої виконавчим комітетом Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що вона зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та має такий склад сім`ї: Співмешканець: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає без реєстрації місця проживання. Дочка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . /а.с.18/
Як вбачається з характеристики виданої директором ЗДО «Ялинка» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує Андрушківський заклад дошкільної освіти «Ялинка» Андрушківської сільської ради з 17 травня 2024 року по даний час. Дитина проживає у повній сім`ї. На період перебування в садочку ОСОБА_3 проявила себе, як тиха, спокійна дитина, спостерігаючи можна відмітити, що дівчинка більш контактує з дорослими, але вибірково, за власним вподобанням. Любить гратися самостійно, заняття відвідує за бажанням, увага не стійка, швидко переключається з одного виду діяльності на інший. Пам`ять: запам`ятовує. Мислення: розуміє нові завдання. Особливості ігрової діяльності: гра відповідає віку, у грі з дітьми не завжди активна. Мовленнєвий розвиток: мова виразна. /а.с.19/
Відповідно до листа Служби у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради від 09.01.2025 № 09-13/16, за результатами опрацювання пакету документів, доданих до копії ухвали і позовної заяви щодо цивільної справи за позовом Андрушівської сільської ради Житомирського району Житомирської області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів та листа Служби у справах дітей Андрушівської сільської ради Житомирської області від 06 січня 2025 року № 1/01-18 працівниками Служби у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради спільно з представниками комунальної установи Сквирської міської ради «Центр надання соціальних послуг» було проведено обстеження умов проживання за' адресою АДРЕСА_3 , де за вищезазначеною адресою проживають ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 з донькою ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За результатами обстеження встановлено, що за вищезазначеною адресою проживають: ОСОБА_19 (власник будинку, бабуся ОСОБА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_6 (дядько ОСОБА_4 ) та з 29 жовтня 2024 року ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Під час проведення обстеження умов проживання зафіксовано, що в будинку тепло, чисто, є газопостачання та водопостачання, будинок складається з 3 кімнат, вітальні, кухні, веранди. ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають в окремій кімнаті.
ОСОБА_4 працює на підприємстві ТОВ "ЕКО-ВТОР ФАСТІВ". Спільно допомагають ОСОБА_19 вести господарство (зі слів бабусі),
ОСОБА_2 виявила бажання щодо влаштування дитини в дошкільний заклад, тому їй було роз`яснено, до якого закладу вона повинна звернутись за місцем проживання та буде надана, за потреби, допомога для вирішення даного питання.
Соціально - побутові навички відповідають віку. Самообслуговування сформовані відповідно до віку.
Одяг у дитини хоч і старенький, але охайний. Мама безвідповідально ставиться до відвідування дитиною садочка, без поважних причин залишає ОСОБА_3 вдома.
Дитина потребує відвідування дитячого садка для більшого спілкування з однолітками, навчання, виховання та соціалізації. /а.с.48/
Як вбачається з копії Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , ОСОБА_9 19 березня 2025 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , та змінила своє прізвище на « ОСОБА_9 ».
Відповідно до Актів оцінки потреб сім`ї /особи від 21.03.2025 та від 15.01.2025 проведеного за місцем проживання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , відповідно до Висновку оцінки потреб сім`ї, сім`я потребує надання соціальних послуг, є ризики потрапляння в складні життєві обставини.
Згідно Актів обстеження умов проживання від 20.03.2025, 22.01.2025 та 02.01.2025, проведеного за адресою: АДРЕСА_3 , в дитини є спальне місце, місце для розваг, необхідний одяг та взуття, іграшки, дитини відвідує дошкільну групу Буківської гімназії. В будинку чисто та тепло, продукти харчування в наявності, умови проживання задовільні, відповідають санітарним нормам. Стосунки в сім`ї, доброзичливі, привітні, на час обстеження всі були в дома.
Відповідно до листа від 25.03.2025 № 09-13/153, Служба у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради інформує, що 19 березня 2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, що підтверджує свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_2 , видане Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 19 березня 2025 року.
Рішення виконавчого комітету від 21 лютого 2025 року «Про затвердження висновку органу опіки та піклування Сквирської міської ради про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » було прийняте на підставі Акту оцінки потреб сім`ї/особи № 12 та висновку оцінки потреб сім`ї, обстеження умов проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з малолітньою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , складених працівниками Служби у справах дітей та Сквирської міської ради спільно з представниками комунальної установи Сквирської міської ради «Центр надання соціальних послуг» за адресою вул. Садова, 10, село Рогізна, Білоцерківського району Київської області від 02 січня 2025 року, від 22 січня 2025 року. 20.02.2025 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були присутні на засідання Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Сквирської міської ради,
де розглядалось питання доцільності/недоцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 .
На засіданні були розглянуті Ухвала Попільнянського районного суду Житомирської області від 18 грудня 2024 року справа № 288/2479/24, провадження № 2/288/695/24 з доданими матеріалами та вищезазначені документа.
Під час проведень обстеження умов проживання зафіксовано, що в будинку тепло, чисто, є газопостачання та водопостачання, будинок складається з 3 кімнат, вітальні, кухні, веранди.
ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають в окремій кімнаті.
ОСОБА_4 працює на підприємстві ТОВ "ЕКО-ВТОР ФАСТІВ". Спільно допомагають ОСОБА_19 вести господарство (зі слів бабусі).
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відвідує дошкільну групу Буківської гімназії Сквирської міської ради Київської області.
Також інформують, що спеціалістами Служби у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради спільно з фахівцями із соціальної роботи комунальної установи Сквирської міської ради «Центр надання соціальних послуг» 20 березня 2025 року черговий раз проведено обстеження умов проживання за адресою АДРЕСА_3 та складено Акт оцінки потреб сім`ї/особи № 21 та висновок оцінки потреб сім`ї (копії додаються). За результатами проведеної роботи встановлено, що складні життєві обставини в сім`ї відсутні.
Рішенням виконавчого комітету від 21 лютого 2025 року № 1/4 «Про затвердження висновку органу опіки та піклування Сквирської міської ради про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » затверджено висновк органу опіки та піклування Сквирської міської ради про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до Висновку органу опіки та піклування Сквирської міської ради, встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 народила дитину, ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Попільнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Житомирському районі Житомирської області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м Хмельницький), виданого 28 жовтня 2021 року, актовий запис № 114. Батько дитини записаний зі слів матері відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 28 жовтня 2021 року № 00033402033.
На даний час ОСОБА_2 з малолітньою дитиною проживає за адресою АДРЕСА_3 у бабусі свого цивільного чоловіка ОСОБА_4 .
Відповідно до п. 8 «Положення про комісію з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Сквирської міської ради» затвердженого рішенням виконавчого комітету Сквирської міської ради від 09.02.2021 № 02/07, до участі у засіданнях Комісії обов`язково запрошуються повнолітні особи, стосовно яких приймається рішення або складається висновок органу опіки та піклування. Ці особи повинні бути належним чином повідомлені про час та місце проведення засідання.
ОСОБА_2 була належним чином повідомлена про час та місце проведення засідання Комісії.
20.02.2025 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 були присутні на засідання Комісії.
Під час засідання було встановлено, що ОСОБА_2 з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживають за адресою АДРЕСА_3 у бабусі свого цивільного чоловіка ОСОБА_4 .
Сім`я має власну кімнату. Умови проживання відповідають санітарним вимогам. ОСОБА_4 працює на підприємстві ТОВ "ЕКО-ВТОР ФАСТІВ".
Спільно допомагають бабусі, ОСОБА_19 , вести господарство (зі слів бабусі). Зі слів сусідів дитина доглянута, чиста, завжди під наглядом мами.
ОСОБА_3 відвідує дошкільну групу Буківської гімназії Сквирської міської ради.
Питання розглянуто Комісією з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Сквирської міської ради та не встановлено вагомих підстав доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої ОСОБА_3 .
Позбавлення батьківських прав є заходом крайнього впливу на осіб, які не виконають своїх батьківських обов`язків і повинен застосовуватись у випадках свідомого та умисного ухилення батьками від виконання своїх батьківських обов`язків, та з урахуванням того, що такий захід буде застосований в інтересах дитини. Налагодження родинних зв`язків, близьких та довірливих відносин у сім`ї буде лише сприяти позитивному результату у долі дітей.
Відповідно до ст. ст. 19, 164 Сімейного кодексу України, ст. ст. 11,12 Закону України «Про охорону дитинства», підпункту 4 пункту б статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами), Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини», Комісією було прийнято рішення рекомендувати Органу опіки та піклування Сквирської міської ради надати висновок «Про недоцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Враховуючи вищезазначене та керуючись інтересами дітей Орган опіки та піклування Сквирської міської ради вирішив вважати недоцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оцінюючи усі докази у їх сукупності, суд вважає недоведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 виходячи із наступного.
Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, відповідно до преамбули якої, дитині для повного й гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні. Статтею 18 Конвенції про права дитини, передбачено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Крім цього, вказані правовідносини регулюються міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається із Закону України «Про охорону дитинства» від 21 червня 2001 року №-2558-ІІІ, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.
Відповідно до статей 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно зі статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.
Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом із батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Право дитини на отримання належного сімейного виховання виникає у неї від народження.
Відповідно до положень статей 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.
Відповідно до положень статті 9 Конвенції ООН «Про права дитини» держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.
Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.
Відповідно до частини першої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Статтею 164 СК України встановлено виключний перелік підстав для позбавлення матері чи батька дитини батьківських прав. Зокрема, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Виходячи з тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України, суд має підстави для висновку, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав виключно за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Пленум Верховного Суду України в п.п.15, 18 Постанови N3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків,
а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити у задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських прав.
У справі відсутні докази застосування до відповідача заходів впливу у вигляді попередження з боку органів внутрішніх справ, накладення адміністративної відповідальності, бесіди, попередження з боку органу опіки та піклування, органів місцевого самоврядування.
За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків.
Згідно з пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.
Відповідно до частини 2 статті 78, частин 1, 6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Пунктами 4,5 статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування.
Як вбачається матеріалів справи, орган опіки та піклування Сквирської міської ради в своєму висновку вважає недоцільно позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно частини 6 статті 19 СК України, суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Обставини зазначені у висновку органу опіки та піклування Андрушківської сільської ради Житомирського району Житомирської області від 31.10.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не знайшли свого підтвердження на час розгляду справи.
У рішенні Європейського суду від 18 грудня 2008 року по справі "Савіни проти України" зазначається "що хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати, що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини, і саме держава повинна переконатися в тому, що було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини".
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини (справа «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року) свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини.
Позбавлення батьківських прав має бути виправдане інтересами дитини, і тоді інтереси повинні мати переважний характер над інтересами батьків, між інтересами дитини та інтересами батьків має існувати справедлива рівновага. (Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.07.2016, №760/18209/15-ц та від 14.09.2016, №216/2914/14-ц).
Обставин, які є беззаперечними підставами та свідчили б про винну поведінку відповідача щодо ухилення його від виховання дітей, умисного і свідомого нехтування своїми обов`язками, та є підставами для позбавлення відповідача батьківських прав судом не встановлено
У пункті 17 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 липня 2007 року за № 3 визначено, що не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов`язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших не залежних від неї причин.
Враховуючи матеріали справи, суд вбачає відсутність у відповідача свідомого ухилення від виконання батьківських обов`язків щодо виховання дитини.
У пункті 54 рішення ЕСПЛ «Хант проти України» ( від 07.12.2006 року), суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden, від 27 листопада 1992 року і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (див. рішення у справі Johansen v. Norway від 7 серпня 1996 року, п. 78.
Згідно статті 19 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язані вживати усіх необхідних законодавчих та інших заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження або експлуатації з боку батьків чи будь-якої іншої особи.
Статтею 164 СК України, передбачено вичерпний перелік підстав позбавлення матері, батька судом батьківських прав.
Законодавець визначив, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів. Тому у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини. Якщо такий результат не передбачається, то позбавлення батьківських прав не дасть дитині полегшення.
Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю. Суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав щодо дітей, не принесе позитивного результату у долі дітей.
Особа, яка подала позов про позбавлення батьківських прав із підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 164 СК України, повинна довести, що батьки (один із батьків) ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини. У свою чергу батьки (один із батьків) мають довести, що вони належним чином виконують свої батьківські обов`язки.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів винної поведінки відповідача щодо свідомого нехтування ним своїми обов`язками та ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання дитини.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
ЄСПЛ зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Окрім іншого, суд звертає увагу, що позбавлення відповідача батьківських прав може бути втручанням у його право на повагу до сімейного життя, що передбачено статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Втручання у право на повагу до сімейного життя спричиняє порушення статті 8 Конвенції, за винятком випадків, коли воно здійснюється «згідно із законом», має ціль або цілі, що є легітимними згідно з пунктом 2 статті 8 Конвенції,
та є «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення згаданої вище цілі або цілей (пункт 83 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Гаазе проти Німеччини»).
На підставі вищевказаного, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Не підлягають, відповідно до статті 141 ЦПК України, до подальшого розподілу понесені Позивачем судові витрати, оскільки в задоволенні позову відмовлено.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»; Конвенцією «Про права дитини»; Законом України «Про охорону дитинства»; Законом України «Про організацію забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування»; статтями 19, 150, 151, 155, 157, 164, 165, 166 СК України; статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 89, 128, 141, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Андрушківській сільській раді Житомирського району Житомирської області, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Службу у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,- відмовити.
Попередити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_9 , про необхідність змінити ставлення до виховання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Покласти на службу у справах дітей та сім`ї Сквирської міської ради контроль за виконанням ОСОБА_2 батьківських прав та обов`язків.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко
Суд | Попільнянський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 28.03.2025 |
Оприлюднено | 07.04.2025 |
Номер документу | 126361579 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав |
Цивільне
Попільнянський районний суд Житомирської області
Зайченко Є. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні