Ухвала

від 25.03.2025 по справі 752/21620/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/21620/24

Провадження № 2/752/2706/25

У Х В А Л А

Іменем України

25 березня 2025 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Білас С.В.,

прокурора - Василюк О.Г.,

представника особи, в інтересах якої подано позов, - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Горбенко А.О.,

розглянувши у підготовчому засіданні цивільну справу за позовною заявою заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національний природний парк «Голосіївський», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду,

в с т а н о в и в :

В жовтні 2024 року заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради з даним позовом до ОСОБА_2 , в якому просить суд усунути перешкоди власнику - територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 шляхом:

- припинення володіння ОСОБА_2 нерухомим майном- садовим будинком АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 943602380000, номер запису про право власності 14892039);

- зобов`язання ОСОБА_2 знести об`єкт самочинного будівництва - садовий будинок та тимчасові споруди, що розташований по АДРЕСА_1 , а також демонтувати паркан, яким огорожена земельна ділянка навколо садового будинку за вказаною адресою (за координатами у форматі десяткових градусів: ІНФОРМАЦІЯ_1).

Судові витрати покласти на відповідача.

У порядку автоматизованого розподілу справ між суддями позовну заяву передано на розгляд судді Слободянюк А.В. 11 жовтня 2024 року.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2024 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національний природний парк «Голосіївський», та відкрито провадження у справі.

24 лютого 2025 року засобами поштового зв`язку надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 , подана її представником Горбенко А.О., в якій представник позивача просить суд визнати незаконними та скасувати пункти 2, 3 рішення Київської міської ради «Про надання земельних ділянок Національному природному парку "Голосіївський" для експлуатації та обслуговування Національного природного парку "Голосіївський" у Голосіївському районі м. Києва» від 26 січня 2012 року № 69/7406 у частині земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 723,69 га, зареєстрованої 30.12.2016 у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 8000000000:79:304:0007; скасувати держану реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, площею 723,6941 га, що зареєстрована в Державному земельному кадастрі 30 грудня 2016 року; припинити всі речові права, їх обтяження, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11533016800000); відмовити у задоволенні первісного позову.

У підготовчому засіданні представник відповідача адвокат Горбенко А.О. просила прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до розгляду із первісним позовом, оскільки у разі скасування спірного рішення, будуть відсутні підстави для звернення вимог до відповідача. Позов пред`явлено до відповідача Київської міської ради.

Прокурор у підготовчому засіданні проти прийняття до спільного розгляду зустрічного позову заперечувала, вказувала, що підстави зустрічного позову не пов`язані із первісним позовом у справі. Зокрема позовна заява подана з приводу захисту права власності територіальної громади міста Києва на земельну ділянку, тоді як за зустрічним позовом відповідач не погоджується із реєстрацією спірної земельної ділянки на праві постійного користування за НПП «Голосіївський». Отже, наявний спір із НПП «Голосіївський», право власності Київської міської ради при цьому не оспорюється. У разі скасування рішення Київської міської ради земельна ділянка все одно залишиться у власності територіальної громади. Крім того, НПП «Голосіївський» не є позивачем у справі, а тому до нього не можуть заявлятись вимоги у зустрічному позові.

Представник особи, в інтересах якої подається позов - Київської міської ради, ОСОБА_1 , в підготовчому засіданні також заперечував проти прийняття до спільного розгляду зустрічного позову, вказуючи, що зустрічний позов призведе до затягування справи, та подавати такий позов, на думку представника, необхідно до НПП «Голосіївський».

Третя особа у підготовче засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлено у встановленому ст. 128 ЦПК України порядку.

Вирішуючи питання про можливість та доцільність об`єднання в одне провадження зустрічного позову з первісним позовом, суд відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (частина друга статті 193 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.03.2019 у справі №916/3245/17 звертала увагу, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов`язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об`єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 01.02.2023 у справі №1.380.2019.002610, від 24 червня 2022 року у справі №922/4411/21, від 07 липня 2023 року у справі № 914/234/23.

Взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватися. Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі №910/7951/21, від 02 червня 2022 року у справі №922/4409/21.

З матеріалів справи вбачається, що заступник керівника Київської міської прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради з даним позовом, в якому просить суд усунути перешкоди власнику- територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:79:304:0007 шляхом:

- припинення володіння ОСОБА_2 нерухомим майном- садовим будинком АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 943602380000, номер запису про право власності 14892039);

- зобов`язання ОСОБА_2 знести об`єкт самочинного будівництва - садовий будинок та тимчасові споруди, що розташований по АДРЕСА_1 , а також демонтувати паркан, яким огорожена земельна ділянка навколо садового будинку за вказаною адресою (за координатами у форматі десяткових градусів: ІНФОРМАЦІЯ_1).

Представник позивача за зустрічним позовом просить суд визнати незаконними та скасувати пункти 2, 3 рішення Київської міської ради «Про надання земельних ділянок Національному природному парку "Голосіївський" для експлуатації та обслуговування Національного природного парку "Голосіївський" у Голосіївському районі м. Києва» від 26 січня 2012 року № 69/7406 у частині земельної ділянки № НОМЕР_1 загальною площею 723,69 га, зареєстрованої 30 грудня 2016 року у Державному земельному кадастрі за кадастровим номером 8000000000:79:304:0007; скасувати держану реєстрацію земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007, площею 723,6941 га, що зареєстрована в Державному земельному кадастрі 30 грудня 2016 року; припинити всі речові права, їх обтяження, зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо земельної ділянки із кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 11533016800000).

Зі змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що остання мотивована порушенням порядку державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:304:0007 в Державному земельному кадастрі. Позивач за зустрічним позовом вважає, що проектом відведення земельних ділянок НПП "Голосіївський", затвердженого рішенням КМР № 69/7406 від 26 січня 2012 року, в межі земельної ділянки № 1 незаконно включено міські землі, не надані у власність чи користування площею 13,79 га та незаконно надано парку у постійне користування земельну ділянку № НОМЕР_1 у зазначеній частині, а отже рішення КМР № 69/7406 від 26 січня 2012 року в оскаржуваній частині, державна реєстрація земельної ділянки та державна реєстрація речових прав на цю земельну ділянку робить неможливим реалізацію позивачем за зустрічним позовом права на оформлення у власність (користування) земельну ділянку, на якій розташований належний йому на праві власності садовий будинок.

Отже, у зустрічному позові зазначено, що при його розгляді мають бути встановлені обставини, пов`язані з державною реєстрацією земельної ділянки в Державному земельному кадастрі. Тобто, встановленню та доведенню за зустрічним позовом підлягають обставини, які не пов`язані із спором за позовом прокурора, оскільки останній в своїй позовній заяві доводить обставини порушення прав Київської міської ради, як власника земельної ділянки, та фактично вимагає від відповідача усунення перешкод в реалізації такого права власності шляхом знесення самочинного будівництва.

З наведеного слідує, що задоволення зустрічного позову не виключить ні повністю, ні частково задоволення первісного позову, оскільки власником земельної ділянки залишиться Київська міська рада та при цьому належність спірної земельної ділянки до земель комунальної власності визначається законом і не залежить від факту реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі чи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Суд також відзначає, що позивачем у первісному позові є держава в особі Київської міської ради, в інтересах якої заявлено вимоги про усунення їй, як власнику, перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою.

При цьому в зустрічному позові визначено два відповідача Київську міську раду та Національний природний парк «Голосіївський». Суд зауважує, що відповідач має право подати зустрічний позов саме до позивача за первісним позовом для їх спільного розгляду. Проте представником відповідача цю вимогу не дотримано, та визначено інше коло відповідачів, з яких Національний природний парк «Голосіївський» у первісному позові є третьої особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Таким чином, первісний та зустрічний позов обґрунтовуються відмінними підставами, до позовних заяв додано різні докази, позови мають різні предмети спору та, відповідно, відмінними є предмети доказування та у суб`єктному складі третя особа за первісним позовом набула статусу відповідача у зустрічному позові.

Отже, суд приходить до висновку, що зустрічні позовні вимоги не є взаємопов`язаними з вимогами за первісним позовом, а задоволення зустрічного позову не виключить повністю або частково задоволення первісних вимог.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для об`єднання в одне провадження вимог за зустрічним позовом з первісним позовом і вважає, що зустрічний позов підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 19, 31, 175, 177, 187, 193, 258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відмовити в прийнятті та об`єднанні в одне провадження з первісним позовом заступника керівника Київської міської прокуратури в інтересах держави в особі: Київської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Національний природний парк «Голосіївський», про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою природно-заповідного фонду, зустрічного позову ОСОБА_2 до Київської міської ради, Національного природного парку «Голосіївський» про визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради, скасування державної реєстрації земельної ділянки, припинення речових прав та їх обтяжень на земельну ділянку.

Роз`яснити, що із заявленими позовними вимогами, викладеними у зустрічній позовній заяві, відповідач може звернутися до суду для самостійного розгляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя А.В. Слободянюк