Ухвала

від 06.03.2025 по справі 757/10648/25-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/10648/25-к

пр. 1-кс-11281/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024105060000158,

В С Т А Н О В И В :

В провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання про арешт майна.

Мотивуючи означене клопотання прокурор у клопотанні вказує наступне.

Слідчим відділом Печерського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені, внесеному 14.03.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024105060000158 за заявою голови ГО «Спадщина Київ» щодо умисного незаконного знищення, руйнування або пошкодження об`єктів культурної спадщини, а саме капітального будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:82:006:0010 з розташованими на ній об`єктами археологічної спадщини - «Фундаменти палацу Кирила Розумовського»), тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 298 КК України.

Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Печерською окружною прокуратурою міста Києва.

В ході здійснення досудового розслідування встановлено, що згідно договорів купівлі-продажу нежитлових будинків 10-2852 та 10-2853 від 05.09.2003 ТОВ «СОБІ» код ЄДРПОУ 16476986 є власником нежитлових будинків літ «В» та літ. «Г» за адресою: АДРЕСА_1.

На підставі договору оренди земельної ділянки від 29.08.2018 КМР надала в оренду ТОВ «СОБІ» земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:006:0010; місце розташування - вулиця Івана Мазепи, 3 літ. «В», «Г» у Печерському районі м. Києва; розмір - 0,2080 га; цільове призначення - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будівель, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку); строк дії договору - 15 років.

У подальшому, на підставі виданих Департаментом міського благоустрою виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) Контрольних карток № 23060007-Пч та № 24060008-Пч за адресою: АДРЕСА_1 В ТОВ «СОБІ» встановлено тимчасові огорожі та розпочато реконструкцію нежитлового будинку (літ. В) під адміністративну будівлю.

На початку березня 2024 року під час виконання будівельних робіт за вказаною адресою виявлені залишки фундаментів у вигляді стін підземних приміщень та у подальшому в ході дослідження зберегли матеріальну структуру (мурування другої половини ХVIII ст.) та безпосередньо пов`язані з діяльністю видатного історичного діяча - останнього гетьмана України Кирила Розумовського (1724-1803 рр.).

У подальшому, 17.07.2024 Наказом № 37 Департаменту охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Про внесення об`єкта культурної спадщини до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва» внесено до Переліку об`єктів культурної спадщини м. Києва об`єкт - «Фундаменти палацу Кирила Розумовського, 1780-ті рр.» за адресою: АДРЕСА_1 літ. «В», «Г», який набув статусу щойно виявленого об`єкту культурної спадщини.

Згідно інформації АТ «НАЦІОНАЛЬНА СУСПІЛЬНА ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ УКРАЇНИ» з 2025 року відновлено будівельні роботи за адресою: АДРЕСА_1 літ. «В», «Г», де в 2024 році виявлені Фундаменти палацу Кирила Розумовського.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна (Інформаційна довідка 414977569) земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:006:0010 за адресою: АДРЕСА_1 літ. «В», «Г» , на праві власності належить територіальній громаді міста Києва особі Київської міської ради та на праві оренди земельної ділянки передана ТОВ «СОБІ» ЄДРПОУ 16476986.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо об?єкта нерухомого майна (Інформаційні довідки 414382303 та 414371283) нежитлові будинки (літ. В та літ. Г) за адресою: АДРЕСА_1, на праві власності належать ТОВ «СОБІ» ЄДРПОУ 16476986.

26.02.2025 процесуальним керівником за провадженням винесено постанову про визнання зазначеної земельної ділянки та вище вказаних об`єктів нерухомості речовими доказами в кримінальному провадженні.

Метою накладення арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, є забезпечення збереження речових доказів.

У судове засідання прокурор не з`явився.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали провадження за клопотанням, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно частин 1 3 статті 64 2 КПК України третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, має права і обов`язки, передбачені цим Кодексом для підозрюваного, обвинуваченого, в частині, що стосуються арешту майна. Третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються арешту майна, отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Статтею 100 КПК України визначено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 170-174 КПК України, та згідно ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним в ч. 1 ст. 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним.

Постановою прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 від 26.02.2025 майно на арешті якого наполягає прокурор, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12024105060000158.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім цього, вирішуючи питання щодо законності і обґрунтованості арешту майна враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Таким чином, втручання держави у право володіння майном у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК України, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.

Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому, застосовані обмеження стосовно вказаного вище майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, не надано та не встановлено.

Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення ймовірною, вірогідною та достатньою певною мірою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, правильності правової кваліфікації дій особи, на майно якої накладено арешт, переваги одних доказів над іншими тощо.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Печерської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження № 12024105060000158 - задовольнити.

Накласти арешт на наступні об`єкти нерухомості із забороною відчуження, будівництва, реконструкції, окрім здійснення протиаварійних рятівних заходів з консервації мурувань ХVIII ст., які є речовим доказом за кримінальним провадженням, а саме:

- земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:006:0010 за адресою: АДРЕСА_1 літ. «В», «Г» , на праві власності належить територіальній громаді міста Києва особі Київської міської ради та на праві оренди земельної ділянки передана ТОВ «СОБІ» ЄДРПОУ 16476986.

Заборонити державним реєстраторам та нотаріусам вчиняти будь-які реєстраційні дій щодо вищевказаних об`єктів нерухомості.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1