Ухвала

від 24.03.2025 по справі 296/1920/25

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/1920/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-сс/4805/197/25

Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря: ОСОБА_5 ,

підозрюваного: ОСОБА_6

захисника: ОСОБА_7

прокурора: ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2025 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту,

встановила:

21.02.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 206-2, ч.2 ст.209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2025 року клопотання слідчого було задоволено частково та обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час строком до 21.04.2025 включно із покладенням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Слідчий суддя дійшов висновку, що враховуючи обставини та характер вчинення кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, даних про особу підозрюваного ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час з покладенням обов`язків відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

В апеляційній скарзі захисник просить поновити строк на оскарження, ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або передати його під особисту поруку керівника громадської організації «Житомир-Щит» ОСОБА_9 .

Вважає, що ухвала є необґрунтованою та невмотивованою, при постановленні вказаної ухвали допущено порушення вимоги ст. 370 КПК України.

Зазначає, що висновки суду першої інстанції в частині обґрунтованості задоволення клопотання сторони обвинувачення та застосування запобіжного заходу до ОСОБА_6 , викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають, фактичним обставинам кримінального провадження.

На думку захисника, що стосується обґрунтованості інкримінованої ОСОБА_6 підозри, то вона не підтверджується вказаними у клопотанні та доданими до нього доказами, а також ґрунтуються виключно на припущеннях.

Зазначає, що повідомлена ОСОБА_6 підозра не містить достатню кількість обставин або відомостей, які могли б переконати неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила будь-який злочин.

Також клопотання сторони обвинувачення не містить доказів, які б вказували на наявність у ОСОБА_6 ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Звертає увагу, на те що ОСОБА_6 має постійне місце проживання. являється єдиним доглядачем матері - ОСОБА_10 , яка являється інвалідом, та згідно визначених медичних рекомендацій - потребує стороннього догляду в побуті.

Батько ОСОБА_6 також являється особою похилого віку, пенсіонером та також потребує додаткового догляду та допомоги.

Зазначає, що поміщення ОСОБА_6 під домашній арешт, не залежно від того чи цілодобовий, чи у певний час доби, унеможливить виконання ним обов`язків по догляду за його матір`ю, забезпечення надання їй невідкладної медичної допомоги тощо.

Посилається на те, що ОСОБА_6 є раніше не судимою особою та навіть у разі визнання його винним в інкримінованих йому правопорушеннях, йому не загрожує максимальне покарання, визначене відповідними статтями Кримінального кодексу.

Зазначає, шо на даний час у ОСОБА_6 відсутні будь-які підстави для переховування від слідства та суду. Марченко не ухилявся від жодного з викликів до слідчого у даному кримінальному провадженні, у тому числі з метою вручення йому повідомлення про підозру, а також клопотання про застосування до нього запобіжного заходу.

Окрім того, добровільно, та самостійно, без будь-якого офіційного виклику з`явився для участі у судовому засіданні щодо розгляду питання про застосування до нього запобіжного заходу.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості і заяви свідків, або-ж інших учасників, про те, що ОСОБА_6 протягом всього часу досудового розслідування у кримінальному провадженні (з 2023 р. до даного часу), зокрема і після повідомлення йому про підозру (21.02.2025 р.) до сьогоднішнього дня, намагався впливати на них чи навіть спілкуватись з ними, у тому числі з метою схиляння їх до зміни свідчень.

Звертає увагу суду на той факт, що ОСОБА_6 у ході досудового розслідування у провадженні добровільно та самостійно надав показання у якості свідка, висловивши свою позицію з приводу досліджуваних подій.

Надумку захисника,фактично застосуваннязапобіжного заходудо підозрюваного ОСОБА_6 обґрунтовано лишеоднією обставиною-це наявність підозри у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення.

Зазначає, що судом першої інстанції взагалі не було враховано ті факти, що ОСОБА_6 являється учасником добровольчого формування Житомирської міської територіальної громади №-3 «Житомир» та Громадської організації «Житомир- Щит».

У складі першої, ОСОБА_6 приймає активну участь в діях, щодо протиповітряної оборони м. Житомира та району від безпілотних літальних апаратів російської федерації, запуск яких зазвичай здійснюється в нічний час.

А заборона судом ОСОБА_6 покидати м. Житомир без дозволу слідчого, а також перебувати за місцем свого проживання в період з 22 год. до 06 год., фактично унеможливлює виконання ним відповідних функцій та обов`язків.

У складі громадської організації ОСОБА_6 активно займається волонтерською діяльністю, за що був неодноразово нагороджений відповідними військовими частинами.

Вважає, що судом першої інстанції не надано оцінку та не прийнято рішення щодо клопотання присутнього в залі суду голови Громадської організації «Житомир-Щит» ОСОБА_9 щодо передачі йому та поруки ОСОБА_6 .

Заслухавши доповідача, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення скарги захисника, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів прийшла до такого висновку.

Доводи апелянта про пропуск строків на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді з поважних причин є обґрунтованими, а тому його апеляційна скарга підлягає розгляду.

Відповідно до положень ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Що стосується доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри за ч.3 ст. 206-2, ч.2 ст.209 КК України, колегія суддів зазначає наступне.

Обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

На думку колегії суддів, висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_6 за ч.3 ст. 206-2, ч.2 ст.209 КК України є правильними та відповідають фактичним обставинам справи, оскільки підтверджуються матеріалами долученими до клопотання в тому числі: матеріалами судової справи Богунського районного суду м. Житомира №295/8765/23; протоколами допиту свідків ОСОБА_11 від 06.10.2023 та 13.10.2023, ОСОБА_12 від 17.11.2023, ОСОБА_13 від 04.12.2023, ОСОБА_6 від 12.12.2023, постановою про визнання потерпілим та представником потерпілого від 29.11.2023, протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_14 від 29.11.2021, довіреністю, виданою ОСОБА_13 на представництво його інтересів ОСОБА_6 ; матеріалами щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ «Країна Мрій Дніпро -2023»; висновком судової почеркознавчої експертизи; висновком комплексної судової оціночно-земельної та оціночно-будівельної експертизи; інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером №3223388200:02:022:0004 та об`єктів нерухомості (будинок медика, загальною площею 647,30 кв.м.; виконробською, загальною площею 20,70 кв.м.; підсобне приміщення, загальною площею 23,90 кв. м.; будинок для відпочиваючих, загальною площею 14,90 кв. м.; гуртожиток, загальною площею 491,30 кв. м.), які знаходяться на території Циблівської територіальної громади, Бориспільського району, Київської області, іншими матеріалами кримінального провадження.

Ці докази на початковому етапі досудового розслідування свідчать, що ОСОБА_6 може бути причетним до інкримінованих йому кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 206-2, ч.2 ст.209 КК України.

Наведені захисником відомості в апеляційній скарзі, не спростовують даних, що ОСОБА_6 може бути причетний до інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

Слідчим суддею на думку колегії суддів було обґрунтовано застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, на час розгляду відповідного клопотання, враховуючи серйозність пред`явленої підозри за ч.3 ст. 206-2, ч.2 ст.209 КК України, суворість передбаченого покарання, яке може загрожувати ОСОБА_6 , в разі визнання його винним.

На переконання колегії суддів ризики, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, які встановлені слідчим суддею мають місце та підтверджуються матеріалами долученими до клопотання, а наявність у ОСОБА_6 соціальних зв`язків, утриманців, волонтерської діяльності, не зменшують цих ризиків і були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Що стосується доводів захисника ОСОБА_7 про взяття підозрюваного ОСОБА_15 на поруки, то таких підстав апеляційний суд не вбачає.

На переконання колегії суддів існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які встановлені слідчим суддею мають місце та підтверджуються матеріалами справи, а також свідчать про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з забороною залишати місце проживання в нічний час.

Слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем проживання в нічний період доби було врахованосерйозність підозри. Крім цього, «суворість передбаченого покарання», яке може загрожувати ОСОБА_15 , в разі визнання його винним є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 206-2, ч.2 ст.209 КК України, які відноситься до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, злочин вчинено за попередньою змовою групою осіб, враховуючи стадію досудового розслідування, перевірку досудовим розслідуванням інших обставин, що стосуються кримінального провадження, колегія суддів вважає передчасними доводи апеляційної скарги захисника про можливість застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Суд застосовуючи ОСОБА_15 запобіжний захід у виді домашнього арешту з забороною залишати житло у нічний час, на думку колегії суддів, врахував усі обставини на які посилається сторона захисту.

За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст.194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та неможливості застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24 лютого 2025 року, якою застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: