Ухвала

від 04.04.2025 по справі 240/9093/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/9093/25

категорія 106030000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області про стягнення коштів,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість із виплати грошового забезпечення в сумі 391 553,04 грн, а саме: надбавки за стаж служби в сумі 143 516,00 грн, одноразової грошової допомоги при звільненні в сумі 197 823,49 грн; грошову компенсацію за невикористану відпустку в сумі 50 213,55 грн.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) з`ясовуючи чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу, суд враховує таке.

Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Види позовів дефіновано у статті 5 КАС України, якою визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2 частини першої цієї статті), визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3 частини першої цієї статті), визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4 частини першої цієї статті).

Відповідно до пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У постанові від 26 вересня 2024 року у справі № 990/220/24 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що із законодавчих положень пунктів 4, 5 частини п`ятої статті 160 КАС України в поєднанні з вимогами статей 5, 77 цього Кодексу випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві хто, котрий саме суб`єкт владних повноважень порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

Тому, висуваючи вимогу щодо стягнення з відповідача сум заборгованості із виплати грошового забезпечення, позивачу належить визначитись щодо предмета оскарження, тобто вказати рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які ним оскаржуються й з приводу чого подано позов до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області.

Суд зауважує, що виходячи із закріпленого у статті 9 КАС України принципу диспозитивності, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Суд не вправі визначатись за позивача. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Тому позовну заяву слід залишити без руху як таку, що не відповідає вимогам статті 160 КАС України, надавши позивачу строк у десять днів для усунення її недоліків шляхом подання до суду позовної заяви із уточненням в ній заявлених позовних вимог до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області шляхом приведення їх у відповідність до норм частини першої статті 5 КАС України та чіткої конкретизації, які саме протиправні, на переконання позивача, рішення / дії / бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області предметом оскарження у поданому позові.

Керуючись статтями 160, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя О.Г. Приходько